Євген Черненко про попит аграріїв на хелатовані добрива, розумну економію на живленні та нові продукти Ерідон
У наступні 5-10 років на українському ринку відбуватиметься поступова біологізація виробництва і до цього потрібно готуватися вже зараз, говорить заступник керівника відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон» Євген Черненко. У другій частині інтерв'ю він розповів, як «Ерідон» шукає нові продукти та проводить внутрішні випробування. Чому потрібно розумно та зважено підходити до купівлі добрив і в яких випадках на живленні краще не економити, а також про популярність на ринку хелатних добрив.
Latifundist.com: Ще один виклик цього сезону — добрива. Ми знаємо, що аграрії змінюють систему живлення. Якою ви бачите ситуацію на ринку?
Євген Черненко: Щоб отримати врожай, потрібно в нього вкласти. У минулі роки аграрії робили 2-3 підживлення по озимим. Але, як показав досвід, таке внесення не завжди ефективне, бо часто під час другого підживлення у ґрунті недостатньо вологи. У цьому році багато аграріїв максимально вкладалися саме у перше підживлення, а на другому економили з огляду на досвід, кліматичні умови та ситуацію з війною.
Але, спілкуючись з клієнтами, скажу, що є і такі, які не зменшували внесення добрив, бо націлені на врожай.
Latifundist.com: На чомусь все ж можна економити?
Євген Черненко: Деякі агровиробники будуть оптимізувати витрати на позакореневе живлення, але все ж таки будуть звертати увагу на критичні елементи живлення, які необхідні рослині. Звичайно, що першочергово будуть вносити гранульовані добрива.
Можливо і буде скорочення норм внесення, але невелике — на 10-30%. Багато хто каже, що буде приймати рішення вже по сходах, по стану розвитку культур, по наявній волозі і по ситуації у цілому. Так звана економія має бути розумною та прорахованою.
Але повірте мені, якщо аграрій націлений на врожай, то сяде, порахує і буде вносити всі обов’язкові елементи. Наприклад, для кукурудзи потрібен цинк. І він розуміє, якщо його не внести, то запланованого врожаю не буде. Можливо, буде переформатування на інші препаративні форми.
Latifundist.com: Які саме?
Євген Черненко: Хелатні, щоб робити бакові суміші. Попит на хелатні добрива був і в минулому році. Буде він і в цьому. Економія у кількості проходів оприскувача, оплаті персоналу, пальному.
Про інокулянти і нову торговову марку redoniQ
Latifundist.com: Багато хто шукає дешеві добрива.
Євген Черненко: Треба розумно та зважено підходити до пошуку таких добрив. Два роки тому у мене був випадок на Сумщині. Фермер почав збирати соняшник і проводити обробіток ґрунту. А в землі лежить нерозчинена гранула, яку він вносив як основне живлення.
Тобто на момент збирання та гранула навіть не розчинилася. З точки зору економії, цей аграрій зекономив на закупівлі якісних добрив. Коли показував нам цифри, то там економія була в рази. А з точки зору врожайності? Якщо до цього він збирав соняшник по 3,5 т/га, то в цей раз зібрав 2,3 т/га. Тому якщо це гранульовані добрива, то потрібно враховувати їх фізичні властивості, розчинність, наявність заявленої кількості NPK.
Latifundist.com: Аграрії кажуть, що запасу фосфору та калію у ґрунтах достатньо і краще фокусуватися на азоті.
Євген Черненко: Так, вони забезпечені, але наявність тих чи інших елементів знаходиться у недоступній для рослини формі. Потрібні корисні організми, які покращують засвоєння поживних елементів, що в свою чергу підвищить стійкість до збудників хвороб та шкідників.
Для прикладу, хочуть економити на технології вирощування кукурудзи. Яким чином? Ми пропонуємо рішення — інокуляція насіння кукурудзи. Ринок України звик, більшою мірою, тільки до інокуляції сої. Компанія «Ерідон» з 2021 року пропонує на ринку американський інокулянт для кукурудзи МайкроСорч Плюс Кукурудза N + P Мобілайзер, щоб рослина могла себе забезпечити фосфором та азотом. У складі цього біопрепарату є азотфіксуючі бактерії та види фосфоромобілізуючих бактерій, які перетворюють недоступну форму фосфору у доступну для рослини. Ось приклад як можна розумно підходити до оптимізації удобрення кукурудзи.
Latifundist.com: А як щодо мікродобрив?
Євген Черненко: Як я і казав, мікродобрива будуть вносити. Особливо ті, які необхідні у критичні фази розвитку культури. Що ж ви рослину викохали, а потім відмовилися годувати. Вона почне «сама себе їсти», забирати всі свої поживні речовини, щоб прогодувати себе, дати потомство. Бо така фізіологія рослини: у будь-якому випадку вона хоче дати гарне потомство — ваш потенційний врожай.
Latifundist.com: Ви вже говорили, що на ринку є попит на хелатовані добрива, бо вони дають певну економію. В цьому році «Ерідон» представила нову лінійку добрив redoniQ. Розкажіть трохи про цей бренд.
Євген Черненко: redoniQ — це нова торгова марка рідких мікродобрив компанії «Ерідон». Ці позакореневі добрива виготовлені в Україні за міжнародними стандартами з адаптацією під потреби сільгоспвиробників. Для лінійки redoniQ розроблені ексклюзивні технічні умови, за допомогою яких контролюється якість продукції та технологія виробництва. До лінійки продуктів входять як монопродукти в хелатній формі, так і високотехнологічні комплексні продукти, у складі яких є амінокислоти та екстракти водоростей.
Latifundist.com: Скільки продуктів пропонуєте ринку?
Євген Черненко: На сьогодні маємо п’ять продуктів лінійки redoniQ, серед них моно- і полікомпонентні. Всі метали, наприклад, мідь, марганець, залізо і цинк — хелатовані. Вони можуть змішуватися і не випадати в осад. Є багато хелатизаторів, але найкращим вважається етилендіамінтетраоцтова кислота (EDTA). Вона «тримає» катіони до тих пір, поки бакова суміш не потрапила у рослину. І тільки там по максимуму віддається вміст елементів живлення на рівні 90-95% у рослину.
Також в портфелі Ерідон є лінійка добрив (гранульовані, кристалічні, рідкі) від бельгійської компанії Rosier і функціональні добрива Премиант від іспано-британського постачальника EcoCulture.
Latifundist.com: Цього року ви представили ще гранульовані добрива IFAGRI.
Євген Черненко: Так, на цьому тижні ми отримуємо останню партію добрив, які замовили на весняний сезон, а всі попередні вже розпродані. Це до теми економії на добривах.
Компанія IFAGRI запропонувала попрацювати у цьому напрямку. Ми отримали зразки добрив, подивилися на фізичні властивості. Перевірили на відповідність вмісту і замовили.
Багато хто сьогодні не зазначає вміст сірки у добривах. Але сірка — важливий елемент для пролонгації азоту, забезпечення цим елементом рослини. Тому ми акцентували на цьому увагу і свідомо декларуємо на біг-бегах вміст сірки.
На сьогодні у портфелі добрив IFAGRI маємо три формули. Дві з них NPK: 10:20:20 + 7S та 10:28:15 + 5S та одна NP: 14:35 + 6S — безкалійне добриво.
Як компанія шукає і впроваджує нові продукти
Latifundist.com: Які нові продукти плануєте впровадити і коли представите ринку?
Євген Черненко: З наступного року плануємо додати 5-10 продуктів від IFAGRI. Представники компанії вже консультувалися з нами на предмет того, що ми хотіли б бачити у своєму портфелі. Ми висловили їм свої побажання і вони подали продукти на реєстрацію. Очікуємо відповіді. Процес реєстрації довготривалий, так як регламентується відповідними вимогами та законами на державному рівні.
Latifundist.com: При пошуку нових продуктів на що ще звертаєте увагу, окрім попиту на ринку?
Євген Черненко: Дивимося, на які продукти і препаративні форми є попит на європейському ринку. Аналізуємо досвід цього ринку з огляду наявних проблем та погодних умов і ситуації на ринку України. Звісно дивимося наскільки ефективно препарати вирішать поставлені перед ними задачі. А також приділяємо велику увагу на потенційну заборону тих чи інших ДР в ЄС, так як наша задача забезпечити сільгоспвиробника якісними продуктами на довготривалий період часу, з урахуванням проблем із шкодочинними об’єктами у нас. Наприклад, якщо зараз піти по посівах пшениці, то побачите багато септоріозу. І він буде розвиватися. Далі, якщо буде вологість і зниження температури, можуть піти борошнисторосяні гриби.
Минулого року ми навмисно хотіли зрозуміти для себе наявність інфекційного фону і висіяли чутливий до борошнистої роси сорт пшениці. Була посуха, але борошниста роса дійшла до колосу. Це я до того, що якщо будуть сприятливі умови, то 100% буде зараження. Та й якщо навіть не буде сприятливих умов, то 2-5% ураження може бути.
Тому я завжди рекомендую здавати вегетуючу рослину на фітопатологічний аналіз. Із посадок відбирати бур’яни і здавати. Бо саме бур’яни можуть накопичувати інфекції і переносити їх на собі.
Курс на біологізацію виробництва
Latifundist.com: На які продукти буде попит у наступні роки?
Євген Черненко: У наступні 5-10 років буде відбуватися поступова біологізація виробництва і до цього потрібно готуватися. Деякі виробники вже готуються. До нас звертаються європейські компанії, і кажуть, що хотіли б вже заходити на ринок зі своїми біологічними продуктами.
Однак на ринку вже є багато таких продуктів, але Україна до них ще не готова. Хоча у нас є господарства, які вирощують органічну продукцію, і в нашому портфелі є продукти для органічного виробництва, які мають сертифікати «Органік Стандарт».
Чи, наприклад, у нас часто купують насіння кукурудзи, але просять, щоб насіння було непротруєне.
Latifundist.com: У агропідприємствах ГК «Ерідон» великий напрямок тваринництва, відповідно є заготівля силосу. З огляду на масштаби — у компанії має бути експертиза в цьому питанні. Плануєте ділитися досвідом?
Євген Черненко: У ГК «Ерідон» добре розвинутий напрямок тваринництва, тому потрібне забезпечення якісною кормовою базою. Спеціалісти, які відповідають за відгодівлю тварин, вже робили певні випробування: посіяли кукурудзу різних виробників, у тому числі гібриди з лінійки компанії IFAGRI, і дослідили результати. Прийшли до висновку, що на якість силосу впливає не тільки гібрид, а й правильний підхід на всіх етапах заготівлі. Скошена маса має бути якісно порізана, подрібнена, силосна яма закрита швидко та щільно. На отримання якісного силосу впливає велика кількість факторів.
Наші менеджери з агрономічних питань відділу технологічної підтримки «Ерідон» також мають доступ до цієї інформації. Всі аналізи по силосу, які проводили технологи з відгодівлі, ми теж маємо і ділимося з ринком. Ми вважаємо, що ділитися досвідом сьогодні вкрай важливо, адже ми маємо спільні цілі. Війна показала, що навіть давні конкуренти можуть стати найкращими партнерами.
У нас сучасні місця утримання худоби — корівники великої площі з металоконструкцій каркасного типу без опор з новітнім обладнанням для роботизованого доїння. Тож до нас часто приїжджають фермери за досвідом. Головне — не бути закритими, а ділитися інформацією. Десь ти ділишся досвідом, десь сам переймаєш нові знання від інших.
Про дослідження CROPSTAGE
Latifundist.com: Розкажіть про роботу CROPSTAGE: які дослідження проводите?
Євген Черненко: На базі CROPSTAGE ми проводимо «Дні поля». І у нас є внутрішні дослідження, де ми показуємо аграріям рішення від компанії «Ерідон». Тобто продукти нашого ексклюзивного портфеля — повний комплекс живлення і захисту, порівняння різних селекцій. За пару тижнів до нас зможуть завітати аграрії, щоб подивитися, як вегетують ріпаки та пшениця, а можливо потраплять вже і на сходи ярих культур. Дамо змогу аграріям порівняти наші сорти та гібриди, технології. Більш того, ви можете самостійно слідкувати за розвитком культур і проведеними польовими операціями на локаціях CROPSTAGE у регулярних звітах на нашому сайті.
Latifundist.com: Скільки локацій по Україні?
Євген Черненко: Майданчики CROPSTAGE територіально так розміщені, щоб аграріям з будь-якої області було зручно до них дістатися. Бувають і такі партнери, які двічі-тричі за сезон у нас бувають. Але, як мінімум, ми збираємо агровиробників двічі: для демонстрації озимих культур (весняно-літній сезон) та ярих культур (серпень-жовтень, демонстрація гібридів та технологій для соняшника і кукурудзи). Окрім цього, є ще зимові семінари без польової частини. На них ми аналізуємо сезон минулого року і готуємося до нового.
Якось нам сказали: «Ви демонструєте дію ґрунтових чи страхових гербіцидів, але у вас же тут за десять років роботи все вилизано, що і бур’янів немає». Хоча насіння деяких бур’янів, для розуміння, здатне пролежати у ґрунті від 3 до 100 років, зберігаючи свою схожість. Тому ми зараз намагаємося в межах масиву закладати різні сорти і гібриди. Наприклад, ріпаки заклали, ще 5-10 га відвели під пшеницю та кукурудзу. Щоб аграрії бачили всю лінійку і щоб переконати їх у тому, що дані гібриди підходять саме для цієї кліматичної зони.
Latifundist.com: Як моніторите посіви?
Євген Черненко: Кращий моніторинг — виїзд у поле. Я завжди кажу сільгоспвиробникам, що для того, щоб зрозуміти яка у вас ситуація у полі, потрібно його обійти. Беру лопатку, ножа, планшет, чоботи. Агроном дивиться на мене і каже: «Навіщо таке екіпірування?». Так ми ж у поле збираємося. А він: «Так це на 10 хвилин». Ні, хлопці, так не вийде, щоб повноцінно оцінити та промоніторити посіви, то варто відноситися до своєї справи віддано.
Є загальноприйняті методики. Обстеження потрібно робити не тільки з краю, а й іти в глибину посівів до середини. Бо тільки так ти бачиш візуально стан культури, її розвиток. Можеш оцінити, чи є хвороби в посівах чи ні. Інколи нам скидають фото, щоб ми візуально оцінили розвиток хвороби чи ідентифікували бур’ян. Хоча я прихильник того, щоб хвороби, а точніше їх збудники визначалися у лабораторії. Але наші менеджери з агрономічних питань – це класні спеціалісти, професіонали своєї справи, і якщо ідентифікували бур’яни чи симптоми хвороб, то дали рекомендацію, який препарат краще застосувати.
Тут також цінне те, що це буде не просто рекомендація з напрямку «наукової фантастики», а порада як спрацювати вже наявними в господарстві препаратами або тими продуктами, які є у наявності на найближчому складі компанії «Ерідон».
Latifundist.com: Скільки співробітників зараз працює у відділі технологічної підтримки?
Євген Черненко: 17 співробітників, з яких 14 працюють у регіонах. Ми постійно проводимо їх навчання. Беремо участь у навчаннях із залученням іноземних спікерів, щоб бути у тренді.
Мінімум два рази на рік збираємо команду і по тижню вчимо їх, обмінюємося досвідом, як теоретичним так і практичним, так як під час навчань відвідуємо майже всі наші CROPSTAGE. Також залучаємо до навчання компанії-постачальників, відомих фахівців-практиків, науковців (для прикладу, фітопатологів). Зараз актуально, наприклад, внесення дронами. Тож наші хлопці активно вивчають цю тему.
Є аграрії, які відкриті до експериментів і наші спеціалісти йдуть з ними пліч-о-пліч. Це і досвід, і комунікація, і підтримка. Я вважаю, що так і повинно бути у взаємовигідних відносинах справжніх партнерів.
Наостанок хочу побажати нам Перемоги та миру!
Latifundist.com: Дякуємо за цікаве та ґрунтовне інтерв'ю.
