Валерій Новіцький про зміни в менеджменті ТАС Агро, співпрацю з ViOil та нову торгову політику компанії
У «ТАС» Валерій Новіцький працює вже понад 20 років. Довгий час був членом наглядової ради промислової групи. А у вересні минулого року його призначили генеральним директором «ТАС Агро». Latifundist.com він дав своє перше велике інтерв’ю.
Ми поговорили про партнерство з ViOil та досвід переробки олійний культур, як компанія підготувалася до віялових відключень і чому намагається менше брати кредитів та інвестує тільки у ті проєкти, окупність яких 1-1,5 роки. Як довелося піти у трейдинг і наскільки зараз важко працювати через зерновий коридор. А також про свої правила роботи з трейдерами та постачальниками ТМЦ.
У розмові Валерій Новіцький неодноразово підкреслював, що його команда, як і він сам, досить консервативні люди і при прийнятті рішень завжди зважують всі ризики. Але як довелося поступитися своїм принципам після 24 лютого?
Акціонер у нас повірив
Latifundist.com: Декілька місяців тому ЗСУ деокупували ваші підприємства на Херсонщині. Наскільки пам'ятаю, вони знаходились якраз на лінії вогню. У якому стані активи?
Валерій Новіцький: На Херсонщині наші активи зруйновані на 80%.
На півдні ми вирощували зернові та олійні культури на базі підприємства «ТАС Таврія». З перших днів війни активи підприємства в селах Правдине, Посад Покровське та Солдатське потрапили в окупацію і всі 8 місяців там велися активні бойові дії. А це 3,6 тис. га, з яких 380 га під зрошенням. Пошкоджена вся техніка, зокрема, дощувальні машини.
Мости знищені, навколо все заміновано, тому проблемно навіть дістатися до полів. Звісно, ми намагаємося оцінити ступінь пошкоджень і зрозуміти коли зможемо обробляти землі. Але вже зараз очевидно, що до весни це буде неможливо. Військові не дозволяють розпочинати польові роботи.
Latifundist.com: В окупації був і кластер на Чернігівщині. Що з ним?
Валерій Новіцький: Так. На Чернігівщині в лютому-березні було обмежено доступ до Північного кластеру компанії. Після звільнення на полях залишалася частина знищеної військової техніки та боєприпаси. На щастя, оперативно вдалося ці залишки прибрати і розпочати посівну кампанію. Звісно, що по строках ми не встигали провести глибоке рихлення, тому відмовилися від нього і дещо зменшили кількість добрив. Але навіть в таких умовах отримали по кукурудзі середню врожайність 9,2 т/га, а на деяких полях і 12 т/га. Хоча волога зашкалює — 25-27%. Впродовж найближчих днів повинні завершити збирання кукурудзи (30 січня збір кукурудзи в компанії було завершено — прим. ред.).
Latifundist.com: Ми з вами говоримо у січні. Чи маєте ще не зібрану кукурудзу у полях?
Валерій Новіцький: Станом на середину січня у нас незібраною залишалося 300 га кукурудзи на Чернігівщині. Ми не бачимо доцільності залишати її в полі до весни. По-перше, отримаємо вже не ту якість зерна. По-друге, качани осипаються. Не забуваємо і про крадіжки в полі. Якщо все разом додати, то це величезні втрати. Тому, як тільки погода дозволяє, ми заходимо в поле і збираємо.
Latifundist.com: Повертаючись на початок весни минулого року. В країні повномасштабна війна. Чи не було розмов з акціонером Сергієм Тігіпком про те, щоб не сіятися і залишити землі під паром до кращих часів?
Валерій Новіцький: У квітні ми обговорювали з акціонером питання посівної і наших подальших пріоритетних дій. На той момент Чернігівщину вже звільнили, але на півдні та сході велися активні бойові дії. У всіх аграріїв (та й не тільки у них) була на той час невизначеність. Спільно з акціонером ми прийняли рішення максимально сіятися там, де це безпечно для людей, не ризикувати їхнім здоров’ям і життям. І це був правильний підхід. Потрібно віддати належне акціонеру, що він повірив у нас.
Latifundist.com: Які аргументи йому навели тоді?
Валерій Новіцький: З початку війни наш акціонер постійно в Україні і чудово знає всі ризики («проти») і аргументи («за»). Мені здається, що вирішальним для нього все-таки був попередній досвід роботи нашої команди. Відверто кажучи, при прийнятті рішень ми доволі консервативні, завжди зважуємо всі можливі ризики. Але в даному випадку необхідність почати посівну там, де це максимально можливо, переважило всі наші побоювання. Ми розуміли, що без урожаю країну залишати не можна, тому і почали сіяти.
Latifundist.com: Як щодо працівників?
Валерій Новіцький: Не кожен може піти в поле, коли над тобою щось літає. Але працівники повірили нам, виявили сміливість і ми потроху почали сіятися. Всі питання вирішували в телефонному режимі і оперативно. Нам в цьому плані трохи легше, бо ми маємо більш простішу структуру управління, ніж деякі агрохолдинги. Тому ми могли всі питання швидко погоджувати — як між собою, так і з акціонером.
Вдячні, що нам на зустріч пішли постачальники ТМЦ. Бо ми сказали, що не будемо працювати по передоплаті. Але коли машину з добривами або насінням відправляли, то відразу проводили оплату. Ось так змогли відпрацювати посівну-2022 на 95% запланованих площ.
Latifundist.com: Як змінилася структура посівних площ після 24 лютого?
Валерій Новіцький: Посівні площі довелося змінити по всіх культурах. Віддали перевагу олійній групі, оскільки врожайність нижча і є можливість розмістити урожай на власних елеваторних потужностях.
Посіви соняшнику та сої збільшили на 30% за рахунок зменшення кукурудзи. Всього під кукурудзу відвели 14,7 тис. га. Тоді як під сою 12,7 тис. га і соняшник — 31 тис. га. За рахунок зміни сівозміни — зменшено і загальний вал врожаю із 450 тис. т (довоєнний вал) до 295 тис. т.
Latifundist.com: А що з озимими?
Валерій Новіцький: Під пшеницю відвели 16,6 тис. га, а під ріпак — 6,5 тис. га. Поки що озима група в гарному стані.
Latifundist.com: В цьому році аграрії будуть економити на добривах. Як плануєте зменшувати собівартість виробництва у своїх господарствах?
Валерій Новіцький: За нашими розрахунками, в цьому році собівартість виросла на 25%. Тому ми теж будемо дещо зменшувати кількість добрив. А ще уважно приглядаємося до вітчизняних виробників ЗЗР.
Latifundist.com: До війни Сергій Тігіпко казав про плани збільшити зембанк до 100 тис. га. Заморозили якісь угоди через війну?
Валерій Новіцький: Так, війна внесла корективи в наші плани, але ми не відмовляємося від розвитку і маємо наміри в подальшому збільшити земельний банк до 100 тис. га. Напрацювання в цьому напрямку є. Однак на період військового часу ми прийняли рішення відкласти інвестиції у розширення земельних активів.
Хоча пропозицій щодо придбання є багато, особливо від невеликих агрокомпаній на 2-3 тис. га. Ситуація на ринку для фермерських господарств зараз складна. Адже половина продукції не вивезена ще з минулого року. Склади забиті зерном. За кукурудзу їм пропонують $120-130 за тонну.
Про інвестиції
Latifundist.com: Переводили сушарки на альтернативне паливо?
Валерій Новіцький: Нещодавно встановили п’ять теплогенераторів на трьох елеваторах. Використовуємо пелетоване лушпиння соняшника. Плануємо цю історію поширити на інші елеватори, бо відразу зменшилась вартість сушіння.
Та найбільша проблема зараз — вчасно відвантажити зерно з елеватора. Через вимкнення електроенергії порушуються всі графіки відвантажень. Щоб цього уникнути, закупили генератори. Інвестували у це близько 50 млн грн — майже половину із запланованих інвестицій на рік. Хоча з урахуванням поточної ситуації, ці інвестиції окупляться дуже швидко.
Latifundist.com: Зберігання на елеваторах вистачає для власного зерна?
Валерій Новіцький: У нас 7 елеваторів, потужностей достатньо. Продовжуємо їх модернізацію. Також маємо великий проект по роботі із рукавами, в яких ми вже зберігаємо сою, соняшник, кукурудзу. Ріпак — це швидкі гроші, тому ми не бачимо сенсу його запаковувати.
Latifundist.com: Яка припустима окупність інвестицій для нових проектів у світлі війни?
Валерій Новіцький: Рік-півтора. Якщо окупність буде довшою, то дивимося, наскільки цей проект нам необхідний. Наприклад, трактор за рік не окупиться. А за скільки? Якщо за 3-4 роки, це окей, нам підходить. Але майже ніколи не розглядаємо інвестиції з окупністю 10 років і більше.
Latifundist.com: Які інвестиції довелося зупинити через війну?
Валерій Новіцький: Через окупацію Херсонської області зупинили інвестиції у поливні системи. Проте насіннєві проєкти продовжуватимемо у інших регіонах. Війна показала, що треба виробляти продукцію з більшою доданою вартістю та мінімізувати логістичні витрати. Тому ми розглядаємо інвестиції у переробку агропродукції. Хоча будь-які капіталовкладення зі зрозумілих причин недоцільні. Сьогодні головне завдання — не втратити потенціал компанії та зберегти професійну команду, а після перемоги — думати про інвестиції.
Про досвід переробки олійних
Latifundist.com: «ТАС Агро» почала співпрацювати з ViOil на давальницькій схемі з переробки соняшника. Розкажіть про цей досвід.
Валерій Новіцький: Це вигідно, бо ми отримуємо продукт із доданою вартістю, який можна спокійно продати на зовнішні ринки. Ми вже відвантажили 10 тис. т олії та шроту на експорт і задоволені результатом. А ще отримали перші 30 тис. л рафінованої соняшникової олії для видачі пайовикам компанії.
Latifundist.com: Чому обрали саме ViOil?
Валерій Новіцький: Вони нам запропонували гарну ціну, а ми гарантовано забезпечуємо їх об’ємами на весь час. Виходить взаємовигідна співпраця, деталі якої чітко прописані у контракті.
Latifundist.com: Кому потім продаєте олію?
Валерій Новіцький: Часто самому ж ViOil. У них напрацьована логістика, свої покупці. Та і досвіду більше.
Крім соняшника, ми також переробляли ріпак і думаємо над переробкою сої, але з двома іншими компаніями.
Latifundist.com: Чи був досвід з ріпаком вдалим?
Валерій Новіцький: Ми переробили певну частину ріпаку у партнерстві з «Київ-Атлантік Україна». Почали продавати ріпакову олію, а потім ціна впала, і вже було невигідно цим займатися. Це дуже волатильний продукт.
Latifundist.com: Чи цікава вам тема глибокої переробки?
Валерій Новіцький: Декілька років тому навіть проводили аналіз ринку глибокої переробки кукурудзи та інших зернових. І акціонер зацікавився цією темою.
Але це великі інвестиції з тривалим терміном окупності, особливо, якщо говорити про глибоку переробку кукурудзи. Там інвестиції сягають сотні мільйонів гривень в залежності від об’ємів і виробленої продукції. Це по-перше.
По-друге, це досить непрості проєкти. Ти ж не будеш брати за основу старі технології? Ні. А сучасними технологіями глибокої переробки володіють китайці і американці. Це їх бренди. Тобто тобі або потрібно купувати у них ліцензію, або вступати у партнерські відносини. Тому наразі про інвестиції у глибоку переробку ми не ведемо мови.
Як за рік змінилася торгова політика компанії
Latifundist.com: Чи лишилося зерно минулого врожаю, яке не встигли реалізувати?
Валерій Новіцький: Все продали. Утім на початку війни зіштовхнулися з цією проблемою. З понад 400 тис. т кукурудзи 2021-2022 маркетингового року менше половини лишалась на елеваторах. Були труднощі з вивезенням зерна з Чернігівщини. Виникла загроза, що врожай згниє в рукавах. Але оперативно справилися та вчасно продали.
Latifundist.com: Як загалом корегували торгову політику компанії після 24 лютого?
Валерій Новіцький: До війни агрохолдинг щомісяця експортував до 60 тис. т агропродукції. Після початку повномасштабного вторгнення ці обсяги скоротились в 5 разів.
Ми намагалися диверсифікувати логістичні маршрути, пробували експортувати врожай через Дунай, автомобільним транспортом, залізницею. Всього двічі змінювали маршрути експорту зерна.
Частина маршрутів виявилася дуже затратними, тому ми знаходили інші варіанти та чекали відкриття портів і врегулювання ціни на внутрішньому ринку. Гарним показником було те, що зрештою вийшли на прямі продажі. Ми вперше підписали договір перевалки з портовим терміналом в Одесі, для продажу на FOB, створивши додатковий прибуток. І вперше в історії «ТАС Агро» нам вдалося завантажите судно власним зерном, та експортувати його «зерновим коридором».
Latifundist.com: Чув, що ви вже пробували працювати по CIF.
Валерій Новіцький: Поки відвантажуємось на FOB, але вже готові йти і на CIF. Стримує тільки одне — військові дії, ризик потрапити на демереджі і т.д. Як тільки ситуація буде стабільною, однозначно підемо далі. Просто ми завжди дотримуємся обґрунтованих ризиків.
Latifundist.com: Скільки суден відправили зерновим коридором?
Валерій Новіцький: У цьому році вже чотири, останнє судно на 27 тис. т продали на Китай.
Latifundist.com: Як шукаєте партнерів для трейдингу?
Валерій Новіцький: Шукаємо тих, хто розуміє, яка зараз критична ситуація в Україні. Як складно сьогодні налагоджувати логістичні маршрути, які можуть змінюватись 2-3 рази. Але, на щастя, партнери йдуть нам на зустріч. У 99% знаходимо компроміс.
Зараз ми працюємо з великим терміналом в Одесі. Намагаємося з ним будувати роботу так, щоб один одного не заганяти у форс-мажорні обставини.Завжди намагаємося знайти здоровий глузд у всьому.
Тваринництво може бути ефективною галуззю
Latifundist.com: Проблемою №1 у тому році була дорога логістика. Та й у цьому році вона буде актуальною. Чи допомогло вам те, що у структурі групи є підприємство «ТАС Логістик»?
Валерій Новіцький: «ТАС Логістик» — окремий бізнес у структурі групи. Вони працюють за ринковими цінами і не роблять для нас винятків. Бо теж мають кредити, закуповують залізничний і автомобільний парк, повинні розвиватися і отримувати прибуток. Проте ми для них крупний, пріоритетний замовник, що сьогодні є для нас стабілізуючим фактором.
Всередині агрохолдингу «ТАС Агро» має свій автопарк з 23 машин-зерновозів. Ми планували розвивати цей напрямок бізнесу, збільшуючи кількість автотранспорту. Але сьогодні банки видають кредити під величезні відсоткові ставки, тому питання розширення автологістики поки призупинено.
Latifundist.com: А як щодо тваринництва? Через профіцит зерна корми подешевшали.
Валерій Новіцький: Ви знаєте, що ми спеціалізуємося на молочному тваринництві. У нас близько 4 тис. голів ВРХ, з них до 2 тис. голів дійного стада. Більшість молока екстра та вищого класу. Є власна лінія комбікормів. Частину кукурудзи та сої переробляємо на корми.
Під час війни також запустили лінію з виробництва тушонки для потреб своїх співробітників та громад, котрими опікуємося.
Тому, попри всі ризики, ми продовжуємо розвивати тваринництво. Проте збільшення поголів’я ВРХ — не на часі. Пріоритет на сьогодні — підтримка та оптимізація наявних потужностей.
Зміни в управлінській структурі
Latifundist.com: Наскільки Сергій Тігіпко залучений в аграрний бізнес? З боку здається, що агро не було серед його пріоритетів.
Валерій Новіцький: Специфіка роботи нашого акціонера полягає в тому, що ніколи не був «весільним старостою», а завжди максимально залучений у всі бізнес-процеси групи. Це стосується й аграрного напрямку. Ми перебуваємо з ним на щоденному зв’язку й оперативно приймаємо рішення щодо тієї чи іншої ситуації. Він глибоко вникає в усі бізнес-процеси, звертаючи увагу на витрати та результати компаній і диверсифікуючи можливі ризики. Основний пріоритет — розвиток.
Latifundist.com: Що змінили в управлінській структурі після призначення вас на посаду генерального директора?
Валерій Новіцький: В зв’язку з великими викликами, котрі спіткали нас минулого року, виникла потреба у підсиленні команди у фінансах, логістиці, комерції, IT, елеваторах, агрономії. Плануємо серйозно заходити у насінництво, тому взяли спеціаліста, який активно цим займався.
Посилили напрямок IT. Поставили задачу поглибити автоматизацію бізнес-процесів, зокрема: документообіг, облік земельного банку, забезпечити контроль за збиранням, витратами пального тощо. В цьому нам дуже цікавий досвід «Кернела».
Крім того, в регіонах сформували 4 виробничих кластери, які наділили автономним управлінням. Відповідальність за виробництво лежить суто на директорах підприємств, але ми постійно їх координуємо та контролюємо.
Постійно працюємо над вдосконаленням та покращенням тих чи інших складових.
Latifundist.com: Поділіться порадами, як керувати великою компанією, коли в країні війна і перед тобою майже щодня купа викликів?
Валерій Новіцький: Виклики потрібно сприймати раціонально, тоді вони даватимуть тобі величезний ресурс. Що маю на увазі? Навіть у сьогоднішніх нелегких умовах потрібно знаходити можливості для розвитку і вдосконалення. Адже кожна вирішена проблема робить нас сильнішими.
На цю тему є багато книг. Наприклад, «Червона таблетка» Андрія Курпатова, яка вчить розуміти поведінку й мотиви інших людей; Джо Диспенза «Керуй своєю підсвідомістю» та інші. В цих книгах гарно описано, наскільки наші емоції пов’язані з гормональним станом. Якщо ти не навчишся переводити свій адреналін і решту гормонів в ресурс, конвертувати негативну енергетику в рух — тільки знищиш себе. Ти повинен навпаки заряджатися від викликів. Не ховати голову в пісок.
Latifundist.com: Чи обмірковували, що б, можливо, поміняли у своїх діях впродовж минулого року?
Валерій Новіцький: Є невеликі недопрацювання. Але однозначно всі ті кроки, які ми зробили — потрібно було робити. Я дотримуюся правила: роби все те, що можеш, а результат буде той, на який ти заслуговуєш. Не потрібно жалкувати за тим, що ти рік чи два тому не зробив. Крапка.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
