Митниця не має повноважень відстежувати ланцюг «фермер-експортер» — очільник митниці
З кожним твердженням про нібито розкрадання коштів на експорті українського зерна, що завдало збитків державі на 5,2 млрд грн, більше питань, аніж відповідей, маніпулювання фактами та гучні необґрунтовані заяви.
Про це заявив в. о. голови Державної митної служби України В'ячеслав Демченко в колонці для «Інтерфакс-Україна».
Очільник митниці пояснив у деталях, аби розвінчати міфи, якими обросла ця ситуація:
- «Службовці Держмитслужби проігнорували інформацію про операції ризикових суб‘єктів господарської діяльності, яка надавалася в листах БЕБ та Державної податкової служби України, і продовжили митне оформлення товарів ризикових підприємств».
З метою підвищення комунікації Держмитслужбою організовано щоденне інформування ДПС про подання до оформлення зернових товарів. Співробітники БЕБ також отримують інформацію щодо таких підприємств. Відтак ДПС аналізують інформацію щодо компаній, які планують експорт зернових, вносять їх до переліку ризикових, а потім передають інформацію БЕБ. Під час реалізації усіх дій податківці мають можливість зупинити реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
- «Підприємці скуповували зернові у приватних фермерів, сільгосппідприємств та великих агрохолдингів. Надалі продукцію перепродавали через декілька компаній з ознаками ризиковості та після цього відправляли на експорт».
Митниця не має повноважень на відстежування ланцюга «фермер-експортер». Тобто Держмитслужба не має повноважень і не контролює походження зернової продукції, не здійснює контроль за сплатою податків і зборів, які адмініструються під час вирощування зернової продукції та її перепродажу на внутрішньому ринку України.
- «Детективи БЕБ, інформуючи про 370 недоброчесних підприємств, сприяли зупиненню митного оформлення зернових та ініціювали проведення огляду товарів».
Повноваження БЕБ дозволяють проводити аналіз отриманої від ДПС інформації про виявлення ризикових суб’єктів господарювання та, у разі її підтвердження, направити доручення на проведення огляду товарів.
З початку жовтня 2022 року митниця отримала 1253 таких доручення, де однією з вимог було здійснення оглядів (переоглядів) із залученням співробітників Бюро.
«Цікавим і показовим є ось який факт — за весь період відбулося 269 таких оглядів/переоглядів, проте співробітники БЕБ у 80% випадків відмовилися брати у них участь. Водночас за результатами здійснених вищезазначених оглядів жодного порушення митних правил виявлено не було. При цьому на можливі порушення податкового законодавства під час операцій на внутрішньому ринку реакції БЕБ не послідувало», — відмітив очільник митниці.
- «Загальні орієнтовні збитки за 2022 рік, за умови недекларування доходу від згаданих експортних операцій у вигляді несплати податків, аналітики БЕБ оцінюють в 5,2 млрд грн».
Зернові культури не входять до переліку товарів, з яких нараховується вивізне (експортне) мито. Якщо ж у повідомленнях йшлося про справляння податків під час продажу/перепродажу товару на внутрішньому ринку, то варто повторити — контроль за оподаткуванням на внутрішньому ринку не входить до компетенції Держмитслужби.
У залишку, наголосив В'ячеслав Демченко, маємо безпідставні звинувачення, навмисне затягування та блокування митного оформлення саме зернових в Одеських портах.
«За гучними звинуваченнями і озвученими захмарними сумами збитків не кожен зможе розібратися, а чи було порушення? Звідки взялись ті збитки? Кому вони заподіяні? Хочеться вірити, що такий недержавницький піар на пустому місці не є власним визнанням неспроможності правоохоронців показувати реальні результати роботи», — підсумував В'ячеслав Демченко.
Нагадаємо, що правоохоронці викрили понад 10 високопосадовців, причетних до схеми розкрадання коштів на експорті українського зерна, що завдало збитків державі у 5,2 млрд грн.
Сергій Герасименко, Latifundist.com, 2022 р.