Путін погрожує «відрізати Україну від моря». Що кажуть про це портовики, трейдери та холдинги
2 грудня російський диктатор Володимир Путін заявив, що країна-агресор може посилити удари по українських портах і суднах у відповідь на атаки українських морських дронів по російських танкерах у Чорному морі. При цьому найрадикальніший сценарій — «відрізати Україну від моря».
Здавалося б, український експорт був і в скрутнішому стані у 2022-2023 рр., коли Росія влаштувала повноцінну блокаду морської торгівлі. Але ринок одразу відреагував на погрози Путіна: березневі ф’ючерси на пшеницю (Чикаго та Euronext) додали 3$/т, щоправда згодом відкотились назад (виправлено показники динаміки ф’ючерсів — ред.). Latifundist.com пояснює, як Росія може ускладнити наш агроекспорт, і до чого готуються фермери, трейдери та портовики.
Що конкретно заявив Путін?
В кінці листопада та на початку грудня вже уражено чотири судна, які транспортують продукцію з Росії. 28 листопада в Чорному морі біля узбережжя Туреччини загорілися два підсанкційні танкери — Kairos та Virat. 2 грудня турецький нафтовий танкер Mersin зазнав атаки БПЛА біля берегів Сенегалу. Того ж дня в Чорному морі атаковано танкер Midvolga-2, що прямував з Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії.
2 грудня турецька компанія Besiktas Shipping, власниця танкера Mersin, офіційно заявила про негайне припинення всіх операцій, пов’язаних із РФ та транспортуванням російської нафти. Вона наголосила, що завжди дотримувалася міжнародних санкційних режимів, включно з механізмом обмеження цін G7/ЄС, і тепер вважає «неприйнятними» ризики співпраці з Росією.
Того ж дня російський диктатор заявив:
«Якщо удари по наших танкерах продовжуватимуться, ми будемо змушені розглядати судна тих країн, які допомагають Україні, як законні цілі. У тому числі танкери, що заходять в українські порти».
Цією заявою Кремль фактично шантажує іноземних судновласників, які працюють з українськими товарами, зокрема сільгосппродукцією.
Попри погрози Путіна, Росія вже атакувала іноземні судна в українських портах. 17 листопада 2025 року РФ вдарила по портовій інфраструктурі Одеської області і пошкодила турецьке судно Orinda з 4 тис. т скрапленого газу на борту. Хоча і обійшлось без постраждалих, загроза вибуху змусила владу Румунії евакуювати мешканців прикордонного села Плаур.
Також за даними моніторингу, у січні-вересні 2025 року російські війська здійснили щонайменше 107 атак на порти Великої Одеси, порти півдня Одещини та на енергетичну й промислову інфраструктуру області. Із них 33 удари завдано ракетами, 74 — БПЛА, 2 — малими безекіпажними катерами. У середньому це одна атака раз на три дні.
Путін фактично погрожує судновласникам. Як на це реагують на фрахтовому ринку?
Нічого не змінилось, вони і так бʼють по портах щодня. Усі працюють у штатному режимі: запити є, судна шукаємо, фрахт іде, описує ситуацію Костянтин Соболь, засновник MB Navigation S.A. Хоча і уточнює, що ситуація динамічна — всі придивляються.
«Бити по суховантажах росіянам дуже ризиковано, бо ті самі судновласники заходять і в українські, і в російські порти. Це китайці, турки, ліванці, сирійці — вони працюють на два ринки. Стріляти по них — це постріл собі в ногу»
На його думку, найбільші ризики стосуються наливних товарів. Провокацією з Midvolga-2 (російське судно з соняшниковою олією, що позавчора заявило про напад; українська сторона заперечила причетність і назвала це провокацією) росіяни створили привід змістити тиск на вузький сегмент танкерів, що перевозять українську олію — один із ключових експортних товарів. У цьому сегменті менше присутні судновласники зі згаданих країн, а отже, менше політичних стримувань для атак.
Загроза бити по торговому флоту країн, які торгують з Україною і знаходяться в дружніх стосунках з нею — чіткий сигнал від росіян, розповідає експерт портової галузі Юрій Фуртатов.
«Іноземні судновласники зараз посилають в Україну, умовно, не найкращий і на найновіший флот. Після цієї погрози, я думаю, вони замисляться, чи не вдарять росіяни по їхньому флоту, а потім заявлять, що у цих суднах йшов якийсь вигаданий вантаж для ОПК України»
Але ж шахеди вже літають над українськими портами?
Російські обстріли — дуже серйозна, але не єдина проблема в роботі українських портів, каже Юрій Фуртатов. Є ймовірність, що якщо РФ далі нарощуватиме удари по інфраструктурі, порти будуть змушені зупинитися. Основний ризик — перебої електропостачання.
Інша традиційна проблема для портовиків — нальоти ударних БПЛА. Але останнім часом росіяни дещо змінили тактику їх застосування. В останні тижні Одеса працює з постійними перервами, зазначає Barin Group. Один-два шахеди просто літають над портом, змушуючи місцеву ОВА оголошувати повітряну тривогу. Кожна тривога означає кілька годин простою: через постійні зупинки середня швидкість навантаження/розвантаження знижується зі звичайних 3000 тонн на день до 500–700 тонн.
В результаті судно, яке компанія мала розвантажити і завантажити протягом тижня, чекало в порту 20 днів: 10 на розвантаження і ще 10 — на завантаження.
В «хороші часи» на найбільших терміналах могли вантажити по 24 тис. т на добу — фактично хендісайз за день. Зараз судно такого класу можуть вантажити тиждень, розповідає Костянтин Соболь.
Окремий фактор — страховка: у хендісайзів (крім частини арабських судновласників) зазвичай діє військове страхування. За тиждень такого простою може «накапати» до $60-70 тис. доларів — тобто близько $1,5-2 на тонні для судна з дедвейтом 30 тис. т, додає брокер. При цьому базовий рівень ризику виникає після першого тижня стоянки.
«У ставку фрахту зазвичай включено страхування судна на перший тиждень простою. Ризики для судновласника з’являються, якщо судно стоїть біля причалу довше — через повітряні тривоги та знижену норму навантаження».
Юрій Фуртатов додає, що наприкінці осені та на початку зими тривалі простої стають вимушеною нормою одразу з трьох причин: регулярні опади й тумани, часті повітряні тривоги та суттєве зниження темпу навантаження через нестачу електроенергії.
Відповідно, через зсув строків постановки флоту під завантаження, біля портів накопичується все більше суден. Після заяв російського президента це стає проблемою, оскільки в умовах війни транспортні засоби мають бути максимально розосередженими, а не накопичуватись в портах і біля них. Враховуючи непередбачуваність російських обстрілів, ніхто не може знати, які судна можуть стати ціллю для обстрілів, і чи стануть взагалі. Тому слова Путіна дійсно можуть зменшити товарообіг і ще більше ускладнити роботу українських портів, припускає Юрій Фуртатов.
Фрахт, страхування, перевалка — це все здорожчає?
Юрій Фуртатов занепокоєний тим, чи російський шантаж потенційно може розігнати вгору фрахтові ставки і вартість страхування суден та вантажів, як це було в портах Дунаю у 2022-2023 рр. Це здорожчання може «вбити» математику імпорту та експорту в порах Одеси в умовах, коли вантажовідправники, вантажоодержувачі і експедитори б'ються за кожний цент на тонні.
При цьому портовики зараз не можуть просто перекласти витрати на інших учасників ринку, уточнює він. Стивідорні компанії зараз серйозно демпінгують, багато хто в галузі працює в «нуль», або і в збиток, просто щоб залишатись в ринку. Підняти ціни за послуги в таких умовах — шлях до швидкого банкротства. Тому до регулювання цін на обробку вантажів має долучитись держава і АМПУ. Це співпадає і з європейською практикою, де держава контролює ціноутворення та тарифи.
Поки що заяви Путіна не вплинули на ставки фрахту та військового страхування, уточнює брокер Atria Brokers Дарʼя Марченко. Всі судновласники вже більш-менш звикли до існуючих ризиків. За останні місяць-півтора ставки фрахту не змінились або навіть знизились на долар-два після сильного росту, викликаного тим, що Росія «забрала» з ринку судна за величезними ставками.
«Не можу сказати, що ми бачимо якийсь страх судновласників заходити в Україну. Якоїсь істерії через цю заяву саме на ринку фрахту не сталось. Єдине, кого це зараз турбує, це трейдерів, бо на них ця ситуація впливає прямо пропорційно»
Не очікує вона і різких змін ставки перевалки. Ті, кому треба перевалювати врожай, вже зафіксували її на терміналах, і навряд чи ті будуть змінювати ставку в розпал експортного сезону.
Крім того, обстріли портів, суден і інфраструктури відносяться до форс-мажорних обставин, на які бізнес не може вплинути. І якщо в терміналах Великої Одеси підвищать вартість перевалки — це лише спонукатиме ринок перейти на альтернативи — порти Дунаю, судна-костери тощо. Портові стивідори це розуміють і не поспішають втрачати клієнтів.
Знову через Дунай і Польщу?
Україна теоретично зможе вивозити зерно через Дунай та західні кордони, якщо різко почастішають російські обстріли і втрати в морських портах, зазначає Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД. Звісно, це вдарить по внутрішніх цінах для виробників, але експорт відбуватиметься. Схожу ситуацію українські агровиробники вже мали у 2022-му.
Господарство TG Agro, яке обробляє 6,5 тис. га землі в Київській та Житомирській областях, зараз везе кукурудзу автомобілями в порт та шукає можливості для продажу на внутрішньому ринку, зокрема комбікормовим заводам. Західні кордони поки не розглядаються, розповідає його директор Сергій Войнелович.
Сергій Войнелович
директор TG Agro
«Ми мали такий досвід у 2022 році і, можливо, доведеться знову до нього повернутися. Але наразі цього не розглядаємо. Експорт через західні кордони фактично нерентабельний після поточних витрат на сушіння зерна»
Дунайські порти не можуть стати повноцінним рішенням для українського агроекспорту, адже ріка фізично не здатна забезпечити потрібні обсяги перевезень, зазначає брокер і автор телеграм-каналу «Зерновий брокер» Володимир Левковський. Коли ж Україна три роки тому спробувала переорієнтувати експорт на західний кордон з ЄС, у Європі швидко почалися страйки аграріїв і логістів.
Володимир Левковський
брокер
«Єдине джерело нашого експорту — це порт, глибока вода. Всі інші маршрути допоміжні, вони можуть закривати експорт переважно для великих холдінгів. Рядовий фермер без доступу до порту просто чекатиме своєї черги на перевезення, а йому теж потрібні на зараз оборотні кошти, треба в умовах війни десь зберігати врожай»
Порти Дунаю або сухопутні з/д перевезення теж не гарантують 100%-ї безпеки перевезень, наголошує Дарʼя Марченко. За її словами, навіть мультинаціональні трейдери зараз думають, що ми знов можемо повернутись до реалій 22-23 років та експортувати продукцію через Дунай або сухопутний кордон, оскільки потужності портів залишаються обмеженими: подекуди може працювати один причал з п'яти.
Проте ці напрямки мають ті ж самі проблеми, що і порти. Термінали на Дунаї і залізничну інфраструктуру так само атакують російські шахеди, електропоїзди затримується через удари по з/д підстанціям, а вантажівки-зерновози зараз в дефіциті через високий попит.
Може, швидше їхати в порт, поки він працює?
Наявність у воюючій країні морської експортної інфраструктури — великий бонус, і в будь-який момент ситуація може змінитися, зазначає Володимир Левковський. Нині і фермер, і трейдер працюють з підвищеними ризиками, і в умовах ракетних обстрілів та атак дронів безпечніше накопичувати кошти на банківському рахунку, ніж тримати товар на елеваторі.
Багато аграріїв зараз просто не відчувають проблем, які склались в інфраструктурі та логістиці зерна, пояснює Дарія Марченко. Тому вони не поспішають продавати врожай, очікуючи на подальший ріст цін.
Дарʼя Марченко
брокер
«Виробник без власного трейду і фермер думає, що ціни будуть рости, і що ми все чудово вивеземо. Вони вірять в краще, що у лютому буде величезний попит або ціна. Тримають «до переможного», читаючи аналітичні звіти, де сказано, що все буде класно і ціни не опустяться»
У HarvEast намагаються якнайшвидше відвантажити все зерно на експорт. Як ще наприкінці листопада у коментарі нашому виданню зазначав СЕО HarvEast Дмитро Скорняков, компанія готується до того, що росіяни можуть продовжити обстріли залізничної інфраструктури та портів. А це, відповідно, може суттєво підвищити вартість логістики в майбутньому.
У TG Agro теж планують пришвидшити продажі кукурудзи на тлі заяв Путіна.
Сергій Войнелович
директор TG Agro
«Однозначно ми не можемо цього ігнорувати. Крім того, з нового року «Укрзалізниця» планує підвищити тарифи. Тому зараз продаємо кукурудзу. Чи будемо збільшувати обсяги продажів? Не набагато, але, думаю, трохи пришвидшимося. Логістика зараз складна й дорога, але певне прискорення все ж буде»
За його словами, ціни зараз вищі, ніж торік, що дозволяє продавати кукурудзу на вигідних умовах, але це стосується тих, хто збирає її з базовою вологістю.
Водночас низка аграріїв запевнили нас, що не збираються під тиском заяв Путіна міняти торгову стратегію.
Не радить порівнювати сьогоднішню ситуацію з 2022 роком Костянтин Соболь. Пояснює, що тоді фермеру треба було «злити» товар, зараз же він нікуди не поспішає.
«Це більше страшилки трейдерів, логістів і брокерів, що треба прям зараз продати зерно. Фермер так не думає. Зараз більше попит переважає над пропозицією»
Проте навіть якщо аграрії активно повезуть врожай на продаж, темпи експорту не зможуть зрости дуже швидко, уточнює Дарʼя Марченко. Через російські обстріли по всій країні вимикають світло, зокрема на елеваторах. Фермерам треба масово сушити вологий врожай, іноді у дві-три етапи, перш ніж їхати в порт. Але елеватори працюють не цілодобово, а по графіках відключення світла, тому фермер змушений чекати вже на початкових етапах продажу.
Наступний етап теж проблемний — залізничний транспорт теж часто простоює через знеструмлення внаслідок ударів по з/д інфраструктурі. Коли врожай нарешті доїжджає в порт у вагонах або на вантажівках — він чекає розвантаження через повітряні тривоги, поки працівники порту знаходяться в укриттях.
Читати по темі: Зерновози стоять, ставки на вагони зростають, а автотранспорт не справляється з навантаженням: Що відбувається з логістикою зерна?
Україна має чим вдарити у відповідь?
Заяви Путіна однозначно додали нервовості на ринку, і ризики зростають, погоджується Андрій Бут. Так, судновласники, які заходять в Україну, ймовірно, будуть просити вищі ставки і премії. Це в результаті може збільшити витрати на логістику та знизити закупівельні ціни. Але чи дійсно Росія готова посилити обстріли портової інфраструктури, як заявляє країна-агресор?
«Я думаю, що так, ми вже бачимо це на практиці. А ось щодо обстрілів торгових суден, які заходять в Україну, навряд чи. Мабуть, вони розуміють, що відповідь України теж буде»
А от якщо Україна почне активніше діяти по танкерам РФ у Чорному морі або в інших регіонах, наприклад на Балтиці, це стане значно серйознішою проблемою для російського експорту, ніж будь-які втрати України від здорожчання логістики.
«Навряд чи хтось може дати абсолютно точний прогноз, але я вважаю, що масових атак по комерційному флоту очікувати не варто. Можливі один-два поодинокі інциденти, але не системні удари. Повторюся, ключове питання зараз полягає швидше у вартості фрахту та потенційному зменшенню пропозиції суден, особливо серед тих власників, які готові заходити в українські порти»
Костянтин Ткаченко, Олексій Козаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
