«В'єтнамське диво» чи самогубство галузі. Хто за і проти реєстрації в Україні вакцини проти АЧС
В Україні фіксують все нові й нові спалахи африканської чуми свиней (АЧС). Наша країна увійшла в число найбільш проблемних у Європі за розповсюдженням вірусу. На кінець серпня, за даними Держспоживслужби, в Україні зареєстровано 58 випадків АЧС, що на 15% перевищує торішні показники.
Такі цифри в умовах війни навряд чи відображають реальний стан речей. Що, власне, визнають і у профільних асоціаціях. Масштаб лиха набагато більший, бо свинарі приховують випадки зараження АЧС. Нікому не хочеться «вирізати» свій бізнес у прямому і переносному значенні через падіж тварин. Але таким чином «африканка» поширюється все більше і більше.
Спробувати розірвати цей ланцюг за допомогою винайденої нещодавно у В'єтнамі вакцини проти АЧС AVAC пропонують в Асоціації «М'ясної галузі». Натомість в Асоціації «Свинарі України» кажуть, що запускати вірус (вакцина містить живий ослаблений штам АЧС) до свинарників — це самогубство, і пропонують почекати, коли новостворений «антидот» пройде міжнародно визнані випробування.
Дискусія набула резонансу, сторони не завжди добирають слів одна до одної. Latifundist.com вирішив розібратися в аргументах кожної із них.
«В'єтнамське диво»
Вірус АЧС завдає величезних збитків свинарям усього світу. Багато років йде активний пошук антидота проти смертельної хвороби. Учені зі США, Китаю, Австралії та інших країн активно працюють над створенням вакцини.
У 2022 році професійний світ сколихнула новина, що В’єтнам розробив вакцину проти африканської чуми свиней (штам в’єтнамським вченим передали США) і має намір стати першою країною, яка її комерційно вироблятиме та експортуватиме. Заступник міністра сільського господарства країни Фунг Дук Тьєн назвав це «віхою ветеринарної галузі».
«З імунітетом, який триватиме шість місяців, вакцина стане щитом для свинарської галузі та свинарства в усьому світі. Цей успіх породжує великі сподівання, і простір для експорту вакцини проти африканської чуми свиней, виробленої у В’єтнамі, величезний», — заявив він.
«Вакцина призначена для свиней віком від 4 тижнів і старше, рекомендована одноразова доза. Забезпечує імунітет не менше 5 місяців», — сказано на офіційному сайті компанії AVAC.
Винаходом в'єтнамських вчених зацікавилися ФАО та Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (ВООЗТ), Індія, Філіппіни, Китай, Австралія, Великобританія, Індонезія, М’янма, Румунія, Україна — перелічує список зацікавлених сайт AVAC. Розмите формулювання «зацікавилися» поки не особливо виразилось у результат. Хоча, наприклад, Філіппіни закупили вакцину, не очікуючи міжнародних сертифікатів. У країні епідемія почалася у 2019 році, до 2021 року свинарі втратили майже 42% (приблизно 2 млн голів) поголів'я.
Але в жовтні 2023 року ВООЗТ оприлюднила заяву, у якій попередила ветеринарні органи та свинарську галузь про «ризик від використання несанкціоновиних вакцин».
У той же час у серпні цього року генеральний директор AVAC Vietnam Joint Stock Company доктор Нгуєн Ван Дієп повідомив, що з липня 2022 року AVAC поставила на ринок понад 2,6 мільйонів доз вакцини AVAC ASF LIVE. Із них майже 2,3 мільйона доз розповсюдили всередині країни, 300 000 доз у Філіппінах та 5 000 доз у Нігерії.
На сьогоднішній день вакцина проходить реєстрацію в Індії, Індонезії, Малайзії, Непалі, М’янмі та Нігерії, заявляв Дієп.
Ситуація з АЧС в Україні
Африканська чума свиней в Україні набрала ендемічних масштабів, це не поодинокі спалахи — циркуляція вірусу відбувається постійно. Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі Віталій Башинський причиною такого становища називає той факт, що збудник хвороби знаходиться в дикій фауні.
Віталій Башинський
Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі
«На жаль, позбавитись резервуару з дикої фауни у світі ще не вдалось нікому, крім іспанців. Вони це зробили завдяки тому, що в них немає такого простору лісистості. Тому позбутися «африканки» в Україні повністю, на жаль, такої змоги зараз я не бачу. Доти, поки не буде справжньої, якісної, повноцінної і діючої вакцини».
Він вважає, що нинішній спалах АЧС в Україні очікуваний і має природну основу. Пояснює, що всі епізоотичні процеси розвиваються за синусоїдою: спочатку різко йдуть догори, потім тримаються певний період на піку і різко знижуються.
Віталій Башинський
Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі
«Це відбувається, коли резервуар у дикій природі різко зменшується через те, що величезна кількість диких свиней гине. Сьогоднішній спалах був спрогнозований ще у 2017 році. Тоді ми чітко розуміли, що йдемо на висхідну. Зараз ми саме там, вона буде продовжуватися десь приблизно до середини 2026-го, потім крива знову піде на низ і досить різко», — прогнозує експерт.
Експерт не виключає, що нинішнє становище з АЧС в Україні має диверсійне підґрунтя.
Пояснює, що вражаються господарства, які мають хороший рівень біобезпеки: з подвійним санпропускником, подвійним перевдяганням та перевзуванням і двома душами. До того ж хвороба починається зі свиноматок, які мають «особливий статус».
Віталій Башинський
Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі
«Європейці, вивчаючи ситуацію в Україні, уже декілька разів задавали питання, чи не розглядаємо ми можливість якоїсь диверсійної діяльності. Бо поряд знаходиться таке, як кажуть, «свиногосподарство з відкритими дверима», і воно не уражається хворобою. Ми маємо задуматися над цим».
А от виконавчий директор Асоціації «М'ясної галузі» Микола Бабенко вважає, що причина швидкого розповсюдження африканської чуми свиней в Україні має рукотворне походження.
Говорить, що 95% спалахів АЧС відбувається через нелегальний продаж інфікованих свиней. А ті 5%, які фігурують у звітності Держспоживслужби, — це просто «квіточки», які не відображають реальну ситуацію з АЧС.
Микола Бабенко
керівник
Асоціації «М’ясної галузі»
«До 2023 року АЧС використовувалася як рукотворний механізм для стримування нарощування поголів'я свиней в Україні і, з іншого боку — зменшення кількості об'єктів господарювання, які займаються свинарством. З 2015 до 2020 року в Україні з 3200 свинокомплексів залишилася 1000, тобто ⅔ суб'єктів господарювання пішли з ринку під страхом цієї чуми».
Така практика вкорінилася в Україні з 2015 року, коли підприємство «Калита» впродовж місяця продавало 50 тисяч інфікованих свиней. Це стало, з одного боку, спусковим гачком поширення АЧС в Україні, з іншого — прикладом для наслідування для інших свинарів, вважає Бабенко.
Наявність вірусу АЧС за відсутності компенсації із боку держави направляла бізнес у сторону протизаконних дій — продажу інфікованого поголів'я, продовжує він. На початку 2023 року ситуація з АЧС була ще не така гостра. Але в кінці 2023 року, за його словами, з'явилися перші великі спалахи чуми на промислових комплексах, які теж було приховано.
Микола Бабенко
керівник
Асоціації «М’ясної галузі»
«У 2024 році кількість спалахів почала зростати в геометричній прогресії. Тільки за літні місяці, за оцінками різних учасників ринку, було продано щонайменше півмільйона голів інфікованих свиней, тобто в 10 разів більше, ніж колись реалізувала «Калита». А в цілому за рік (від жовтня 2023 до жовтня 2024 року) різниця в поголів’ї свиней вже зменшилася на третину, а то й на 40%. До кінця року за оптимістичними підрахунками в нас залишиться половина поголів'я свиней від того, що було на грудень 2023 року».
Перевірити названі цифри складно. В Асоціації «Свинарі України» не заперечують, що неофіційні випадки продажу інфікованих тварин мають місце. Та відмовляються конкретизувати, враховуючи, що така інформація не може бути перевіреною.
Натомість Роман Березовський, заступник директора по тваринництву одного з найбільших виробників свинини в Україні «Агропродсервіс», радить не шукати чорну кішку в темній кімнаті. Каже, що ситуація з «африканкою» «вийшла з-під контролю», коли десять років тому вірус з'явився на території нашої країни.
Роман Березовський
заступник директора по тваринництву
«Агропродсервіс»
«У нас дуже строката структура господарств. У Європі, коли ти не забезпечуєш заходів біобезпеки — не важливо, маленьке це господарство чи велике — тобі забороняють займатися свинарством. В Україні до таких непопулярних дій жодна влада не може вдатися. А в нас половина свинарства розташована в підсобних господарствах. Як там контролювати вірус? Люди спілкуються, ходять в гості, годують свиней відходами кухні. Це все чинники передачі АЧС. У дикій фауні теж ніхто не може нічого проконтролювати. Тому ситуація з АЧС вийшла з-під контролю, як тільки вона в нас з’явилась».
AVAC в Україні
Повернемось до теми вакцин. Вʼєтнамську AVAC у країні активно просуває вже згаданий Микола Бабенко.
У березні він відписав контракт на представництво вакцини в Україні, а в квітні на засіданні робочої групи з питань м'ясної галузі при Мінагро вніс пропозицію щодо її реєстрації.
Бабенко вважає, що ситуація з АЧС настільки критична, що Україна могла б спробувати самостійно провести дослідження. Наприклад, взяти для цього підприємство, де вже стався спалах африканської чуми.
Микола Бабенко
керівник
Асоціації «М’ясної галузі»
«Наша стратегія така: ми вакцинуємо поголів’я і воно все, включаючи відгодівлю, іде на м’ясокомбінат. Маточне поголів'я також має бути реалізоване. І потім поголівʼя має бути заміщене невакцинованим. Тобто вакцину ми навіть не робимо комерційним продуктом для ринку. Тому що через якийсь час нам ця вакцина взагалі не потрібна буде. Ми її використовуємо для того, щоб припинити практику нелегального продажу інфікованих свиней».
Голова Громадської ради при Держспоживслужбі Віталій Башинський не радить проводити дослідження на території України навіть на закритих підприємствах.
Посилається на американські дослідження, за якими вірус при вакцинації починав мутувати. Відповідно неможливо зрозуміти, це вакцинальний чи польовий штам, пояснює він.
Віталій Башинський
Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі
«Особливо небезпечно для тих випадків, коли вакцина вводиться тварині, яка була в інкубаційному періоді, тобто була хвора на АЧС. Їй ввели вакцину та отримали третій штам вірусу. Якщо це трапиться, то все стадо доведеться знищити і подальше дослідження заморозити. Добре, якщо ми не випустимо новий штам із дослідного майданчику. У мене цієї впевненості немає, тому я б не рекомендував проводити дослідження на території нашої країни».
В «Агропродсервісі» теж кажуть, що негативно ставляться до ідеї провести випробування на базі підприємства, де був зафіксований спалах АЧС.
Такі дослідження вже проводилися в Китаї, В'єтнамі, Філіппінах і ситуація ставала ще гіршою, каже Роман Березовський. Частина тварин на одних фермах загинула, а на інших фермах гострий і надгострий перебіг африканської чуми перейшов у хронічну форму. Тобто тварини стали носіями і джерелом збудника хвороби в інших тварин. Також відомі факти, що вакцинальний штам вірусу набирав вірулентності і вже в подальшому викликав захворювання в здорових стадах.
Роман Березовський
заступник директора по тваринництву
«Агропродсервіс»
«Використовувати вакцину можна тільки ту, яка дасть 85-90% ефекту. Решта 10% тварин, що залишилися, будуть накриті імунологічною парасолькою від тих 90%. Бо ми ж не будемо вакцинувати з лікувальною метою. Якщо в господарстві є хворі тварини, їх треба лікувати, а не вакцинувати. Бо це або прискорить загибель тварини, або сприятиме переходу захворювання у хронічну форму».
Позиція свинарів
Виробники свинини найбільше зацікавлені в тому, щоб з'явилася і була доступною вакцина проти АЧС, адже саме свинар втрачає усе у випадку, якщо ферма інфікується вірусом цього захворювання, каже голова Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко. Однак в Асоціації до вакцини AVAC і її лобістів в Україні вистачає запитань.
Оксана Юрченко
Президентка
«Асоціації Свинарі України»
«Наприклад, чому в доступі немає інформації про випробування вакцини в умовах господарств і позитивні результати таких випробувань?», — цікавиться Оксана Юрченко.
Головний технолог АК «Слобожанський» Олексій Романов також звертає увагу на те, що виробники AVAC не дають стовідсоткової гарантії, що після її запровадження підприємства або приватні господарства позбудуться вірусу АЧС.
Олексій Романов
головний технолог АК «Слобожанський»
«Нам не надали інформації, як ставилися досліди. Інформації дуже мало про цю вакцину. Тому наші та європейські асоціації її і не підтримують»
Пригадує, що в 2020 році американці теж надавали вакцину від АЧС. Тоді на ринок вона не потрапила через довгий період тестування.
Олексій Романов
головний технолог АК «Слобожанський»
«Результат повинен бути виправданий. Але коли немає жодної інформації, де проводили ці досліди, на яких фермах, хто вже користувався цією вакциною, він може бути непередбачуваний», — пояснює Романов.
Війна асоціацій
До слова, між двома асоціаціями вже давно напружені відносини, кожна звинувачує іншу в приватному інтересі. Бабенко каже, що «свинарі» начебто свідомо приховують масштаби АЧС.
Микола Бабенко
керівник
Асоціації «М’ясної галузі»
«Кому вигідна така ситуація невизначеності з АЧС? Для м'ясної галузі вона не вигідна: брак сировини завжди призводить до високих цін і ускладнює ведення бізнесу. Залишається тільки одна сторона — ті ж самі суб'єкти господарювання, які на фоні нарощування поголів'я свиней втрачали рентабельність через надлишок пропозиції. Тож вірус АЧС використовувався великими гравцями під прикриттям галузевої асоціації для того, щоб штучно підвищувати ціни за рахунок створення дефіциту».
З протилежного боку переконані, що Бабенком керує бажання заробити на вʼєтнамській вакцині. Сьогодні галузь опинилася в ситуації, коли на її долю і на епізоотичну ситуацію у країні прагне впливати фінансовий інтерес окремих зацікавлених осіб, каже Оксана Юрченко. Конкретизує: йдеться про ексклюзивне дистрибьюторство в'єтнамської вакцини проти АЧС в Україні.
Оксана Юрченко
Президентка
«Асоціації Свинарі України»
«Однак є правила, яких не можна порушувати. Не можна застосовувати препарат, безпечність якого не доведена, особливо коли йдеться про живу вакцину. Сьогодні вже відомі наслідки експериментів у Китаї із живою вакциною проти АЧС — рекомбінантний вірус, що поєднав у собі ознаки кількох генотипів і який виявляють у низці азійських країн та на території нашого недоброго сусіда. Тому й така обережність усього світу щодо в'єтнамської розробки. Адже поки не доведено, що її застосування не матиме таких самих наслідків», — додає вона.
Віталій Башинський також вважає, що голова асоціації «Мʼясної галузі» — зацікавлена сторона.
«На сьогоднішній день Микола Бабенко прямо на нарадах каже, що в нього прямий зв'язок із виробником. Для мене це перший сигнал: лобіювати цю вакцину може будь-хто, тільки не він. Тому я б краще звертався до людей, які взагалі не зацікавлені в ситуації», — каже він.
Та Бабенко парирує: поширення в'єтнамської вакцини в Україні — це частина боротьби з АЧС, якій він присвятив 10 років життя, а не комерційний інтерес.
«Ми не знали, що буде відбуватися з вірусом у 2023 році. Просто зараз з'явилася така можливість. Коли з'явилася вакцина, ми спробували зробити її доступною як елемент стримування поширення АЧС», — пояснює він.
Чому б не спробувати
Коли хвороба не відступає і набуває загрозливих масштабів — чому не піти на експеримент?
Башинський застерігає від експериментів із вакцинами непідтвердженої дії.
Віталій Башинський
Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі
«Якщо ми потрапляємо на тварину в інкубаційному періоді, тобто в організмі якої вже є живий, повноцінний патогенний вірус африканської чуми свиней другого генотипу, і вводимо туди вакцину з генномодифікованим штамом першого і другого генотипів, то в нас утворюється мутант. Післязавтра він може мати зовсім інші характеристики», — застерігає експерт.
Вірус не має впливу на людей, але він може перейти в іншу фазу, продовжує Віталій. Наприклад, викликати довготривалі захворювання у свиней, що призведе до найпоширенішої у світі інфікованості. Це коли кожна тварина буде давати позитивний результат на АЧС. Після цього доведеться забути про торгівлю, «доки не вб'ємо останню свиню на території України», попереджає Башинський.
«Я не кажу, що в нас є контроль за розповсюдженням АЧС. Так, ми його втратили. Але коли ми беремо кров, то можемо зі стовідсотковою впевненістю сказати, чи хвора тварина. Після першої дози вакцини ми втратимо навіть цю можливість. Тому я дуже обережно ставлюсь до будь-яких вакцино-профілактик щодо африканської чуми свиней», — каже він.
Роман Березовський з «Агропродсервісу» каже, що не допустить вакцинації на своєму підприємстві, якщо препарат не отримає міжнародних сертифікатів.
Роман Березовський
заступник директора по тваринництву
«Агропродсервіс»
«В Україні деякі медичні препарати зареєстровані як лікарські, а в Штатах, у Європі вони — БАДи (біологічно активні добавки). Так само і вакцина. Я кажу: «Зареєструйте належно, як у Європі, міжнародних організаціях, тоді не буде ніяких питань», — стверджує представник холдингу.
Проблеми з реєстрацією
«Зареєструйте належно…», — Роман Березовський підводить нас до питання реєстрації.
Влітку на конференції «Зерно. Свині. Мʼясо» асоціація Миколи Бабенка заявила, що компанія-виробник подала заявку в Інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів на реєстрацію вакцини AVAC в Україні.
За даними Latifundist.com, таких заявок установа не отримувала. Віталій Башинський теж каже, що ні реєстраційної заяви, ні реєстраційного досьє в'єтнамська компанія не подала.
Віталій Башинський
Координатор проєкту FAO і голова Громадської ради при Держспоживслужбі
«Невже так складно було дочекатися звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин? Ми дочекались і зрозуміли, що вчинили абсолютно вірно, коли не запровадили цю вакцинацію. Вони прямо кажуть, що вірус «африканки» здатний до перезараження. Це катастрофа, це вже не вакцина, це страх, цього треба боятися, як вогню. І це я вже кажу, як польовий ветеринар».
Імовірно, Віталій мав на увазі нещодавно розповсюджений Асоціацією «Свинарі України» пресреліз про небезпеку новоствореної вакцини, де, зокрема, цитували заяву ВООЗТ.
В Асоціації «Мʼясної галузі» не забарились із відповіддю. Відповіли, що через загрозу АЧС Україні варто на власних результатах проаналізувати за та проти вакцинопрофілактики хвороби. Принагідно заявили, що «за наданими виробником вакцини «Центру підвищення ефективності в тваринництві» (очолює Микола Бабенко — прим. ред) матеріалів досьє, вакцина «AVAC ASF Live» якраз відповідає нормативним вимогам ВООЗТ» (На сайті виробника вакцини редакція не знайшла підтверджень про відповідність вимогам ВООЗТ — прим. ред).
При цьому додали, що невирішеним залишається питання, чи зможе і за яких умов вакцина захистити свинарство від польових варіантів збудника саме в українському нозоареалі АЧС. Мовляв, це можна зробити лише в рамках реєстраційних випробувань.
«Ми за вакцину, але…»
Оксана Юрченко не виключає, що якщо AVAC буде визнана світовою спільнотою, Асоціація буде першою, хто буде просити зареєструвати її в Україні.
Оксана Юрченко
Президентка
«Асоціації Свинарі України»
«Ми за вакцину — це безперечно. Але знову ж таки, вакцина — це не магічна пілюля, вона не гарантує стовідсоткового захисту. У випадку «африканки» біобезпеку і її пріоритетність ніхто не відміняє. Вакцина може бути допоміжним засобом контролю».
У «Агропродсервісі» кажуть, що до вакцинації ставляться позитивно, але не сприймають вакцини Китаю, В'єтнаму, Філіппін, не кажучи вже про російську.
Роман Березовський
заступник директора по тваринництву
«Агропродсервіс»
«На жаль, від африканської чуми ще не створено ефективної вакцини. У науково обґрунтованих дослідженнях, на противагу заявам комерційних компаній-виробників вакцин від АЧС, стверджують, що в існуючих вакцинах немає ефективності. Якщо AVAC буде зареєстрована в Європі, пройде всі апробації, я буду перший в Україні, хто її купить».
Олексій Романов із АК «Слобожанський» менш оптимістичний. Вважає, що через мутацію вірусу вакцину створити майже неможливо. Хіба що в конкретних умовах, на конкретній території, де населення до тварин практично не дотичне.
Тому радить нарощувати заходи біобезпеки: чим більше, тим краще.
Віолетта Громова, Latifundist.com
