Розміновуємо — і одразу засіваємо. Як в НІБУЛОН працює відділ з розмінування
Джерело фото: Latifundist.com
«Тепер хоч сівалку заганяй!», — перекрикує гул на полі кремезний чоловік в окулярах.
Пʼять хвилин тому він провів інструктаж з техніки безпеки, як треба поводитись поруч з машиною з розмінування. Після запуску грудки землі і стіна пилу застеляють все в радіусі десяти метрів. Машина гуде, вгризається в поле і перегортає землю не гірше плуга.
Чоловік в окулярах — Максим Совєткін, він очолює відділ з розмінування в «НІБУЛОН». Ми з ним та десятком його колег на Снігурівській філії компанії, де тестуємо швейцарську машину з розмінування GCS-200.
Максим не приховує задоволення: «Ця машина дозволить нам значно пришвидшити роботу і в стислі терміни повернути в обробіток заміновані або забруднені вибухонебезпечними предметами ділянки. Коли ми говоримо про ці машини, ми можемо обліковувати продуктивність в гектарах. Якщо це робити вручну, процес займе набагато більше часу, бо результативність сапера вимірюватиметься квадратними метрами».
Максимальна продуктивність машини з цим навісним обладнанням — 12 тис. кв. метрів за добу. Максим попереджає, що це за ідеальних умов. Цифра буде варіюватися залежно від поставлених задач.
Максим Совєткін
керівник відділу розмінування
«НІБУЛОН»
«Якщо треба провести розмінування на глибину 15 см — це реальна задача. В теорії це обладнання може підвищити глибину і до 30 см».
Всього таких машин компанія має отримати чотири. Проєкт профінансували Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Німецький державний банк розвитку (KFW DEG).
Виробляє машини швейцарська компанія Global Clearance Solutions. Сьогодні представники заводу допомагають зробити тестовий пуск. Якийсь час також будуть навчати саперів з «НІБУЛОН», як її правильно експлаутувати.
У чому фішка машини?
Таких машин в Україні уже кілька десятків, розповідає Адріан Рітсон, технічний радник GCS. Працюють вони на службі в ДСНС, Міноборони та ін держорганів. Перший комерційний контракт — саме для «НІБУЛОН».
Адріан Рітсон
технічний радник GCS
«Це машина — GCS 200. В даній конфігурації вона має румпельну насадку. Насадка для фрези є менш жорсткою, ніж насадка з штригелем, і тому утримує ґрунт на меншій площі під час роботи. Машина пропрацьовує майже до 30 сантиметрів глибини, і витримує вибух від протитанкової міни».
Війна в Україні за інтенсивністю бойових дій та щільністю артилерійського вогню — найбільший після Другої світової війни військовий конфлікт. Машини GCS займаються розмінуванням по всьому світу. Цікавлюсь, чи щось відрізняє нашу війну від інших конфліктів.
Це питання складне і на нього одним реченням не відповіси, попереджає Адріан.
Адріан Рітсон
технічний радник GCS
«Уся територія, де відбуваються бойові дії — там є і міни, і артилерійські снаряди, і снаряди зі звичайних мінометів. Все це небезпечно. Кожну ділянку необхідно оцінити. Ви маєте чітко зрозуміти, що там відбулося».
Адріан каже, що агрегат може витримувати вибух протитанкової міни. А якщо детальніше?
«Можливо, вони зможуть витримати детонацію від маленького снаряда чи малого міномета. Якщо ж натраплять на щось більше, то вони не призначені для цього. Але «можливо» — це ключове слово наразі», — каже він.
Машина може підривати міни, але це не основна її задача, додає Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади та сталого розвитку «НІБУЛОН». Вона має пришвидшити процес розмінування, зберегти якість земель і життя співробітникам.
Справа у тому, що кожен підрив погіршує стан грунту, вимагає подальшого хіміко-лабораторного аналізу. Аби це мінімізувати — машина працює з командою саперів.
Вона оснащена відеоспостереженням, це допомагає швидше і без пошкодження філера виявляти снаряди та міни.
Михайло Різак
директор із взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії «НІБУЛОН»
«Пошкодження навісного обладнання зупиняє машину, нам же треба робота без зупинок і переоснащення».
По лезу ножа
Компанія першою в Україні створила власний підрозділ з розмінування, має сертифікацію на нетехнічне обстеження. Саме в ці дні сапери «НІБУЛОНу» мають отримати ще і сертифікати на розмінування вручну, технічне розмінування та розчищення зон бойових дій (розмінування вручну, технічне обстеження, обстеження району ведення бойових дій).
Далі на черзі — машинне розмінування, щоб уже самостійно працювати на цих машинах (розмінування з використанням машин і механізмів, що дозволить використовувати машини для розмінування, як окремий напрямок робіт).
Середні і великі компанії мають йти тим же шляхом — формувати власні департаменти чи окремі компанії з розмінування, каже Михайло Різак.
Михайло Різак
директор із взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії «НІБУЛОН»
«Бо роботи дійсно багато, деякі експерти кажуть про 30 років. Це якщо всі будуть займати пасивну позицію і чекати, коли держава прийде і розмінує».
У підпорядкуванні Максима 12 саперів. Він погоджується з Михайлом, що майбутнє за такими підрозділами. Але попереджає, сертифікація — справа непроста. Вже відчуває легковажність до її отримання з боку деяких компаній.
Максим Совєткін
керівник відділу розмінування
«НІБУЛОН»
«Ми проходили сертифікацію у Центрі протимінної діяльності. Там всі дуже вимогливі і прискіпливі, бо це сапери з військовим досвідом, які розуміють ціну ризику. Зібрати документи, щось прикупити з обладнання і думати «раз-раз і все готово» — так це не вийде. І це добре».
А як щодо розмінування на саморобних агрегатах? У мережі сотні роликів, як аграрії самотужки очищають поля від мін.
Максим не приховує скепсису: «Кожну роботу мають виконувати професіонали. Ці люди невиправдано ризикують життям і здоров'ям. Не лише своїм, але і оточуючих. Ці саморобні інновації… Як проходить процес їх випробувань?».
Адріан теж бачив десятки таких роликів. Погоджується з Максимом, що саморобні машини можуть спрацювати один чи два рази.
Адріан Рітсон
технічний радник GCS
«Та все ж, вони обмежені. І дуже вірогідно, якщо їх буду надалі використовувати, що ми побачимо більше жертв».
Гаразд, в сторону «кулібінщину». Але ж купа українських компаній створили свої машини з розмінування. Чому не спробувати їх?
Максим Совєткін
керівник відділу розмінування
«НІБУЛОН»
«Я скептичний до цих агрегатів. Так, вони створюються людьми з технічним досвідом, але проектанти здебільшого не мають військового досвіду, тим паче — саперного. Якщо навіть таких людей залучають — мають бути вимоги. Бо кожен може прийти і сказати, що я сапер з досвідом».
У планах компанії — надавати послуги стороннім компаніям. Максим каже, що робитимуть це за доступною вартістю, адже дрібний фермер не має мільйонів на розмінування. Плюс необхідна підтримка від держав.
Співрозмовник попереджає, що для операторів гуманітарного розмінування попереду ще великий обсяг робіт. Тому Україна потребує значно більше саперів і техніки, що пришвидшити роботу і забезпечити безпеку.
«Бо будемо реалістами — робота дуже ризикова», — резюмує він.
