Майже три роки перемовин і Гадз уступив 50% двох своїх компаній OKKO Group. Що далі?
Джерело фото: Facebook
OKKO Group купує частку в капіталі «Укрполфрукт» та «Гадз-Агро» відомого тернопільського аграрія Петра Гадза.
Чим керувався аграрій, уступаючи половину активів? Яку мету ставить перед собою OKKO GROUP, поглиблюючи свій аграрний напрямок? Про це дізнавався Latifundist.com.
Доходи і плани Гадза
«Кажуть: «Всьо продав!». Нічого не продав! Заспокойтеся всі. Ніхто нічого не вимагав. Спільно інвестуємо, створюємо робочі місця, розвиваємо цей край», — бадьоро звучить у слухавці голос Петра Гадза.
Харизматичного тернопільського фермера на агроринку добре знають. Має чималий зембанк, вирощує фруктовий сад, грає на баяні, переспівує Френка Сінатру та випускає кліпи — за цим образом стоїть великий бізнес-актив. Це 26 тис. га землі в трьох районах області, 10 тис. поголівʼя ВРХ, майже стотисячник-елеватор, одні з найбільших в Україні фруктових садів та овочесховищ, виробництво соків-концентратів та фруктових чіпсів.
|
Дохід «Гадз-Агро» за 2023 році склав 2,27 млрд грн, що на 364,4 млн грн більше за показники 2022 року. В той же час чистий прибуток підприємства скоротився з 324,80 млн грн в 2022 році до 11,49 млн грн в 2023. Активи компанії за підсумками 2023-го складають 4,34 млрд грн, зобов’язання — 1,65 млрд грн. У штаті 1017 працівників. В «Укрполфрукт», яке було засноване у 2017 році, Петру Гадзу належить 75%. Ще 15% у Тараса Мельника і 10% — в Олега Грицака. Підприємство на 630 га вирощує ягоди, фрукти, овочі, горіхи. З них роблять консерви, сухофрукти, соки, пюре для дитячого харчування, фруктові чіпси, які вже експортуються у понад 20 країн світу. За підсумками 2023-го «Укрполфрукт» отримало 7,39 млн грн доходу, що на 3,71 млн менше, ніж у 2022 році. Зате чистий прибуток зріс з 520 тис. грн у 2022 до 2,18 млн у 2023 і майже на третину перевищив чистий прибуток довоєнного 2021 року (1,78 млн). Активи компанії торік зросли до 11,22 млн грн, зобов’язання становили 6,74 млн грн. |
Інформацію те, що OKKO має намір зайти в частку до Гадза, ми почули в березні цього року. Наші джерела повідомляли, що сторони мали вдарити по руках ще в лютому, але угоду щось загальмувало. Кілька співрозмовників розповідають, як цікавились у Гадза, чи продає той компанію. В обох випадках він відповідав: «Ви бачили зміни в реєстрі? Ні? Ну ось і відповідь».
Але кілька тижнів тому інші інсайдери повідомили, що ОККО проводить першу посівну на його полях. Після цього вже зʼявилась офіційна інформація на АМКУ.
Навздогін новин про угоду директор «Гадз Агро» Андрій Санагурський прокоментував, що остаточно партнери вдарили по руках три місяці тому. Мовляв, інформація на АМКУ — це фінальна юридична точка угоди.
Петро Гадз розповідає, що представники ОККО приїжджали до нього три роки підряд. Говорили про будівництво трьох переробних заводів по виробництву газу, електроенергії тощо.
«Вони запропонували мені хорошу угоду 50 на 50 для того, щоб інвестувати у серйозні проєкти: глибока переробка сої, кукурудзи, гною і ще багато проєктів, пов'язаних із тваринництвом. Я думав, радився з родиною. У нас же родинний бізнес. Ми подивилися, що компанія «біла», компанія розвивається, підтримує нашу економіку і прийняли рішення, яке я вважаю правильним».
Спільні проекти
Суму угоди аграрій не називає. Але принагідно уточнює, що OKKO GROUP «зайшла з інвестиціями» і ніяких негативних наслідків для компаній не настане. Навіть навпаки.
«Все, що не робиться, робиться на краще. Коли обʼєднуються два хороших партнери, то в них завжди більше можливостей. Я дуже задоволений партнерами, давно їх знаю і пішов на цей проєкт, тому що я хочу бути сильнішим. Я як був головою наглядової ради, так і залишаюся», — каже аграрій.
За його словами, спільно з ОККО GROUP планується багато спільних проєктів.
«Про всі не можу розповісти. Але вони підходять прикарпатському краю. Екологічно чисті: переробка гною на газ, переробка сої, кукурудзи і ін. Є в планах вивести виробництво молока до 500 т. Виручку плануємо збільшити в 3 рази. Добираємо земельний банк. Вже збільшили його на 20%».
Наразі на «Гадз-Агро» працює трохи більше 1000 чоловік. Після запуску нових проєктів, їхня кількість має збільшитися до 2-2,5 тис.
Управління компаніями буде здійснюватися наглядовою радою, до якої ввійде двоє представників від «Гадз-Агро», двоє — від ОККО GROUP. Директори також від обох власників. Від одного — фінансовий, від другого — виконавчий.
Для чого це ОККО?
Перш ніж аналізувати причини, треба проаналізувати бізнес-модель групи. Це передусім відомий гравець на ринку автозаправок, але і в аграрному бізнесі ОККО — відоме імʼя.
На переробку зернових, як перспективний бізнес, власник OKKO GROUP Віталій Антонов звернув увагу ще на початку нульових, заснувавши у 2003 році «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ». Він об'єднує 2 хлібозаводи у Львові («№1» і «№5»), завод з виготовлення хлібобулочних напівфабрикатів, завод «Вінницяхліб» та борошномельний комплекс «Явірмлин». Продукцію компанія продає у західних та центральних областях України, а також експортує до Америки, Східної Європи, країн Азії. У 2023 році компанія отримала доходів 1,89 млрд грн.
У 2015 році власник Віталій Антонов вирішив розширити аграрний напрямок і стати зернотрейдером.
«Наприкінці 2015 року в концерні «Галнафтогаз» було ухвалено стратегічне рішення: ми вирішили фінансувати агровиробників — давати їм паливо та мінеральні добрива в рахунок їхнього майбутнього врожаю», — розповів тоді виданню ЛІГА.net віце-президент «Галнафтогаз» Василь Даниляк.
Так виникла «ОККО Агротрейд». Дохід компанії за підсумками 2023 року склав 1,80 млрд грн, що на 1,3 млрд грн вище показників 2022 року. Чистий прибуток компанії 1,63 млрд грн, тоді як за результатами 2022 року він складав 30,19 млн грн.
Однією з додаткових вигод при заході в агробізнес для групи було посилення фінансової моделі через механізми податкового планування. Компанія є великим імпортером і продавцем пального в Україні, відповідно має великі зобов'язання з ПДВ, які можуть частково перекривати за рахунок кредитного ПДВ від експорту агросировини і продуктів переробки. При цьому не чекаючи по 2-3 місяці прямого відшкодування з бюджету. На ринку це відома модель фінансового планування, яку раніше реалізувала група «Епіцентр».
Переробка олійних, зелені інвестиції
Окрім трейду і хлібопекарського бізнесу, компанія займається переробкою олійних на олійноекстракційному заводі «Лан-Оіл». На момент придбання потужності заводу з переробки соняшника становили 500 т на добу, а ріпака — 370 т.
У березні минулого року СЕО OKKO GROUP Василь Даниляк в інтерв'ю Forbes поділився планами розвитку зеленої енергетики.
Василь Даниляк
СЕО OKKO GROUP
«Розглядаємо можливість інвестувати у зелену енергетику. Нам цікаві проєкти вітрових електростанцій та біогазові заводи».
Крім того, група купила у партнерів проект у сфері відновлюваної «зеленої» енергетики, який вже був на стадії на стадії Ready To Build. Вартість проекту — $200 млн.
Кілька тижнів тому ЄБРР (який є акціонером і інституційним інвестором ОККО Груп) оголосив про плани прокредитувати «Лан-Оіл» на €60 млн (загальна вартість €120 млн) для будівництва біоетанольного заводу. В пресрелізі банку говориться, що проєкт «сприятиме енергетичній безпеці України та декарбонізації енергетичного сектору шляхом створення внутрішнього джерела постачання палива з меншими на 70% викидами парникових газів порівняно з традиційними його видами».
Наші співрозмовники з ринку вважають, що переробка олійних та біоенергетичний проект — основні мотиви ОККО зайти в частку Гадза. Передусім мова про забезпечення цих заводів сировиною: олійними для ОЕЗу, кукурудзою та рослинними рештками — для біоетанольного заводу.
У перші кілька місяців повномасштабного вторгнення ОККО через заблоковані порти і ускладнену логістику майже згорнула свій зернотрейдинговий проєкт, розповідають двоє співрозмовників. Водночас, висока маржа на переробці олійних та перспективи ще кращої маржі на біоетанолі, повертають групу до агросектору.
«Вітряки, біоетаноловий завод. Потім вони хочуть будувати біометановий завод. І тут якраз їм потрібен Гадз. Для біометану, щоб отримати премію на експортний зелений газ, їм треба гній в «рецептурі», — каже топменеджер одного з холдингів на Західній Україні.
Частина співрозмовників звертають увагу, що біоетанол цікавий саме з точки зору експорту в ЄС. Донедавна для України існувала експортна квота в розмірі 100 тис. м³, наразі вона тимчасово призупинена.
«Її рано чи пізно можуть повернути. А тепер подивіться — зараз запускається кілька біоетанольних заводів. Разом з існуючими вони закривають цю квоту. І тому логіка ОККО в будівництві такого заводу буде, якщо лобіюватиметься 5%-ва і більше біоетанольна домішка в бензин. Власні заправні станції, завод — бізнес-модель танцює», — розповідає ще один учасник ринку.
Гравці біоетанольного ринку розповідають нам, що до 2023 року компанія була категоричним противником такої домішки. Але з минулого року уже не просто «не проти», але і підтримує.
Логіка Гадза
На полях «Гадз Агро» ми побували минулої весни під час Агроекспедиції по посівній. Тоді компанія почала розвивати овочевий напрям, а сам Петро Гадз охоче розповідав про реконструкцію ферм та збільшення потужностей елеватору. Зрозуміло, що планами щодо партнерства з ОККО не ділився.
Окрім озвучених версій, що ще мотивувало його продати частку в компаніях? Одну з причин озвучили кілька наших співрозмовників, знайомих з Гадзом — це проблеми зі здоровʼям і низка перенесених операцій. Співрозмовники зазначають, що це класична компанія з ручним управлінням, відповідно, керувати в звичному режимі стає все важче. Ще одна причина — спадкоємність та сумніви, що члени родини підхоплять бізнес.
До слова, інсайдери розповідають, що серед претендентів на купівлю частки компанії були також «Радехівський цукор» та «Агропродсервіс».
Що буде далі з компанією? Петро Гадз каже, що мав тваринництво і рослинництво, а тепер буде ще й серйозна переробка. Додає, що звільняти нікого не планує.
Інше питання, а чи не є 50% на 50% «квитком на війну» між акціонерами?
«І Гадз, і ОККО давно в бізнесі, воювати навряд чи будуть. ОККО — досить системні, вони менше про агро, а більше про фінансову модель. Тут же вона цілком вимальовується», — каже топменеджер холдингу із Західної України.
Віолетта Громова, Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
