Богдан Черемха: До 80% ґрунтів в Україні мають низький і дуже низький вміст сірки
Останні п'ятнадцять років аграрний ринок стрімко змінювався в підходах і технологіях. Світові виклики і попит на культури, кліматичні зміни активно перекроювали польові сівозміни, їх структуру й виробництво зерна. Бізнес-підходи, а потім війна та економічна криза все більше згортають програми живлення. Поговорили з Богданом Черемхою, директором з розвитку «АПК «Беста», кандидатом с-г. наук, ст. науковим співробітником, які нові проблеми можуть принести такі підходи в системі живлення.
Latifundist.com: В умовах війни та зростання цін на добрива аграрії скорочують їх використання. Богдане Михайловичу, які небезпеки криються в такому підході?
Богдан Черемха: Насамперед зазначу, що зросли посівні площі під такими бізнес-виправданими культурами як соя, озимий ріпак, соняшник та кукурудза. Українські площі соняшнику вже кілька років як вийшли на межу 5-6 млн га, кукурудзи — в межах 4-6 млн га.
Звісно, цьогоріч площі кукурудзи будуть дещо меншими, на користь сої. Якщо в попередні роки ми вирощували сою на 1,5-1,6 млн га, то прогноз на поточний рік передбачає її зростання до близько 2 млн га.
В цій же групі комерційних культур і ріпак, посівна площа якого в останні роки в Україні сягала 1,2 млн га.
Це все культури, які за своєю біологією є досить інтенсивними споживачами сірки, тим більше з урахуванням їх високої продуктивності. Крім цього, ситуативно відбувались природні втрати сірки за промивного режиму в окремі роки та періоди опадів. В залежності від ґрунтово-кліматичної зони показник таких втрат сягнув меж 5-60 кг/га. Відбувались і відбуваються газоподібні втрати, а саме в анаеробних умовах у вигляді сірковуглецю, карбонілсульфіду, сірководню — у формі летючого газу.
Водночас, різко зменшилось надходження сірки до ґрунту із мінеральними добривами.
Latifundist.com: А як щодо органіки?
Богдан Черемха: Практично до мінімуму зведено внесення органічних добрив. У польових сівозмінах майже немає культур, які покращують структуру ґрунту та надають їхнім агрегатам більш стійких агрофізичних властивостей.
До цього слід додати, що процес вивільнення сірки, тобто перехід у сульфатну форму в основному проходить за співвідношення С:S в органічній речовині менше ніж 200:1, тоді як іммобілізація сірки зазвичай відбувається, коли співвідношення С:S перевищує 400:1.
Оскільки процеси мінералізації органічної речовини ґрунту й вивільнення сірки проходять надто повільно, то подібна наявність сірки в ґрунтах для забезпечення потреби високоврожайних сортів і гібридів культур абсолютно недостатня.
Latifundist.com: Тобто порушений баланс сірки в ґрунті?
Богдан Черемха: Ще й як порушений! Баланс між надходженням і використання сірки різко порушений і загалом зміщений у серйозну нестачу цього елементу.
Як наслідок, на сьогодні до 80 % ґрунтів мають низький і дуже низький вміст сірки в межах 3-6 мг/кг ґрунту. Решта ґрунтів мають середнє значення цього показника дещо більше 6-8 мг/кг ґрунту, тоді як оптимальне значення 12-14 мг/кг!
Latifundist.com: Скільки сірки при вирощуванні потребують найбільш поширені культури?
Богдан Черемха: Такі культури як ріпак, соя, горох, нут, соняшник, кукурудза досить вимогливі і чутливі до нестачі сірки. При формуванні основної і побічної продукції ріпак виносить з урожаєм сірки в межах 50-70 кг/га, соя — 25-35 кг/га, соняшник — 20-30 кг/га, кукурудза — 30-40 кг/га.
В критичні періоди окремі культури досить вимогливі до цього мезоелементу. Так, приміром соя в період формування бобів виносить 1,7 кг/га сірки на добу.
Таким чином, в результаті господарської діяльності при вирощуванні сільськогосподарських культур штучно створено дефіцит цього елементу. Не можна з ґрунту тільки вичерпувати! І проблема надалі буде тільки поглиблюватися, якщо її не вирішувати. Сірка, як мезоелемент в системі живлення, за важливістю посідає четверте місце після азоту, фосфору і калію.
Latifundist.com: На що саме впливає сірка?
Богдан Черемха: Сірка входить до складу трьох амінокислот: цистеїн, цистин та метіонін, приймає участь у процесі формування ферментів та діяльності ферментних систем, задіяних у синтезі хлорофілу, ліпідів, вільних олій, входить до складу вітамінів — тіаміну (В1) й біотину. В азотфіксуючих культурах вона покращує процес біологічної фіксації азоту шляхом підсилення симбіотичних зв’язків азотфіксуючих бактерій з кореневою системою рослин. За нестачі сірки в рослинах затримується синтез білків, накопичується азот у небілковій формі або у формі нітратів.
Latifundist.com: А якщо простіше пояснити?
Богдан Черемха: Простою мовою — в системі живлення сірка сприяє кращому засвоєнню внесеного мінерального азоту. За умови низького й досить низького вмісту сірки у ґрунтах до 30 %, внесеного мінерального азоту не засвоюється, а промивається у більш глибокі шари ґрунту.
Тобто, в деякій мірі штучно створюється дефіцит азоту, значно зменшується ефективність внесених мінеральних добрив, і як наслідок, виробник не досягає поставленої мети — запланованої урожайності сорту, гібриду, поля, культури й при цьому збільшує свої витрати.
Latifundist.com: Ваша компанія має пропозиції для вирішення цієї проблеми?
Богдан Черемха: Так, «АПК «БЕСТА» — вітчизняний виробник мінеральних добрив: азотних, фосфорних, калійних, комплексних, рідких, сірчаних, магнієвих, кальцієвих та інші. В тому числі й добрив для органічного землеробства. В останні роки компанія диверсифікувала виробництво мінеральних добрив як з точки зору самої технології, так й самих інгредієнтів складових мінеральних добрив.
По-перше, на головному заводі впроваджено інноваційну технологію — виробництво добрив здійснюється за «зеленою технологією», а на другому заводі — безкислотну технологію виробництва, що знижує викиди в атмосферу парникових газів в 3-4 рази менше в порівнянні із традиційною кислотною технологією.
По-друге: з урахуванням існуючих проблем в системі живлення внесені зміни та доповнення в саму технологію виробництва, інгредієнтний склад добрив. Наприклад, насичення добрив насамперед сіркою, кальцієм, магнієм і низкою інших мікроелементів, вмістом діючих речовин N,P,K, як для основного осіннього, так і весняного основного і припосівного внесення.
Latifundist.com: Які саме добрива виробляєте?
Богдан Черемха: Наприклад, добрива з вмістом N: P:K форми 14:14:14 з додатковим вмістом сірки 10%, форми 5:20:5 плюс 25% сірки. Та ця ж форма із 8% кальцію, 1% магнію і 10% сірки, форма цих основних елементів (5:20:5) із додатковим вмістом кальцію 25%, сірки 25%, кремнію 5% і 2% магнію.
Комплексні добрива форми 5:15:15 мають вміст сірки 14%, кальцію 25%, магнію 2% і кремнію 8%.
Latifundist.com: А як щодо вирішення проблеми з дефіцитом сірки?
Богдан Черемха: У портфоліо компанії є продукт з вмістом сірки 90%. В цьому напрямку ми також працюємо із нашими турецькими партнерами. На сьогодні компанія вже працює по формуванню портфелю замовлень під осінній період поточного року.
Всього компанія технологічно відпрацювала й випускає продукцію понад 25 форм. Важливо відмітити, що в технології виробництва добрив на правах інновації використовуються інгредієнти із підвищеним вмістом зв’язаного вуглецю.
Latifundist.com: Наскільки зв’язаний вуглець впливає на урожай?
Богдан Черемха: Він зменшує викиди вуглекислого газу в атмосферу та має пролонговану дію збереження його в ґрунті. Добрива з більш насиченим умістом зв’язаного вуглецю затримують викиди вуглекислого газу в атмосферу при розкладанні органічної маси. Також вони сприяють перетворенню внесених складових міндобрив до доступної форми рослині, зменшують їх промивання. Тим самим позитивно впливають на продуктивність посівів.
Latifundist.com: Робили якісь досліди?
Богдан Черемха: Авжеж. Результати модельних досліджень показують, що вплив дії зв’язаного вуглецю в загальному балансі всіх сукупних складових на частку в прирості урожайності може сягати 20-26%.
Шляхом інтегрування зв’язаного вуглецю до складу мінерального добрива і зменшення норми його внесення на 25%, вдалось отримати урожайність ярого ячменю на рівні повної норми внесення (без зниження норми) звичайного промислового зразку мінерального добрива.
Це є однією із складових програми декарбонізації і вимагає детального пошуку заохочуючих варіантів щодо економічних складових виробництва та застосування саме таких добрив.
Latifundist.com: Які ще нові напрямки роботи розвиває ваша компанія?
Богдан Черемха: Ми розробили й запустили програму зі створення складних рідких мікродобрив на базі останніх досягнень нанотехнології. Отримали нові досить ефективні продукти.
Завершили модельні вивчення й наразі проводимо велике виробниче випробування, вивчення їх в якості елемента технології вирощування сільськогосподарських культур, сумісності із ЗЗР та іншими препаратами.
До виконання цієї програми залучені Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. I. Вернадського НАН України, власне експериментальне виробництво і чотири науково-дослідних заклади системи Національної академії аграрних наук України (НААН України), Сумський інститут мінеральних добрив.
Latifundist.com: Розкажіть детальніше, які результати вже вдалось отримати?
Богдан Черемха: Попередні вивчення й дослідження показують, що при позакореневому підживленні дані продукти стимулюють споживання та перенесення елементів живлення поживних речовин через міжклітинні мембрани у рослин, забезпечують стабільний баланс осмотичного тиску в клітинах, підсилюють антистресові властивості й підвищують продуктивність.
Результати модельних досліджень Інституту захисту рослин УААН показали, що деякі інноваційні продукти демонструють хороші антибактеріальні властивості.
Latifundist.com: Окрім цього, які плани подальшого розвитку компанії «Беста»?
Богдан Черемха: Компанія диверсифікувала бізнес і в інших напрямках роботи в рослинництві та розпочала зовсім нові в поточному році.
Це насінництво нових і перспективних сортів сої та нішевих культур. Під цей напрямок в рамках загальної програми створено новий виробничий підрозділ. Підприємство на сьогодні є дистрибутором селекційної компанії Sevita Genetics та Prograin з вирощування та реалізації насіння середньо- та середньоранніх перспективних сортів сої в рамках трирічної єдиної цілісної насінницької програми цих компаній.
Latifundist.com: А як щодо нішевих культур?
Богдан Черемха: Це наш новий кейс — насінництво нішевих культур та виробництво товарного зерна цих культур. Для виконання експортних контрактів сформували напрямок трейдингу нішевих культур, детально відпрацьовуємо ланцюг взаємодії із зарубіжними споживачами цієї продукції.
Під виконання всіх цих програм компанія «АПК «БЕСТА» налагодила тісні зв’язки із десятьма базовими господарствами у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській і Чернігівській областях.
Latifundist.com: Дякуємо за розмову!
