Соєво-ріпакові правки підписано: Настрої трейдерів, стратегії аграріїв і прогнози щодо цін
Джерело фото: Latifundist.com
Президент підписав «соєво-ріпакові» правки, які відсьогодні, 4 вересня, вступають в силу. Як реагує ринок: настрої трейдерів, плани аграріїв щодо посівів та перспективи цін на сою і ріпак.
10% різниці, або Як новий закон змінює ціноутворення на сою та ріпак
Законопроєкт №13157 впливає на гривневу ціну ріпаку та сої. Тепер гривнева ціна буде на 10% нижчою за доларову, пояснює Володимир Левковський із «Зернового брокера».
Він наводить приклад розрахунку для ріпаку:
$520 × 41,35 × 1,14 = 24 512 грн
22 000 / 41,35 / 1,14 = $467
Таким чином різниця між доларовою та гривневою ціною становить близько 10%.
Володимир Левковський
трейдер
«Держава прагне, аби Україна експортувала не лише сировину (ріпак, сою), а й продукцію з доданою вартістю — олію та шрот, як це відбувається із соняшником. Це вигідніше для економіки країни, однак виникає питання: чи запропонують переробники справедливу ціну, паритетну валютній? Це найголовніше питання», — зауважує Володимир Левковський.
Як фермеру не втратити в ціні? Шляхом укладання валютного контракту, говорить Левковський. У такому випадку фермер сам виступає експортером власного товару і отримує оплату у валюті. Але для цього потрібно:
- мати валютний рахунок;
- документи на зерно;
- та бухгалтера.
У такому варіанті, коли фермер — експортер, мито не застосовується, і він отримує вигіднішу ціну, зазначає брокер.
Про це розповідають і у Групі «АГРОТРЕЙД».
«Якщо виробник продає сою чи ріпак посереднику всередині країни за гривню, той, своєю чергою, експортує продукт і отримує валюту. В умовах запровадження експортного мита така модель втрачає економічну ефективність для виробників, оскільки посередник уже пропонуватиме нижчу ціну, щоб компенсувати витрати на мито. Натомість сам виробник тепер може напряму продати свою продукцію за кордон і заробити більше».
Нещодавно, у відповідь на запровадження експортного мита, АГРОТРЕЙД запропонувала аграріям допомогу у самостійному експорті сої та ріпаку — напряму, без посередників. Як зазначили в компанії, вони готові забезпечити повний супровід угоди — від оформлення контракту до логістики та документів, а також надати покрокові консультації на кожному етапі. Скористатися програмою можуть аграрії з усіх регіонів України, мінімальний обсяг партії становить 200 т.
Реакція трейдерів: ринок загалом прийняв нові правила
Нове мито збільшує нерівність між агровиробниками та трейдерами: воно не стягується, якщо фермер продає на експорт напряму. Проте за гривневими контрактами трейдери вже понад місяць закладають 10% мита в закупівельну вартість.
Коли мита почнуть діяти, покупець за валюту не матиме додаткових витрат, пояснює співвласник і операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький. Деякі експортери продовжували на свій страх і ризик купувати олійні у посередників, в тому числі і за валюту. Компанії, які зараз опинилися в цій ситуації, будуть змушені заплатити мито, оформлюючи товар на експорт. Експортер, який не є виробником сільгосппродукції і не входить до кооперативів сільгоспвиробників, повинен буде заплатити 10% від задекларованої вартості товару. Орієнтовно це від €40/т, залежно від вартості в експортному контракті.
Богдан Костецький
операційний партнер
Barva Invest
«Найближчими днями може початись авральна гонитва, щоб відкрити попередню митну декларацію в період, коли закон ще не вступив в дію. Не впевнений, що це допоможе, тому що значення має дата закриття експортної митної декларації. Якщо теплохід буде «закриватися» після офіційної публікації закону, експортер буде платити мито».
Він додає — ринок був впевнений на 99%, що ці правки будуть підписані, питання полягало лише в строках. Переробні заводи в останні місяці теж врахували, що при купівлі у посередника його можуть зобов'язати сплатити мито, тому скорегували свою політику закупівлі сировини.
Для деяких контрактів експортери та трейдери навіть створювали неформальні «джентельменські угоди», розділяючи потенційне мито між собою. Поки президент не підписав правки, це працювало так: посередник отримує не мінус 10% ціни, яку він міг втратити при експорті, а мінус 5%. Інші 5% бере на себе експортер, тому що сторони розуміють: трейдер так само потрібен ринку, як і виробник, додає співвласник Barva Invest. Тому більшість учасників ринку вже після прийняття Радою ріпаково-соєвих правок почали гібридно працювати так, начебто закон вже підписали.
Він не очікує сильного моментального впливу на ринок сої, яку зараз експортують дуже обмежено. Проте в майбутньому мита вплинуть на торгівлю цією культурою через її фрагментованість. Площі під соєю у виробників зазвичай невеликі. Тому дрібніші виробники рідше експортують сою самостійно, а користуються послугами посередників, які скоро підлягатимуть сплаті мита.
Що стосується ріпаку, то цей ринок більше навчений експортувати і виконувати контракти безпосередньо до портів. Тому тут єдина суттєва зміна буде в зміні оплати: те, що раніше продавалося за гривню резидентам мультинаціональних компаній та великим українським зернотрейдерам, перейде в валюту.
«Раніше був гривневий договір, а тепер він просто стане валютним. І будуть за ручки вести того експортера, щоб він відкрив попередню декларацію, уклав договір на експедування в порту і виконав сам експорт», — Богдан Костецький.
Нове мито — нові схеми його обходу?
Богдан Костецький не очікує різкого росту схем ухилення від сплати мита. Ймовірно, для мінімізації платежу хтось занижуватиме вартість в документах про походження товару. Але, швидше за все, цю «лавочку» скоро прикриють, тому експортери та їх покупці не ризикуватимуть зайвий раз.
Не очікується і суттєвого росту кількості угод, в яких агровиробник приписує собі високу врожайність, легалізуючи агропродукцію, куплену у фермерів за готівку. Юридично це можна організувати, але навряд чи знайдеться багато охочих серед покупців з міжнародних і великих українських компаній.
Богдан Костецький
операційний партнер
Barva Invest
«Участь в таких схемах передбачає дуже дисциплінований підхід продавця-виробника в контексті реєстрації податкових накладних документарного супроводу цього бізнесу. І буде дуже велика морока, якщо виробник не виконає всі свої формальні зобов'язання перед податковою. Не всі податкові накладні в нас реєструються автоматично, тому може з'явитись запитання: а чого, наприклад, у вас врожайність завелика чи замала. Я не вірю, що такі схеми матимуть масовий характер».
Трейдер, наближений до великої мультинаціональної зернової компанії, прогнозує, що схема квазіекспорту (квазі-FOB) збереже і навіть наростить популярність.
| Принцип: квазі-FOB — це постачання олійних на базисі CPT плюс перевалка коштом фермера, котрий в документах виступає експортером. Він самостійно везе олійні в порт, де врожай купує трейдер, хоча по документах угода проходить як продаж фермером на FOB. Якщо ріпак коштує $545/т, то трейдер дає фермеру $545/т, а $10/т фермер повертає по завершенню поставки. Посередник продає товар далі, уникаючи нарахування 10% мита. |
«З ріпаком і соєю всі працюватимуть через квазі-FOB. Та так і зараз працюють, крім холдингів зі своїм агровиробництвом і трейдом. І ці правки мотивуватимуть фермера продавати за валюту через FOB. Хоча десь третина виробників не стане цим займатися. Умовно, це фермери з трьома фурами за сезон. Це «ліниві» фермери, хто не хоче розбиратись в документах чи боїться податкову. І це фермери, в яких під боком переробний завод», — розповідає анонімний трейдер.
Нові олійні правки спонукатимуть мультинаціональнальні компанії відмовитись від розрахунку за товар в гривнях, вважає головний трейдер Getreide AG Ukraine Костянтин Таранов. В жовтні минулого року в Україні офіційно відкрилася «дочка» найбільшого німецького переробника ріпаку, яка мала закуповувати українську сировину для ОЕЗ в місті Росток. Компанія пропонувала контракти в гривні та валюті, але буде вимушена обмежити закупівлі в гривнях після старту дії закону.
Костянтин Таранов
головний трейдер
Getreide AG Ukraine
«Ми будемо вимушені закрити напрямок розрахунку за гривню. Якщо ми за гривню купуємо ріпак чи сою у фермерів, 10% експортного мита накладається на нас. Відповідно, ми вже не конкурентні за ціною. Якщо говорити про вплив на мультинаціоналів — то це основне, вони зупинять працювати в гривні».
За його словами, відмова трейдерів від гривні буде вигідною українським переробним заводам. Вони зможуть частково зайняти цю нішу і купувати олійні з певним дисконтом у фермерів, які хотітимуть продавати за гривню. Проте навряд чи ця категорія покупців суттєво збільшить надходження ріпаку та сої на переробку. Навпаки, деякі переробники кажуть, що їм не потрібен цей закон. Їх потенційні вигоди від мита може перекреслити скорочення посівних площ під ріпаком та соєю, якщо фермери почнуть відмовлятися від вирощування цих культур.
Як реагує малий та середній агробізнес?
Підприємство «Ігора Валька» на Івано-Франківщині має в обробітку близько 1 тис. га. Працює на бідних грунтах, хоч і в зоні достатнього зволоження, і примудряється збирати високі врожаї. Минулого року, коли наша АгроЕкспедиція побувала у господарстві, його засновник Ігор Валько не приховував, що основні ставки робить на сою, яка займає 70% площ посівів господарства.
Прибуток з гектару від вирощування сої вищий, а працювати з нею легше, ніж з ріпаком і пшеницею, пояснював тоді Валько.
Latifundist.com зв’язався із Ігорем Мирославовичем, щоб дізнатися, що тепер думає фермер і як реагує на новий закон, що запроваджує 10% експортне мито на сою та ріпак.
Ігор Валько
засновник підприємства
«Ігора Валька»
«Все йде своїм ходом. Ми не можемо впливати на це. Побачимо, що буде далі. На сьогоднішній день призупинилися покупки сої та ріпаку. Більше — ріпаку. Цінової політики поки не розуміємо. Будуть на 10% дешевше купувати трейдери в нас, значить, не доберемо прибутку. А повпливати ми ні на що не можемо».
Як варіант, він розглядає можливість напряму працювати з імпортерами, минаючи трейдерів, аби прибуток залишався у господарстві. На сьогоднішній день з цим жодних проблем немає — достатньо і інформації, і досвіду, і є друзі за кордоном, щоб вийти на покупця.
Незважаючи на те, що закон вже був прийнятий, у господарстві не змінили планів і вже зараз посіяли 214 га ріпаку.
«У нас в сівозміні було три культури, але виходячи з агрономічного підходу, необхідно було посіяти рослини зі стрижневою кореневою системою, бо в нас тільки мичкуваті були. А зараз ми ввели не тільки ріпак, а ще й соняшник. Дав би Бог тільки здоров'я і миру, щоб не гинули люди, а 10% туди — 10% сюди — ми все одно дамо собі раду. Все одно будемо працювати і заробляти, нехай і з меншою маржою», — каже Ігор Валько.
Агрофірма «Київська» обробляє 6 тис га у Бучанському районі на Київщині, має аж 9-пільну сівозміну, у якій чільне місце займають і ріпак, і соя.
Директор агрофірми Володимир Новохацький каже, що ринок вже відреагував на законодавчі ініціативи зниженням закупівельних цін.
Володимир Новохацький,
директор «Агрофірми «Київська»
«Не знаю, чи введення експортних мит дасть щось позитивне, але те, що вже знизилась закупівельна ціна для виробника, — це факт. Те, що зараз є проблеми зі збутом ріпаку, — також факт. Навіть трейдери, які займалися закупівлею і контрактувалися на закордон, зараз вже знижують ціну і ставлять на паузу все.Через що я поки позитивних моментів не бачу ніяких», — сказав Latifundist.com Володимир Новохацький.
Свій ріпак в агрофірмі вже реалізували і кардинально змінювати структуру посівів в зв'язку із зміною обставин не збираються. Тому що ріпак — це найшвидші гроші, які отримує агрофірма, коли починається сезон. До того ж до моменту підписання закону він був вже посіяний. А от по сої є питання. Можливо, під нею зменшуватимуть площі, можливо, відмовлятимуться від культури взагалі.
ФГ «Землероб» з Кіровоградщини продає сою через трейдерів. Там побоюються, що свої додаткові витрати вони перекладуть знов-таки на плечі невеликих фермерів, які не можуть самостійно експортувати вирощений урожай. І це при тому, що на Кіровоградщині виробники вже скорочують посіви під соєю і ріпаком через кліматичні зміни.
Олег Косенко
керівник фермерського господарства
«В зв'язку з минулорічною посухою соя виявилася збитковою. В цьому році її в нас посіяно приблизно 190 га, того року — близько 350 га. Тогорічний урожай на нашому підприємстві 1-1,2 т/га. Щоб культура була рентабельною, треба, щоб врожайність була 2-2, 2 т/га. Думаю, що соя з тими ринковими цінами і тими погодними умовами, в яких ми зараз знаходимося, просто відійде, — каже керівник фермерського господарства Олег Косенко Суспільному.
Андрій Чичета, власник «ВВІ Агро» — агропідприємства з Миколаївщини, який вже багато років приборкує наслідки південної спеки за допомогою системи мінімального обробітку грунту (No-Till ), переконаний, що введення мит ніяким чином не відобразиться на структурі посівів на Півдні країни.
«Ніхто не зменшуватиме площі під ріпак, бо замінити його особливо нічим. Раніше маржинальність була високою, і на цьому всі заробляли. Ріпак став для південних господарств символом першого серйозного заробітку ще у 2010-му, коли ціна перевищила $700/т. Саме тоді аграрії почали інвестувати в техніку й розвиток бізнесу. Відтоді культура зберегла статус «швидких грошей»: сіяти її будуть навіть у складних умовах, бо альтернативи з подібною економікою поки немає».
На його думку, введення мит вигідно усім, крім агровиробників. Тому що зароблять переробники, отримає гроші бюджет, а з фермерів тільки знімуть додаткову маржу і все, вважає фермер.
Пропонує розмірковувати логічно: якщо трейдери, маючи мито, купуватимуть сировину, припустимо, за 22,5 тис. грн, то чи платитиме завод-переробник більше, не маючи цього мита? Напевно, що ні.
Запровадження «соєво-ріпакових» правок змінює правила гри для всіх учасників ринку. Для фермерів це шанс напряму виходити на експорт і отримувати валютну виручку, для трейдерів — перегляд схем роботи, а для переробників — потенційне розширення сировинної бази. Водночас головне питання залишається відкритим: чи зможе нова модель забезпечити справедливу ціну виробнику та стимулювати подальший розвиток українського агробізнесу?
Костянтин Ткаченко, Віолетта Громова, Олексій Козаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
