Самурай без меча. Як Андрій Санагурський маневрує на позиції СЕО Гадз-Агро між OKKO і Петром Гадзом
Джерело фото: Latifundist.com
«Я — дитина двох батьків», — віджартовується Андрій на питання про те, як маневрує між двох акціонерів. Мій співрозмовник — Андрій Санагурський, СЕО «Гадз-Агро». Компанія після минулорічної угоди має двох власників, що володіють по 50%: власне, засновника Петра Гадза і групу OKKO GROUP. Андрій представляє двох акціонерів, кандидатуру запропонував саме «паливний холдинг».
50/50 часто сприймають як «квиток на війну». «Чекають, коли ж посваримось», — каже Андрій про частину учасників ринку. Та додає, що акціонери «на березі» прописали всі правила і домовленості. «Якщо ви креатура ОККО, то як тримаєте баланс?», — цікавлюсь в нього. «Я весь час в Бучачі. І для розуміння — живу в будинку Петра Івановича. Вечорами інколи важливі футбольні матчі разом дивимось», — посміхається співрозмовник. Баланс також допомагає тримати наглядова рада, яка створена з обох боків.
Ми розмовляємо в офісі компанії на околиці Тернополя. Офіс порожній і лише облаштовується, скоро частина команди буде працювати тут. За вікном мерехтять вогні заправки ОККО. Андрій каже, що віднедавна на заправках мережі котлета у «Фермерському бургері» — з мʼяса ферм «Гадз-Агро». Цим співпраця агрокомпанії і групи ОККО вочевидь не обмежується, та Андрій каже, що «сировинним придатком» не почувається.
Як минув рік «Гадз-Агро» в новому статусі, як взаємодіє з іншими бізнесами групи та планує розвиватися самостійно — далі в інтервʼю.
Latifundist.com: Андрію, як «Гадз-Агро» взаємодіє з іншими активами групи ОККО?
Андрій Санагурський: Звичайно, ми співпрацюємо. Але ця співпраця побудована виключно на ринкових умовах. Ми працюємо з «Лан-Оіл», якому продаємо ріпак і соняшник, по інших зернових працюємо з ОККО Трейд, по продукції тваринництва — з ОККО Драйв, купуємо дизпаливо. Проте, якщо на ринку є кращі пропозиції ми продаємо свою продукцію іншим покупцям. З ОККО Трейд працюємо також по програмі фінансування на рівних умовах з іншими.
Зрештою «Гадз Агро» — це 50/50. 50% — ОККО, 50% — Гадз Петро Іванович.
Latifundist.com: Тобто ви окремі бізнес-юніти, які мають спільного родича?
Андрій Санагурський: Саме так.
Latifundist.com: 50 на 50 прийнято вважати як «квиток на війну».
Андрій Санагурський: Все залежить від домовленостей і правил. У партнерів це проговорено і прописано. Є Наглядова рада, яка затверджує стратегічні плани і бюджети і якій я звітую про виконання.
Latifundist.com: Часто трапляються суперечки на засіданні борду?
Андрій Санагурський: Наразі не було. Сподіваюся, що й не буде. Зрештою все залежить від мене й команди. Якщо ми будемо давати позитивні результати, то й сперечатися не буде про що.
Як все починалось
Latifundist.com: Ви працювали більше 10 років в УАХ. А як познайомились з ОККО?
Андрій Санагурський: Я родом зі Львова, знаю хлопців ОККО вже досить давно, ми періодично спілкувались. Якось їм сказав, що після олійної переробки і ОККО Трейду, до них в якийсь час прийде земля. Знаєте, як багато хто з аграріїв зайшов в агро?
Latifundist.com: З землі, напевно, і починали.
Андрій Санагурський: Ні, саме з землі майже ніколи. Хтось через газ, хтось через пальне, хтось через добрива. Всі завжди щось продавали, потім не могли забрати борги і ставали щасливими володарями аграрних активів. Ось я їм і казав, що ви рано чи пізно в структурі повинні побачити землю. Вони відповідали: «Андрій, як побачимо землю, то прийдеш і будеш керувати».
Latifundist.com: Ми писали матеріал про непублічний бік вашого партнерства. Зокрема, були чутки і про те, що частка Петра Івановича перейшла в рахунок боргів.
Андрій Санагурський: Про це треба питати самого Петра Івановича. Проте точно не в рахунок боргів. Залучення такого партнера як ОККО — це новий поштовх розвитку «Гадз Агро», розширення земельного банку, біогаз. Партнерство з ОККО — це перехід від самостійного управління до системності. Тобто це більше історія про бажання вийти з операційки «Гадз Агро», взяти в неї системного стратегічного партнера, а самому зосередитися на інших проектах. Зокрема, розвитку саду.
Звичайно, що й фінансове навантаження зменшилося.
Latifundist.com: Там же не лише сад, а і виробництво соків, чипсів.
Андрій Санагурський: Дуже крута історія, насправді. На сьогодні це вже не просто вирощування яблук, а повноцінне харчове підприємство по переробці фруктів і овочів. Зараз вони активно заходять в мережі з чипсами, соками, смузі. Паралельно розробляють нові лінійки продуктів. А це забирає багато сил і капіталовкладень.
Latifundist.com: Чи правильно я розумію, що за зембанком це був холдинг, а керування було, як у ФГ?
Андрій Санагурський: Можна й так сказати.
Latifundist.com: Повернемось до початку. Ви сказали, що рано чи пізно у вас зʼявиться в полі зору земля, а далі. . .
Андрій Санагурський: Це було сказано десь напівжартівливо на рівні підколу років 5 чи більше тому. ОККО відповіли: «Ну як зʼявиться, ти точно будеш знати». Так воно і зрослося. В результаті запросили управляти.
Latifundist.com: Зрозумійте мій подив. Тобто це звучить не як продовження вже існуючої присутності в агро — в трейді, в переробці олійних, а як умовно випадковість.
Андрій Санагурський: Так, звучить жартівливо. Але насправді це історія про вертикальну інтеграцію.
Latifundist.com: Хоча ви не замикаєте цикл, адже лише 15% продаєте на «Лан-Оіл».
Андрій Санагурський: «Гадз-Агро» і без мене продавало «Лан-Оіл» соняшник. Є партнерська домовленість, що при рівних умовах на ринку продаємо їм. Але, як вже сказав, у мене два акціонера, у кожного рівні права. Тому якщо інші олійні заводи пропонують кращі умови — продамо «на сторону».
Latifundist.com: Але у мене одразу думка була така: запускаємо біоетанол — значить, «Гадз-Агро» має забезпечити ось стільки кукурудзи. Це як приклад.
Андрій Санагурський: Потужність біоетанольного заводу 260 тис. т кукурудзи по року. Якщо гарно платитимуть — чому ні. Ми заробляємо своє, вони — своє, але в цілому заробляємо спільно. Та й кукурудзи в Україні всім вистачить.
Latifundist.com: Мабуть, у «Гадз-Агро» проблем з паливом ніколи не має виникнути.
Андрій Санагурський: Щоб ви розуміли, в поставці дизельного пального група ОККО у нас і 50% не займає. Напевно, навіть і не 40%. Вони по цінах не завжди проходять. Пріоритетно вони забезпечують свої заправочні комплекси, а потім дрібний гурт. А у мене свої KPI.
Між двох акціонерів
Latifundist.com: Як вам дається маневрувати між двома вогнями? Я розумію, що ви в якійсь мірі креатура однієї сторони, але погоджена з іншою.
Андрій Санагурський: Пропозиція була з боку ОККО, але я співбесіду проходив у Петра Івановича також. Особливо маневрувати не доводиться, адже є Наглядова рада, яка приймає стратегічні рішення і дає оцінку діяльності. В операційну діяльність жодна з сторін не втручається. Така домовленість.
Latifundist.com: Якщо не таємниця, які питання задавав?
Андрій Санагурський: Особливих ніяких. Ми поспілкувались, він послухав моє бачення, йому цього було достатньо, щоб прийняти рішення.
Latifundist.com: Що ви змінили за цей рік?
Андрій Санагурський: «Гадз Агро» — це підприємство, яке дуже компактно розміщене. До будь-якого поля можна дістатися протягом 15 хв. Рішення можна прийняти на досвіді і «відчуттях». В першу чергу ми оцифрували основні напрямки діяльності: рослинництво, тваринництво, елеватор, насінництво. Залишилося ще кілька дрібніших. Затвердили найближчі плани розвитку. Точково підсилилися людьми.
Latifundist.com: А все-таки — опір був всередині? Бо команда — це люди передусім Петра Івановича.
Андрій Санагурський: Команда — це професійні люди. Так, це люди Петра Івановича, але якщо ти професіонал своєї справи, то яка різниця чий ти? Є правила. Буває, хтось прийшов, знецінив чужі досягнення, половину людей звільнив, інших нагнув. Я не прихильник такого лідерства. Є така книга «Самурай без меча», дуже раджу, про неформальне лідерство. Коли ти вникаєш в процеси, слухаєш, підказуєш, люди підуть за тобою. На мою думку, що мені добре вдається — це знаходити правильних людей, мотивувати їх, а потім не заважати їм працювати.
У Петра Івановича тут все було ок, він дуже любить своїх людей, а вони — його, багато хто не один десяток років працює.
Тваринництво vs фармінг
Latifundist.com: В «Гадз-Агро» досить потужне тваринництво. Тут щось міняєте?
Андрій Санагурський: Зараз ним активно займаємось. Збільшуємо поголів’я, продуктивність. На початок минулого року було 4700 дійних корів, зараз — 5200. На кінець 2025 року буде 5700, а ціль — 6600. Загальне стадо складатиме 14 тис. голів. Три виробничі майданчики.
Latifundist.com: Розширення тваринництва — це також історія про синергію бізнесів, той же гній для біогазу? Вам взагалі близький цей напрям? На фоні фармінгу він вимагає більше зусиль.
Андрій Санагурський: Тут було тваринництво, куди його діти? Як-не-як це робочі місця. Вийти з тваринництва, коли в тебе 4700 корів дійного стада, 300 працівників — це нереально.
Latifundist.com: Соціальний вибух?
Андрій Санагурський: І не тільки. Це великі капекси. Тому наша задача — вийти на правильний надій, жирність, білок, щоб це було ефективно. Якби це було неефективно, то корів би всі позбувалися.
Latifundist.com: А конкуренція з фармінгом? Хтось рахує, що корова має приносити не менше, ніж умовна кукурудза.
Андрій Санагурський: Ніж кукурудза коли? В 2022-му чи 2023-му? Приносила точно. Всі аплодували тваринництву. В 2021-му, коли кукурудза була під $300 за тонну, казали: «фу». Тваринництво, з одного боку, балансуючий фактор, з другого, при співпраці з громадами — це перевага. Тут робочі місця, податки.
Latifundist.com: У вас же є ще свині.
Андрій Санагурський: Теж розвиваємо, хоча економіка зараз складна. До речі, в Фермерському бургері» на заправках ОККО котлета з нашого м’яса — з «Гадз-Агро». Ми робимо мікс фаршу з свинини і яловичини та поставляємо на мʼясний цех ОККО. Щомісяця до 10 т фаршу.
Також в нас є вівці — ще один напрямок тваринництва. У нас вівці мʼясних порід. Маємо 2,5 тис. вівцематок, за пару років хочемо вийти на 5 тис. Виявляється, в Україні нема якісної ягнятини.
Latifundist.com: А що по культурах, щось кардинально міняли?
Андрій Санагурський: Вирощуємо культури регіону: ріпак, пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою. Також навколо ферм кукурудзу і жито на силос.
Хочемо спланувати основу сівозміни на 5 років і якомога менше її коригувати, а не кидатися з культури в культуру. Як колись казав один поважний аграрій: якщо ти робиш щось правильно — роби і результат буде, не кидайся в щось стихійно.
Розширяємось без фанатизму
Latifundist.com: А нагадайте, скільки у вас землі? У «Гадз-Агро» було 26 тис. га, недавно ви приросли на 5 тис. га, може, щось пропустив.
Андрій Санагурський: Разом з Борщовим у нас 32 тис. га.
Latifundist.com: У вас закінчилась інтеграція Борщова?
Андрій Санагурський: Так. Ми вже проводили самостійно посівну 2024 року. Зараз закінчується юридична процедура.
Latifundist.com: Василь Даниляк в інтервʼю Forbes.ua казав, що ви до кінця року збільшите зембанк ще на 15 тис. га. За нашими даними, мова про «Агро-Експрес-Сервіс».
Андрій Санагурський: Поки ми не завершили угоду не можу коментувати назву компанії. Проте ми дійсно працюємо над приєднанням 15-17 тис. га.
Latifundist.com: Про угоду з «Гадз-Агро» офіційно оголосили в травні минулого року, але на той момент ОККО вже спільно проводив посівну. На новому активі так само?
Андрій Санагурський: Можливо. Якщо домовимося, то як в кейсі з Борщовом, будемо обробляти ці землі вже в 2025 році. Проте завершення угоди плануємо на кінець 2025 року-початок 2026 року.
Latifundist.com: Яка загалом стратегія по зембанку?
Андрій Санагурський: Набрати можна багато, а інтегрувати без втрати контролю важко. Тому рости треба розумно. Більше 15-17 тис. га в 2025 році проковтнути важко.
Latifundist.com: А пропозицій на ринку вистачає у вашому регіоні?
Андрій Санагурський: Вони є, але очікування продавців завищені. ОККО ж як інвестиційна компанія, рахує повернення інвестицій. Все ж треба буде «відробляти». З мене запитають повернення інвестицій.
Latifundist.com: На тваринництві, напевно, це найважче показати?
Андрій Санагурський: Так, це кропітка щоденна праця.
