Рукави VS Елеватор. Математика зберігання зерна: Що з цінами? На чому зекономити? Які ризики?
Джерело фото: Latifundist.com
Майже весь урожай цього агросезону зібрано. Тепер головне — зберегти його і отримати максимум зиску. Бо цей рік для аграріїв був надто нервовим: до воєнних дій додалася ще й то посуха, то град. Які тренди демонструє цьогорічна осінь у зберіганні? Чому знизився попит на полімерні рукави, а власники елеваторів вимушені рахувати збитки? Які ціни? Як вигідніше зберегти зібраний урожай і на що звертати увагу? Latifundist.com шукав відповідь на ці питання.
Де зерно?
Головним болем аграріїв у перші два роки великої війни було питання: де зберегти зерно. Реальністю нинішнього сезону стали напівпорожні зерносховища.
Причини на поверхні — посуха, а разом з нею і зниження врожаю в частині областей. Не треба забувати і про фактор війни, розповідає директор «АПК НОВААГРО» Дмитро Доброштан.
Дмитро Доброштан
директор «АПК НОВААГРО»
«Виробники з нашого регіону (Харківська область) взагалі не поспішають везти зерно на місцеві елеватори. Стараються евакуювати подалі від лінії бойових зіткнень. Тому зараз ринок не показовий взагалі. Це не про математику, не про бізнес. Це більше про ситуацію, якою вона є».
Звертає увагу на низькі показники врожайності на лівому березі Дніпра і прифронтову специфіку керівник елеваторного напрямку SOLAGRO Сергій Щербань. Чим ближче до фронту, тим швидше проводяться всі агрооперації. І так — на сході України мало хто наважується накопичувати зерно.
Сергій Щербань
керівник
елеваторного напрямку
SOLAGRO
«По-перше, цього року з урожаєм не дуже вийшло: все повигорало, об'єму мало. По-друге, ціна зерна на внутрішньому ринку не покриває всі апетити прибутковості для товаровиробника. Відповідно, він намагається залишити в полі урожай, якщо йдеться про кукурудзу, бо вона суха. Або ж максимально забити товар у будь-який сарайчик, аби не платити за приймання, зберігання, відвантаження. Простими словами, щоб не потрапляти на додаткові витрати».
Відтак змінюються підходи до зберігання. Раніше частина аграріїв закладала 20-30% зерна на елеваторах, аби постійно мати до нього доступ і в будь-який момент продати для вирішення поточних операційних питань. Зараз такий підхід практично не працює.
«Дивіться: 220 грн — відвантаження, плюс 15-20 грн — приймання (це якщо не сушити і не очищати). Далі тобі «намалюють» 0,5% природного збитку від маси, плюс попросять за зберігання місяці два-три. Навіть якщо тариф 3,6 грн помножити на 80 днів, виходить 288 гривень. Тобто ти потрапиш на 500-600 гривень на тонні. Це 14 доларів без очищення та сушіння. А для сьогоднішнього нашого товаровиробника — це серйозні гроші. Вони торгуються зараз за кожний долар, а тут тобі 14 доларів втратити — така собі історія», — пояснює математику Сергій Щербань.
Попит на полімерні рукави також знизився
Виробники полімерних рукавів Harwell™, які за останні два роки стали популярними не лише серед аграріїв, а й серед власників елеваторів, також констатують, що у цьому році попит зменшився.
Директор компанії «Планета Пластик» Євгеній Руденко каже, що насамперед на попит впливають погодні умови. Якщо протягом року вони сприятливі, а в господарств — гарний врожай, відповідно, і до елеваторів стоять черги. А разом з ними і різко збільшується попит на полімерні рукави для зберігання.
Другий фактор — кон'юнктура світових цін. Якщо ціни немає, частину урожаю аграрії продадуть, аби закрити операційні витрати. Решту товару зберігатимуть, очікуючи кращих цін.
Високі ціни навпаки знижують попит, бо аграрії намагаються якнайшвидше продати збіжжя. Хоча нинішній зерновий сезон дещо зламав цю традицію: попри хорошу ціну, аграрії стримують реалізацію, чекаючи вищих прайсів.
Причини зниження попиту на рукави у цьому році називають такі:
- центральні, південні і східні регіони України потерпали від надзвичайно сухої погоди, тому отримали невеликі врожаї зернових та олійних, тож, їм, як правило, вистачає власних стаціонарних складів чи сховищ;
- нинішні закупівельні ціни спонукають до продажів зібраного збіжжя вже зараз;
- певний об'єм рукавів у господарстві лишився з попередніх років.
Ціни на зберігання
До війни, за словами експертів, ціни на зберігання на елеваторах щороку росли на 20–30%. Цьогоріч, незважаючи на зростання витрат, ніхто підвищувати їх не збирається. Хіба що на кілька десятків копійок чи гривню на тонну.
Через недовантаженість власники елеваторів на Лівобережжі намагаються заохотити клієнтів принаймні на перевалку. Про тривале зберігання не йдеться. Як і про сушіння, за рахунок якого на зерносховищах традиційно вирівнювали рентабельність.
Сушіння завжди було ключовою статтею доходу елеватора, воно нівелювало всі перекоси у фінансах, каже Сергій Щербань.
Сергій Щербань
керівник
елеваторного напрямку
SOLAGRO
«Воно завжди було прибутковим. Тепер сушарки встали. Відповідно, «перекритися» нема чим. Той самий «Прометей» закрив вже 2-3 елеватори. Просто нема чого зберігати. Ну, зробить він тариф 5 грн/добу (економічно на елеваторі зараз рахуватиметься не менше 5 грн), тоді точно ніхто не привезе зерно на зберігання. За 3-3,5 грн ледве везуть. Така ситуація».
У Полтавській та Харківській областях, за його словами, на сьогоднішній день за зберігання пшениці просять в середньому 3,50-3,60 грн за тонну, кукурудзи — 4,20 грн, за олійні — 5,40 грн. В порівнянні з минулим роком цінник практично не змінився.
Дмитро Доброштан
директор «АПК НОВААГРО»
«Якби ми просто пропорційно піднімали тарифи відповідно до росту електроенергії та заробітної плати, то були б змушені підняти ціну на зберігання. Але ми цього не зробили», — пояснює Дмитро Доброштан.
На Правобережжі ситуація із завантаженістю елеваторів дещо інша. Дається взнаки і віддаленість від фронту, і кращий урожай, оскільки не всі області так сильно постраждали від посушливого літа, і традиційно мають стабільніший попит. Експерти вважають, що різниця у тарифах на зберігання в елеваторах лівого і правого берега становитиме в межах однієї гривні за тонну на добу.
Зберігання в рукавах: платиш один раз
Зберігання в рукавах Harwell™ виглядає так само як і в елеваторах, пояснюють в «Планета Пластик». Але є і відмінності.
На елеваторах за рахунок того, що відбуваються всі необхідні дії з зерном — сушка, вентилювання, фумігація — зерно може зберігатись довго. Для цього потрібні ресурси, передусім, електроенергія. Відповідно, чим довше зерно зберігається, тим дорожче це обходиться клієнту.
Зберігання у полімерних рукавах виглядає дещо інакше. Агрокомпанія несе витрати, власне, на самі рукави, пакувальну техніку чи її оренду, облаштування майданчика і зарплату персоналу, який стежитиме за цілісністю рукавів.
Євгеній Руденко,
директор компанії «Планета Пластик»
«Якщо брати рік зберігання в рукавах і на елеваторі 10 тис. тонн зерна, то це будуть колосально різні цифри. Чим довше ми тримаємо в полімерних рукавах Harwell™, тим менше виходить в кінці кінців собівартість зберігання. А все тому, що основні витрати йдуть на початку: купити рукава і завантажити культуру, далі ця вартість вже не зростає».
За їх підрахунками, одноразова витрата зберігання в стандартному класичному рукаві (60 м) однієї тонни зерна варіюється залежно від господарств від 3$ до 7$. Ця одноразова витрата включає в себе вартість рукава, зарплату, пальне, амортизацію.
Сергій Щербань
керівник
елеваторного напрямку
SOLAGRO
«Технологія цілком виправдовує себе економічно. Раніше вважалося, що півтора-два місяці і вона повністю окупилася. Це і сам рукав, і вартість закладання, розвантаження. Тобто технологія просто в нуль порівняно, якби ти повіз би на елеватор».
На «НОВААГРО» теж працювали з полімерними рукавами. В компанії підрахували, що їх використання економічно обґрунтоване при довгостроковому зберіганні — мінімум 5-6 місяців. Зберігати в рукавах і продати через місяць зерно — неефективна історія, розповідає Дмитро Доброштан.
Також рівень економічної ефективності залежить від наявності в господарства облаштованого майданчика для зберігання, техніки, персоналу, який буде доглядати за рукавами.
Дмитро Доброштан
директор «АПК НОВААГРО»
«Звичайно, якщо у господарства є майданчик з твердим покриттям, техніка, трактори, до них треба тільки докупити навісне обладнання, вони самі знають, скільки будуть зберігати зерно в рукавах, то можна рахувати і знаходити ефективність».
Після стресового 2022 року багато агрокомпаній обзавелися власною пакувальною технікою. Якщо є потреба у зберіганні 2-3 тис. т і більше, краще мати свою техніку. До тисячі тонн — є сенс скористатися послугою завантаження в рукава та орендувати обладнання, кажуть в «Планета Пластик».
Особливості зберігання у рукавах
Технологія зберігання в полімерних рукавах відрізняється від інших і тим, що процес відбувається в анаеробному середовищі, тобто без доступу повітря. Цей спосіб висуває низку простих вимог до зерна. Одна з основних вимог — вологість.
Євгеній Руденко,
директор компанії «Планета Пластик»
«Якщо ми закладаємо в рукав зернову культуру з базисними показниками вологості, то воно буде зберігатися абсолютно без зміни якостей до року. Це стосується і олійних культур. Основне — дотримання базисних показників для кожної культури. Для зернових вони одні, для олійних — інші»
Такі вимоги не всіх зупиняють від експериментів із закладанням в рукави вологого зерна. Зазвичай, вони не проходять безслідно, адже вологе зерно = менші строки зберігання. Хоча і не завжди.
В компанії знають аграріїв, які закладали кукурудзу з вологістю більше 20%, далі зберігали 2-3 місяці і не мали втрат якості. Потім зерно досушувалось і знову вантажилося в рукави чи йшло на продаж.
У той же час закладене із базовими показниками зерно може зберігатися без значних змін у якості до 24 місяців. У такому випадку після 12 місяців зберігання треба провести моніторинг його стану.
Якщо хочете довго і якісно зберігати зерно в рукавах, тоді вони мають бути цілими. Ворони, лисиці, велика рогата худоба — бажаючих цьому завадити вистачає.
Аби убезпечити рукави від зовнішнього впливу і вчасно реагувати на ризики:
- треба систематично робити обходи;
- якщо господарство веде з року в рік роботу з рукавами, бажано виділити під них окремий майданчик, огородити його, зробити освітлення;
- застосовувати засоби відлякування птахів.
Ключовий момент такий спосіб не може використовуватись для зберігання посівного матеріалу. Без повітря відбуваються процеси, які негативно впливають на схожість, енергію росту та інші показники. Для посівного матеріалу все-таки потрібен елеватор.
Коли вигідніший елеватор, а коли — рукави?
Дмитро Доброштан,
директор «АПК НОВААГРО»
«В будь-якому випадку елеватор більш пристосований для якісного і довготривалого зерна з підвищеною вологістю. Елеватор — це, скажімо, більш передбачуваний варіант. В елеваторі, якщо температура піднімається, ми можемо ввімкнути вентиляцію, перегнати з силоса в силос, зробити проморозку... А в рукавах нічого не зробиш, якщо зерно має підвищену вологість і пішла температура, то треба тільки розвантажувати і вивозити десь швиденько».
Але, коли треба терміново упакувати урожай і не вистачає складських потужностей, полімерні рукави виручають.
По-перше, це дешево. По-друге, якщо закласти з базисними показниками, — не менш якісно, ніж за інших способів зберігання. Та і загалом протиславляти обидва варіанти не варто.
Сергій Щербань,
керівник
елеваторного напрямку
SOLAGRO
«Компанії вже навчилися працювати з рукавом. Ні для кого не секрет, що їдеш, буває, по трасі і бачиш: стоїть найсучасніший елеватор і поруч лежать рукави. Те, що не ввійшло, вони спокійно розкладають у рукави і жодних питань немає».
Також технологія зберігання в полімерних рукава добре працює в господарствах, в яких є тваринництво. Плануючи час, коли вирощене зерно піде на комбікорм, його можна спокійно спакувати у полімерні рукави Harwell™ виробництва «Планета Пластик».
Віолетта Громова, Latifundist.com
