Шалений експорт: Румунія. Чи впорається Констанца з навантаженням у разі закриття зернового коридору

Румунський порт «Констанца»
Джерело фото: Reuters

Разом з компанією M-Grain продовжуємо спецпроєкт про країни, які в умовах повномасштабного вторгнення стали основними торговельними партнерами України. Ми розповімо, як працює логістика до цих країн (яким транспортом краще везти і як не застрягнути на кордоні), які є ризики при плануванні експорту та назвемо основні помилки експортерів-початківців.

У першому випуску ми розповіли про Польщу. На черзі — Румунія.

Румунія була єдиною з п'яти країн Східної Європи, яка у квітні цього року не заборонила імпорт українського зерна, але посилила контроль на прикордонних пунктах пропуску. Та з 2 травня на основі рішення Єврокомісії імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку і насіння соняшнику в цю країну заборонено. Ця заборона діяла до 5 червня 2023 р., згодом Європейська комісія продовжила заборону на імпорт українського зерна до 15 вересня. Транзит української агропродукції через Румунію дозволено.

Флорін Барбу, новопризначений міністр сільського господарства та сільського розвитку Румунії, планує подати прохання про продовження заборони на імпорт зерна до 31 грудня. 

Портова інфраструктура Румунії

З початком повномасштабного вторгнення міграція українського зерна на Південь відбувалась не лише до українських портів на Дунаї, а й до румунських Браїли, Галацу та Констанци.

Зауважимо, що Галац і Браїла мають розвинену інфраструктуру, це найпотужніші румунські порти на Дунаї, які діють за схемою річка-море. Обидва забезпечують обробку вантажів з авто, залізниці і річки, обладнані зерновими терміналами і силосами для зберігання. 

Щодо порту Констанца, то його загальний вантажопотік за минулий рік склав понад 70 млн т. Зерно займає майже третину цього об’єму. Термінали порту можуть одночасно зберігати 1,5 млн т агропродукції.

Тут можуть навантажуватися балкери з максимальним об’ємом 220 тис. т. Є можливість перевантажувати зерно з річкової баржі на судно. А також перевантажувати близько 2,5 тис. т агропродукції на добу через плавкрани.

«Більша частина українського зерна надходить фактично через баржі. В Констанці вже є 14-15 плавучих кранів. Найбільшим оператором з 8 плавкранами є термінал DTS є, інші термінали мають від 1 до 3 кранів. Поки ми розмовляємо, зараз до Констанци прямує ще 3-4 плавучі крани. Тож, ймовірно, загалом ми будемо мати 18-19 кранів для перевалювання», — розповів трейдер компанії Cargill Александру Неагу під час форуму EURO GRAIN HUB в Румунії, повідомляє Elevatorist.com.

Александру Неагу припустив, що якщо в році буде близько 250 днів з гарною погодою і буде можливість перевантажувати зерно з баржі на судно, то Констанца зможе перевалити 9 млн т тільки на воді. Також він зауважив, що хоча теоретично потужності перевалки зернових та олійних в порту складають 30 млн т, реальність трохи інша — на рівні 25-27 млн т.

Зауважимо також, що ще у вересні 2022 р. було підписано угоду між Францією і Румунією за якою планується інвестувати в збільшення пропускної здатності портів Галац і Констанца, щоб покрити попит українських експортерів.

Чи впорається з навантаженням Констанца у цьому сезоні?

Експерти, які брали участь у форумі EUROGRAINHUB в Румунії, очікують, що в цьому році країни Придунав’я зберуть великий врожай зернових та олійних. Щорічно через Констанцу Румунія, Сербія та Угорщина перевалювали до 24 млн т агропродукції. У минулому році через посуху урожай в цих країнах був низькими відповідно і об'єми перевалки були незначними. Та вже цього літа все може змінитися.

«Щодо українського зернового потоку, то наразі значна частка експорту з дунайських портів оминає Констанцу. Агропродукція завантажується на морські судна, які рухаються через гирло Бистре. Проте сезонне падіння рівня води в Дунаї, яке розпочинається в липні, може зашкодити виходу морських суден з Бистрого. В результаті, Суліну знову скують корки. Зернові вантажі переорієнтуються на баржевий флот, який масово попрямує до Констанци. В результаті у Констанці можуть зустрітися два потужних вантажних аграрних потоки — з України та її сусідів», — прогнозують в компанії  «Українське Дунайське пароплавство» (УДП).

У випадку такого сценарію портова інфраструктура Констанци буде перевантажена. В УДП говорять, що знаючи про таку проблему, з 2022 року почали працювати над створенням комплексного логістичного ланцюга для українського експорту. Туди входить власна перевалка, перевезення баржевим караваном по Дунаю та завантаження на морське судно у порту Констанца за принципом борт-борт.

«За пів року логістичну схему відпрацювали, вона готова до масштабування. Ми розглядаємо збільшення потужності перевалки у порту Констанци, що дозволить пришвидшити обробку караванів. Зокрема, до уваги беруть інші напрямки експорту— контейнерні перевезення продуктів переробки або нішевих агрокультур до Австрії та Німеччини», — коментують в УДП.

Водночас, у Румунії розглядають заходи щодо надання місцевим фермерам пріоритетного  доступу до чорноморського порту міста Констанца під час збирання врожаю, що може обмежити потік українського зерна.

А якщо закриється «зерновий коридор»?

Більшість учасників ринку сподіваються, що «зерновий коридор» продовжить роботу. В іншому випадку в порт Констанца може надійти близько 6 млн т української кукурудзи та 4 млн т української пшениці врожаю-2023.

«Звичайно, це лише приблизні оцінки. За сценарієм, де «коридор» закритий, ми оцінюємо, що Констанца включно з румунським, сербським та українським зерном, зможе перевантажити 12 млн т кукурудзи і приблизно стільки ж пшениці», — каже Александру Неагу.

Автомобільна логістика до Румунії

При виборі варіанту транзиту територією Румунії зерна автомобілем постає наступне питання — через які пункти пропуску на кордоні везти і як організувати маршрут? Як повідомили аналітики сервісу Zernovoz.ua, найбільшою популярністю користуються ПП Порубне, Чернівецька обл., Орлівка і Рені Одеська обл. Автомобільні перевезення відбуваються як самоскидами так і тентованим транспортом.

Логістичні компанії віддають перевагу ПП Порубне, хоча це не найкоротший маршрут, але з високою (умовно, на фоні інших ПП) пропускною здатністю. В той же час, перехід кордону через поромні переправи в Одеській області може зайняти до семи днів. 

У Zernovoz.ua зазначили, що існують маршрути через територію Молдови, але водії їх обирають неохоче через погану якість доріг.

Олександра Воловик

заступниця директора «Технополь Агро»

«При експорті до Румунії потрібно якісно планувати логістику і законтрактовані обсяги, оскільки румунські трейдери неохоче йдуть на поступки щодо умов виконання договору. Якщо вантаж застрягає на кордоні, вам повідомлять про зниження ціни поставки».

Орієнтовна вартість доставки до румунських портів за даними Zernovoz.ua:

• Плотича, Тернопільська обл. (UA) — Констанца (RO)— 65$/т;
• Городок, Хмельницька обл. (UA) — Констанца (RO)— 63$/т;
• Хмельницький (UA) — Васлуй (RO)— 48$/т;
• Роздільна, Одеська обл. (UA) — Констанца (RO)— 48$/т;
• Скарженці, Вінницька обл. (UA) — Констанца (RO)— 58$/т.

В Україні запустили систему онлайн-бронювання місця в черзі для перетину кордону для міжнародних вантажних перевізників — єЧерга. Записати в єЧергу в тому числі і для перетину кордону з Румунією можна на сайті — echerha.gov.ua, або в мобільному застосунку — https://equeue.page.link/start. Слідкувати за ситуацією у пунктах пропуску можна в спільноті Черги на кордоні. АГРО.

Відновлені залізничні переходи

Варто додати, що протягом 2022 р. Україна і Румунія активно працювали над питанням розширення вузьких місць в логістиці. Зокрема, ще в липні минулого року румунські залізничники оперативно провели ремонт широколійної залізничної лінії Джурджулешти — Галац, що з’єднує Одеську область з дунайськими портами. Це дозволило уникнути перевантажень продукції АПК з широкої на вузьку колію.

Також відновлено прикордонний перехід Березине–Басарабяска на кордоні між Україною та Молдовою, як альтернативу зруйнованому мосту через Дністровський лиман.

За минулий рік компанії Alebor Group і «Алмейда Груп» збудували перевантажувальні зернові термінали поблизу залізничного пункту пропуску Вадул-Сірет в Чернівецькій обл.

Перевалка на терміналі Alebor Group здійснюється напряму з вагона у вагон, через транспортну систему і робочу вежу. Також на терміналі встановили три 10-тисячних плоскодонних силоси для зберігання і накопичення зерна. Потужності перевантажувального терміналу з вагона на вагон — 300 т/год, автотранспорт — 200 т/год, але на терміналі 2 підйомники, тож вкупі це 400 т/год. Тут можуть працювати з двома культурами одночасно, наприклад, автівки з кукурудзою приймати на вагони, а машини з пшеницею — у силоси. В подальшому технологічних поточних ліній має стати дві, а потужності зберігання розширитися до 100 тис. т. 

Щодо «Алмейда Груп», то компанія сама відвозить вантаж з точки А в точку Б. Але є одна умова: вони візьмуть вантаж, якщо той буде не менше 1,6 тис. т. Саме стільки потрібно, щоб вагони їхали складом і прийшли на станцію одномоментно. Тому тим аграріям, які не мають такої кількості збіжжя, рекомендують кооперуватися зі своїми колегами.

Рекомендації українським експортерам

В 2022 р. Україна відновила паспортні глибини на Дунаї до 6,5 м. Приблизно такі ж глибини мають і румунські порти. Але насправді реальний стан навігації на цій річковій системі залежить від пори року, що впливає на рівень води, а також погодних умов. Тут варто згадати обміління найбільших річок Європи в минулому році через посуху. Тому необхідно враховувати цей фактор при плануванні експорту через річкові порти Румунії. 

Максимальний дедвейт суден, що проходять Сулінським каналом в напрямку Браїли і Галаца становить 15 тис. dwt. Обмеженість по тоннажу і нижча пропускна здатність портів Дунаю, спонукає українських аграріїв активно розвивати реекспорт через порт Костанци. 

За словами Олександри Воловик, процес підготовки підприємства до експорту в Румунію (збір дозвільної документації, сертифікація власного автотранспорту, пошук митного брокера) може займати до двох місяців. Тому в особливо гарячі періоди минулого року на ринку України почали діяти компанії, що надають послуги доставки і митного оформлення до румунських портів і переробних підприємств. 

Кому продати в Румунії?

Якщо заборона на імпорт від 2 травня 2023 року все ж буде відмінена у наступні місяці, то ось список компаній, які є маркетмейкерами в своїх сегментах на внутрішньому ринку Румунії.

• Cargill має розвинену мережу елеваторів, портові термінали на Дунаї і в порту Констанци, розвиває напрямок виробництва комбікормів, компанія має два комбікормові заводи Șura Mică (Шура-Міке, Сібіу) і Craiova (Крайова, Долж).
• Bunge має два заводи з виробництва рослинних олій та біодизеля в Бузеу та Лехліу, а також кілька елеваторів. 
• Присутні ADM та LDC, які займаються трейдингом зернових та олійних.
• Окрім Bunge потужними гравцями олійно-жирового сегменту є компанії Expur (має ОЕЗи в Слобозії та Урзічені) і Prutul, який має потужний ОЕЗ поблизу порту Галац.
• Серед виробників кормів для тварин значну частку ринку займають UBM Feed Romania (комбікормовий завод в Синпаулі), Viterra Romania і Fermele Crevedia, яка одночасно є одним з найбільших виробників курятини в Румунії.
• В кластері виробництва борошна найбільшими гравцями є Vel Pitar (має виробництво в Ясах і Текучі), OLTINA Impex Prod Com (високотехнологічне борошномельне виробництво в Урлаці) і BOROMIR (млини в Бузеу та Сібіу), які одночасно є лідерами ринку хлібобулочних і кондитерських виробів.

Олександра Воловик

заступниця директора «Технополь Агро»

«В Румунії розвинена культура споживання хлібобулочних виробів, тому румунські борошномели і хлібопекарські підприємства охоче закуповують українську пшеницю, яка відповідає їх вимогам, а премія за якість може досягати 50€/т».

Орієнтовна вартість доставки в найбільш популярні регіони Румунії за даними Zernovoz.ua:

• Мамалига, Чернівецька обл. (UA) — Лехліу (RO) — 45$/т;
• Хотин, Чернівецька обл. (UA) — Лехліу (RO) — 48$/т;
• Гуменці, Хмельницька обл. (UA) — Констанца (RO) — 53$/т;
• Острів, Тернопільська обл. (UA) — Констанца (RO) — 53$/т.

Імпорт української агропродукції в Румунію: цікаві рекорди

У 2022 році Румунія вийшла на перше місце серед найбільших імпортерів с/г продукції з нашої країни. Так, так, ви все вірно зрозуміли. Потіснився навіть Китай на другу сходинку. Погляньте на статистику товарообігу. Ріст експорту колосальний — з $149,8 млн в 2021 р. до $2 556,9 млн в 2022 р.

Особливо вражають такі обсяги ввезених з України зернових та олійних в порівнянні з власним виробництво Румунії і обсягом внутрішнього споживання. В 2022 р. до сусідньої країни експортували 5,4 млн т основних зернових культур, при цьому румунські фермери зібрали 27,2 млн т кукурудзи, пшениці і ячменю в 2021 р., а на внутрішнє споживання було використано близько 40% від валових зборів.

Схожа ситуація і з олійними. З України було завезено 1,7 млн т в минулому році. Власне виробництво в 2021 р. становило 4,6 млн т, на внутрішнє споживання теж використано близько 40% від ВЗ.

Але такому рекордному імпорту з України є просте пояснення: українські покупці розмитнювали свою продукцію в Румунії, а далі транзитом через країну відправляли її кінцевим покупцям.

Олександр Тищенко, Наталія Родак, Latifundist.com