Для якісних посівів ми відмовилися від мультибрендовості. Як головний інженер Агрейн Михайло Шкатула вибудовує систему, а не парк машин
У «Агрейн» рахують не лише гектари, а й кожну годину простою. Надійна техніка — це не розкіш, а спосіб не втратити врожай і не спалити бюджет на ремонтах. Тут давно зробили ставку на універсальні машини, які закривають одразу кілька операцій. Не женуться за мультибрендовістю — якщо система працює злагоджено, навіщо ускладнювати? Головний інженер агрогрупи «Агрейн» Михайло Шкатула ділиться підходами, які дозволяють зменшити перевитрати, уникати перекриттів, тримати контроль над усіма процесами в полі, а ще — поділиться секретом, чому в холдингу «не зраджують» тракторам John Deere.
Як змінилася діяльність групи «Агрейн» після повномасштабного вторгнення? На що ви зараз особливо звертаєте увагу при виборі техніки?
Михайло Шкатула: До початку повномасштабного вторгнення агрогрупа обробляла понад 90 тис. га землі в Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Харківській та Одеській областях. Враховуючи велику географію розміщення полів, ми активно працювали над автоматизацією техніки, щоб забезпечити ефективний контроль за її розміщенням і якістю виконання робіт на різних ділянках. Оскільки з кожним роком зростають вимоги до точності агротехнічних операцій, зараз ми робимо акцент на впровадженні диференційного внесення добрив, яке базується на аналізі зон продуктивності, отриманих за результатами карт врожайності та агрохімічного обстеження ґрунту.
Над чим ще працюєте?
Михайло Шкатула: Над впровадженням технології диференційного посіву, що дає можливість враховувати особливості ґрунтів і кліматичних умов кожної окремої ділянки. При виборі сільгосптехніки враховуємо її відповідність технологічним вимогам, надійність, економічну ефективність, універсальність та можливість взаємозаміни, що полегшує обслуговування і знижує витрати на запасні частини. Окрім того, звертаємо увагу на інновації, такі як автоматизація та GPS-навігація, які підвищують ефективність, а також на наявність сервісних центрів, що забезпечують безперебійну роботу техніки в довгостроковій перспективі.
Роль ціни у виборі техніки: чи варто переплачувати?
Наскільки фактор ціни впливає на вибір техніки?
Михайло Шкатула: Дуже впливає. Краще придбати дорожчу, але надійнішу техніку спочатку, ніж потім нести витрати на ремонти удвічі більші від суми при закупівлі. Адже не вся техніка здатна витримати свій ресурс до необхідності проведення капітальних ремонтів. Загалом, розвиток парку техніки потребує найбільших інвестицій.
Кожна одиниця, що працює в полі, має…
Михайло Шкатула: …бути обладнана GPS-навігатором. Це необхідно для уникнення перекриттів і пропусків. Оскільки конфігурація полів далеко не ідеальна, для запобігання перевитратам матеріалів важливо мати можливість вмикати та вимикати окремі секції на сівалках і обприскувачах. Зазвичай, уся нова техніка вже оснащена необхідними датчиками, і від персоналу господарства вимагається лише вміння користуватися цим функціоналом. Можна дообладнати стару техніку новітніми датчиками, хоча тут можуть виникати певні нюанси.
Технічний парк «Агрейн»: лідери ринку та їх переваги
Яка техніка входить до техпарку «Агрейн»? Яким брендам ви надаєте перевагу?
Михайло Шкатула: При виборі тракторів ми віддаємо перевагу бренду John Deere не лише за їх операційну ефективність, а й завдяки наявності телеметричної системи JDLink, яка дозволяє проводити операції на полі без безпосереднього впливу людського чинника. Загалом підбираємо універсальну техніку, яка здатна виконувати кілька операцій.
Наприклад, розподіляти трактори за потужністю не завжди правильно, адже в такому випадку вони можуть простоювати, що призводить до великих витрат на амортизацію, ремонт тощо. Наша концепція полягає в тому, щоб використовувати універсальний трактор, який може як сіяти, так і обробляти ґрунт. Ці завдання, зокрема, добре виконує John Deere 8R 410 з номінальною потужністю 410 к.с.
Робите ставку на один бренд чи ви за мультибрендовість?
Михайло Шкатула: Покажу на прикладі сівалок. Для створення якісних посівів ми відмовилися від мультибрендовості. Використовуємо сівалки Kinze 3600 і 3700, на які встановлено обладнання Precision Planting, а також сучасні Horsch Maestro SW. Це дозволяє отримувати рівні рядки, по яких потім ефективно працюють обприскувачі. Також оновили парк зернових сівалок — застарілі агрегати John Deere 730, які вже відпрацювали свій ресурс, були продані. На заміну їм придбали сучасні сівалки Horsch DC 6, NT 10 та NT 12. За оцінками агрономів, нові сівалки відрізняються стабільнішим підтриманням глибини висіву та забезпечують вищу якість сходів порівняно з попередніми моделями.
Дискові борони переважно широкозахватні моделі John Deere та дискатори Lemken Rubin 10. Культиватори — Bednar та Case Tiger Mate.
А ось парк самохідних обприскувачів включає Berthoud Raptor 4240, John Deere 4030 і John Deere 4044, вони довели надійність у польових умовах. Потім придбали 4 високотехнологічні обприскувачі Amazone Pantera 4503 H та 4504 H. Також експлуатуємо самохідні обприскувачі Horsch Leeb 6.280 VL. Їх вибір був обґрунтований технологічними вимогами.
Якими саме?
Михайло Шкатула: Нам потрібні були машини з високою продуктивністю та підвищеним кліренсом 1,6-2,0 метра — параметрами, які пропонують далеко не всі виробники. Особливо цінними виявились гідравлічно регульована колія, що забезпечує адаптивність до різних умов, та ємний бак на 6000 літрів. Це дало суттєвий приріст ефективності порівняно з попередніми моделями John Deere 4030 (з ємністю лише 3000 літрів), які вимагали значно частіших зупинок для поповнення запасів робочого розчину.
А які комбайни у техпарку? Яка їх продуктивність?
Михайло Шкатула: У 2021 році парк агрогрупи поповнився 16 сучасними комбайнами — 12 John Deere S770i та 4 New Holland CR8.90. Практичний досвід експлуатації показав, що потужніші 500-сильні моделі не є оптимальним вибором для наших потреб. Основні переваги обраних машин — їх компактність та економічність. Особливо варто відзначити економічність John Deere S770i — їх витрати на гектар на 20% нижчі порівняно з потужнішими аналогами.
Цікаво, що незважаючи на різницю в ширині захвату жаток (7,6 м у John Deere проти 9 м у New Holland), їх продуктивність практично ідентична. Щорічно кожен наш комбайн у середньому відпрацьовує 1500-1700 мотогодин, обробляючи близько 3000 гектарів.
Логістика техніки: гнучкість як запорука успіху
Як організовано логістику техніки між господарствами агрогрупи? У вас же дуже розкиданий географічно зембанк.
Михайло Шкатула: Ми використовуємо гнучкий підхід до розподілу машин між регіонами. Наприклад, сівалки на початку сезону відправляємо на південні поля, де вони успішно відпрацьовують і встигають повернутися на північні ділянки навіть за несприятливих погодних умов.
Однак з ґрунтообробною технікою склалася інша ситуація — зараз ми відчуваємо певний дефіцит через перехід від традиційної оранки до сучасних методів обробки ґрунту. Незважаючи на те, що в нашому парку є 30 плугів Lemken (половина з яких вже не використовується), ми стикаємося з нестачею глибокорозпушувачів. Після тестування різних моделей ми виявили, що найефективнішими виявилися агрегати Horsch Tiger 4 MT. Якщо раніше нам доводилося постійно переміщати велику кількість техніки між господарствами, то зараз ситуація стабілізувалася, і більшість підрозділів забезпечені необхідним обладнанням.
Особливу увагу приділяємо організації роботи комбайнів. Наш парк техніки постійно переміщується між господарствами, щоб забезпечити своєчасне збирання врожаю там, де це найбільш необхідно. Для ранніх культур, коли терміни дозрівання обмежені, ми додатково наймаємо комбайни, щоб гарантовано встигнути зібрати врожай у оптимальні строки.
Який середній час простою техніки у випадку поломки?
Михайло Шкатула: Все залежить від складності несправності, наявності необхідної запасної частини та її доставки в господарство. Якщо поломка не складна, ремонт, зазвичай, займає не більше доби.
Закупівля запчастин: баланс між швидкістю та ціною
Яким чином у вашій агрогрупі відбувається вибір та закупівля запчастин?
Михайло Шкатула: Вибір запчастин — це зазвичай планова робота, оскільки ми завчасно аналізуємо потреби та формуємо резервний запас. На першому етапі ми перевіряємо наявність необхідних товарів на складі та їхню вартість, після чого створюємо конкурентний лист для порівняння пропозицій різних постачальників або організовуємо тендерний відбір. Це дозволяє отримати найвигідніші умови. Далі ми обираємо оптимального постачальника або ж комбінуємо закупівлю, щоб забезпечити баланс між ціною та якістю.
А як вирішуєте питання в розпал сезону?
Михайло Шкатула: Тоді пріоритети змінюються — на перший план виходить швидкість поставок. Головним завданням стає оперативне забезпечення матеріалами та запчастинами, щоб уникнути простоїв. У такі періоди ми частіше працюємо з перевіреними постачальниками, які гарантують своєчасну доставку, навіть якщо їх ціни дещо вищі. Також ми заздалегідь готуємо розширений резерв критично важливих деталей, щоб швидко реагувати на будь-які поломки.
Крім того, ми враховуємо умови гарантії, можливість повернення або обміну, а також логістичні витрати, оскільки вони можуть суттєво вплинути на кінцеву вартість.
Сівозміна та розподіл техніки: стратегічний підхід
Яка сівозміна найпоширеніша в підприємствах агрогрупи? Чи використовуєте її як орієнтир при розподілі техніки?
Михайло Шкатула: Ми вирощуємо озимі пшеницю і ячмінь, озимий ріпак, соняшник та кукурудзу. Сівозміна відіграє важливу роль у розподілі техніки, оскільки різні культури мають різні потреби в обробітку ґрунту, сівбі та зборі врожаю. Наприклад, для зернових культур потрібні одні типи техніки (комбайни, сівалки), а для технічних або олійних культур — інші. Техніку вибираємо залежно від того, яку культуру плануємо обробляти на конкретному полі. Також сівозміна може визначати, коли і в якому обсязі буде використовуватися техніка, щоб максимально ефективно її розподіляти і уникати простоїв.
Автоматизація та системи точного землеробства: як зняти навантаження з операторів
Якими системами точного землеробства оснащена ваша техніка?
Михайло Шкатула: Насамперед, системами супутникового зв’язку та GPS- контролю. Зокрема, це вакуумні 16- і 24-рядкові сівалки точного висіву Kinze, Horsch Maestro SW з дозатором Air Vac, а також культиватори Iris і Lemken для міжрядного обробітку ґрунту з внесенням РКД.
Посівна техніка обовʼязково оснащена автоматизованими системами керування. В сівалках та обприскувачах це функція посекційного відключення. Раніше ми стикалися з проблемою при роботі із сівалками — постійно доводилося проводити калібрування секцій при заміні насіння на іншу фракцію, що було незручно і витрачали певний час. Нині сівалка Horsch Maestro ідеально витримує задану норму висіву на 1 га. Наприклад, 24-рядна сівалка Horsch Maestro забезпечує продуктивність до 350 га на добу завдяки своїй мобільності та великим обʼємам зернового (2 тис. л) і добривного (7 тис. л) бункерів.
А що по дифвнесенню добрив?
Михайло Шкатула: Ми придбали 10-кубові розкидачі міндобрив Amazone ZG-TS 1000-01. До цього в компанії використовували 3-кубові машини. Загалом, сільгосптехніка від Amazone справила позитивне враження завдяки своїй високій продуктивності, надійності та точності. Наприклад, для розподільників Amazone ZA-TS продуктивність може досягати 12–15 га на годину при швидкості руху до 20 км/год. Звісно, ці показники можуть варіюватися залежно від типу добрив, робочої ширини і погодних умов.
Усі дані щодо внесення добрив автоматично вносяться в електронну систему: вага, обсяг внесення. На основі отриманої інформації ми можемо створювати власні карти внесення добрив і здійснювати контроль за процесом. Тобто все, що відбувається на полі, ми бачимо онлайн з затримкою всього 15 секунд.
Всі це технології значно спростили роботу оператора?
Михайло Шкатула: Спростити роботу оператора можна, створюючи карти-завдання. І насправді не важливо, чи потрібно працювати за диференційними нормами, чи за однаковою для всього поля. Це, насамперед, знімає відповідальність з оператора за встановлення норми та гарантує потрібну якість обприскування. Норму має встановлювати агроном, оскільки саме він відповідає за правильну кількість робочого розчину, який має бути внесений на гектар. Механізатор лише керує обприскувачем і слідкує, щоб усе працювало належним чином.
Як точні технології допомагають мінімізувати витоптування культур і правильно ідентифікувати рядки?
Михайло Шкатула: Щоб повноцінно впровадити технологію ідентифікації рядків, ми обладнали обприскувачі сучасними комп’ютерами й антенами з точним сигналом. Це допомогло техніці рухатись правильною траєкторією відповідно до визначених заздалегідь треків. Раніше механізатор на власному тракторі розвертався так, як йому зручніше або як він звик, і при обприскуванні це призводило до того, що на краях поля утворювалися незрозумілі «малюнки». За нашими спостереженнями, втрати врожаю через ущільнення ґрунту, спричинене хаотичними рухами техніки по полю, становлять 10-20%. А це дуже велика цифра.
Із встановленням систем AutoTrac Vision і AutoTrac RowSense ми змогли відкоригувати траєкторію руху коліс обприскувача. Система AutoTrac Vision виконує саме візуальну ідентифікацію за допомогою камери. Комп’ютер обробляє отриману інформацію, визначає положення рядків і спрямовує колеса обприскувача точно по міжряддю. З часом, коли ряди змикаються, візуальна ідентифікація перестає працювати — комп’ютер сприймає зображення з камери як однорідне поле листя.
Що в такому випадку використовуєте?
Михайло Шкатула: У цьому разі працює інша система — AutoTrac RowSense. Це механічна система, яку встановлюють на внутрішню частину передніх коліс. Залежно від того, який тиск утворюється від стебел рослин на лопатки пристроїв, комп’ютер «робить висновки» щодо розташування рядка й, відповідно, спрямовує колеса вправо або вліво. Коли обприскувач заходить у загінку, вмикаються системи AutoTrac Vision й AutoTrac RowSense, що допомагають уникати наїзду на культурні рослини й зменшують втрати. Якщо ж машина потрапляє в зону просівів або у вимочки, де культурних рослин надто мало або взагалі немає, система повертається до роботи за лініями навігації.
Також застосовуємо ще одну технологію із технікою John Deere. Ідеться про технологію пасивного ведення знаряддя, коли антену встановлюємо на причіпний агрегат, і в комп’ютер записується траєкторія руху саме агрегата, а не трактора. Це особливо важливо для сівалок, після яких у міжряддях працюють культиватори й обприскувачі. Тож для обприскувача можна використовувати саме ці треки — вони будуть найточнішими. Знадобиться тільки точний сигнал RTK.
RTK забезпечує цілковиту точність всього циклу робіт?
Михайло Шкатула: Наявність RTK-станцій дозволяє працювати без перекриттів, а це економія на матеріалах (на посівному матеріалі від 4%), добривах, пестицидах тощо, у разі, якщо агрегат оснащений системою автоматичного відключення секцій. А крім того, економія на пальному може сягати до 5% залежно від операції, що немало, з огляду на те, що трактор працює цілодобово, використовуючи 400-600 л на добу.
І ще важливий момент — це витоптування. Після посіву, боронування, внесення добрив або обприскування часто відбувається витоптування або вирізання культур. При використанні RTK ми мінімізуємо цей момент. Таким чином, прибуток з гектара зростає. За середніми підрахунками, при обприскуванні кукурудзи з урожайністю 8 т/га можна отримати додатковий прибуток близько 30 $/га.
Особливо практичним RTK є при застосуванні технології strip-till, оскільки дозволяє точно виконувати цю технологію обробітку ґрунту. Отримуємо чітку відповідність між обробленими смугами і рядками висіву, при цьому економимо на добривах, адже вони вносяться саме в ту зону, де розвиватиметься коренева система рослин.
Від чого залежить точність сигналу?
Михайло Шкатула: Передусім, за наявності достатньої кількості базових станцій у регіоні. Це забезпечить надійне покриття та стабільність сигналу, постійне та безперебійне надання сигналу без частих збоїв або втрат зв’язку. Звичайно, є проблеми з покриттям мобільних мереж. Але ми використовуємо RTK- модем John Deere, який дозволяє працювати деякий час без покриття мобільного оператора завдяки використанню функції RTK Extend.
Вона дозволяє модему використовувати дані з попереднього зв’язку з базовою станцією для збереження високої точності протягом більш тривалого часу (до кількох днів). Це забезпечується завдяки збереженню коригуючих даних, які дозволяють працювати навіть без безперервного підключення до мобільного покриття.
Проблеми з внесенням ЗЗР: як уникнути помилок
Часто аграрії скаржаться на нерівномірне внесення ЗЗР, коли частина рослин обробляється повторно, а інша — не отримує обробки взагалі. Як ви вирішуєте цю проблему?
Михайло Шкатула: Головна проблема неефективного внесення ЗЗР — це або недостатній вилив, у результаті чого препарат не спрацює, або надмірний вилив, тоді рослини просто «вигоряють». Це, зазвичай, є наслідком ручного управління технікою та форсунками обприскувача. Механізатор не завжди встигає переключити важіль на закриття форсунок обприскувача, внаслідок чого рослини отримують стрес, а компанія — зайві витрати на надлишково розлиті засоби захисту.
А якщо говоримо про добрива?
Михайло Шкатула: Потенційні збитки від непотрапляння в рядки можуть виникати і під час внесення КАС. Для уникнення цього ми виконуємо цю операцію за допомогою обладнання Y- Drop, яке вносить препарат у прикореневу зону. Однак самі пристрої досить масивні, і якщо обприскувач раптом вийде за межі рядка, то по всій ширині захвату пошкоджується до 25 рядків. Тому додатково дооснастили техніку камерами, які визначають розташування рядків.
Тепер обприскувач успішно потрапляє в міжряддя навіть за досить широких шин на піщаних ґрунтах. Коли ж ряди змикаються, ми застосовуємо систему AutoTrac RowSense. Цю технологію здебільшого застосовуємо на обприскувачах John Deere та Amazone Pantera 4503.
Диференційне внесення: техніка та її можливості
Ще кілька питань про диференційне внесення. Яку техніку застосовуєте під цю операцію?
Михайло Шкатула: Для цієї операції переважно використовуємо обприскувачі John Deere. За допомогою його додатку Operations Center завантажуємо карти-завдання віддалено. На сьогодні немає можливості одночасно вносити різні норми в одному обприскувачі, тому вносимо різні норми в різні зони з єдиною нормою на всю ширину штанги обприскувача. На наших обприскувачах встановлене посекційне та пофорсункове відключення, при цьому надаємо перевагу останньому, оскільки це дозволяє зекономити до 2% ЗЗР, порівняно з посекційним.
Для зменшення витрат на пестициди використовуємо системи комп’ютерного контролю та автоматичного регулювання роботи обприскувачів. Обприскувачі, оснащені бортовими комп’ютерами, в середньому витрачають на 10% менше препаратів, порівняно з традиційними моделями.
Щось переобладнували?
Михайло Шкатула: Для дифвнесення добрив переобладнали наявні агрегати та придбали нові розкидачі мінеральних добрив Amazone. Встановивши навігаційні системи MyJohnDeere, ми забезпечили автоматичну передачу необхідної норми добрив на розкидач. Наприклад, за норми внесення 100-200 кг/га і ширини розкидання 36 м розкидач Amazone ZG-TS обробляє 600-700 га за робочий день. Це не максимальна його продуктивність, але саме така продуктивність нам потрібна для ефективної роботи.
Технології обробітку ґрунту: від оранки до Strip-till
Давайте змістимо фокус і поговоримо про технології обробітку ґрунту. Як підлаштовуєте техніку під різні типи ґрунту?
Михайло Шкатула: Залежно від стану поля, випробовували різні технології обробітку: оранку, глибоке рихлення, Strip-till. Важливо, щоб усі технологічні операції виконувались послідовно та максимально швидко, щоб не було значних перерв між внесенням добрив, закриттям вологи і передпосівним обробітком. Це дозволяє уникнути втрат вологи через випаровування та забезпечує безперервний процес без збитків для техніки. Основний обробіток ґрунту під наступну культуру в сівозміні починається з лущення стерні, яке проводимо одразу після обмолоту. Найчастіше для лущення використовуємо дискові борони з дисками діаметром 450-600 мм, глибина лущення варіюється від 5 до 10 см залежно від умов роботи.
Лущення стерні сприяє запобіганню накопиченню насіння бурʼянів, гальмує ріст багаторічних бурʼянів, сприяє загибелі шкідників і поширенню кореневих гнилей. Крім того, воно допомагає зберігати вологу в ґрунті та сприяє її проникненню в орний шар. Для лущення стерні після зернових культур використовуємо дискові агрегати Horsch Joker і Lemken Rubin. Для передпосівної підготовки ґрунту застосовуємо культиватори Case Tiger, Horsch FG і Bednar Swifter. Загальне напрацювання за сезон становить близько 1000-1500 га.
Частина земель у вас на пісках. Що там робите?
Михайло Шкатула: На піщаних ґрунтах раз на три роки застосовуємо безвідвальний спосіб обробітку з використанням агрегатів Horsch Tiger 4 MT і 5 MT, які працюють на глибині до 40 см. Для глибокого розпушування ґрунту на глибину від 35 до 50 см використовуємо глибокорозпушувачі Artiglio 5 і 4 М. Для підвищення ефективності на знаряддя встановлюємо розрізні диски, які прорізають рештки, більшість з яких залишається на поверхні ґрунту. Це допомагає запобігти ерозії та переущільненню ґрунту.
А якісь програми для сканування ґрунту використовуєте?
Михайло Шкатула: Так, тут застосовуємо систему Topsoil Mapper для сканування ґрунту, визначення його щільності, наявності органіки та вологозабезпечення. Це дає змогу приймати рішення щодо необхідності проведення глибокого розпушування наступного року і визначати оптимальну глибину обробітку.
До речі, щодо Strip-till. Яку техніку для цього маєте?
Михайло Шкатула: Це агрегати американського виробництва Orthman та французькі StripCat. Вони відкривають смугу, очищають її від рослинних решток, готують посівну лінію, розпушують ґрунт і вносять мінеральні добрива. Потім розбивають грудки і подрібнюють їх до однорідної маси, що створює ідеальне посівне ложе. Після цього можна запускати сівалку.
Перевагу надаємо агрегатам Stripcat II, на яких здійснюємо диференційоване внесення двох видів добрив — фосфорних і калійних — за картами-завданнями на основі зон продуктивності. Особливістю Stripcat II є рама з повітрям, яка забезпечує дотискання секцій у певних частинах агрегату.
Яка економічна перевага технології strip-till?
Михайло Шкатула: Серед переваг цієї технології — економія дизельного пального до 30 л/га та, найголовніше, вологозбереження. Ми вже знаємо, що кількості вологи нам вистачає для досягнення бажаного результату, але її нерівномірний розподіл і швидке випаровування при неправильному обробітку призводять до втрат. Третій ключовий ефект — зменшення кількості необхідних добрив завдяки стрічковому способу внесення.
Якщо порівнювати з оранкою, витрати на мінеральні добрива знижуються на 30%. Наприклад, якщо при традиційному способі ми вносили 150 кг/га діамофоски та 250 кг/га карбаміду, то за технологією strip-till — лише 120 кг/га діамофоски та 200 кг/га карбаміду. Також значно зменшилась кількість операцій: раніше виконували оранку, боронування, культивацію, внесення добрив та лущення, а тепер — тільки стрічкове розпушування восени і, за потреби, навесні.
Передпосівна підготовка: виклики та рішення
Деталь, якій не так багато приділяють увагу — якість передпосівної підготовки ґрунту. З якими труднощами вам доводилося стикатися на цьому етапі? Які методи виявилися найефективнішими?
Михайло Шкатула: У наших господарствах у Житомирській та Чернігівській областях переважають дерново-підзолисті, піщані та супіщані ґрунти. Через пісок навесні виникають деякі труднощі у розвитку культур, тому ми зрозуміли, що потрібно уникати використання плуга. Було прийнято рішення поповнити технічний парк дисколаповими агрегатами для безвідвального обробітку ґрунту Horsch Tiger.
Також ми замінили агрегати для передпосівного обробітку ґрунту, зокрема, придбали дискові борони Rubin від LEMKEN, які дозволяють проводити лущення стерні та вирівнювання ґрунту для внесення безводного аміаку.
А що найбільше сподобалось?
Михайло Шкатула: Найбільше задовільнила якість обробленого ґрунту — з бороною Rubin наразі жоден інший виробник не може змагатися. Коли проаналізували ефективність обладнання, були приємно здивовані. Одна борона, за нашими підрахунками, за рік обробляє 16-18 тис. га ріллі, що свідчить про її високу продуктивність. Виконуючи операції на глибину до 10 см із середньою швидкістю 12 км/год, у парі з трактором John Deere 8345R (340 к.с.) борона Rubin 10/600 KUA за добу напрацьовує 100-120 га.
Міжрядний обробіток ґрунту здійснюємо переважно за допомогою просапного культиватора IRIS-К. Він оснащений системою автоматичного підрулювання Side Shift, що дозволяє точно направляти агрегат по міжряддю і запобігати пошкодженню рослин.
Ви не перший рік працюєте з Cropwise. Які задачі з ним закриваєте?
Михайло Шкатула: Це по суті контроль всіх виробничих процесів. В ній ми можемо відстежувати рух техніки, бачимо, на якому полі вона працює, яку операцію виконує. Cropwise зручна у використанні для кожного працівника господарства: чи то тракторист, інженер, чи керівник. Усі дані легко вносяться та аналізуються.
Для планування операцій з точного землеробства, таких як формування карт-завдань та диференційоване внесення добрив, використовуємо платформу My John Deere Operations Center. Оскільки це хмарне рішення, всі дані зберігаються на серверах компанії John Deere, і маємо доступ до них через Інтернет без необхідності інсталювати додаткове програмне забезпечення на локальні пристрої.
Загалом наш IT-відділ відповідає за контроль роботи та підтримку різних програмних забезпечень, таких як Power BI, Cropwise, Wialon, John Deere Operations Center. Ці програми допомагають ефективно управляти даними, процесами та формувати управлінську звітність у сільському господарстві.
Кадрові виклики: як знайти надійних спеціалістів
Чи відчуваєте дефіцит кваліфікованих працівників?
Михайло Шкатула: Найбільша проблема, з якою ми стикаємося, — це кадрові питання. Ідеальним сценарієм було б, щоб механізатор отримував новий трактор і працював на ньому до повного списання техніки. Таке бачення — справжня мрія для будь-якого інженера, адже постійна зміна робочих кадрів завжди негативно позначається на роботі. Коли людина не відчуває стабільності, її ставлення до техніки стає менш відповідальним, а відчуття тимчасовості знижує концентрацію та увагу до деталей.
У поточних умовах особливо важливо мати надійних, закріплених за технікою працівників, на яких можна розраховувати у будь-якій ситуації. Поки що доводиться працювати в умовах обмежень, адаптуючись до ситуації.
Поради для початківців: як правильно обирати техніку
Які ключові фактори порадите враховувати початківцю-аграрію при виборі сільгосптехніки?
Михайло Шкатула: Передусім потрібно розпочати з аудиту техніки, визначити, які операції вона має виконувати залежно від потреб конкретного господарства. На основі цього вже приймати рішення, чи купувати нову техніку, чи її переобладнати, а також визначити, скільки аграрій готовий інвестувати.
Я завжди раджу колегам: перед купівлею техніки обов’язково прорахуйте, для чого саме ви її бажаєте придбати і де та як плануєте використовувати. Наприклад, техніка, призначена для обробітку чорнозему, не підходить для піщаних або глинистих ґрунтів. Важливо також подумати, який бренд найбільше вам підходить, як розвинута сервісна мережа по цьому бренду, наявність запасних частин і, що найголовніше, термін окупності інвестицій.
Приємно, що, попри виклики війни та економічну нестабільність, більшість аграріїв все ж знаходить можливості працювати за новими підходами, зосереджуючи увагу на здоровʼї ґрунту, адже це найважливіший ресурс для адаптації до кліматичних змін.
