Розмінування подешевшало втричі: Компенсація від держави, хто платить за НТО, черги і швидкість робіт
Джерело фото: Latifundist.com
За останні два роки ринок розмінування агроземель в Україні кардинально змінився: з’явилися нові програми підтримки, вартість робіт суттєво знизилася, а проходження процедур стало набагато прозорішим. Новин, інновацій, можливостей і ризиків на ньому зараз стільки, що Latifundist.com вирішив зібрати експертів на круглий стіл і розібратися скільки сьогодні реально коштує розмінування, як працює державна програма компенсації, чому важливо пройти нетехнічне обстеження (НТО) і хто за нього платить, а також з якими ризиками стикаються аграрії, які звертаються до «чорних» саперів. Стіл у результаті вийшов «квадратним», але то вже інша історія…
Ціна питання
Найчастіше аграрії, чиї землі залишаються замінованими, цікавляться, скільки коштує їх розмінувати і чи реально взяти участь в державній програмі компенсації гуманітарного розмінування. Реально. Аграріям, які лише планують цим зайнятися, це нічого не коштуватиме. Держава компенсує 100% витрат завдяки урядовій програмі «Компенсація витрат на гуманітарне розмінування земель с/г призначення».
За словами Володимира Байди, керівника Центру гуманітарного розмінування (ЦГР) все, що потрібно для цього — подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР). Далі процесом займається ЦГР. Після проведення перевірки і аукціону в системі Prozorro зазначену ділянку буде розміновано.
Водночас Андрій Дем’янович, СЕО та засновник Feodal, уточнює, щоб отримати державну компенсацію, спочатку необхідно з’ясувати, чи є земля забрудненою. Для цього проводять НТО.
Аграрії також можуть пройти його безкоштовно в межах проєкту «Повернись на поле», який цього року Feodal запустив разом з УНАГР (Українською національнальною асоціацією з гуманітарного розмінування). Вона змогла забезпечити залучення комерційних операторів, готових інвестувати в проведення нетехнічного обстеження без залучення коштів аграріїв
У свою чергу керівник УНАГР Олексій Ботнаренко зазначає, що приблизна ринкова вартість НТО сьогодні становить близько 4 тис. грн/га. Тому, за його словами, те, що оператори в межах своєї бізнес-моделі взяли на себе фінансове навантаження, щоб наповнити базу обсягами територій для участі в держпрограмі компенсації, — це вигідна можливість для аграріїв.
Олексій Ботнаренко
керівник Української національної асоціації з гуманітарного розмінування (УНАГР)
«Але це не може тривати безкінечно. Якщо оператор досягне певного фінансового порогу, він зупинить ці процеси».
Скільки реально коштує розмінування гектару
До старту державної програми компенсації середня вартість розмінування 1 га за світовими розцінками становила близько $30 тис., пояснює Володимир Байда. Аграрії ставилися до цього по-різному: з одного боку, сподівалися отримати кошти на розмінування, а з іншого — дехто розраховував ще й заробити, очищаючи поля кустарними, несертифікованими методами за $5–7 тис./га.
За півтора року реалізації програми місцями середня вартість очищення земель від ВНП інколи коливається в межах 45–65 тис. грн/га.
Державна програма має вбудований запобіжник від можливих зловживань. Гроші не надходять аграрію напряму, а перераховуються на спеціальний ескроу-рахунок, який він відкриває. Це дозволяє уникнути ситуацій, коли кошти могли використати на інші потреби (а такі випадки траплялися).
Разом з тим, і оператор кошти отримує не відразу, пояснює експерт. Він заходить на територію, виконує роботу і тільки після очищення ділянки від ВНП та оформлення відповідного сертифікату чи гарантійного листа проводиться розрахунок.
Володимир Байда
керівник Центру гуманітарного розмінування (ЦГР)
«У минулому році ми провели тендери і підписали договори на 560 млн грн. Після чого разом із Мінекономіки підрахували: на основних культурах — сої, кукурудзі, пшениці — урожай на розмінованих площах практично компенсував усі витрати вже в перший рік. Дохід від реалізації склав близько 600 млн грн. Тобто витрати на розмінування сьогодні повністю себе окуповують».
Чи вистачить на всіх: скільки коштів закладено у державний бюджет
У бюджеті-2025 на гуманітарне розмінування заклали 3 млрд грн. Ця сума сформована на основі вартості, яку визнає Світовий банк — $30 тис./га.
Але, як показує досвід минулих років, держава не встигає повністю використати всі виділені кошти. Зробити це технічно непросто, говорить Олексій Ботнаренко.
Слід зазначити що оператор, який щойно заходить на ринок, не може відразу показати високу продуктивність.
Спершу оператору потрібно повністю увійти у технічні процеси, сформувати команди, відпрацювати взаємодію і, головне, забезпечити безпеку. Тому важливо дотримуватися балансу між операторами, які вже мають досвід і готові масштабуватися, і тими, хто лише починає роботу з амбітними планами, але ще не має підтверджених результатів.
А Володимир Байда додає, що за розрахунку $30 тис./га цих коштів вистачило б на розмінування лише 2,5 тис. га.
Володимир Байда
керівник Центру гуманітарного розмінування (ЦГР)
«Фактично ми вже розмінували понад 5 тис. га, тобто вклалися у більш ніж утричі меншу суму. Підписано договорів на 14 тис. га, а тендерів оголошено на 17 тис. га. Результат — мегаефективний, завдяки здешевленню розмінування та конкуренції на ринку».
Самостійне розмінування поля: чи можна отримати компенсацію
Аграрій, які провели розмінування своїх земель власним коштом у період з 24 лютого 2022 року по 15 квітня 2024 року також можуть подаватися на компенсацію від держави. Але їм повернуть 80% за умови, що вони мають відповідний сертифікат.
Так, нещодавно Мінекономіки повідомило, що Центр гуманітарного розмінування вперше компенсував аграрію витрати на вже виконані роботи. Підприємству «Перше травня» на Херсонщині відшкодували майже 5 млн грн — 80% вартості розмінування понад 1 150 га, яке «Укроборонсервіс» провів навесні 2023 року. Загальна вартість робіт тоді становила майже 6 млн грн.
Дмитро Паньшин
керівник управління ПМД Мінекономіки України
«Де факто, на жаль, з 11 заявок, поданих фермерами на отримання компенсацій за вже розміновані території, в жодному разі не був дотриманий порядок, встановлений законодавством».
Тим аграріям, які провели посівну на потенційно забрудненій землі, все одно варто долучатися до державної програми, зауважує Володимир Байда. І запевняє, що оператор не переорюватиме все поле, а складе так званий точковий звіт і, якщо все відповідає нормам, видасть сертифікат.
За його словами, проблема самостійного або неофіційного розмінування значно глибша, ніж здається аграріям. Без офіційного міжнародно визнаного сертифіката українське зерно може бути класифіковане як вирощене на забруднених землях, що створює загрозу для експорту. У світі прийнято, що з замінованої землі не може бути екологічно чистої продукції. Навіть якщо на полі лежить лише кілька патронів чи вибухонебезпечних предметів.
Тому експерти наголошують, що розмінування має право здійснювати тільки офіційно сертифікований оператор, який пройшов перевірку за міжнародними стандартами IMAS (International Mine Action Standard).
«Чорний» ринок саперів
На українському ринку досі існує проблема «чорних» саперів. Як пояснює Олександр Романюк, директор з економіки UDS, на початковому етапі частина аграріїв через брак доступу до зрозумілих процедур НТО почала шукати спосіб швидко провести розмінування. Ситуацію підсилювало й «сарафанне радіо», а саме історії про те, що це можна зробити швидко й дешево.
Але такий підхід створює серйозні ризики. Навіть якщо аграрій проїхав трактором по полю один-два рази і нічого не сталося, на третій може підірватися. Подібні випадки траплялися неодноразово, і не завжди в той самий рік, адже земля може поступово «виштовхувати» вибухонебезпечні предмети на поверхню.
Один із аграріїв вирішив очистити поле саме таким шляхом. «Чорні» сапери прибрали лише видимі міни, техніка вийшла працювати, здавалось би, все добре, розповідає директор «Інтернешнл Демайнинг Груп» Сергій Петренко. Але ділянка лежала у низині. Під час паводку її затопило, і коли вода зійшла та ґрунт підсох, одна з мін піднялася приблизно на 10 см. Автомобіль, який заїхав на це місце, підірвався.
Чи понесли «чорні» сапери кримінальну відповідальність? Ні, вони не несуть відповідальність за наслідки. Натомість під час офіційного розмінування діє триступенева система контролю якості. Спершу роботу перевіряє керівник групи саперів, потім офіцер внутрішнього контролю, а фінальну інспекцію проводить державний орган, який і видає сертифікат очищення. Саме держава бере на себе відповідальність за якість робіт.
Андрій Дем’янович додає, що «чорні» сапери не використовують спеціалізовану техніку, зокрема георадар, не проводять глибинного обстеження. А отже, фізично не здатні виявити всі вибухонебезпечні предмети у ґрунті чи лісосмузі. Наймаючи їх, аграрій лише втрачає гроші й продовжує працювати на небезпечній території. Якщо ж станеться вибух, то у радіусі 100 км ніхто не вийде в поле, і громада отримає серйозний економічний удар.
Буває, що після роботи «чорних» саперів фермер звертається до сертифікованих операторів, щоб легалізувати ділянку та отримати підтвердження її безпечності. Але жоден відповідальний оператор не піде на такі ризики, адже немає гарантії, що територія очищена.
Олександр Романюк
директор з економіки UDS
«Багато аграріїв думають, що за «сіре-чорне» немає відповідальності. Це хибна думка. Уже заплановані зміни до адміністративного і кримінального законодавства. А кримінальна відповідальність за направлення людей на підтверджено забруднену територію існує вже зараз».
Дмитро Паньшин зауважує, що «чорний» ринок справді є, але його обсяги не катастрофічні і з часом він зменшиться. Кількість охочих «швидко заробити» поступово зменшується.
Черги на розмінування
Ще два роки тому потрапити в план розмінування хоча б на поточний рік було великим успіхом.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася, говорить Володимир Байда. У ЦГР в середньому перебуває 10–15 пакетів документів на розгляді.
Якщо аграрій подає заявку на участь у програмі компенсації і вже має проведене первинне НТО, то протягом тижня–двох відбудуться торги. Максимум за місяць після подання заявки оператор виходить у поле та розпочинає роботи.
Володимир Байда
керівник Центру гуманітарного розмінування (ЦГР)
«Ця тема дуже перегріта. Хоча ажіотаж навколо неї штучний. Так, землі заміновані і це велика проблема, але ситуація не стоїть на місці».
Як швидко проходить розмінування
Швидкість розмінування залежить у першу чергу від ступеню забруднення території, зазначає Олександр Романюк. Під час НТО вам ніхто не скаже, наскільки швидко буде розмінована ваша територія, бо задача на цьому етапі підтвердити сам факт забруднення. Лише після виходу оператора в поле можна точно оцінити реальний масштаб небезпеки і сказати, скільки часу піде на її усунення.
Експерт додає, що аграріям часто здається, ніби розмінування триває занадто довго. Але вони не завжди бачать повний обсяг процесу. Спершу потрібно зібрати пакет документів, провести НТО, подати всі матеріали на розгляд до ЦГР. І лише після проходження всіх адміністративних етапів, оператор може зайти в поле та розпочати очищення за умови, що він виграє тендер.
Ринок операторів розмінування
А що з операторами протимінної діяльності, які тут відбулися зміни за рік? За словами Олексія Ботнаренка, кількість національних операторів зросла суттєво. Але поки рано говорити, що кількість дорівнює якості.
Андрій Дем’янович і раніше наголошував, що «Україні не потрібні 100 операторів. Нам потрібно 10–20, але сильних». Свою думку він не змінив.
Андрій Дем’янович
СЕО та засновник Feodal
«Оператор, який запускає стартап, бере дешеве китайське обладнання й демпінгує, зрештою шкодить аграрію, який на цій землі вирощує хліб», — додає він.
Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 126 операторів гуманітарного розмінування — у кілька разів більше, ніж два роки тому, продовжує Володимир Байда. Це різні структури: державні, приватні, міжнародні, благодійні. Усі вони пройшли сертифікацію.
У програмі компенсації витрат на розмінування активно працюють 25 операторів, із 12 вже підписані договори. Окремо функціонують міжнародні організації, які не беруть участі у програмі, оскільки працюють за грантові кошти та мають інший прайс. Таких — 35–40. Є також державні служби — Державна спеціальна служба транспорту, ДСНС та інші. Вони отримують техніку і фінансування переважно від донорів, але в програмі компенсацій участі не беруть.
Із цих 126 операторів досвід роботи за стандартами IMAS мають 57, уточнює Дмитро Паньшин. Серед них 25 — українські комерційні оператори. Станом на кінець жовтня в Україні очищено близько 36 тис. га земель, з яких 16 тис. — це робота саме українських комерційних компаній, тоді як міжнародні оператори очистили близько 5 тис. га.
Як кажуть експерти, міжнародні структури заклали стандарти, але національніоператори працюють швидше й ефективніше.
Якщо на початку 2023 року комерційних українських операторів було лише двоє, то зараз їх понад 40. За даними ЦПМД, у жовтні на ринку працювало 46 операторів — включно з некомерційними, благодійними та урядовими.
Дмитро Паньшин
керівник управління ПМД Мінекономіки України
«Тобто за півтора роки реалізації державної програми компенсації витрат на розмінування ми зробили більше, ніж державні та міжнародні оператори разом узяті».
Володимир Байда наголошує, що ситуація на українському ринку розмінування є типовою для будь-якої нової індустрії. Спочатку з’являється багато охочих спробувати себе в цій сфері, але з часом, під впливом регулювання, формується стійка структура. Ті оператори, які працюють сьогодні, — першопрохідці з накопиченим досвідом. Нові гравці заходять на ринок уже з огляду на їхні напрацювання.
Володимир Байда
керівник Центру гуманітарного розмінування (ЦГР)
«Думаю, що в підсумку за 3–5 років на ринку залишиться кілька великих компаній зі спеціалізованими групами, філіями та представництвами. Галузь дуже капіталомістка. Оператору з чотирма саперами тут просто немає чого робити».
Він додає, що на рівні асоціацій, а їх в Україні вже декілька, можна починати розробляти спільні «джентльменські правила» роботи.
Водночас, за його словами, місце для невеликих компаній на ринку також буде. Їх можуть залучати великі оператори як субпідрядників, подібно до того, як це відбувається в ІТ. Можливі й інші моделі взаємодії, зокрема консорціуми.
Новий реєстр забруднених територій
Також очікується, що з наступного року в Україні повноцінно запрацює Реєстр ймовірно забруднених територій. Як пояснює Дмитро Паньшин, у ньому буде введено окрему категорію — «територія, що потребує обстеження». Це не обов’язково забруднені ділянки, але такі, що зазнали впливу війни й потребують рішення: чи підлягають вони розмінуванню, чи можуть бути визнані чистими.
Станом на сьогодні за результатами первинного НТО за стандартами IMAS визначено 86 тис. га ймовірно забруднених територій, з яких 76 тис. га — землі сільськогосподарського призначення. Це ділянки, що вже отримали офіційний статус і підпадають під програму компенсації витрат на розмінування. Загалом очищено 14 тис. га, з них 5 тис. га — за рахунок державної програми.
За словами експертів, зараз ключове завдання — досягти індикаторів, передбачених планом Ukraine Facility, аби Україна отримала наступний транш від ЄС. Для цього слід зосередитися на очищенні деокуповних територій у районах ведення бойових дій — передусім тих ймовірно забруднених ділянок, які можна очистити швидко та відносно недорого.
Машинне чи розмінування в ручну?
Методи очищення обираються після того, як ділянка офіційно потрапляє в роботу, проте вартість різниться кардинально. За словами Олександра Романюка, розмінування в ручну 1 га може сягати 2 млн грн, тоді як машинне — близько 600 тис. грн. Тобто економія часу й коштів більше ніж трикратна.
Саме тому в Україні лобіюється запровадження інновацій у розмінуванні. Зараз, за даними експерта, у операторів гуманітарного розмінування, за винятком державних, є 92–95 машин. Близько 20 машин належить комерційним операторам, зокрема в UDS — 9, у GCS — 1.
Щоб кількість машин збільшувалася, потрібна така ціна розмінування, яка б дозволяла інвестувати в розвиток, говорить Романюк. Машини прискорюють процес та роблять його безпечнішим для саперів. Хоча дехто вважає, що вони шкодять екології, «б’ючи» на 30 см. Але насправді роботи проводяться на глибині 15 см, а досвідчений оператор може зменшити глибину і до 5–10 см.
Олександр Романюк
директор з економіки UDS
«І можу вас запевнити — в Україні вже є оператори, які вміють працювати, і машини, які достойні бути представленими».
Наприклад, команда UDS протягом двох років «юзала» в різних умовах словацьку машину Božena. А після цього спільно з Краматорським заводом важкого машинобудування створили розмінувальну машину GERMINA, адаптовану до українських реалій і вимог до розмінувальних машин.
Ще один важливий момент — швидкість роботи машини залежить від рівня забрудненості території. Чим більше вибухонебезпечних предметів, тим нижча продуктивність. Наприклад, якщо машина розрахована на 3 га за зміну, при великій кількості підривів вона не зможе досягти цієї продуктивності і доводиться повертатися для обстеження або ремонту. Тому при калькуляції вартості розмінування закладають ефективність приблизно 1,5 га на машину за зміну.
Громади як нові учасники процесу розмінування
Окремо постає питання, чи можуть громади ставати основними заявниками на розмінування земель? Як зазначає Андрій Дем’янович, зараз фермери фактично «передають естафету» громадам, мовляв: «Це вже не наша проблема, адже термін оренди завершився або добігає кінця». Тому Feodal працює над тим, щоб інтегрувати громади у свою екосистему, зокрема, запускає для них облік забруднених земель у Feodal.hromada.
Андрій Дем’янович
СЕО та засновник Feodal
«Ми інтегрували цю базу у проєкт «Повернись на поле». Це дозволяє прискорити обмін інформацією та потенційно включати масивидо плану обстежень і забезпечувати їхнє якнайшвидше розмінування, а НТО безкоштовним».
Дмитро Паньшин додає, що паралельно створюється єдина система пріоритизації на базі штучного інтелекту. Кожна громада матиме власний інтерфейс, де зможе бачити ймовірно забруднені ділянки, оцінювати їх і виставляти бали. Система автоматично рекомендуватиме території, які потребують першочергової уваги, а інформація надходитиме до органів, що ухвалюють рішення про проведення розмінування.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Валентин Хорошун, Latifundist.com
