Маркіян Дмитрасевич: Європейські переробники були задоволені, коли до них йшло українське зерно

Маркіян Дмитрасевич, заступник міністра аграрної політики і продовольства України
Джерело фото: minagro.gov.ua

Агроекспорт вже котрий місяць поспіль залишається «третім кордоном» України. По-перше, напруження політичних пристрастей в Європі навколо нього безпрецедентне. По-друге, для економіки — це вирішальне питання. Але головне — в останні тижні стали помітні зрушення в бік позитивного вирішення ситуації.

25 вересня Кабмін затвердив механізм верифікації та погодження експорту кукурудзи, ріпаку, соняшнику і пшениці до п’яти сусідніх країн Європи. А на сьогодні Румунія до нього вже фактично приєдналася — затвердила внутрішні нормативи.

Саме про це ми розпитали заступника міністра аграрної політики і продовольства України Маркіяна Дмитрасевича: що призвело до зміни настроїв у відношенні європейських країн до українського зерна, коли затверджений механізм запрацює на практиці і чи дійсно експорт з України такий страшний, як його малюють деякі європейські політики?

Latifundist.com: Як ідуть перемовини з нашими сусідами щодо механізму верифікації і експорту зерна за ліцензіями? Бо, з одного боку, до певних обмежень імпорту з України долучилася Молдова, а з іншого — є певний прогрес у відносинах з Румунією, яка вже затвердила порядок верифікації ліцензій.

Маркіян Дмитрасевич: Насправді, на сьогодні ми маємо непоганий результат: Єврокомісія не продовжила обмежувальних заходів стосовно ввезення агропродукції чотирьох груп з України до 5 країн Європи. Не побачила підстав для цього. Це, безумовно, добре.

І хоча ситуація з цими 5 країнами залишається складною, вони все ж ідуть на діалог. Десь він повільніший, десь менш успішний, але він є. А десь навпаки — більш успішний, як у випадку з Румунією, яка не тільки надіслала пропозиції Україні, а й відкоригувала свої внутрішні процедури верифікації агроімпорту з України. Тобто відбувається конструктивний діалог — і з Румунією, і з Болгарією.  Молдова по суті повторює кроки Румунії.

Є певні зрушення і у відносинах з Польщею — щодо пом'якшення умов транзиту української агропродукції. Ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контролі переносяться з українсько-польського кордону в порт Клайпеди для всіх аграрних вантажів, які прямують у цей порт. Це пришвидшить транзит територією Польщі. 

Продовжуються перемовини з Угорщиною і Словаччиною. Минулого тижня відбулися телефонні розмови з представниками урядів цих країн. Ми повторно озвучили нашу позицію стосовно верифікації експорту, чекаємо на реакцію з їхнього боку.

Latifundist.com: А якщо більш конкретно щодо Польщі. Чи чекати позитивних сигналів від неї вже після виборів? Адже на останнє засідання міжнародної платформи, створеної для обговорення верифікації українського зернового експорту, представники Польщі не з’явилися. Чи це просто збіг обставин?

Маркіян Дмитрасевич: Головне — координаційна платформа діє. Ми сформулювали свою позицію, донесли до Єврокомісії, на які питання хотіли б отримати відповіді від європейських країн. Керівник кабінету комісара ЄС з торгівлі Майкл Хагер пообіцяв нам зв'язатися з усіма п'ятьма країнами і оголосити результати цих розмов на наступній координаційній платформі. Я думаю, вона відбудеться вже цього тижня. Зазвичай, координаційна платформа проходить раз у два тижні.

Latifundist.com: Чому перенесення ветеринарного і фітосанітарного контролю з території Польщі в країни Балтії чи інші країни таке важливе питання — через шалені черги, чи це більш питання міждержавної політики?

Маркіян Дмитрасевич: Насправді, в плані проведення контролів нормальний механізм взаємостосунків з деякими країнами Європи був побудований ще весною минулого року, до того, як питання українського агроекспорту стало складним питанням.

Румунія, наприклад, якщо бачить, що це дійсно транзит — перевіряє документи і ніяких додаткових перевірок не проводить. Те ж саме стосується Угорщини і Словаччини.

Що ж стосується Польщі, на кордоні з нею дійсно відчутні черги в очікуванні перевірок. Саме тому ми підняли це питання на засіданні координаційної платформи і попросили його вирішити.

Поляки, в принципі, теж заявляють, що готові пропускати українську агропродукцію транзитом по максимуму. І по цифрах ми бачимо, що цього року з кожним місяцем обсяг транзиту через Польщу збільшується. Хоча в минулому році обсяги були, звичайно, більші. Максимальний транзит був зафіксований в листопаді 2022 року — 796 тис. т.

Latifundist.com: Але наразі, поки механізм верифікації українського зерна напрацьовується, у багатьох українських трейдерів є відчуття розгубленості. Їм не зрозуміло, коли і чи вже можна подавати заявки на отримання експортних ліцензій. Тарас Качка, наприклад, недавно сказав, що декілька компаній вже подали заявки на отримання ліцензії на перевезення зерна в Болгарію і Румунію. Що ви можете відповісти іншим трейдерам?

Маркіян Дмитрасевич: Саме для того, щоб механізм верифікації транзиту працював швидко і гладко, нам і потрібна згода всіх п’ятьох прикордонних європейських країн. Наприклад, як тільки ми отримаємо відповідь відносно експорту українського соняшника в Болгарію, ми відразу прокомунікуємо з учасниками ринку і почнемо видавати ліцензії. Але конкретно говорити про це ще зарано.

На сьогодні нашу модель верифікації експорту затвердила Румунія. Це вже реальність. Відносно Угорщини поки щось стверджувати передчасно.

У нас є напрацьований механізм ліцензування експорту по певних видах агропродукції, який фактично діяв на початку повномасштабного вторгнення росії. Тобто процедура вже відшліфована і працює нормально. 

Стосовно того, що найбільше цікавить українських аграріїв, — коли можна буде завозити агропродукцію до європейських країн, куди і скільки? Поки що вирішення всіх цих питань в процесі. 

Latifundist.com: Зараз прямо ніхто не каже про квоти, але де-факто мова все рівно буде йти про певні лімітовані обсяги експорту конкретних агрокультур. Від чого це буде залежати і як регулюватися?

 Маркіян Дмитрасевич: Як буде працювати спроектована модель, якщо з нею погодяться всі європейські країни-імпортери? Мінекономіки і Мінагрополітики отримують від експортерів заявки на вивезення продукції. Ми збираємо інформацію і інформуємо наших візаві у п’ятьох країнах ЄС і Єврокомісію про заявки, які надійшли. Чекаємо відповідей. І в порядку їх надходження видаємо ліцензії.

Тобто формально мова не йде про квоти. Хоча, напевно, будуть сезонні коливання, і затверджений обсяг експорту країнами-сусідами буде залежати від сезону.

Latifundist.com: Україна призупинила свої позови до СОТ до країн-сусідок, зокрема Польщі та Угорщини, відносно їхньої односторонньої заборони на імпорт українського зерна. Це теж частина переговорних процесів, які зараз веде Україна?

Маркіян Дмитрасевич: Так, це, безумовно, один з елементів переговорів. У всякому разі, на кожному раунді переговорів з будь-якою країною це питання підіймається.

Latifundist.com: Якщо розглядати ситуацію в розрізі конкретних культур, у вас є усвідомлення, що якась культура є більш вразливою чи навпаки — по якійсь менше питань? Наприклад, Болгарія офіційно заявила, що прийматиме наш соняшник з грудня. І як ми розуміємо, під нашу сировину у них потужно розбудовуються олійноекстракційні заводи.  

Маркіян Дмитрасевич: Будемо відверті: у будь-якій з п’яти європейських країн, що межують з Україною, переробники були задоволені, коли до них йшло українське зерно. Це факт, підтверджений офіційною статистикою цих країн, — в 2022 році обсяги агропереробки в деяких з них значно зросли. Як і показники аграрного експорту. Зрозуміло, що місцеві фермери могли бути незадоволені, що їх спонукало до відвертих протестів. Тому, звичайно, уряди цих країн будуть шукати баланс інтересів в таких ситуаціях.

Тому я не виключаю, що в якийсь момент представники європейських країн звернуться до нас і скажуть: «Везіть!». Експорт соняшнику в Болгарію потенційно може бути таким прикладом, хоча поки що офіційно це не проартикульовано.

Latifundist.com: За останній час Україна пережила багато гучних заяв щодо нашого зерна, зокрема, з боку польських і угорських політиків. Механізм верифікації народився вже після бурхливих скандалів і подій? Чи раніше? Бо видається, цих не дипломатичних закидів з обох сторін можна було уникнути. 

Маркіян Дмитрасевич: Звичайно, розмови велися з представниками всіх п'ятьох країн. Безперервно, буквально щотижня.

І той етап переговорів, на якому ми знаходимось сьогодні, — це, між іншим, результат постійного обміну інформацією стосовно експорту. Статистикою ми обмінювалися абсолютно з усіма країнами. По-перше, щоб вони розуміли, що Україна до них везе. А по-друге, — щоб мали можливість порівняти нашу статистику зі своїми внутрішніми даними.

Ми і раніше, до створення координаційної платформи, спілкувалися з представниками Польщі, Угорщини і інших країн з п'ятірки майже щотижня.

Після заяви пані президентки Урсули фон дер Ляєн попередні розмови і напрацювання лягли в основу згаданого механізму.

Latifundist.com: Наскільки курс на євроінтеграцію і імплементацію законодавства ЄС, який декларує Україна, сумісний з протестами європейських фермерів і дипломатичними випадами з боку представників деяких країн. Чи не скаже нам Єврокомісія після закінчення війни: Досить, повертайтесь до своїх класичних напрямків експорту?

Маркіян Дмитрасевич: З боку Єврокомісії ніяких розмов про майбутнє введення додаткових обмежень українського агроекспорту або його повернення в той формат, який існував до війни, не ведеться. Принаймні сьогодні.

Але, знову ж таки, будемо відверті. Українські аграрії були б щасливі, якщо б довоєнні реалії повернулися: одеські порти відкрилися і запрацювали б на повну потужність, логістика здешевшала і знову відкрився безперешкодний шлях на ринки, які є традиційними для українських експортерів.

З іншого боку, це дійсно шлях до розв’язання сьогоднішніх проблем — розвантаження наших країн-сусідів в плані аграрного експорту і транзиту.

І українські міністерства — Мінагрополітики, Мінінфраструктури і Мінекономіки — над цим теж працюють, щоб якось скоригувати логістичні шляхи, в першу чергу, з можливостями залізниці. Щоб можна було спокійніше і рівномірніше транспортувати аграрні вантажі до європейських портів — Гданська, Клайпеди і інших.

Наступний, не менш важливий аспект, це адаптація українського законодавства до законодавства ЄС. Якщо ми хочемо стати членом ЄС, цю роботу потрібно виконати. Інакше шлях для нас буде закритими. Зараз же ми очікуємо на початок офіційних переговорів з ЄС.

Latifundist.com: Незважаючи на те, що на рівні міністрів європейських країн звучать заяви про те,  що саме аграрна частина може стати каменем спотикання до євроінтеграції України.

Маркіян Дмитрасевич: Будь-які переговори — це насамперед пошук балансу різних думок, прийняття компромісних рішень. Я думаю, що в ситуації з європейськими країнами також буде знайдений компроміс.

Тому, на мій погляд, не треба зациклюватися на політичних заявах представників тих чи інших країн. Насправді, ми рухаємось вперед.

Latifundist.com: Чи спостерігаєте ви якусь еволюцію початкового страху до «нашестя» українського агроекспорту з боку європейських країн? Адже ті ж польські птахівники напевно були не проти нашої соєвої олії чи шроту.

Маркіян Дмитрасевич: Взагалі, економіки сусідніх з Україною європейських країн точно не потерпають від того, що вони використовують більше української продукції в переробці, або роблять на цьому бізнес. Це нормальні і зрозумілі речі. Тому що в прикордонних країнах є не тільки фермери, а й інший бізнес. Тобто ми знову повертаємося до питання балансу, який, я впевнений, буде знайдений.

Latifundist.com: На ваш погляд, чому питання українського зернового експорту в Європі викликало таку бурхливу реакцію?  Бо з точки зору тенденцій на світовому ринку і впливу на світові ціни «українського фактору» це явно аномальне реагування?

Маркіян Дмитрасевич: Саме так, є експорт української агропродукції і є ціни на світовому ринку. Це різні речі. З одного боку, як я вже казав, в Польщі збільшення переробки і обсягів агроекспорту з Україні в 2022 році було зафіксовано статистикою. Але з іншого боку, чи зросли в Польщі внутрішні ціни на агропродукцію після того, як вона запровадила односторонні обмеження, а потім до них додалися ще обмеження з боку ЄК? — Ні!

Саме про це ми говоримо, саме це  намагаємося донести з самого початку війни: вплив України на формування світових цін не настільки величезний, як, наприклад, зміна прогнозу врожаю в Бразилії чи Аргентині.

Зрозуміло, коли польський фермер бачить, що через село, де він живе, проїжджає вантажівка з українськими зерном, а потім ціни на зерно падають — легше всього зробити висновок, що це пов’язані між собою явища. Вплив тієї ж Бразилії для нього менш очевидний. На жаль, така людська психологія.

Latifundist.com: Ми, як медійники, ще в квітні минулого року помітили, що майже синхронно з підвищенням градусу на європейському і світовому зернових ринках, росіяни почали генерувати провокаційні новини відносно українського зерна. Ви це теж спостерігаєте?

Маркіян Дмитрасевич: Те що, єдиним бенефіціаром всіх тих труднощів, які у нас сьогодні існують з європейськими країнами-сусідами, є росія — це однозначно. І я впевнений, що вона і в інформаційному просторі підігріває ситуацію з українським аграрним експортом.

Latifundist.com: Проясніть, будь ласка, наскільки реальним є проект організації якорних стоянок в територіальних водах Румунії, де могли б довантажуватися великі судна після виходу з дунайських портів. І наскільки реальне сприяння з боку Румунії в організації роботи мінних тральщиків в її територіальних водах?

Маркіян Дмитрасевич: По мінних тральщиках — питання точно не до мене. А от щодо якірної рейдової перевалки в Констанці, дійсно, два тижні тому я брав участь в переговорах між Україною і Румунією. І, серед інших, це питання також обговорювались. Українську сторону на цих переговорах представляла велика делегація. Зокрема, були представники Мінагрополітики, Мінінфраструктури, АМПУ, Українського Дунайського пароплавства і Укрзалізниці. До цих перемовин також долучені представники Єврокомісії.

І насправді ми отримали хороші сигнали — в Румунії дійсно працюють над розширенням якірної перевалки в Констанці. Вони планують дочекатися перших результатів, а потім прийняти остаточне рішення — ще більш розширювати цей напрямок чи ні. Румунська сторона конструктивно ставиться до наших пропозицій. 

Latifundist.com: Ви вірите в перспективу тимчасових зернових коридорів? Можливо самі долучені до цього процесу чи бачите готовність міжнародних страховиків і судновласників заходити в цю історію?

Маркіян Дмитрасевич: Насправді, перспективи вже почали втілюватися в реальність. Наскільки я знаю, на сьогоднішній день ціни фрахту по так званому тимчасовому коридору з одеських портів вже знизилися. Вже є можливість страхувати ці вантажі. Відповідно зростає попит на ці маршрути. Звісно, все це поки на рівні формування і становлення. Але надія на цей шлях є.

Latifundist.com: Дякуюємо вам за конструктивну, змістовну розмову.

Костянтин Ткаченко, Валентин Хорошун Latifundist.com