Минулого року аграрії масово закладали зерно в рукави, а що ж зараз? Інтерв’ю з Планета Пластик
Джерело фото: «Планета Пластик»
Минулого року через обстріли росією агропідприємств, складної логістики та блокування експортних морських шляхів українські аграрії опинилися з тисячами тонн збіжжя, які потрібно було десь зберігати. Звісно, що потужностей бракувало. Одні зруйновані, інші — окуповані. Тому вихід знайшли у зберіганні в полімерних рукавах.
Ми поговорили з Костянтином Ващенком, генеральним директором та співвласником компанії «Планета Пластик». Це українська компанія з 20-річним досвідом виробництва полімерної продукції. Він розповів про ажіотаж на ринку зернових рукавів у 2022 році, відновлення виробництва після російського руйнування, про калькуляцію рентабельності зберігання в рукавах та плани компанії на майбутнє.
Latifundist.com: У липні минулого року на підприємстві запустили перші виробничі лінії після того, як воно було вщент розбите росіянами. Наскільки з того часу розширили виробництво?
Костянтин Ващенко: Так, в березні 2022 року 90-95% заводу «Планета Пластик» було зруйновано. Як ви пам’ятаєте, ми почали відновлення з вкрай важливого продукту для наших аграріїв — рукавів для зберігання зерна TM Harwell. З того часу фокусувалися, в першу чергу, на тому, щоб наростити потужності виробництва рукавів і закрити всі передбачувані і непередбачувані потреби вітчизняних аграріїв.
На початку 2023 року поставили перед собою завдання — постійно мати в наявності 200% об’єму рукавів від потреби ринку. На сьогодні нам це вдається. Кожен аграрій, що звернувся за рукавами або навіть одним рукавом TM Harwell, отримав його відразу і, що не мало важливо, по найкращій ціні. Плануємо підтримувати такий підхід і надалі.
Latifundist.com: Яке обладнання докупили, коли нарощували потужності виробництва, і який асортимент воно дозволяє виготовляти?
Костянтин Ващенко: Перш за все поставили ще одну автоматизовану лінію складання рукавів ТМ Harwell, що збільшило продуктивність та швидкість виготовлення рукавів. Докупили два навантажувачі Jungheinrich — думаємо про ефективність та екологію, тому вибрали саме електричні. Також, в сучасному бізнесі ніяк без автотранспорту — докупили два авто.
Щодо асортименту, тут орієнтуємося на потреби ринку.
Паралельно з нарощуванням потужностей виробництва рукавів, відновлювали й виробництво інших видів продукції. Сьогодні ми виробляємо та реалізуємо широкий асортимент світлостабілізованих одно- та багатошарових тепличних плівок, плівок для мульчування, плівок для укриття силосних ям та траншей, а також плівок для загального користування.
Latifundist.com: На які об’єми виробництва вийшли у 2023 році?
Костянтин Ващенко: Станом на сьогодні ми вийшли на об’єми виробництва, що були до повномасштабного вторгнення. Більше того, за рахунок модифікації обладнання при відновленні, плануємо збільшити виробництво в 2-2,5 рази.
Latifundist.com: Де берете сировину для виготовлення продукції? Як справляєтеся з дефіцитом сировини у сезон?
Костянтин Ващенко: Сировину беремо виключно в світових виробників — лідерів в полімерній галузі таких, як Borealis, Sabic, DOW, Chevron Phillips Chemicals, Qatofin Company та інші.
Щодо боротьби з дефіцитом, тут маємо правило — на складах завжди є запаси сировини, яких вистачить на три місяці для виробництва. Тому в нас ніколи не буває дефіциту. Будь-які коливання на ринку сировини, чи проблеми з логістикою (наприклад, як зараз на кордоні з Польщею) виробництво навіть не відчуває.
Latifundist.com: Наскільки збільшилися продажі зернових рукавів у цьому році?
Костянтин Ващенко: Говорити про абсолютні показники ринку зараз ще дуже рано, адже сезон збирання кукурудзи та соняшнику в самому розпалі. Саме зберігання кукурудзи в рукавах найбільше практикують аграрії. Зараз відвантажуємо рукава щодня.
А от що вже можна виділити, так це популяризацію самої технології зберігання врожаю в рукавах серед сільськогосподарських підприємств. Поштовхом такої популярності став минулий рік і аграрії, які ще сумнівалися та від безвиході вантажили зерно в рукава. Зараз вже свідомо інтегрують цю технологію зберігання в свою бізнес модель. Як казав один наш вже постійний клієнт: «Ми спробували зберігання у ваших рукавах і нам це дуже подобається».
Ми, як виробники, теж вважаємо, що за цією технологією майбутнє. Особливо в повоєнні роки, коли буде можливість наростити посівні площі, а відповідно й потрібні будуть потужності для зберігання з мінімальними інвестиціями.
Latifundist.com: Який об’єм зерна аграрії заклали у зернові рукави в тому році, і, за вашими спостереженнями, чи зміниться динаміка в цьому році?
Костянтин Ващенко: Згідно відкритих даних Міністерства аграрної політики, в минулому році загальний об’єм врожаю, що зберігався в полімерних рукавах становив біля 20 млн т. Виходячи з публічної інформації, про можливості діючих зернових коридорів та експортних каналів, цьогоріч зберігатиметься в рукавах не менше. Технологія зберігання в рукавах дозволяє закрити проблему пошкоджених елеваторних комплексів та розосередити зберігання зерна, що досить актуально при регулярних обстрілах потужностей для зберігання.
Latifundist.com: Хто є вашими клієнтами сьогодні? Яка прослідковується тенденція?
Костянтин Ващенко: Нашими клієнтами є практично всі: від аграрія-одноосібника до великих агрохолдингів та зернових елеваторів, що спеціалізуються саме на зберіганні зерна.
Зараз все більше господарів розуміє наскільки це економічно вигідна та ефективна технологія, як для постійної практики зберігання врожаю, так і для оперативного збільшення потужностей зберігання. Росте кількість господарств, які зберігають від 100 т до 1000 т врожаю.
Ми, в більшості, акцентуємо увагу на зберіганні зернових, але полімерні рукава ТМ Harwell використовуються й в тваринництві, адже чудово зберігають корма для худоби. Так, в рукавах нашого виробництва, аграрії зберігають силос, зелену масу, фураж, сінаж, буряковий жом, плющене зерно, пивну дробину, кукурудзяну пасту тощо. Варто відмітити, що кількість таких господарств теж росте з кожним роком.
Latifundist.com: Минулого року фермери зіткнулися з проблемою дефіциту обладнання для завантаження/розвантаження зернових рукавів. Яка ситуація цього року?
Костянтин Ващенко: Дійсно, минулого року аграрії зіштовхнулися з обмеженою наявністю обладнання для завантаження рукавів. Цьогоріч ми не зустрічали таких проблем. Окрім вже існуючого обладнання в господарствах, добавилося ще обладнання, яке було передано в рамках допомоги від FAO та USAID. Ці завантажувачі та розвантажувачі залишилися в користуванні наших аграріїв і це суттєво прискорює завантаження врожаю в рукава. До того ж придбати обладнання вітчизняного виробництва завжди можна в нашого партнера «Заводу Кобзаренка».
Latifundist.com: Який мінімальний набір обладнання ви порадите тим, хто вперше закладатиме зерно в рукави й не має вільних коштів для придбання всієї потрібної техніки?
Костянтин Ващенко: Мінімальний набір обладнання це, власне, рукав для зберігання та площадка для його розміщення, завантажувач і трактор. Якщо в когось немає можливості чи бажання придбати обладнання для завантаження рукавів, то його завжди можна взяти в оренду або замовити послугу. Дехто з наших клієнтів купуючи один-два рукава просить порекомендувати когось для завантаження. Звісно, ми допомагаємо і з цим, адже маємо ряд партнерів, які надають послуги завантаження по всій Україні.
Latifundist.com: Яка сьогодні середня ціна на полімерні рукава на українському ринку? Які чинники найбільше впливають на формування ціни?
Костянтин Ващенко: Найбільш поширений рукав для зберігання зерна розміром 2.7х60 метра станом на сьогодні коштує біля 16 тис. грн. В цю суму входить вартість доставки та ПДВ. Майже 90% вартості рукава — це вищезгадана імпортована сировина. На жаль, в Україні немає виробників сировини з якої можна було б робити рукави. Тому основним фактором, що впливає на формування ціни рукава, що в Україні, що за її межами — це вартість сировини на міжнародному ринку та курс валют.
Як правило, вартість сировини дешевша в зимовий період та дорожчає ближче до осені. Відповідно й ближче до осені піднімається вартість рукавів. Аграрії, які хочуть економити на рукавах, купують їх в зимово-весняний період.
Latifundist.com: Яка ж тоді рентабельність зберігання у зернових рукавах, враховуючи ціну на них?
Костянтин Ващенко: Рентабельність зберігання досить ефективна — аграрій завантажує врожай в сезон жнив по дешевшій ціні, а продає тоді, коли ціна на зерно росте і його влаштовує.
Повномасштабна війна внесла свої корективи і стояло гостро питання просто збереження врожаю. Якщо поглянути на дані до 24.02.2022, то в середньому, зберігання врожаю кукурудзи 6 місяців після сезону жнив, давало можливість отримати більше 30% додаткового доходу власнику зерна. Притримавши пшеницю 6 місяців, додатковий дохід становив більше 50%. Зберігаючи врожай сої чи соняха сім-вісім місяців в 2020-2021 рр. можна було його продати майже в два рази дорожче за тонну того ж зерна. І все це при одноразових затратах 2-2,5$ на тонну врожаю, який зберігається.
Latifundist.com: Чи велика сьогодні конкуренція на українському ринку зернових рукавів?
Костянтин Ващенко: В період, коли ми відновлювали виробництво минулого року, на ринку утворився великий дефіцит, який породив безліч сумнівних постачальників, які користувались ситуацією та намагалися заробити максимум в моменті.
Наприклад, минулого року придбати рукави для зберігання пропонувала компанія, яка спеціалізується на продажі чаю. Про відповідальність, гарантію та якість рукавів, зрозуміло, ніхто не замислювався. Сьогодні ринок приходить в збалансований стан і аграрій знову звертає увагу на те, хто саме продає рукава, яка репутація в цього продавця, якого року виробництва рукав та чи є гарантія на нього, які умови та терміни постачання тощо.
Latifundist.com: У квітні компанія оголосила, що відновила експорт зернових рукавів. Розкажіть більш докладніше про це.
Костянтин Ващенко: Так, сьогодні наші відновленні потужності дозволяють не лише повністю закрити потребу вітчизняних споживачів, а й відчути всі переваги від використання рукавів ТМ Harwell нашим іноземним партнерам. До 24.02.2022 ми експортували рукава клієнтам та дилерам в різних країнах на різних континентах. Цьогоріч ми продовжили нашу співпрацю з вже існуючими клієнтами з Румунії, Латвії, Естонії, Німеччини, Молдови, Індії, Казахстану, Австралії та почали експортувати в нові країни такі, як Чехія, Фінляндія, Нідерланди та США.
Latifundist.com: Де берете фінансування на розширення? Чи є допомога з боку держави?
Костянтин Ващенко: Відновлюємося своїми силами за власні кошти, та за підтримки наших партнерів і постійних клієнтів.
На сьогоднішній день від держави ми не отримуємо підтримки.
Latifundist.com: Які інвестиційні плани компанії на 2024 рік?
Костянтин Ващенко: Зараз проектуємо та плануємо зовсім скоро розпочати будівництво нового виробничо складського комплексу для розширення виробництва плівок аграрного призначення та пакувальних плівок.
Також в планах придбати обладнання для виробництва полімерних труб різного цільового призначення та широкого спектру діаметрів. В першу чергу вироблені нами труби мають закрити потреби аграріїв, а також будуть використовуватися для відновлення інфраструктури.
