Польські фермери закидали міністра сільського господарства яйцями через українське зерно. Чи дійсно винні українські експортери?
За останній місяць внутрішні ціни на пшеницю і сою у Польщі просіли на $50/т, а на ріпак на $120/т. Місцеві фермери звинувачують у цій ситуації українське зерно і з початку січня вже декілька разів виходили на протести. Розбираємося, що відбувається на польському ринку з цінами, чи дійсно українське зерно могло їх обвалити та що вимагають польські фермери.
Чому протестують польські фермери?
Нещодавно аграрії з організації «Обурене село» обкидали міністра сільського господарства Польщі Генрика Ковальчика яйцями. Відбулося це під час його виступу на V Європейському аграрному форумі в Ясьонці.
Чим же обурені аграрії?
Вони виступають проти перевезення українського зерна через територію Польщі до третіх країн. І стверджують, що значна частина українського зерна не перевозиться транзитом далі, а осідає в Польщі, знижуючи тим самим закупівельні ціни на збіжжя польських аграріїв.
З осені минулого року польські фермери виходять на акції протесту. Особливо активізувалися вони в останні три місяці.
«Міністр Ковальчик у травні й влітку казав, що це зерно не буде розвантажуватися тут, що Польща буде лише транзитною країною. А виявляється, що 80% продається у нас… Ми бачимо суттєве зменшення цін на зерно, і польським фермерам немає як вигідно продати своє», — заявляв раніше під час одного із мітингів лідер об’єднання AgroUnia Міхала Колодзейчана.
Якщо до цього протестували в основному фермери з прикордонних з Україною воєводств, то 23 березня на протести вийшли фермери із Щецина. Вони пригнали у центр міста техніку і сказали, що готові місяць стояти, поки не буде врегульоване питання ввезення українського зерна в країну.
Що з цінами на зерно в Польщі?
Ціни на зернові та олійні в Польщі дійсно почали просідати. Якщо у березні минулого року ціна на пшеницю наближалася до 2000 злотих ($460), то зараз, за даними Agrolok (польської компанії, яка займається дистрибуцією та трейдингом), тонна коштує близько 940 злотих ($216).
З кінця лютого стрімко почали падати і ціни на кукурудзу. Якщо ще на початку лютого ціна добігала 1200 злотих ($275), то станом на кінець березня — 990 злотих за тонну ($227). Для порівняння, ціна за тонну кукурудзи у Польщі на початку березня 2022 року становила 1620 злотих ($372).
У березні просіли ціни і на ріпак. Якщо у середині лютого ціна була 2600 злотих/т ($597), то станом на 23 березня — 1870 злотих/т ($429).
Засновник «Агрооілтрейд» Сергій Орловський говорить, що звинувачувати саме українське зерно у тому, що у Польщі обвалилися ціни — несправедливо.
«Це світова тенденція. Якщо ви подивитеся на дані світових бірж, то побачите, що ціни просіли скрізь. Не тільки у Польщі. Тому звинувачувати у цьому українського аграрія аж ніяк неправильно».
Нижче ви можете побачити динаміку фʼючерсів на зерно у США за останні три місяці. Ціни просіли не тільки в Польщі.
Чи виконає Польща вимоги протестувальників?
«Аграрії очікують обмеження або навіть припинення імпорту зернових з України. Це, звичайно, неможливо. Ми можемо ввести якісні обмеження, і ми це робимо», — казав раніше Генрик Ковальчик.
Останнім часом проходження експорту українських зернових на кордоні з Польщею було сповільнене через посилення ветеринарного та фітосанітарного контролю.
«Доходить до абсурду. Польські державні органи знайшли якусь постанову, чи то 1998 року, чи то 2008 року, в якій говориться, що будь-які мертві шкідники, а навіть їхні частини у зерні є відмовою для його ввезення в країну. Але ви ж розумієте, що почистити, наприклад, ріпак, щоб у зерні не залишилося жодної мертвої частини шкідника, неможливо. Такі частинки людське око не побачить. Їх видно тільки під електронним мікроскопом. Тому зараз, якщо по контракту смітна домішка може становити 3,0%, то я відвантажую на Польщу ріпак зі смітною 0,5%. Наступна стадія — це тільки насіннєвий ріпак».
Маючи величезний досвід роботи з Польщею, Сергій Орловський говорить, що раніше подібних ситуацій не виникало. Мертві шкідники і їх залишки завжди відносилися до смітної домішки. І тільки в останні три місяці польські контролюючі органи, намагаючись обмежити імпорт з України, вдаються до таких методів.
Фахівець відділу міжнародної торгівлі Agrolok Андрій Абдулов теж говорить про цю проблему. І додає, що обмеження ввозу українського зерна в Польщу аж ніяк не вплине на внутрішні ціни.
Андрій Абдулов
фахівець відділу міжнародної торгівлі Agrolok
«Ми орієнтуємося на індикації на світових біржах, і, якщо на біржі Euronext ціна на ріпак (який подорожчав у два рази впродовж минулого року) різко падає, то на це аж ніяк обмеження імпорту зерна з України не вплине».
Але є і добрі новини для українських експортерів. З 9 березня польська та українська сторони погодили спрощення ветеринарного контролю для агропродукції, що слідує транзитом через Польщу до портів Гданськ, Гдиня, Свіноуйсьце, Щецин чи до інших країн ЄС. Тепер ця процедура виглядає так:
- якщо у разі транзиту агропродукції до портів або інших країн ЄС використовуються офіційні пломби, то польська ветеринарна сторона не проводить жодних перевірок;
- на автомобільні транспортні засоби офіційні пломби накладаються на митних пунктах, розташованих на польсько-українських прикордонних переходах;
- у випадку залізничних перевезень пломби накладаються на кожен вагон;
- знімаються пломби співробітниками Національної фіскальної адміністрації в трьох польських морських портах (Гданськ, Гдиня, Свіноуйсьце);
- у разі транзиту зерна до інших країн ЄС, офіційні пломби знімаються в уповноважених пунктах зберігання, розташованих в цих країнах.
Скільки українського зерна було ввезено в Польщу?
За офіційними даними польської сторони, за минулий рік до Польщі з України було ввезено близько 2 млн т зерна.
В кінці 2022 року міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик заявляв, що в листопаді транзит українського зерна «коридором солідарності» через територію Польщі складав 452 тис. т. А це на 50% більше, ніж зазвичай у середині року.
Наразі трейдери відмовляються від нових контрактів у Польшу. За словами Андрія Абдулова, «математика не рахується».
Андрій Абдулов
фахівець відділу міжнародної торгівлі Agrolok
«З огляду на стрімке зниження цін, ми теж відмовилися від продовження контрактів на те зерно, на яке раніше були підписані контракти. Експортери не змогли вчасно поставити зерно, тому ми сказали: або відмовляємося від реалізації, або застосовуємо знижки, згідно ринкової ціни. Бо на сьогодні кукурудза у Польщі в середньому коштує $200/т. Ріпак $440/т, а соя $430/т. Якщо я порівняю ціни в Україні і Польщі, плюс вирахую логістику, то вийде, що сенсу везти в Польщу немає. Простіше на внутрішньому ринку купити».
І додає, що ціни на зернові та олійні на СPT Одеса чи DAP Констанца вище за ті, які пропонують поляки. Тож навіщо везти в Польщу?
Які дотації передбачив польський уряд для фермерів?
На початку року група із 6 східноєвропейських країн, зокрема, і Польщі, звернулася до ЄС з проханням про компенсацію для своїх фермерів.
«Я поінформував міністрів про проблеми, з якими стикаються фермери в сусідніх країнах з імпортом українського зерна, яке мало бути відправлене до Західної Європи та Африки. Частина зерна залишається в сусідніх країнах, що спричиняє проблеми для місцевих фермерів, які не можуть продати власне зерно», — заявляв Генрик Ковальчик.
У березні стало відомо, що компенсацію країни отримують, але не всі. Так, Польща отримає €30 млн, Болгарія — близько €17 млн, а Румунія — €10 млн. Ця сума може бути подвоєна за рахунок співфінансування з бюджетів країн-членів ЄС. Водночас Угорщина та Словаччина залишились без фінансової підтримки. Причина — їхні сукупні обсяги виробництва та імпорту не перевищують середній п'ятирічний показник.
У самій Польщі також розробили програму субсидій для фермерів. Їх розмір буде залежати від відстані воєводства від портів, оскільки це впливає на ціну зерна. Найвищими будуть субсидії для фермерів Підкарпатського та Люблінського воєводств — 250 злотих (близько $57) до продаваної тонни пшениці. У інших регіонах фермери будуть отримувати від 200 до 150 злотих ($45,5/т- $34/т).
Про прийняття цієї постанови польським урядом інформація ще не надходила.
Наталія Родак, Latifundist.com
