Мережі АЗС до останнього триматимуть ціни, щоб заробляти 15 грн на літрі, — аналітик «Нафторинку» Олександр Сіренко
На початку березня в Україні аномально подорожчали бензин та дизпаливо. Хоча причина і очевидна — загострення геополітичної ситуації у світі, українців все одно шокують ціни на стелах АЗС. Аграрії теж напружились, оскільки не всі змогли зробити запаси до посівної.
Чи чекати дефіциту палива, як в Україні формуються ціни, звідки взялись аномальні націнки трейдерів та коли чекати стабілізації — в нашому інтерв'ю з Олександром Сіренком, аналітиком консалтингової компанії «Нафторинок».
Latifundist.com: У вівторок–середу роздрібні ціни в мережах АЗС зросли ще на 2 грн/л на бензин і дизель, та на 1 грн/л на автогаз. Очевидно, ціна росте через початок бойових дій в Ірані. Як за останні дні на ціни вплинула геополітика?
Олександр Сіренко: Так, весь світ зараз є заручником військових подій у Перській затоці. У цьому регіоні видобувається 23% світового споживання нафти, і через нього експортують дуже великі обсяги зрідженого природного газу (LNG). Маємо дві загрози: Іран може вдарити ракетами по видобутку нафти й експортних терміналах у сусідніх країнах, або через бойові дії будуть пошкоджено танкери з нафтою в Ормузькій протоці.
Ці загрози намагаються мінімізувати. Нафту направляють для відвантаження через альтернативні маршрути в Червоному морі, це вже зроблено. Також Дональд Трамп пообіцяв забезпечити охорону проходу танкерів через Ормузьку протоку, щоб знизити напруження на ринку. Логічно, що йому «болить» це питання — виборці в США не повинні побачити дорогий бензин.
Latifundist.com: Українці вже наочно його бачать.
Олександр Сіренко: У нас нафтопродукти імпортні. В Україні ціноутворення зовнішнє — воно залежить від трьох факторів: світової ціни, курсу валюти і балансу попиту та пропозиції всередині країни. З хорошого: попит і пропозиція у нас у плюсі, жодного дефіциту немає.
Але світові котирування на нафтопродукти шалено ростуть прямо зараз, поки ми з вами говоримо. І валюта вчора теж «дала в штангу». 3 березня ми отримали перший транш від МВФ на $1,5 млрд. Зазвичай, коли нам дають гроші, гривня зміцнюється, але вийшло навпаки. 3 березня курс долара був 43,23 грн, вчора — 43,45 грн, а сьогодні — 43,71 грн. Ці майже 50 копійок на літрі теж мають вплив.
Latifundist.com: Українці з авто на зрідженому газі зараз у виграші?
Олександр Сіренко: Сегмент LPG — це АЗС, 95% автогазу споживають автомобілі населення. Зараз перевага цього виду палива — саме альтернативність бензину, коли в тебе є додатковий паливний бак.
Так, ціна LPG пішла вгору, але не так активно, як на світлі нафтопродукти — бензин і дизель. Зазвичай автогаз дорожчає разом із бензином, але це все ж інший ринок, який не завжди залежить від нафти. Плюс ми бачимо уповільнення динаміки росту цін на зріджений газ.
Latifundist.com: А по дизелю, його найбільше споживає агросектор?
Олександр Сіренко: Оптова ціна на дизель зараз майже така ж, як і в роздріб. Це означає, що на заправках ціни продовжать зростати. Прогнози невтішні, і з понеділка за тиждень зростання відчутне.
Latifundist.com: Якщо аграрій може, він робить запаси дизелю на посівну, має право облаштовувати місця зберігання палива для себе. І тут він може бути в кращому стані, ніж умовний ФОП, склад для якого — повний паливний бак авто.
Олександр Сіренко: Я дуже поважаю українських аграріїв за події 2022 року. Тоді ми побачили ріст цін удвічі, до 70 грн/л, і тоді було дуже скрутно з самою наявністю пального. Але аграрії на запасах палива вийшли в поле, посіялися і зібрали врожай, чим втримали економіку країни.
Але ж багато хто працює «з коліс», і нині змушений купувати дороге пальне, не дивлячись на зростання видаткової частини. Це про тих аграріїв, у кого зовсім складно з оборотними коштами. Зазвичай всі чудово знають про можливі цінові стрибки на дизпаливо навесні й восени, і заздалегідь готуються.
Latifundist.com: Аналітик Сергій Куюн пояснює ріст цін панікою у споживачів: багато хто зараз намагається заправити повний бак.
Олександр Сіренко: Паніка присутня. Слава Богу, з погляду дефіциту палива паніки немає. Споживач точно знає, що бензин на заправці буде, він просто намагається купити дешевше зараз.
У явища, яке зараз відбувається, є дві назви. Це «спекуляція» або «закладання ризиків», якщо говорити мовою аналітики. Але для мене це рівнозначні слова. Я бачу деякий перебір із цією «додатковою» націнкою, зокрема в оптовому сегменті.
Я не можу ні в одного трейдера дізнатися, чому так. «Нафторинок» порахував, що за цей час в Україні ціни на дизпаливо виросли на $440/т за ці дні— це з усіма податками і зборами. В ЄС вони додали $260/т. І я не знаходжу пояснень, звідки у нас ця різниця в $180/т, хто саме додав цю націнку. Чи це танкери і баржі собі додатково «накинули», чи ще якісь посередники з’явилися. Але це абсолютно нетипова ситуація. І ми з колегами це розслідування закінчимо і опублікуємо обов'язково.
Ми всі звикли лаяти мережі АЗС за необґрунтовані ціни на паливо. Але я бачу, що зараз і оптові компанії користуються іранською кризою. Схожі події були у 2022 році, коли завозили по 40 грн/л, а продавали по 70 грн/л. Зараз дуже схожа історія, хіба що апетити трохи менші.
Latifundist.com: Але ж в Україну паливо завозять «з коліс», бо неможливо його зберігати через ризики ударів росіян по місцях зберігання. Трейдер сьогодні купив дороге паливо і сьогодні ж його дорого продає.
Олександр Сіренко: В Україні існує дві моделі розрахунку за імпортне паливо.
Перша: компанія «Х» дзвонить компанії «У» на НПЗ в Італії чи Греції, і просить відвантажити 30 тис. т дизелю. Вони підписують угоду з фіксованою ціною, і танкер протягом тижня відправляється в порт України.
Другий варіант: ті ж самі компанії зідзвонюються, обговорюють ресурс і можливість відвантаження. Кажуть, умовно, що танкер проходить Босфор. Але ціна на ресурс буде сформована в день заходу в порт відвантаження, плюс враховуються котирування за останні п’ять днів.
У нас працюють по обох моделях. Ті, хто працює по другій моделі, купили свої ресурси ще минулого тижня по 50 грн/л, а зараз продають їх по 66–68 грн/л, щоб розрахуватись за наступну партію і теж спрацювати зі звичною маржею. Тобто попередній дешевий ресурс вони продали з маржею, яка їм зробить хороші статки, а наступна партія йтиме вже з звичайною маржею.
Latifundist.com: За цією моделлю імпортер виграє на рості цін, але програє на падінні?
Олександр Сіренко: Так, це ризик моделі №2. Імпортер через тиждень робить те саме замовлення і отримає танкер, а Трамп тим часом закінчить військову операцію і ціна миттєво провалиться. Про те, що скоро буде різкий мінус, вчора тільки лінивий не казав.
Тут питання, коли вчасно «вискочити», і тут кому як пощастить. Всі трейдери знають, що після стрімкого зльоту йде не менш стрімке падіння.
Latifundist.com: Уявімо, що завтра операція в Ірані закінчилася. Як будуть повертатися ціни на бензин?
Олександр Сіренко: Оптова ціна піде донизу в ту ж секунду. Як я вже пояснив, на кордоні розрахунок відбувається за поточними котируваннями. На жаль, далі в наших реаліях здешевлення починає гальмувати. Я це бачу вже багато років. Коли сировина дорожчає, бензин на заправках іноді реагує ростом навіть на випередження. Коли нафта падає і оптова ціна слідом падає — заправки реагують, але повільніше.
Мережі називають різні причини, чому бензин повільно дешевшає. Найчастіше кажуть, що треба спочатку розпродати дорогі залишки, тоді ціни знизяться. Але коли в них дешеві залишки, як зараз, — вони моментально піднімають ціни. І так по колу.
Latifundist.com: Але ж в Україні досить велика мережа автозаправок. Багато рітейлерів, трейдерів, диверсифікований імпорт. Невже хтось не захоче скинути ціну першим, щоб забрати покупця?
Олександр Сіренко: Так, хто почне, той і задасть тон. Колись давно цей тон руху вниз задавала група «Приват», але вони припинили це робити давно, десь у 2018 році. Не можу зрозуміти, чому так сталося. Конкуренція конкуренцією, але зараз мережі тримаються до останнього, щоб заробити на літрі не 10 грн, а 15 грн.
Latifundist.com: Сергій Куюн у пості питає, куди дивиться Антимонопольний комітет.
Олександр Сіренко: АМКУ тут нічого не скаже, на ринку немає монополії. Конкуренція шалена — що в гуртових закупівлях, що в роздробі. Але бажання заробити 15 грн/л притупляє цю конкурентну перевагу.
(4 березня голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев звернувся до Антимонопольного комітету через стрімке підвищення цін на пальне мережами АЗС. Він заявив, що робота будь-якого державного механізму в правовому полі не швидка, але результат буде невідворотним — ред.).
Latifundist.com: Чи має якось втрутитись держава? Бажано так, щоб це не призвело до дефіциту і порожніх АЗС.
Олександр Сіренко: Сьогодні пішов шостий день стрімкого зростання цін на бензин. За цей час жоден державний діяч не вийшов із заявою, з комунікацією з ринком, з водієм, зі споживачем. Ніхто не намагався заспокоїти людей, щоб не було черг на заправках.
Я розумію, чому мовчить прем’єр Свириденко, бо вона налякана травнем 2022 року, коли скасували контроль за цінами і сталася біда. Зараз те саме повторюється, хіба що вона з Денисом Шмигалем помінялась місцями в уряді. Вважаю, що держава просто не розбирається в цьому ринку.
Можна ж усе пояснити людям. Ось у вільному доступі є котирування на дизель. Порахуйте ціну на кордоні, додайте логістику, маржу АЗС і інше, а потім назвіть приблизну «дельту» оптових і роздрібних цін. Замість цього сьогодні вранці в Одеській області дизель пропонують по 68 грн/л. Як так сталося, я не можу зрозуміти і не знаю, до кого звертатись.
Latifundist.com: На заправках ажіотаж, багато хто заливає повний бак.
Олександр Сіренко: Так, споживач і далі купує, і в цьому проблема. Я завжди дивувався, коли у відповідь на підвищення цін в умовній Італії починаються страйки таксистів, перекривають траси. В Україні будь-які ціни встановлюють на заправках — і все одно купують, ніхто не сперечається.
Latifundist.com: Як порадите діяти українцю, поки зберігається ця турбулентність на ринку палива?
Олександр Сіренко: У нас війна, і споживчі звички мають бути як в умовах війни.
Перше: раджу все ж тримати бак повним, бо в будь-який момент може виникнути потреба їхати, невідомо в якому напрямку.
Друге: потрібно економити пальне. Якщо можна поїхати на метро — краще поїхати, поки поїздка коштує 8 грн. Але не гнати авто, яке у заторах спалить 200 грн у кращому випадку. Економити я закликаю з 2022 року, але не всі чують. Дивно, бо це класно і для країни, і для власного гаманця.
Є сенс наперед передбачати цінові стрибки. Можна талони купувати, можна через електронні гаманці на АЗС купувати паливо наперед. На жаль, з початком кризи майже всі оператори їх «прикрутили», бо знали, що будуть піднімати ціни.
Одна мережа взагалі заявила, що через навантаження призупинили програму. Просто вимкнули у своєму застосунку цю послугу, щоб не було скарг. А АЗС бояться скарг — для споживача це один із способів відстоювати свою правоту.
