Інвестиції в розмінування, елеватори та судноремонтний завод. Як НІБУЛОН оновлює своє виробництво. Репортаж з Миколаївського кластера
Джерело фото: «НІБУЛОН»
Як це — вирощувати зерно на Півдні, де поряд лінія фронту, а клімат вже наближається до грецького (як кажуть в Укргідрометцентрі), ми на власні очі побачили під час поїздки на Миколаївщину до компанії «НІБУЛОН». Холдинг запросив партнерів, чиновників, дипломатів та донорів до Вознесенська, щоб поділитися результатами роботи за останні два роки.
З початку великої війни компанія об’єднала 14 незалежних філій у 4 кластери. Таким чином вдалося зменшити кількість персоналу на польових роботах (зараз на 1 тис. га тут задіяно 7 осіб). На 70% обновили техпарк, створили з нуля департамент розмінування та розчистили від мін і снарядів 95% земель у Снігурівському районі, продовжують вкладати кошти у розвиток елеваторного напрямку та судноремонтний завод. Але не будемо розкривати всі карти відразу.
Посуха — причина недобору врожаю на Півдні
У день нашого приїзду в Миколаївському кластері саме закінчували збирати врожай озимих. У кластері посіяні 10 тис. га озимої пшениці та 2,7 тис. га озимого ріпаку. Жнива зернової почалися на 10-12 днів раніше, ніж зазвичай у цьому регіоні.
«Посуха сильно вплинула на останні етапи вегетації і засушила пшеницю. Звідси недобір врожаю. Фази молочно-воскової стиглості на Півдні практично не було: перехід із цієї фази в повну стиглість пройшов за 2-4 дні».
Врожайність пшениці у Миколаївському кластері склала 4 т/га. Олег Веселов не приховує здивування, чому сусіди звітують про 7 т/га. Каже, що врожайність у регіоні у межах 1,5-4 т/га і не більше.
Щодо якості пшениці, то по кластеру — 30% фуражу і 70% продовольчої 3-го та 2-го класів. А ось від партнерів надходить 60% фуражу і 40% продовольчої. Чому так? Знову через економію на добривах і ЗЗР?
Олег Веселов
директор з агровиробництва
«НІБУЛОН»
«Ні. Навіть ті аграрії, які використовували багато азотних добрив, недоотримують якість в цьому році — хтось по білку, хтось по натурі. У кого були загущені посіви, виросло багато соломи. Зерно щупле, натура зерна на рівні 710-730 г/л».
Ріпак зібрали з врожайністю 2 т/га. На такий результат вплинула передусім суха осінь.«Три місяці не було опадів. Я взагалі дивувався, як той ріпак дожив до зими», — говорить співбесідник. Та й весною в кластері залишили зріджені посіви ріпаку, бо думали, що вони дадуть врожай.
Попри екстремальні погодні умови, компанія не планує змінювати сівозміну у Миколаївському кластері. Не планує йти і у овочі або нішеві культури, як це роблять сусіди. Все просто: «НІБУЛОН» — експортно-орієнтована компанія. За словами Олега Веселова, альтернативи озимим культурам на Півдні — немає. Ярі культури ризиковано вирощувати. Тому традиційними залишаються озимі пшениця, ріпак та соняшник як страхова культура.
По іншим регіонам структура посівів виглядає так: Житомирська, Хмельницька та Вінницька області — соя і кукурудза, Черкаська — кукурудза і соняшник.
Оновлений парк техніки, Strip-Till та вуглецеве землеробство
«Ми інвестували €12,8 млн у модернізацію агровиробництва. І в першу чергу я би хотів подякувати датському уряду, бо саме він піклується сьогодні про Миколаївську область. Саме завдяки одному з його проєктів ми отримали кредит і придбали німецьку та датську техніку. Не важлива сума чи відсоткова ставка. Важливо те, що нам цей кредит дали на 15 років. Ви тільки вдумайтеся в цю цифру! Тобто датський уряд впевнений, що наша компанія буде працювати ще багато-багато років».
Андрій Вадатурський особисто провів екскурсію філією Вознесенська. Затримуємося біля майданчика з технікою. За останній рік у «НІБУЛОНі» парк техніки оновили на 70%. Придбали 15 тракторів CLAAS та 10 одиниць комбайнів цього виробника, 13 одиниць посівних комплексів Horsch Maestro та 12 самохідних обприскувачів. Вся техніка 2023-го року виробництва. За потреби можуть здавати її в оренду своїм сусідам.
Андрій Вадатурський
генеральний директор
«НІБУЛОН»
«Я вважаю CLAAS найкращим брендом європейської самохідної техніки. Комфорт для механізатора, надійність, якість, класний сервіс. Щодо посівних комплексів Horsch Maestro, то це 24 рядні сівалки з шириною міжрядь 70 см. Ми їх можемо використовувати не тільки для посіву соняшника та кукурудзи, а також під посів ріпаку по технології Strip-Till. Самохідні обприскувачі HARDI ALPHA — скажімо, новий бренд в Україні. Техніка може обробляти 600-700 га за зміну».
Підтримує компанія і українських виробників. Зокрема, взимку придбали розчинно-заправні станції РЗС 30 виробництва «Заводу Кобзаренка», які використовують для передпосівного обробітку ґрунту і внесення ЗЗР. На майданчику також був представлений бункер-перевантажувач цього виробника.
Нещодавно докупили 4 культиватори KUHN Krause для технології Strip-Till. Тут, у філії Вознесенська, механізатори готують їх до посівної озимого ріпаку. Загалом по технології Strip-Till компанія зараз обробляє біля 20 тис. га. Впроваджують технологію у Миколаївській, Житомирській та Черкаській областях під ріпак, соняшник, сою та кукурудзу.
Олег Веселов
директор з агровиробництва
«НІБУЛОН»
«Ми кардинально змінили технологію обробітку ґрунту. До цього були орієнтовані на класичну технологію, з плугом, з великою кількістю механічних обробок, міжрядною культивацією. Зараз від цього відходимо, бо і людей, і техніки не вистачає».
Перехід на Strip-Till підштовхнув «НІБУЛОН» йти у програму вуглецевого землеробства. З осені минулого року вона є учасницею програми АgreenaCarbon.
Також в «НІБУЛОНі» повідомили, що оновили свій автопарк на підтримку диверсифікації логістичної системи, яка раніше була залежна від річкових перевезень. Для досягнення цієї мети компанія обрала автомобілі Scania чиї технічно-експлуатаційні характеристики дозволяють оптимізувати витрати та зменшити навантаження на бізнес.
Вся техніка на виставковому майданчику заслуговувала на увагу, але найбільше нас цікавила швейцарська машина з розмінування GCS-200.
Як «НІБУЛОН» ввела в обробіток 95% замінованих земель
Андрій Вадатурський
генеральний директор
«НІБУЛОН»
«Якось мене запросили на бізнесову конференцію у Німеччину. Після виступу підходить до мене чоловік і каже, що займається розмінуванням. Де ми і де розмінування, подумав тоді я. І як результат тієї зустрічі — через декілька місяців ми відкрили департамент розмінування».
Загалом компанія змогла повернути в обробіток більше 5 тис. га замінованих земель у Снігурівському районі. Андрій Вадатурський говорить, що у першу чергу займаються розмінуванням земель на Миколаївщині. Сподівається, що далі будуть Херсонська та Харківська області: «І так поступово повернемо Україну до рівня виробництва, який був до війни».
«НІБУЛОН» була однією з перших в Україні, хто отримав право на нетехнічне обстеження (НТО) земельних ділянок. За декілька місяців пройшли сертифікацію з розмінування вручну, технічного розмінування, розчищення зон бойових дій та сформували команду саперів. Тоді ж подалися і на сертифікацію машинного розмінування. Більш докладно про це ми вже писали — на сайті виходило велике інтерв’ю з Михайлом Різаком, директором із взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії.
Читайте також: Михайло Різак: Гектар розмінування коштує $3-5 за 1 кв.м. Це неспіврозмірно з вартістю землі в Україні — потрібна допомога донорів
Бюджет програми розмінування складає €10 млн. Це співфінансування з Німецьким банком розвитку (DEG Impulse gGmbH, дочірньої компанії DEG). За програмою планується закупівля чотирьох машин GCS-200. Дві вже працюють на об’єктах, ще одну отримають у найближчі тижні. Останню поставлять у жовтні.
«Одна машина може за робочу зміну опрацювати до 10 тис. кв.м. Для розуміння масштабу, сапер за робочу зміну може в найкращому випадку опрацювати 20 кв. м. Тобто така машина дозволяє максимально швидко і безпечно повертати землю в обробіток».
За словами Максима Совєткіна, найбільша перевага цієї машини — безпека персоналу. Оператор керує нею дистанційно. Та й у той час, як для сапера міни є найбільшою загрозою, дана машина їх виявляє навіть без пошкодження філера.
Інвестиції у елеваторний напрямок
Тепер трохи про філію Вознесенська. З початку своєї роботи у 2016 році філія вже прийняла біля 3 млн т зерна. Загалом потужності дозволяють зберігати одночасно 97-98 тис. т зерна. Тут є три точки приймання продуктивністю 250 т/год. Тобто є можливість приймати одночасно різні культури. Відвантаження зерна може відбуватися як на автотранспорт, так і на воду.
«Чекаємо на відкриття водного шляху, що зробить філію конкурентоспроможною. А поки продовжуємо інвестувати у розвиток елеваторного напрямку. Тільки цього року інвестували 1 млн грн у сучасне лабораторне обладнання. Наприклад, ми закупили новітні аналізатори зерна серії Infratec, які вважаються найточнішими у світі. Тому я вірю, що в цьому році послуги наших елеваторів стануть більш швидкими та якіснішими».
За словами Валерія Реуцоя, перед тим, як зерно потрапляє у силоси філії, робиться попередній аналіз якості. Середній час очікування результатів з лабораторії складає зараз 15-25 хв в залежності від культури.
Після цієї процедури, автотранспорт відправляють на ваги. Щоб не було черг у піковий період, встановлено двоє ваг — на в’їзд та виїзд.
Далі машини прямують на автомобілерозвантажувачі, оснащені потужними аспіраційними установками. Поруч дві зерносушарки Mathews Compani (CША). Продуктивність сушки по пшениці — 100 т/год.
Валерій Реуцой говорить, що цього року компанія планує встановити і протестувати дві нові зерносушарки продуктивністю 100 т/год на Вінниччині. У наступному сезоні розглянуть установку таких зерносушарок в інших філіях.
З нового: найближчим часом аграрії, які здають зерно на елеватори «НІБУЛОНу», зможуть відстежувати історію співпраці у спеціальному онлайн-додатку. Андрій Вадатурський говорить, що напрямок IT є одним з пріоритетних, тому компанія сьогодні інвестує в нього мільйони гривень.
«Просимо вибачення. Ракетна небезпека. Всі в укриття», — перериває нас один із представників компанії. Йдемо до найближчого укриття. Дуже зручно, що укриття розкидані по всій території філії і ти можеш швидко до них добігти.
Судно для розмінування
Завершується екскурсія філією біля судна для розмінування. В його розробку і будівництво компанія інвестувала €4,5 млн. Тут сподіваються, що донори зможуть купувати такі судна для Державної служби спеціального транспорту, для ДСНС. Можливо, частина донорів захоче купувати для власних операторів протимінної діяльності.
Судно побудували на Миколаївському суднобудівному заводі. Андрій Вадатурський говорить, що компанія готова і далі вкладати в розвиток заводу.
Андрій Вадатурський
генеральний директор
«НІБУЛОН»
«Це судно доказ того, що навіть під час війни ми можемо працювати в Миколаєві і робити якісну продукцію. Звичайно, хотілося б побудувати сучасний флот, який допомагатиме контролювати нашу економічну зону на воді».
Як бачимо, компанія, яка на сьогодні, як зауважив Андрій Вадатурський, — це 32% від потужностей зразка 2022 року, продовжує вкладати в свій розвиток, продовжує відкривати нові напрямки та йти в ногу з сучасними реаліями.
