Немає Господарського кодексу — немає фермерського господарства? Що очікує аграріїв після скасування ГК?

Очікується, що Закон набуде чинності через пів року після його оприлюднення. Власники заборонених форм бізнесу (зокрема, приватних сільськогосподарських підприємств та дочірніх підприємств) протягом трьох років повинні будуть здійснити їх перетворення або ліквідацію.

«Це не просто формальна зміна назви чи реєстраційних документів — трансформація вимагає комплексного підходу: переоформлення установчих документів, проведення інвентаризації активів, формування передавальних актів і комунікація з кредиторами», — пояснили у Юридичній групі LCF.

До завершення процесу реорганізації такі підприємства функціонуватимуть за своїми статутами, а у разі наявності неврегульованих питань — керуватимуться Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Юристи радять аграріям дочекатися фінальної редакції закону, яка визначить остаточний перелік заборонених форм бізнесу. Після цього власники агропідприємств матимуть рік на підготовку плану реорганізації або структуризації своїх активів у дозволені форми.

Ірина Кобець

партнерка Юридичної групи

LCF

«Якщо власники не встигнуть ухвалити рішення про реорганізацію до завершення перехідного періоду, їхні підприємства автоматично почнуть діяти за правилами, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю. Усі статутні положення, які суперечать цьому закону, будуть недійсними», — пояснила партнерка Юридичної групи LCF Ірина Кобець.

1. Відсутність чіткої правової бази може створити юридичну невизначеність, що може ускладнити відносини з контрагентами. 
2. Банківські кредити та інші програми підтримки можуть опинитися поза доступом для компаній, які перебувають у процесі реорганізації. Фінансові установи та інвестори, з огляду на правову невизначеність статусу підприємств, можуть вважати їх підвищено ризиковими.

«Тому компаніям, які працюють у заборонених формах, доцільно не зволікати з процесом реорганізації: провести аудит, розробити та реалізувати стратегію реорганізації. Швидкість і готовність до змін стануть вирішальними факторами успіху. Ефективна трансформація дозволить уникнути юридичних і фінансових ризиків, зберегти довіру партнерів і забезпечити стабільну діяльність у нових умовах», — радять юристи LCF.

У Пояснювальній записці автори законопроєкту пояснюють необхідність відміни старого Господарського кодексу невідповідністю сучасним економічним реаліям. Усі ринкові реформи, які відбувалися в Україні з 1990-х років «фактично не торкнулися таких квазіречових прав як господарське відання та оперативне управління, а також діяльності підприємств».

На круглому столі «Господарський кодекс України: pro et contra. Обговорення законопроєкту р.н. 6013 (друге читання)», який відбувся наприкінці листопада один з розробників законопроєкту — директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, Олексій Кот зауважив, що «саме життя і вимоги бізнесу вже ipso facto скасували Господарський кодекс. Його більше нема. Поступове наповнення українського законодавства спеціальними законами витіснило Господарський кодекс на узбіччя, якщо не сказати — на смітник історії. З колись доволі масивного нормативного акта станом на сьогодні в Господарському кодексі залишились окремі норми, які вмістились у 20 статтях законопроєкту №6013».

Законопроєкт, який був прийнятий за основу у 2023 році, викликав шквал критики з боку аграріїв. Він передбачав фактичну ліквідацію більшості існуючих форм агробізнесу, залишаючи лише особисті селянські господарства, сільськогосподарські кооперативи, а також універсальні форми — товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та акціонерні товариства (АТ), пояснили у Юридичній групі LCF. Автори законопроєкту настільки намагалися уніфікувати господарську діяльність підприємств різних форм власності, що не врахували особливості українського агросектору, різні масштаби його діяльності, від сімейних ферм до великих агрохолдингів.

На думку керівника «Асоціації фермерів і приватних землевласників України» Віктора Гончаренка, навіть сама процедура перереєстрації фермерських господарств може поставити під питання їх існування. 

Віктор Гончаренко

керівник «Асоціації фермерів і приватних землевласників України»

«Треба буде готувати безліч документацій. Також це додаткові фінансові затрати. Це поставить на виживання дрібний і середній агробізнес, що однозначно призведе до занепаду економіки, сільського господарства», — сказав Віктор Гончаренко Суспільному.

У «Всеукраїнському конгресі фермерів»  зазначили, що виробництвом сільськогосподарської продукції в Україні займаються понад 50 тис. сільськогосподарських підприємств, 92 % з яких є фермерськими господарствами. Кількість активних фермерських господарств становить більше 32 тис., з яких 90% мають в обробітку 4,7 млн га сільськогосподарських угідь. Серед недоліків законопроекту 6013 там назвали наступні: 

1. Фермерські господарства вимушені будуть не лише витрачати свій час на процедури перереєстрації юридичної особи, але й оплачувати дороговартісні юридичні процедури. 
2. Зобов'язання оприлюднення всіх редакцій статутів, контрактів, рішень наглядової ради, фінансової звітності, переліку  афілійованих осіб створять платформу для рейдерства та інших злочинних дій, пов’язаних з посяганням на земельний ресурс фермерського господарства.
3. Скасування ГК України означатиме скасування державних закупок сільськогосподарської продукції за державним контрактом, які складають вагому частину доходів фермерських господарств.
4. Фермерські господарства будуть позбавлені можливості отримання державної підтримки, яка на даний час базується на особливому статусі фермерських господарств, адже вони стануть в один ряд з компаніями, які складаються з бізнес капіталів. 

Член правління громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада» Анатолій Артеменко на круглому столі «Господарський кодекс України: pro et contra. Обговорення законопроєкту р.н. 6013 (друге читання)» зазначив, що перед територіальними громадами, для яких основним джерелом наповнення бюджету є відрахування від фермерських господарств, теж постають ризики. Це пов’язано з тим, що сьогодні саме комунальні підприємства, яким належать землі, передають їх в оренду сільгоспвиробникам. За словами пана Артеменка, на переоформлення комунальних підприємств потрібно витратити 3 млрд грн.

В свою чергу правозахисники задавали питання, хто ж вирішуватиме господарські спори, якщо буде ліквідовано господарський суд?

Не залишився поза увагою громадськості і «антиєвропейський» вектор нового законодавства. Адже ЄС вимагає підтримки і розвитку дрібного фермерства, а нові правила створюють передумови для поглинання малих господарств великими.

Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот повідомив, що після прийняття законопроєкту № 6013 в першому читанні було подано 1225 правок, і ті правки, які мали сенс та юридичне обґрунтування, були враховані на етапі підготовки документу до другого читання. До робочої групи в Комітеті ВР України з економічного розвитку входили представники держорганів і держкорпорацій, іноземні експерти, представники асоціацій, в тому числі «Всеукраїнської аграрної ради» та «Всеукраїнського конгресу фермерів». 

3 січня, за кілька днів до прийняття законопроєкту виконавчий директор «Всеукраїнської асоціації громад», голова «Всеукраїнського конгресу фермерів» Іван Слободяник на своїй сторінці у Facebook повідомив, що під час слухань голова ВРУ Руслан Стефанчук завірив його, що норма про скасування фермерських господарств прибрана.

Іван Слободяник

Виконавчий директор «Всеукраїнської асоціації громад»

«Таким чином завдяки зусиллям ВАГ та  ВКФ законопроєкт не зачіпатиме інтереси фермерських господарств і вони й надалі далі працюватимуть як форма підприємницької діяльності», — написав Іван Слободяник.

Не ліквідовується і Господарський суд.

«Ми, автори проєкту № 6013, члени робочої групи з підготовки законопроєкту, як мантру, на всіх публічних заходах повторюємо тезу про те, що прийняття закону № 6013, як і скасування Господарського кодексу, не призведе до ліквідації гілки судів господарської юрисдикції, а також кафедр чи науки господарського права», — сказав Олексій Кот.

Експерти Юридичної групи LCF також очікують, що остаточна версія закону буде більш збалансованою. За попередньої редакції дозволеними залишалися б лише особисті селянські господарства (які не мають статусу юридичної особи), сільськогосподарські кооперативи та універсальні форми — ТОВ і АТ.

Тепер заборона стосуватиметься лише приватних сільськогосподарських підприємств та дочірніх підприємств. Водночас форми, що є критично важливими для аграрного сектору, такі як фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства та сільськогосподарські кооперативи, збережуть свій правовий статус.

«Не дай вам жити у часи змін», — казали китайські мудреці. «Під лежачий камінь вода не тече», — супечить їм народна мудрість. Тож, надіємося, що Україна «отримає нарешті прозоре законодавство», як обіцяють його автори, але й готуємося господарювати за новими правилами.