Роман Франчук, LNZ Group: У новому сезоні збільшуємо площі під соєю і ріпаком, щоб забезпечити сировиною наш ОЕЗ
Збиральна кампанія пізніх зернових та олійних входить у завершальну фазу. Тож агрохолдинги вже підбивають підсумки. Яким був цей рік для LNZ Group в плані врожайності та як придбання ОЕЗу спонукало йти у ріпак, який тут не вирощували понад вісім років? Який сюрприз принесла погода під час осінньої посівної та чому компанія збільшує площі під пшеницею? Наскільки прибутковими є проєкти з вирощування овочів та ягід та чому заходити у ці напрямки треба з тверезою головою? На всі ці питання дає відповіді директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук.
Latifundist.com: Чи вже можна вас привітати із завершенням збиральної кампанії?
Роман Франчук: Ми ще у процесі (5 листопада — прим. ред). У Шполянському та Вінницькому кластерах закінчили всі роботи. Черкаський кластер — Золотоноша — 202 га не зібраних. А от у Сумському кластері ще збирати у межах 4 тис. га, бо там поля знаходяться майже під кордоном. Врожайність погана цього року, відповідно і жнива швидкі.
Latifundist.com: Давайте пройдемося по врожайності, наскільки показники відрізняються від минулорічних?
Роман Франчук: До прикладу, якщо у Шполянському кластері минулого року кукурудза показала 9 т/га, то в цьому році — 5,6 т/га. Дещо краща ситуація по соняшнику, хоча теж показники нижчі за минулорічні — 2,5 т/га цього року проти 3,2 т/га. Врожайність сої 1,7-1,8 т/га, у той час як минулого року ми збирали 3 т/га. Тобто маємо просідання по врожайності на 30%. Це суттєва цифра. Причину, думаю, ви і самі знаєте.
Latifundist.com: Літня спека.
Роман Франчук: Саме так. По соняшнику врятувало ситуацію те, що це посухостійка рослина, яка має досить потужне розгалужене коріння, яке може пробиватися вглиб на 2-3 м і звідти брати вологу.
Latifundist.com: Як проходила осіння посівна? Чи достатньо було вологи у ґрунті?
Роман Франчук: Звичайно, що не достатньо. Ріпак довелося сіяти всліпу. Висіяли в надії, що пройде дощ. А він на одних полях пройшов, на інших — ні. Відповідно і сходи отримали гарні на тих полях, де дощ раніше пройшов. Є поля, на яких взагалі немає сходів, то їх доведеться пересівати соєю, соняшником. Пшеницю теж сіяли в сухий ґрунт. Але пшениця вся зійшла.
Latifundist.com: Змінювали площі під озимими?
Роман Франчук: Ріпак ми ввели у сівозміну тільки у сезоні 2023/2024, бо у нас з’явився ОЕЗ, який треба забезпечувати сировиною. А до цього ми його не сіяли 8-10 років точно. Якщо минулого року посіяли тільки 700 га, то цього площі збільшилися до 3 тис. га. Але не вся площа залишиться. Пересівати точно будемо.
По пшениці збільшили на 20% — з 5 тис. га до 7 тис. га. Але це з перспективою, щоб у наступному сезоні знову збільшити під ріпаком, бо пшениця гарний попередник для нього.
Latifundist.com: Чи планується ще якесь коригування сівозміни?
Роман Франчук: Глобально ми не змінюємо свою сівозміну. Не кидаємося вліво-вправо, як тільки на ринку починають говорити про економічну доцільність вирощування тієї чи іншої культури. В цьому році збільшили на 20% площі під соєю, знов-таки через те, що нам потрібна сировина на ОЕЗ. По соняшнику площі не сильно збільшуємо, а по кукурудзі зменшили на наступний рік з 12 тис. до 11 тис.
Latifundist.com: Чому зменшуєте під кукурудзою?
Роман Франчук: Бо збільшили площі під ріпаком і пшеницею. Тільки через це.
Latifundist.com: Незважаючи на складну обстановку у Сумській області, ви продовжуєте там проводити польові роботи?
Роман Франчук: Так, на наступний рік вже посіяли озимі пшеницю і ріпак. Сою практично зібрали. Зараз збираємо кукурудзу.
Latifundist.com: Як на роботу впливають бойові дії?
Роман Франчук: Насправді, там дуже важка ситуація. Ті поля, які знаходяться близько до кордону, ми взагалі не обробляли. А це біля 3 тис. га. З тих, які засіяли, тепер важко зібрати врожай, бо не раз прилітало по техніці. Тож агрономи намагаються зі фахівцями зробити все можливе,щоб можна було заїхати і зібрати врожай. Дуже важко там.
Latifundist.com: Окрім війни, ще один виклик для аграріїв — глобальне потепління. І ви говорите, що спека стала причиною недобору врожаю цього року. А як підлаштовуєте агротехнології під зміни клімату?
Роман Франчук: По-перше, збільшуємо озимий клин. Бо озимина минає літню засуху. По-друге, оптимізуємо витрати добрив. Клімат змінюється і нам треба давати їх значно менше. Що таке добрива? Це сіль. Якщо є концентрація солі, то треба дати більшу кількість води, щоб розвести сіль і рослина могла спожити цю воду. У цьому плані нам пощастило — є власна лабораторія, де ми можемо проводити аналізи ґрунтів і по результатах дослідів бачити, на яких полях не вистачає тих чи інших добрив. Тобто не вносимо бездумно, а робимо аналізи і визначаємо мінімальну потребу в добривах.
Latifundist.com: Що можете сказати про зменшення або збільшення норм висіву?
Роман Франчук: Це науковий підхід. Як він визначається? Перше — беруться до уваги особливості гібрида, а саме стільки тисяч потрібно на 1 га. Друге — зимові запаси продуктивної вологи. За тиждень до посіву ми робимо аналізи ґрунту, і, якщо бачимо, що достатньо вологи — сіємо оптимальну норму. Якщо вологи не вистачає — зменшуємо норму. Наприклад, ріст кукурудзи на 70% залежить від зимових запасів ефективної ґрунтової вологи.
Latifundist.com: Чи плануєте розширювати систему зрошення?
Роман Франчук: Плануємо. Розглядаємо різні варіанти, шукаємо шляхи, як збільшити площі на поливі, але все упирається в те, де брати воду. З цим проблема. Поки не готовий розповідати більше.
Latifundist.com: Як розвивається проєкт з овочівництва?
Роман Франчук: Проєкт для нас новий, ми тільки два роки як зайшли в нього, але площі потроху збільшуємо. Починали минулого року з 30 га цибулі, в цьому збільшили до 60 га, а на наступний плануємо вже 80 га. Так само і по цвітній капусті та броколі: якщо починали з 5 га, то наступного року буде до 60 га. У перший рік під перцем було 1,6 га, а наступного — 15 га. Томати вирощували перший рік — 1,5 га. В наступному сезоні збільшуємо до 5 га.
Latifundist.com: А що з врожайністю?
Роман Франчук: Врожайність стабільна, адже всі поля на поливі. По цибулі цього року поле двічі попадало під град, то там врожайність дещо гірша. Ніде не було граду, лише на цьому полі. Скажу так, овочівництво — дуже важка справа, багато шкідників, багато інших викликів. Але ми справляємось.
Latifundist.com: Полегшує роботу те, що в активі LNZ Group є власний бренд DEFENDA і дистрибуція?
Роман Франчук: Звісно, що полегшує. З кожним роком збільшується сегмент ЗЗР бренду DEFENDA, які можна використовувати у садівництві та овочівництві. Це інсектициди на основі імідаклоприду Бомбардир і Бомбардир Аква, ацетаміприду — Атік, клотіанідіну — Престо. По фунгіцидах можу відмітити Сальто (тіофанат-метил) і Старк (азоксистробін) — часто до них звертаємось. У вишневому саду нам допомагає Вітоксид Нітро. Це контактний препарат, який з сьогодні на сьогодні може зняти певне інфекційне навантаження. Це ніяк не панацея, а лише один з елементів системи захисту, але дуже дієвий.
Latifundist.com: Овочі вирощуєте для забезпечення власної переробки, чи працюєте ще й з ритейлом?
Роман Франчук: Практично всі овочі постачаємо на наш завод Tevitta. Наприклад, в цьому сезоні 90% перцю пішло на переробку, і тільки 10% на ринок. А ось томати ми не переробляли, 90% відправили на свіжий ринок. Цибуля, капуста, гарбуз — все йде на переробку. До речі, площі під гарбузами ми теж збільшуємо з 20 га до 60 га.
Latifundist.com: А наскільки розширюєте ягідний бізнес?
Роман Франчук: Вирощуємо вишню кісточкову, малину, ожину і суницю. Другий рік на 20 га садитимемо кавуни. Глобально не збільшуємо виробництво ягід. Трохи додали площі по малині, а по суниці не ростемо. Чому? Бо треба багато людського ресурсу під час збирання, а з кадрами, на жаль, зараз є проблеми.
Latifundist.com: Ягоди теж йдуть на переробку?
Роман Франчук: Ні, ягоди ми продаємо на свіжий ринок. На заморозку відправляємо, якщо є залишки. Цей рік бідний на ягоду, тому вона гарно продавалася на свіжому ринку. Великої потреби у заморозці не було. Ягоду є сенс морозити у тому випадку, коли ціни на свіжому ринку низькі.
Latifundist.com: Багато аграріїв останні два роки йдуть в овочі та фрукти. Бачимо по ринку, що в наступному сезоні багато хто почне вирощувати картоплю. Поясніть, наскільки це затратні напрямки і чому в них треба заходити з холодною головою?
Роман Франчук: Є овочеві культури, які не потребують закупівлі додаткового обладнання для посіву та збирання, а є, які критично цього потребують. Картопля саме до останніх і належить. Щоб успішно її вирощувати потрібно мати специфічний набір техніки та складські приміщення для зберігання. Тому такий проєкт дорогий. До речі, як і по цибулі.
Щоб вирощувати цибулю треба мати свою сівалку, обрізувач бадилля, копач, вивантажувач, сортолінію. Окремо всі ці агрегати коштують великих грошей. Плюс склад для зберігання. Тому щоб зайти в такі проєкти, треба сходу вкласти не один мільйон доларів. А якщо, наприклад, ви вирощували столовий буряк і вирішили посадити ще моркву, то витратитися доведеться тільки на насіння. Теж саме з помідорами і перцем — не потрібна якась додаткова техніка.
Latifundist.com: Інвестуєте в розширення свого техпарку, складів?
Роман Франчук: Так, не зупиняємося. Будуємо складські приміщення під овочі, докупляємо нові агрегати для збирання і перевезення овочів. Бо це новий напрямок для нас, тому постійно його підсилюємо технікою. Також збільшуємо потужності ліній переробки на заводі Tevitta. Оновлюємо технічний парк напрямку рослинництва. Не скажу, що ми розкошуємо, але розвиваємось.
Latifundist.com: А як щодо енергонезалежності?
Роман Франчук: Всі наші виробництва обладнані потужними генераторами. Придивляємося до сонячних панелей.
