ТОП-10 країн виробників пшениці в 2022/23 МР

Китай не просто зберігає світове лідерство у виробництві пшениці, а поступально рухається до нових рекордів. Загалом сезон 2022/2023 для виробників пшениці в Китаї склався успішно: зафіксовано приріст і врожайності, і обсягів виробництва порівняно з попереднім сезоном, хоча й незначний.

При цьому основна тенденція останніх років зберігається — поступове зменшення посівних площ (з 2018 року) за одночасного підвищення середньої врожайності (з 2019 року).

Втім, зберігається й інша типова для Китаю тенденція: внутрішнє споживання пшениці перевищує її виробництво. У сезоні 2022/2023 воно прогнозується на рівні 149 млн т (зокрема, близько 35 млн т — на корми).

Водночас, витрати на виробництво пшениці в Китаї зростають. Зокрема, в провінції Хенань, на яку припадає четверта частина виробництва пшениці в Китаї, у 2022/2023МР виробничі витрати на гектар (на насіння і ЗЗР) зросли на 18%. Проте фермерів стимулює до виробництва пшениці висока врожайність і рентабельність.

За прогнозами USDA, у 2023/2024МР Китай виробить 140 млн т пшениці (рекордний показник) за середньої врожайності 5,93 т/га (теж рекорд). Якщо врахувати, що на початку 2000-х років виробництво пшениці в Китаї не перевищувало 100 млн т — досягнення значне. При цьому прогнозується і незначне збільшення площ посівів —  до 23,6 млн га. Утім, якщо справдиться довгостроковий десятирічний прогноз USDA, Китай до 2031/2032 року суттєво наростить усі основні показники: обсяги виробництва пшениці — до 150 млн т, урожайність —  до 6,2 т/га, внутрішнє споживання —  до 156 млн т, а площі посівів — до 24,2 млн га.

Незважаючи на те, що торік Індія трохи «розгубила» посівні площі пшениці — понад 600 тис. га, вона залишається світовим лідером за цим показником. На площах понад 30 млн га пшеницю вирощує лише Індія. Пояснюється це двома причинами. З одного боку, пшениця для Індії є другою за значимістю культурою після рису. З іншого боку, індійські фермери вирощують пшеницю не в найпростіших умовах, що позначається на врожайності.

Щоправда, загалом виробництво пшениці в Індії має тенденцію до зростання, чому, до речі, сприяють і зміни клімату — мусонні дощі протягом останнього десятиліття. Однак у роки погодних катаклізмів виробництво пшениці падає нижче за лінію тренду. Сезон 2022/2023 в Індії почався саме так — ще напередодні сезону, у березні 2022 року країну накрив тепловий стрес — екстремальна спека, що призвело до зниження врожайності пшениці на 5-10%, та стало однією з причин для запровадження Індією заборони на експорт пшениці у травні 2022 року.

Як наслідок, у 2022/2023 МР Індія виробила істотно менше пшениці, ніж роком раніше.

Утім, на сьогодні ситуація в Індії складається сприятливо. За прогнозом USDA, у 2023/2024 МР країна наростить виробництво пшениці до рекордних 110 млн т. При цьому площі під пшеницею зростуть до 31,5 млн га, а врожайність підвищиться до 3,5 т/га. Тож і врожайність пшениці в 2023/2024 МР в Індії цілком може бути рекордною. Попередній рекорд урожайності пшениці в країні було зафіксовано в 2019/2020 МР, що було зумовлено аномально довгою зимою, яка в 2020 році тривала до квітня.

А ось заборону на експорт пшениці з Індії, за прогнозами експертів, буде скасовано не раніше 2024 року — за умови, що 2023/2024 МР для виробників пшениці завершиться сприятливо.

На відміну від сезону 2021/2022, сезон 2022/2023 у росії для виробників пшениці склався вкрай сприятливо, що вилилося в рекордний урожай. Станом на грудень 2022 року в країні намолотили понад 105 млн т пшениці — на чверть більше, ніж роком раніше. Після доопрацювання врожай пшениці склав 100 млн т, що позитивно позначилося і на показниках маркетингового сезону 2022/2023 — як обсягах виробництва пшениці, так і врожайності.

Разом з тим, навіть у такій мирній сфері, як виробництво пшениці, рф проявила себе як країна-окупант. Власне, під час окупації українських регіонів — тієї ж Харківщини, Миколаївщини і Херсонщини масовим явищем була банальна крадіжка зерна «в особливо великих розмірах», тобто суто кримінально-воєнні злочини. І цей процес продовжується і досі. Наприклад, у Маріуполі представники так званої «ДНР» вже освоїли вивезення зерна з морського порту — партіями по 2 тис. т. І хоча це зерно, можливо, й вирощене на території «республіки», глобально це така сама крадіжка в України. 

Половину врожаю пшениці росія традиційно експортує, причому значна частка експорту припадає на три країни: Туреччину, Єгипет та Іран. Не став винятком і 2022/2023 МР, оцінка експорту пшениці з росії в якому становить 44,5 млн т — перше місце у світі, причому з досить істотним відривом від інших найбільших експортерів пшениці — понад 10 млн т. Ба більше, USDA прогнозує, що у 2023/2024 році відрив рф від інших країн зросте до 17 млн т, а експорт перевищить 45 млн т.

Утім, насправді ситуація на зерновому ринку росії далеко не райдужна. Позначаються санкції та міжнародна ізоляція країни-агресора. І насамперед — у сфері експорту. У російських експортерів виникають проблеми з фрахтом суден, страхуванням вантажів, проведенням міжнародних платежів, логістикою, оскільки в деякі порти вхід російським судам заборонено. Крім того, за оцінками експертів, в ідеалі рф потрібно експортувати понад 50 млн т пшениці — але фактично це нереально. Тож наступний сезон російські аграрії розпочнуть із «затовареними» зерносховищами та рекордними запасами пшениці в розмірі 17-18 млн т.

Усе це не стимулює аграріїв до розширення площ під пшеницю. Плюс примхи природи. Деякі експерти взагалі вважають, що без держпідтримки проведення успішної посівної-2024 у рф не гарантована.

Загалом, за прогнозом USDA, у 2023/2024 році росія не зможе досягти показників поточного сезону —  виробництво пшениці оцінюється на рівні 81,5 млн т, тобто на 10,5 млн т менше, ніж поточного сезону. Проте для рф і це значний показник — четвертий за обсягами виробництва пшениці рік в історії: більше 82 млн т пшениці росія збирала лише тричі — у 2017, 2020 і 2022 рр. Загальна врожайність пшениці в рф у 2023/2024 МР прогнозується на рівні 2,96 т/га — на 7% нижча за поточну. А площі під пшеницею — на рівні 27,5 млн га: на 5% менше, ніж у сезоні 2022/2023.

Щоб охарактеризувати ситуацію, в якій американські виробники та експортери пшениці перебувають уже десяток років, достатньо двох фактів: якщо 20 років тому на частку США у світовому експорті пшениці припадало близько 20%, то нині — менше 10%. При цьому у 2022/2023 МР зі США експортовано 21,5 млн т пшениці, що є найнижчим показником за 50 останніх років. Синхронно з падінням експорту в США зростає імпорт пшениці: у сезоні 2022/2023 він склав 3,3 млн т, що на третину більше, ніж у попередньому сезоні.

В аналогічній ситуації перебувають і американські фермери: третій сезон поспіль обсяги виробництва пшениці в США не дотягують до 50 млн т. При цьому під пшеницею в сезоні 2022/2023 у США перебувало всього 14,4 млн га, що є черговим мінімумом за останні 10 років.

Утім, усе це закономірно. Пшениця у США третя за значущістю (за обсягом площ, виробництвом і валовими доходами) польова культура, після кукурудзи та сої. При цьому вже кілька десятиліть у країні спостерігається тенденція до скорочення посівів пшениці, що пояснюється цілою низкою причин, зокрема й державною політикою скорочення посівних площ, яку активно проводили в попередні десятиліття, та відносно низькою прибутковістю пшениці — за оцінками USDA, ціни на пшеницю в США у порівнянні з іншими провідними світовими постачальниками пшениці неконкурентоспроможні.

За прогнозом USDA, у 2023/2024 у США очікується незначний приріст у виробництві пшениці -— на рівні 1% до 45,2 млн т. Але зумовлено це здебільшого розширенням площ посівів пшениці до 15 млн га. Що своєю чергою пояснюється стрибком цін на пшеницю на світовому ринку останніми роками. Як наслідок, у США середня фермерська ціна на пшеницю в сезоні 2022/2023 підвищилася до рекордної —  $9,10 за бушель ($334,7 за тонну).

Хоча для великого оптимізму підстав все одно немає. Наприклад, виробництво твердої червонозерної озимої пшениці в 2023/2024 МР у США прогнозується на рівні 22,2 млн т — найнижчий показник з 1957/1958 МР. Прогнозується також і зниження експорту пшениці на 1,5 млн т — до 20 млн т (черговий історичний мінімум). При цьому ціни на пшеницю, як очікується, також поповзуть вниз — середня фермерська ціна в сезоні 2023/2024 прогнозується на рівні $293,9 за тонну.

Австралійські виробники пшениці третій сезон поспіль виграють джек-пот. Почнемо з урожайності. Три сезони поспіль урожайність пшениці в Австралії тримається на рівні вище 2,5 т/га, що для зеленого континенту є екстраординарною подією. Зазвичай цей показник не досягає і 2 т/га, а в неврожайні роки опускається нижче 1,5 т/га, а раніше — і 1 т/га. Показник сезону 2022/2023 —  3 т/га, що є абсолютним історичним рекордом.

З виробництвом пшениці ситуація настільки ж показова: три останні сезони — три рекорди. Причому, в сезоні 2022/2023 спочатку прогнозували набагато скромніший результат — у межах 34 млн т. Реальність перевершила очікування на 5 млн т — чергове історичне досягнення.

Все це, перш за все, результат сприятливих погодних умов і рясних дощів на території Австралії в останні роки.

Левову частку пшениці Австралія традиційно експортує, тому результати останніх сезонів у цій сфері симетричні виробництву — три історичні рекорди поспіль. У сезоні 2022/2023 Австралія експортувала 31 млн т пшениці, що для країни є безпрецедентним показником.

Однак, як відомо, навіть прекрасні історії рано чи пізно закінчуються, що підтверджує прогноз USDA на 2023/2024 МР, згідно з яким наступного сезону Австралія виробить 29 млн т пшениці, тобто падіння становитиме близько 26%. Як очікується, на 4% скоротяться і посівні площі — до 12,5 млн га. Зокрема через те, що після трьох вдалих сезонів фермери вимушені коректувати свої плани з урахуванням сівозміни. Між іншим, після «райського» сезону 2022/2023 прогнозується і радикальне зниження врожайності на 23% — до 2,3 т/га.

Втім, в історичних масштабах сезон 2023/2024 для Австралії все одно поки що складається як один із найкращих. Погодні умови для вирощування озимої пшениці 2023 року загалом сприятливі. Якщо прогноз USDА щодо виробництва пшениці виявиться вірним, у 2023/2024 Австралія збере шостий за розміром врожай. При цьому за всіма трьома основними параметрами — виробництвом, врожайністю та площами посівів — прогнозні показники наступного сезону кращі за середні показники за останні 5 років.

На світовому ринку пшениці Франція примітна двома речами. По-перше, вона традиційно є найбільшим виробником і експортером пшениці в Євросоюзі. На її частку припадає четверта частина всієї пшениці, вирощуваної в ЄС. А по-друге, серед найбільших світових експортерів пшениці Франція є країною з найвищою врожайністю.

У сезоні 2022/2023 у Франції чітко проявилися обидві особливості.

Взагалі, всю пшеницю, яку вирощують у Франції, місцеве «мінагрополітики» — держагентство сільського господарства FranceAgriMer —  у статистиці поділяє на дві категорії: м'яку й тверду пшеницю. Левова частка пшениці, яка виробляється та експортується з Франції — це м'яка пшениця. Разом з тим, і у виробництві та експорті твердої пшениці країна також є європейським лідером.

Загалом, у сезоні 2022/2023 Франція виробила 33,7 млн т м'якої пшениці та 1,3 млн т твердої пшениці. Для країни — це помірний результат. За останні 5 років менше пшениці французькі фермери виростили лише у 2020/2021 МР. Порівняно з попереднім сезоном, виробництво пшениці також знизилося — м'якої пшениці на 4%, твердої — на 16%. Відповідно, рекордним сезоном для Франції поки залишається 2019/2020 МР — понад 41 млн т пшениці.

Більше половини пшениці Франція традиційно експортує. У 2022/2023 МР сумарний показник експорту держагентством оцінюється в 18 млн т. Щоправда, тут є специфіка: тверду пшеницю Франція експортує переважно в країни ЄС, і загалом левова частка твердої пшениці експортується — у 2022/2023 понад 1 млн т, тобто майже 80% від її загального обсягу. А м'яку пшеницю більше експортують за межі ЄС.

І ще пару штрихів. Середня врожайність м'якої пшениці поточного сезону у Франції склала 7,2 т/га — це трохи вище торішнього показника, але далеко до рекорду 2019/2020 МР, коли врожайність перевищила 7,9 т/га. А ось посівні площі пшениці поточного сезону у Франції нижчі за середній показник, який у найкращі роки наближається до 5,5 млн га.

Що ж стосується 2023/2024 МР, USDA прогнозує, що виробництво пшениці у Франції зросте до 36,6 млн т — завдяки аномально м'якій зимі та гарній зволоженості ґрунту.

Другий сезон поспіль Канада завершує рекордом на внутрішньому ринку. Але якщо у 2021/2022 МР канадські фермери отримали рекордно низький за останні 15 років врожай пшениці, а Канада ледве втрималася в десятці найбільших світових виробників цієї культури, то сезон 2022/2023 країна навпаки завершує рекордним виробництвом — майже 34 млн т. Це другий за величиною історичний показник. Більше пшениці країна кленового сиропу за останні чверть століття виробила лише одного разу, в сезоні 2013/2014 — 37,6 млн т.

Причому, поточний сезон канадські фермери могли завершити ще краще, якби не примха погоди — хуртовини у квітні 2022 року, через які аграрії посадили тверду пшеницю на менших площах, ніж планували.

А ось чим 2022/2023 МР справді безпрецедентний для Канади, то це приростом виробництва та експорту пшениці після неврожайного року — відповідно на 51% і 72%. В абсолютних показниках Канада експортувала поточного сезону 26 млн т пшениці, поступившись лише показнику 2020/2021 МР — 26,4 млн т.

Утім, за прогнозами USDA, у 2023/2024 Канада наростить експорт до 27,5 млн т, що дійсно стане для неї історичним досягненням.

Загалом, сезон 2023/2024 для канадських виробників, як очікується, буде ще сприятливішим, ніж поточний. За прогнозом USDA, виробництво пшениці в Канаді зросте на 9% — до 37 млн т. Збільшаться також площі під пшеницею і врожайність — відповідно до 10,6 млн га і 3,5 т/га.

Причина, через яку фермери заміщують пшеницею інші культури, проста — сприятлива світова кон'юнктура: високі ціни та попит.

Для Пакистану, як і для інших країн, пшениця є головною зерновою культурою. Характерними особливостями країни є найнижча врожайність пшениці серед найбільших виробників цієї культури у світі та високе внутрішнє споживання, яке останніми роками значно перевищує виробництво. З цієї причини Пакистан уже три роки поспіль імпортує пшеницю в обсягах близько 3 млн т. При цьому в 2022/2023 МР, близько 70% імпорту пшениці в країну забезпечила рф.

Загалом, на виробництво пшениці в Пакистані у 2022/2023 МР негативно вплинули дві обставини — посуха навесні та катастрофічна повінь влітку 2022 року. Проте врожай пшениці в країні перевищив 26 млн т, що для Пакистану є високим показником.

При цьому прогноз USDA на 2023/2024 МР також оптимістичний. Як очікується, площі під пшеницею наступного сезону в Пакистані незначно скоротяться — приблизно на 200 тис. га. Проте виробництво пшениці прогнозується на рівні 27 млн т, що на 2% вище, ніж поточного сезону. А врожайність — на рівні 3 т/га, що для Пакистану фактично є максимумом. Ґрунтуються ці прогнози на більш сприятливих умовах вирощування, ніж у 2022 році.

Більший приріст урожайності пшениці в Пакистані стримується цілою низкою факторів — як природних, так і технологічних. Зокрема, тенденцією до підвищення температури в березні — ключовому місяці для наливу зерна, та рясних опадів у період збору врожаю. Погіршують ситуацію дефіцит високоврожайних сортів, періодична нестача води для зрошення та високі енерговитрати на забезпечення роботи іригаційних насосів.

А ось споживання пшениці в Пакистані зростає постійно. У сезоні 2023/2024 воно прогнозується на рівні рекордних 30,2 млн т, що, мабуть, призведе до збільшення імпорту пшениці.

Тож не дивно, що пшениця залишається однією з чотирьох основних сільськогосподарських культур Пакистану, поряд із рисом, бавовною та цукровою тростиною. При цьому на частку пшениці припадає близько 40% від загальної площі польових культур. Крім того, пшениця залишається основним продуктом харчування в Пакистані. За оцінкою USDA, на неї припадає 72% середнього денного споживання калорій.

Німеччина — типовий представник технологічного агро. Серед світових лідерів з виробництва пшениці в Німеччині найкомпактніші площі посівів —  менше 3 млн га. І це при тому, що в сегменті рослинництва — це головна культура німецьких фермерів. Друга за значимістю зернова культура в Німеччині — ячмінь— вирощується на вдвічі менших площах. А загалом під зернові та силосні культури в Німеччині виділено трохи більше 6 млн га.

Разом з тим, серед найбільших виробників світу в Німеччині найвища врожайність пшениці. У 2022/2023 МР вона склала 7,6 т/га. Причому це далеко не межа: за останні 20 років середня врожайність пшениці 4 рази перевищувала 8 т/га, а 2014 року взагалі становила 8,6 т/га. Обсяги виробництва пшениці в Німеччині у 2022/2023 МР також перебувають на рівні середніх. Рекордним для країни був 2014 рік, коли виробництво пшениці наблизилося до 28 млн т.

Аналогічна ситуація з площами вирощування пшениці: цьогорічні 2,9 млн га — це середній показник. У найбільш сприятливі роки він збільшується на кілька сотень тисяч гектарів. У несприятливі зменшується.

Як і в інших європейських країнах, німецькі фермери переважно вирощують м'яку пшеницю. Тверді сорти вирощуються в символічних обсягах. Відмінною рисою сезону 2022/2023 у Німеччині став різкий приріст площ під ярою пшеницею. Але загалом яру пшеницю в країні вирощують у символічних обсягах, тому на загальній ситуації це жодним чином не позначилося. Тим паче, що за оцінками Федерального статистичного управління Німеччини в 2023/2024 МР усе повернеться на круги своя — очікується, що площі під ярою пшеницею скоротяться на 45% до 23,8 тис. га. Прогнозується, що трохи скоротяться і площі під озимою пшеницею -— до 2,85 млн га. Паралельно USDA прогнозує, що виробництво пшениці в Німеччині у 2023/2024 МР становитиме 22,1 млн т — як у 2020/2021 МР.

За обсягами експорту пшениці Німеччина також входить до світових лідерів, хоча останні три роки обсяги експорту з країни зменшуються. У 2022 році експорт становив 6,2 млн т. Паралельно зростає імпорт. Останні два роки Німеччина імпортує близько 4 млн т пшениці переважно з Франції, Польщі та Чехії.

Для України 2022/2023 МР став першим сезоном, який повністю пройшов в умовах війни з рф і втрати контролю над значною частиною територій. Тож те, що Україна втрималася в топ-десятці країн-виробників пшениці, саме по собі є досягненням, а крім того, підтвердженням високої стійкості українського ринку навіть до екстремальних викликів.

Якщо ж без лірики, в абсолютних показниках поточний сезон для українських виробників пшениці став найневдалішим із 2012 року, особливо порівняно з рекордним 2021/2022 МР. Падіння виробництва пшениці склало 37%. При цьому середня врожайність пшениці в Україні знизилася з 4,46 т/га до 3,94 т/га, хоча, звичайно, головною причиною істотного зниження виробництва пшениці стало скорочення площ посівів через окупацію країни. В одній лише «ЛНР» у 2022/2023 МР відзвітували про врожай пшениці в розмірі понад 1 млн т — і це в умовах війни. Загалом частка чотирьох областей, де сьогодні тривають активні бойові дії, —  Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської — у виробництві пшениці 2021 року становила 23%. А в чотирьох інших областях з українського «пшеничного поясу» — Харківській, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській — валовий збір пшениці значно скоротився.

Тобто погіршує ситуацію не тільки окупація рф територій України, а й війна як така — бойові дії, забруднення полів боєприпасами, мінування територій, руйнування інфраструктури, дефіцит добрив тощо.

Площі під пшеницею у 2022/2023 МР в Україні скоротилися на третину — з 7,4 млн га до 5,3 млн га. Причому це не межа. За прогнозами USDA, у 2023/2024 МР вони скоротяться до 4,3 млн га.

Що ж стосується експорту пшениці, він зі зрозумілих причин, у 2022/2023 МР також значно просів — до 15 млн т.

Причому, за обома ключовими показниками — виробництвом та експортом пшениці — USDA прогнозує подальше зниження в сезоні 2023/2024. Виробництва — до 16,5 млн т. А експорту — до 10 млн т. Тож, цілком можливо, що наступний зерновий сезон Україна завершить уже не в складі країн «великої десятки».