Новий власник Гадячсиру: Ми не хотіли, щоб підприємство, яке було лідером переробки молока, дісталося якимось шахраям
Джерело фото: Latifundist.com
Підприємство «Гадячсир» пішло з молотка. Цьому передувало близько 10 років поневірянь по судах через борги перед банками, постачальниками та працівниками. Все через те, що один з колишніх лідерів вітчизняної молокопереробки до останнього тримався за російський ринок. У 2023 році нарешті відбулася процедура банкротства. А 17 лютого 2025 року його продали на аукціоні «Прозорро» за 44,03 млн грн (майже вдвічі дешевше початкової ціни, яка складала 73,4 млн грн).
Що тепер очікує підприємство? Новий власник, президент групи компаній «Провіант» та PRAVIO, до якої входить Ічнянський молочно-консервний комбінат (IMKK) Валентин Запорощук, поділився з Latifundist.com планами компанії на найближчий час, в тому числі, яке майбутнє чекає її новий актив.
Latifundist.com: Чому ви звернули увагу і вирішили придбати саме цей актив?
Валентин Запорощук: Ми не хотіли, щоб він дістався якимось шахраям. Ми вирішили відродити це підприємство з великою історією.
Latifundist.com: Історія, до речі, в нього була досить неоднозначна.
Валентин Запорощук: Підприємство працювало давно. Просто, стратегія його діяльності була така: останні декілька десятків років вони орієнтувалося на ринок російської федерації. Потім його втратили. Після подій 2013-го року ще деякий час працювали. А переорієнтуватися на інші ринки не змогли. В той же час кредитне навантаження було дуже великим. Відповідно, сталося те, що сталося, так зване банкрутство. Але підприємство реально було лідером, вони переробляли великий обсяг молока. Ми маємо великий досвід в цьому сегменті.
Latifundist.com: Яким чином ваша компанія планує подальший розвиток цього активу?
Валентин Запорощук: Коли з 2016 по 2017 роки ми будували «Ічнянський молочно-консервний комбінат», відразу орієнтували його на інші ринки і ніколи не працювали з російською федерацією, тому що я завжди знав, що це буде пастка.
Ми розвивали інші ринки. Зараз ми свою продукцію поставляємо більш ніж у 70 країн світу. У нас є досвід. Будемо дивитися тепер на це підприємство, як його перелаштувати, що з ним зробити, щоб його зберегти, відродити. Але цей процес не простий. Знадобляться не маленькі гроші, інвестиції для того, щоб це зробити.
Latifundist.com: Який зараз загалом стан цього підприємства? Яке там обладнання? Скільки дійсно треба вкласти інвестицій, аби воно запрацювало?
Валентин Запорощук: Великі кошти, великі. Підприємство просто стоїть вже більше п'яти років. Там всі комунікації, все треба переглядати. Плюс саму стратегію розвитку. Наскільки це підприємство може сьогодні відповідати європейським вимогам. Тому що, якщо підприємство сьогодні не відповідає цим вимогам, то йому знайти ринки збуту буде дуже складно.
Відповідно, треба стратегічно переглядати як все промислове обладнання, сам майданчик, на відповідність його ветеринарним та санітарним нормам, так і продуктову групу, яку можна випускати, і яка буде конкурентна на внутрішньому і зовнішньому ринку.
Latifundist.com: А це якось пов'язано із вашими планами, які ви нещодавно озвучували про запуск нового заводу, який буде виробляти 300 т сиру на на місяць?
Валентин Запорощук: Цей додатковий цех будується зараз на «Ічнянському молочно-консервному комбінаті». Він в цьому році запрацює.
Latifundist.com: Це окрема історія?
Валентин Запорощук: Так. Там загальних інвестицій близько 5 млн євро.
Latifundist.com: А як ідуть справи із будівництвом молочно-товарної ферми на 4 000 голів, запуск якої теж анонсували. Це теж можна очікувати у 2025 році?
Валентин Запорощук: Ні, не ставте такі рекорди. Таку ферму за один рік збудувати досить складно. Ми поступово її збільшуємо. В цьому році плануємо вийти десь до 1000 голів дійного стада. Поки що зробили оновлення існуючого поголів'я, реконструкцію існуючих ферм. В цьому році будуємо нову ферму. І так кожен рік десь по 500 голів будемо додавати.
Latifundist.com: Це ви робите за власний кошт чи залучаєте інвестиції?
Валентин Запорощук: Поки все за власні кошти. Якщо війна закінчиться, будемо залучати інвестиційні кошти для прискорення цього процесу.
Latifundist.com: А от, власне, оцей завод, «Гадячсир», який ви придбали, коли, за вашими планами, може вже запрацювати?
Валентин Запорощук: Ми знаходимося тільки на першій стадії, бо тільки придбали це підприємство. Зараз працюють фахівці: і інженери, і технологи, і маркетологи. Треба зробити ідентифікацію обладнання, його верифікацію відповідності і таке інше. Це не швидкий процес.
Latifundist.com: Але підприємство випускатиме сир, напевно, так само, як і випускав?
Валентин Запорощук: Сподіваюсь.
Latifundist.com: І буде орієнтуватися на європейські ринки?
Валентин Запорощук: На світові ринки. Сир їдять по всьому світу.
Довідково:
- Новий власник підприємства «Гадячсир» — чернігівська група компаній «Провіант», керівником та власником якої є Валентин Запорощук (ТМ «Ічня», ТМ MamaMilla) — отримало комплекс промислових будівель і допоміжних споруд загальною площею 15 358,5 кв.м, дві земельні ділянки площею 4 га та 0,7 га, а також майже 900 інвентарних одиниць різного обладнання.
- Підприємство «Гадячсир» було започатковане у 1970-х роках минулого століття. У 2005 році 99% акцій підприємства перейшли до агрохолдингу «Альміра», головою Наглядової ради якого був Руслан Бадаєв. До холдингу, крім «Гадячсиру», тоді увійшли «Овруцький МКК» (Житомирська область), «Техмолпром» (Полтавська область), «Шишацький МКК» (Полтавська область), «Білогір'ямолокопродукт» (Хмельницька область).
- Кінцевим бенефіціаром самого «Гадячсиру» став Олег Балюк. У 2005 році річний прибуток підприємства становив 220 мільйонів гривень.
- Найкращі часи підприємства припали на початок 2010-х, річний дохід заводу сягав 1 млрд грн (близько $80 млн). 90% експорту продукції спрямовували до росії.
- Після 2014 року росія періодично забороняла експорт українських сирів, в тому числі і Гадяцького заводу. Але торгівля із країною-агресором продовжувалася.
- Наприкінці 2016 року «Укрсиббанк» подав позов на «Гадячсир» щодо стягнення простроченої заборгованості в розмірі загалом $18,5 млн і 138 млн грн, а також паралельно другий позов до власника «Гадячсиру» — ТОВ «Альміра». Слідом за ним позов про стягнення боргу в розмірі $15,9 млн подав і «Укрсоцбанк».
- У березні 2017 року Кіпрський суд заморозив активи холдингу «Альміра». Під санкції потрапили українські активи «Гадячсир». Загальний борг агрохолдингу тоді становив більше 50 мільйонів доларів.
- А у квітні 2019 році Господарський суд Полтавської області постановив на користь підприємства «Веприк плюс», яке здавало «Гадячсиру» молоко, стягнути 18,79 млн грн заборгованості за поставку молока та 281,9 тис. грн витрат по сплаті судового збору.
- У 2019 році через багатотисячні борги по заробітній платі працівники «Гадячсиру» перекривали дороги, ночували під стінами сирзаводу й не випускали із території підприємства ваговози, пише Гадяч Siti.
- До 2023 року компанія накопичила борги за зарплатами перед постачальниками та іншими контрагентами більш ніж на 2,6 млрд грн, пише Liga.net
- У 2023 році «Гадячсир» визнали банкрутом.
