Фахівець розповів, як агросектору мінімізувати ризики від здорожчання логістики
З початком великої війни через блокування морських портів вартість логістики зросла у 5-6 разів. Якщо до 24 лютого логістичні витрати на тонну зерна з центрального регіону до портів Одеси становили близько $30, то зараз вартість логістики до портів сусідніх країн сягає $170-180.
Про це розповів керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення, радник прем'єр-міністра України Дмитро Ливч, пише ЕП.
«Додатковий тиск на ціни створює новий врожай зерна, що лише збільшує розрив в цінах. Фактично витрати на доставку в багатьох випадках становлять близько 2/3 від ціни зерна. Це робить його виробництво в Україні збитковим. При цьому, збільшення логістичних витрат багато в чому пов’язане саме із залізничними перевезеннями всередині України», — говорить експерт.
За його словами, майбутнє українського експорту сільгоспродукції багато в чому залежатиме від продовження дії «зернової угоди». Разом з тим, для збереження конкурентоздатності українських виробників, важливим є розв'язання проблем, пов’язаних із внутрішнім залізничним транспортом.
Читайте також: «Зерновий коридор під прицілом. Чого чекати агроринку?»
На думку радника прем'єр-міністра України Дмитра Ливча, потенційні рішення, які можуть бути запроваджені урядом, включають:
- Повний перегляд системи тарифоутворення на послуги перевезення (вирівнювання коефіцієнтів на тарифи різних класів). Попри те, що ця реформа обговорюється вже не перший рік, безпосередній вплив на вартість логістики буде незначний, адже наразі найбільшу частку в структурі витрат займає користування вагонами.
- Зниження вартості користування зерновозами, що може бути досягнуто за рахунок (1) впровадження цінової стелі на аукціонах, (2) впровадження обмежень участі в аукціонах для окремих гравців ринку, які займаються спекуляціями (зокрема через впровадження фіксованої електронної заявки), (3) зниження стартових ставок на користування зерновозами.
- Покращення системи планування перевезень «Укрзалізниці» включно з відновленням практики проведення довгострокових аукціонних контрактів та збільшення їх прозорості, а також запровадженням форвардних контрактів з фіксованими цінами на конкретний термін.
«Ця ініціатива повинна супроводжуватись впровадженням системи інформування про оновлення гарантованої швидкості руху вагонів з географічним розподілом по різних ділянках залізниці з чітко визначеною системою виплати компенсацій при її недотриманні», — відзначає аналітик.
- Для того, щоб уникнути дефіциту вагонів, може бути запроваджено систему моніторингу попиту, за якої відбуватиметься пропорційне збільшення кількості лотів аукціонів за категоріями вагонів при зростанні ставки за лотом в попередньому періоді.
Крім того, вважає експерт, доцільно збільшити пропозицію вагонів на аукціонах шляхом пропонування лотів неспеціалізованих вагонів під перевезення зернових.
- Нарешті, не слід виключати також опції субсидування українських агровиробників при експорті їхньої продукції (може бути організоване як відшкодування частини вартості логістики як в межах України, так і в ЄС).
«Реалізація такої ініціативи стане можливою при розробці відповідних інструментів з боку міжнародних фінансових інституцій. Хоча субсидування не може розглядатись як «ринковий» інструмент підтримки, для майбутнього розвитку економіки України, важливо зберегти сильний та стійкий агросектор», — підсумував експерт.
Читайте також: «Агросем став трейдером поневолі»
Нагадаємо, Іван Чайківський висловив думку, що на деокупованих територіях потрібно організувати евакуаційні потяги для вивозу зерна.
Сергій Герасименко, Latifundist.com, 2022 р.
