Бізнес всупереч війні, або Про нові напрямки роботи Ерідон, LNZ Group, VITAGRO та інших агрокомпаній у 2022 році
Джерело фото: Latifundist.com
Ягідництво, трейдинг, біоетанол, переробка сої та соняшника, нові елеваторні потужності в Європі, насіннєвий завод — це не повний перелік тих напрямків, які відкривали для себе упродовж року агрокомпанії. Ми запитали у НВК «Квадрат», ГК «Прометей», «Біоенерджі-Вінниця», LNZ Group, «Галс Агро», «Астарта-Київ», «Ерідон», VITAGRO, «Баришівської зернової компанії» та «Агросем», як диверсифікація бізнесу допомогла їм пережити цей складний рік і які плани ставлять на наступний — вистояти чи розвиватися.
НВК Квадрат: запуск нового виробництва та розвиток зовнішніх ринків
Компанія НВК «Квадрат» працює на ринку України більше 10 років і вважається найбільшим постачальником рідких комплексних добрив (РКД) в Україні. Виробничі потужності компанії знаходяться в Харкові, тож з перших днів повномасштабного вторгнення довелося призупинити роботу. Та ненадовго. Вже за декілька тижнів відновили роботу і виробництва, і дослідного відділу. Компанії також вдалося зберегти колектив, навіть попри виїзд працівників у більш безпечні регіоні — їх попросили працювати віддалено.
«Як і для багатьох українських компаній, новим напрямком стала активна допомога армії. Деякі наші співробітники, незважаючи на наявність броні, пішли добровольцями до лав ЗСУ, зокрема і один із співзасновників компанії. На превеликий жаль, серед колективу є загиблі на фронті і, зокрема, заради їх пам’яті, компанія має працювати та розвиватися. Після 24 лютого, ми почали більше розширювати географію поставок нашої продукцію, розпочали роботу в деяких нових країнах. Також, ми активніше стали працювати щодо розвитку препаратів для тваринництва».
За ці майже 10 місяців активної фази війни, НВК «Квадрат» підготувала та вже запускає в роботу новий виробничий майданчик у центрі України. Це не «релокація» виробництва, а саме розширення нашої існуючої виробничої потужності. Разом з європейськими партнерами, підготували запуск виробництва в Євросоюзі. На початку нового сезону перші партії продуктів «Квантум» вже будуть вироблятися також за межами України.
Кромі того, компанія цього року вперше представили свою продукцію у США, прийнявши участь у одній із найбільших аграрних виставок Farm Progress Show.
Довелося НВК «Квадрат» вносити зміни і в деякі рекомендації та схеми застосування своїх добрив, та розробити декілька нових продуктів, що відповідають ситуації на ринку. А от на запитання, якою є задача компанії на наступний рік — вистояти чи розвиватися, Сергій Полянчиков говорить, що про згортання програм розвитку мова точно не йде.
Сергій Полянчиков
директор з розвитку НВК «Квадрат»
«Звичайно війна внесла корективи у наші плани. Але ми не бачимо майбутнього без розвитку, навіть в таких складних умовах ми продовжуємо розробки та дослідження, роботу в лабораторіях та модернізацію виробництва».
Прометей: інвестиції в автопарк і земельний банк
ГК «Прометей» не з чуток знає, що таке окупація активів та руйнування інфраструктурних об'єктів. Чотири з восьми окупованих елеваторів компанії вдалося повернути під свій контроль, але вони в напівзруйнованому стані та заміновані. Тим не менш, компанія планує їх відновлювати. А ще вивчає тему інвестицій в оптимізацію та покращення бізнесу у воєнний час.
Зокрема, наразі інвестує в логістику. Вже має на балансі 70 машин і впродовж наступних 3-4 місяців цю цифру планує збільшити до 100. Хоча, як зауважує голова Наглядової ради Рафаель Гороян, компанія потребує 250-350 машин, тому надалі інвестиції в логістику буде зменшувати.
«Наша основна задача на 2023 рік — зберегти бізнес. По можливості, розвиватися. Щодо інвестицій, то ми наперед дивимося, що буде з агробізнесом через 2-3 роки. І серйозно готуємося до розвитку подій. Так, ми вже бачимо, що орієнтовно у лютому 2024 року в агробізнесі почнеться криза. Рахуйте самі: у 2021 році країна зібрала 120 млн т зернових, у цьому році — 60 млн т, а у 2023 році збере приблизно 40 млн т. Об'єми виробництва впадуть в три рази. Тобто ми в три рази будемо менше виробляти, відвантажувати та експортувати збіжжя».
Розглядає компанія і інвестиції у посилення свого трейдерського напрямку. Рафаель Гороян говорить, що поки цей напрямок розвивається, бо виробники мають що експортувати. Єдина проблема — черга з суден через повільний темп проведення перевірок. Наразі ГК «Прометей» через «зерновий коридор» експортувала 250-300 тис. т зерна.
Ще один напрямок інвестицій — розширення земельного банку. Через бойові дії в компанії залишаються замінованими близько 2 тис. га. До посівних робіт вони будуть непридатні і наступного сезону. Тому зараз придивляються до земель, які знаходяться подалі від зони бойових дій. Однак, як підкреслює Рафаель Гороян, чим більший ризик, тим і земля дешевша. А вхідна ціна в сучасних реаліях дуже важлива.
Рафаель Гороян
голова Наглядової ради ГК
«Прометей»
«Цього року маємо великі втрати, але нас втішає операційний прибуток. Якщо наша компанія буде так розвиватися і далі, то ми зможемо вже за 1-1,5 роки відбити всі втрати як активів, так і знищеного товару. Тому зараз важливо грамотно вибудовувати свою стратегію. У нас є і виробництво, і елеватори, і автотранспорт. З'являться вагони. На базі елеваторів є міндобрива, ЗЗР і насіння. Все це в комплексі дає високу прибутковість на кожній експортованій тонні. Тому важливо відчувати цю синергію та правильно інвестувати».
«Біоенерджі-Вінниця»: експорт в Китай та ЄС
Після повномасштабного вторгнення «Біоенерджі-Вінниця» довелося експортувати українську продукцію до Китаю та країн ЄС. Для компанії це перший досвід експорту, бо до цього вона займалася торгівлею виключно всередині компанії.
«Період після початку воєнної агресії мав декілька етапів для нашої компанії, перш за все — інвентаризація залишків, та їх транспортування в безпечні регіони країни. А далі адаптація до нової реальності, відсутність можливостей реалізації всередині країни і вихід на експорт. Окрім географії, ми додали асортимент продукції, зокрема замість насіння соняшнику, яке ми постачали на переробні заводи України, розпочали регулярний експорт соняшникового масла спочатку до Голандії, а потім і інших країн ЄС».
Новим для компанії став досвід надання логістичних послуг іншим учасникам ринку. На сьогодні, як і в перші дні війни, доступ до логістичного рішення — визначає перспективи роботи компанії. Напрацювавши за багато років роботи досвід та партнерські стосунки з портовою інфраструктурою і перевізниками, змогли не тільки забезпечити власні потреби, але і організувати рішення для партнерів. Компанія планує і надалі інвестувати в логістику України. І вже вивчає декілька цікавих проектів пов'язаних з логістичними рішеннями, в напрямку західного кордону.
А от щодо доходів, то більшу половину «Біоенерджі-Вінниця» отримує від валютної виручки. Незважаючи на важку ситуацію з логістикою, зуміла розширити портфель продажів. Навіть розраховує закрити рік без збитків, в тому числі перекрити витрати пов'язані з різким падінням цін на зернові після 24 лютого. Однак несподіванкою для неї стала дебіторська заборгованість по відшкодуванню ПДВ за результатами експортних операцій, котра кожного місяцю зростає. В компанії зауважують, що отримання відшкодування — критично важливо для поповнення обігових коштів.
Ягідний напрямок LNZ Group
У 2021 році компанія LNZ Group запустила першу чергу заводу із заморожування ягід, овочів та фруктів. У цьому році продовжила розвивати ягідний напрямок і створила бренд Tevitta, який об’єднав виробництво саджанців, заморозку ягід, овочів та фруктів та реалізацію продукції на ринку.
Бренд має замкнуте коло виробництва: від вирощування до реалізації. Так, в цьому сезоні розплідником вирощено 2 млн саджанців полуниці, 220 тис. саджанців малини і ожини і близько 50 тис. саджанців шипшини, бузини, смородини та вишні. Закладено розплідник для дорощування саджанців, два нових маточника для полуниці та малини. Побудовано близько 30 тунелей для вирощування ягід. Закладено 60 га для вирощування ягід на переробку: від полуниці до шипшини.
Щодо роботи заводу, то у 2022 році він вийшов практично на 100% завантаження. Загальні об'єми замороженої продукції становили близько 7 тис. т. В асортименті малина, вишня без кісточки, смородина, бузина, чорниця, солодка кукурудза, гарбуз тощо. Продукцію компанія експортує на рики Німеччини, Франції, Англії, Естонії та Бельгії. А вже у 2023 році продукція буде представлена і на ринку України.
«Галс Агро»: біоеметан та ягоди
В агрохолдингу «Галс Агро» теж планують займатися ягідництвом. Як розповідає гендиректор Сергій Кравчук, це новий напрямок роботи і до інвестицій в нього йшли досить довго. Стимулом стала не тільки війна, а й державна програма часткової компенсації вартості створення теплиць.
«Особисто я бачу майбутнє за ягідництвом в Україні. Та й чому не зайнятися вирощуванням ягід, коли у нас на біогазових станціях є надлишок тепла, яким ми можемо опалювати свої теплиці. А коли запустимо в роботу метанові станції, то з біометану отримаємо викиди чистого CO2. Замість того, щоб викидати його у повітря, будемо віддавати на телиці.
Поки в планах закладка теплиць на декілька десятків гектарів. Планують вирощувати малину, суницю, лохину, а в туннелях — ожину.
А ще цього року «Галс Агро» у всіх на вустах через свій біоетанольний завод. Наразі вже відомо, що холдинг буде подавати 330 куб. м біометану на годину до газорозподільних мереж у Чернігівській області. Для цього буде побудований газогон довжиною 800 м. Надалі компанія планує збільшити виробництво біометану до 1100 куб. м на годину.
У листопаді також стало відомо, що «Галс Агро» підписав з нідерландським трейдером STX Commodities B.V. меморандум про продаж першого в Україні біометану до Європи. Продаж буде відбуватися через віртуальну торгову точку (VTP). Це дозволить продавати газ, фізично поданий у газорозподільні мережі України до Європи.
VITAGRO йде у трейдинг
Війна змусила VITAGRO піти у трейдинг. Раніше компанія експортувала свою продукцію через великих трейдерів. З початком повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що потрібно самотужки шукати нові логістичні шляхи відправки збіжжя. Сформували команду і вже через деякий час власними силами відправити перше судно із зерном на олію з Ізмаїла до Туреччини шляхом «річка-море».
«Переналаштували нові шляхи збуту. Може, десь не так швидко, як хотілось, але створили логістичні центри, відкрили логістичні відділи. Довелося багато вчитися, набивати гулі. А як інакше? Тут світ перевернувся догори ногами, аграрії до цього не завжди були готові, але швидко переналаштувалися… Освоїли Дунай, одними з перших відправили на Румунію судно з соняшником. Я особисто три дні сидів там і вивчав всі процедури. Здавалося б, усе прорахували, домовились на всіх етапах — пішли обстріли Білгород-Дністровського мосту. Довелось везти автотранспортом. І так виклик за викликом».
Зерно возять у Польшу, Румунію, Болгарію та Італію. Орендують в Ізмаїлі склади і майданчик. Поки від купівлі відмовилися, бо немає розуміння, як ця інфраструктура буде розвиватися у подальшому. Також розглядають інвестиції у купівлю елеватора в Європі.
Пробували відправити зерно «зерновим коридором». Але коли зібралися, то у коридорі вже стояли черги, більшість наявних суден зафрахтували. На другий день після підписання зернової угоди обстріляли Одесу. Тому поки до цього варіанту відправки зерна так і не повернулися.
Grain Alliance Group: елеватор в Європі
Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») влітку придбала елеватор у місті Черна-над-Тисою (Словаччина) та почала приймати перше зерно. Як розповів комерційний директор Таїр Мусаєв, до повномасштабного вторгнення компанія не розглядала такі інвестиції.
«Після 24 лютого перший тиждень, як і всі, збиралися з думками, евакуйовували сім’ї та працівників. А через тиждень почали думати, як надалі працювати. Дуже вдячний президенту компанії та акціонерам, які підтримали пропозицію придбати елеваторні потужності в Європі. Тож тепер маємо елеватор у Словаччині — старий, побудований ще за часів Чехословаччини, який потребує відновлення, але з двома коліями».
А вже у грудні стало відомо, що компанія отримала кредит у розмірі €10 млн для розширення словацького хаба, щоб забезпечити його пропускну спроможність на рівні 400 тис. т на рік. Гроші будуть направлені на модернізацію інфраструктури, закупівлю зерновозів, локомотивів та вантажівок.
Наразі компанія продовжує працювати в Україні. Через енергетичну кризу закупила на виробничі підприємства дизельні генератори. Так, на «Пирятинському елеваторі» оперативно встановили чотири дизельних джерела електричної енергії. Працює і «Ніжинський елеватор», який постраждав внаслідок обстрілів. Восени на його території завершили будувати великий ангар для збереження паливних брикетів. Вони повністю заміняють на підприємстві природній газ.
Ерідон: завод із глибокої переробки кукурудзи
Компанія «Ерідон» попри війну будує завод із глибокої переробки кукурудзи. За словами засновника групи компаній «Ерідон» Сергія Кролевця, минулого року компанія отримали дозвіл на будівництво заводу «Укрстарч», та через епідемію COVID-19, а потім повномасштабне вторгнення, не мали можливості проводити будівельні роботи на майданчику. І от у квітні їх відновили. Наразі побудовано 50-60% заводу. Всю технологію надає китайський партнер. Роботи проводяться за власний кошт компанії.
Першою планують запустити лабораторію і вже туди завозять обладнання. А вже до кінця 2023 р. планують вийти на ринок зі своїм продуктом.
Потужність нового заводу буде складати приблизно 350 т кукурудзи на добу. Основними продуктами будуть L-лізин сульфату 70%, глютен, клітковина та зародок. 70% становитиме L-лізин сульфату, який використовується у тваринництві як амінокислота.
Крім того, «Ерідон» будує власний завод із доробки насіння кукурудзи та соняшнику під назвою «Лімері».
«У нас великий досвід у вирощуванні насіннєвого матеріалу для міжнародних постачальників насіння. Тож тепер ми зможемо запропонувати їм комплексну послугу доробки насіння на заводі з обладнанням нового покоління. Щоб завантажити його на повну потужність — інвестуємо у розвиток зрошення. Торік площі під зрошенням збільшили на 1500 га і це тільки початок».
А ще на одному з ключових агропідприємств побудували сучасний офіс із майстернею. Як поснив засновник групи, важливо забезпечити комфорт для людей і централізувати управління зростаючого напрямку агровиробництва.
Астарта: глибока переробка сої
Досить багато агрохолдингів цього року пішли у переробку. В «Астарта-Київ» переробка і була. Компанія має власний соєпереробний завод, який у 2021-22 МР переробив на 15% сої більше, ніж у попередньому «довоєнному» маркетинговому році. Але цього року задумалися над будівництвом нової технологічної лінії поглибленої переробки сої.
«Це інноваційна технологія, яка передбачає річне виробництво майже 100 тис. т кормового соєвого протеїнового концентрату (СПК) з негранульованого соєвого шроту методом екстракції з використанням водно-спиртового розчину. Соєвий концентрат — це важлива складова для виробництва кормів для аквакультур та тварин».
У перспективі можна продовжити ланцюг переробки та виробляти харчові соєві білки — концентрати та ізоляти для всіх галузей харчової промисловості. Ще однією перевагою, яку має «Астарта» — можливість експорту продукції, вирощеної і виробленої з європейського насіння сої з гарантованою простежуваністю її походження.
Агросем: з дистриб'ютора в трейдинг
«Агросем» у першу чергу відомий на ринку дистриб'ютор, а ще агровиробник — обробляє 8 тис. га. Але після 24 лютого довелося перекваліфікуватися ще й у трейдера. Підштовхнули до цього фермери, які через війну опинилися у скрутному становищі і не могли розрахуватись за контрактами.
Тож «Агросем» задіяла весь свій досвід роботи із залізницею, який отримала під час імпорту добрив, і почала відправляти збіжжя у вагонах-зерновозах в Європу до нетто-імпортерів. Побудувала на кордоні систему перевантаження та потужності для проміжного зберігання зерна і навіть проклала залізний маршрут з Угорщини до Австрії.
За словами співвласника компанії Олександра Вайнера, наразі компанія може приймати зерно не лише з автівок, але й з вагонів, відгружати у європейські вагони.
