Київ і Лондон хочуть здешевити страховку при експорті морем. Що про це думають на ринку
Джерело фото: АМПУ
Україна та Британія створюють механізм для покриття воєнних ризиків при роботі у тимчасовому коридорі. В українському Уряді кажуть, що це має здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5%, а у перерахунку в гроші — це економія на 100-140 грн на тонні. Новий механізм поки викликає більше питань, ніж дає відповідей — кажуть опитані нами учасники ринку. Latifundist.com шукав оптимістів і скептиків.
Україна спільно з британським урядом та страхувальниками розробили спеціальний механізм покриття воєнних ризиків в українському морському коридорі. Він дозволить зробити знижку на вартість страхування від воєнних ризиків для експортерів усієї продукції з України.
«Це зробить чорноморський коридор доступнішим для більш широкого кола експортерів», — заявив під час вчорашнього засідання Уряду премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
Що це за механізм?
Кабмін виділив кошти, які будуть гарантією покриття збитків у разі їх настання. До механізму залучене Експортно-кредитне агентство, «Укргазбанк», «Укрексімбанк» і пул з 14 страхувальників. Загальна сума покриття за програмою — $50 млн.
Страхування суден стало можливим завдяки співпраці з провідними британськими компаніями у сфері перестрахування — Marsh McLennan та андеррайтерами Lloyd’s of London через запуск механізму Unity Facility, каже перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Новий механізм дозволить здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що у свою чергу дозволить зернотрейдерам зекономити близько 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе до 4 млрд грн», — додала вона.
Чому це важливо?
Бо фрахт і страхування зʼїдають основну маржу від ціни зерна. Розглянемо це на прикладі 30-тисячного хендісайзу, що везе кукурудзу з чорноморського порту до однієї з країн Північної Африки.
Ставка фрахту на такому судні складає $55 на тонні — показує розрахунки топменеджер однієї з агрокомпаній. Перевалка на терміналі — $21, вартість страховки вантажу — $7,4.
Тож загальна сума всіх витрат сягає $85. Ця цифра відмінусовуються від ринкової ціни кукурудзи.
«Ми порівнювали, скільки би коштував фрахт з румунської Констанци до цього ж порту призначення — це десь вдвічі менше. При тому що відстані однакові. Тобто ми прив'язані від світових цін на зерно, які продовжують знижуватися, а логістика у нас космічна», — каже топменеджер.
Страховка за військові ризики — що це?
Судновласник у ставку фрахту закладає вартість страховки за військові ризики, її ще називають EWRI — Extra War Risk Insurance. Теоретично він може не купуватиме таку страховку, але тоді ризикує вартістю свого судна. Наприклад, вартість панамаксу коливається залежно від його віку в діапазоні $25-30 млн.
Мотивація такого власника судна зрозуміла — він отримує екстрадохід від фрахту без витрат на страховку. Наші співрозмовники з ринку кажуть, що частина судновласників, переважно арабських, турецьких та грецьких, інколи так і працюють. «Застрахував його судновласник чи ні — питання відкрите. Ви думаєте, фрахтувальники питають сертифікати по EWRI? Ми на ринку думаємо, що багато судновласників просто не страхують», — каже топменеджер однієї зі страхових компаній.
Отож, після виходу рф з зернової угоди ціна такої страховки по роботі у тимчасовому коридорі сягала 5% від вартості судна.
Зараз судновласники страхують судно H&M за EWRI, що становить близько 1,75-2,5% від вартості судна, каже брокер та аналітик сільськогосподарських товарів Atria Brokers Христина Серебрякова. До слова, коридор ставок на кілька десятих збільшився після недавньої атаки російського літака на судно з рудою під ліберійським прапором.
Це багато чи мало? Покажемо і тут математику, але уже на невеликому судні. Вартість нового 5-тисячного костера складає біля $3 млн. Якщо відштовхуватися від середньої ставки в 2%, то EWRI на такому судні складає $60 тиc.
Моделюємо ситуацію: костер рухається до Греції, вартість фрахту до порту призначення — $32 на тонні. Сумарний «чистий» фрахт складає $160 тис., в яких має «сидіти» $60 тис.
Тобто — це багато. Власне, задача нового механізму затрати на страховку зменшити.
Які питання у ринку до цього механізму?
Будь-яка новина про здешевлення логістики уже сама по собі позитивна, каже директор BPG Shipping Геннадій Іванов.
Водночас додає, що поки немає розуміння, як працюватиме цей механізм.
Передусім не зрозуміло, наскільки це новий механізм і у якому порядку він буде працювати. Адже, нагадаємо, що влітку цього року, після того як рф вийшла з «зернової угоди», держава створила спеціальний фонд в розмірі 20 млрд грн. Він передбачав гарантії компенсації коштів для судновласників у разі пошкодження суден поза попереднім «зерновим коридором».
«Нічим ця історія тоді не закінчилося. Судновласники йшли до своїх страхових компаній і купували страховку. Через складну і малозрозумілу процедуру все лишилось на папері. Можливо, нинішня новина — це продовження того фонду, просто з зменшеному вигляді ($50 млн замість $500 млн), і процедуру якось допрацювали», — припускає він.
Схема передбачала поділ ризиків між страховиками та місцевим державним банком, пояснював тоді Forbes.ua заступник міністра економіки Володимир Кузьо. Називати співвідношення чи інші цифри у Мінекономіки відмовлялися.
«Держбанки видаватимуть так звані леттер-оф-кредити для локальних страхових компаній, які зі свого боку зможуть звертатися з ними до перестраховиків», — пояснював принцип Кузьо.
За тією процедурою, претендувати на відшкодування коштів могли судновласники, які отримали письмову відмову від своїх страхових компаній.
«У випадку з коридором судновласники звертаються до топових страхових компаній, які ризикують репутацією, якщо відмовляться від виплат. Або це судновласники, які працюють без страховки. Тому від початку ймовірність, що такий порядок запрацює, була низькою», — каже топменеджер однієї зі страхових компаній.
У той же час інший наш співрозмовник, морський юрист, вважає, що все набагато прозаїчніше: порядок не запрацював, бо не було подано жодної заяви про отримання відшкодування.
Які ще питання до цього механізму?
На ринку також не до кінця розуміють, як цей механізм допоможе «здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу». А це, як порахували в Уряді, дорівнює 100-140 грн на одній тонні вантажу.
І загалом, на основі чого взялась ця цифра?
Agricensus пише, що початкові страхові ставки можуть знизитися з 4-5% до приблизно 1,5-2%. Тобто, ймовірно, називаючи зниження на 2,5%, в Уряді відштовхувалися від найвищих ставок, що були на початку дії тимчасового коридору.
«Зазначені ставки фактично такі ж як звичайні ринкові ставки. Поки схоже, що це більше політичний знак, ніж будь-що інше», — додає Іванов.
Але за рахунок чого відбуватиметься це здешевлення — поки незрозуміло. Умовно, що мотивує зараз страхові компанії знизити свої ставки? І, зокрема, як цьому сприятиме страховий фонд у розмірі $50 млн? Адже ця сума дорівнює вартості двох панамаксів.
«Ми вважаємо, що зміна суми фінансування програми через українську владу не матиме великого впливу. Спочатку це допомогло запустити роботу нового коридору та залучити судновласників. Це було справді гарне рішення для України в правильний час. Зараз власники та продавці покладаються здебільшого на страхові компанії, з якими вони мають давні відносини», — каже Христина Серебрякова.
Топмпенеджер страхової компанії каже, що здешевлювати страховку може один фактор — відсутність страхових випадків. Умовно, якщо коридором пройдуть ще 100 суден — це буде сигналом знизити ставки.
Та, можливо, ми помиляємось, механізм запрацює і ми побачимо +140 грн на тонні зерна. Але для цього має бути ще один механізм — як все це працюватиме.
