Штрафів ще немає, але біоетанол вже в баках: на черзі — Е10
Джерело фото: Latifundist.com
Виробництво біоетанолу в Україні — доволі закрита галузь, як і інші нафтопереробні та хімічні виробництва. Вже кілька років біоетанольники майже не заявляють про свої досягнення, побоюючись атак рф на свої заводи. Проте в травні про біоетанол заговорили голосніше: Верховна Рада запровадила обов'язкове додавання 5% біоетанолу в бензин. Проте незабаром вимогу відклали до початку 2026 року через неготовність ринку забезпечити АЗС спиртовим паливом в достатніх обсягах.
Latifundist.com оцінює аналізує реальний стан галузі та нюанси біоетанольного законодавства, які варто підправити, поки за них не почали штрафувати.
Біоетанол в Україні є, але змішують паливо в Європі
Експерт Біоенергетичної Асоціації України (UABIO) Тетяна Желєзна періодично вивчає чеки на АЗС під час заправки свого авто. Вона помітила, що з початком повномасштабного вторгнення в Україну почали завозити бензин з маркуванням Е5 або Е10, в якому міститься відповідно 5% і 10% біоетанолу. Це пояснюється тим, що на початку війни країна майже втратила власну нафтопереробку і повністю перейшла на імпорт європейського палива, де етанол додають в бензин вже не перший рік.
| В Європі 5-10% вмісту біоетанолу в бензині — не межа. Крім стандартів Е5, Е10 і Е15, там існують моторні палива для спеціалізованих двигунів за стандартами Е20, Е30 і навіть Е85. Світовий лідер впровадження паливного спирту — Бразилія, де обов'язковий вміст етанолу встановлено на рівні 27%, а з 1 серпня 2025 року — 30%. Також ця країна єдина у світі, де використовується майже чистий 96%-й спирт. |
Тетяна Желєзна розповідає, що в перші роки великої війни часто зустрічала на АЗС європейський бензин Е5 або Е10. Потім деякий час в Україні пропонували паливо без спирту. Але після 1 травня, коли закон набрав чинності, бензин на заправках продають строго з 5%-ю добавкою біоетанолу.
«Зараз в чеку в мене бензин стабільно з Е5. Тобто закон виконується, хоча до 2026 року наявність 5% біопалива і не є обов'язковою. Тобто в імпортний бензин для нашого ринку досі додають біоетанол. Але яка кінцева мета була в України? Зменшити залежність від імпортного палива, замінивши його вітчизняним етанолом. І ця мета досі не виконана», — Тетяна Желєзна.
Більшість трейдерів паливного ринку зараз імпортують в Україну готову суміш бензину зі спиртом, підтверджує директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
| В Україні закон дозволяє змішування палива з біокомпонентами лише на місці виробництва або оптової торгівлі пальним. Загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального має становити не менше 1500 куб. м. |
Зараз все впирається у відсутність в Україні сертифікованих потужностей для змішування за стандартом Е5. Через це український бізнес має експортувати вироблений біоетанол в ЄС, змішувати там його з бензином, а потім реекспортувати суміш. Така схема є надто складною, тому трейдери просто замовляють в Європі готовий бензин з домішкою біоетанолу.
«Європейські виробники бензину, наші постачальники — задовольнити цей попит не можуть. Бо Е5 є нестандартним для Європи, де вже споживають Е10. Вважаю, що це гарна нагода переходити з наступного року на Е10. Буде легше купляти і будемо більше споживати свого продукту. Споживач це ніяк не відчує, а стимул економіці надасть непоганий»
Не можна говорити про повноцінну роботу ринку біоетанолу в Україні, поки не розроблена вся підзаконка та механізм контролю за паливом зі спиртом, підкреслює Євген Котляров, керівник проєкту традиційних та відновлювальних видів палива ГК VITAGRO. За даними Forbes, Марилівський спиртзавод групи став третім в країні виробником біоетанолу у 2024 році з показником 26,75 тис. тонн.
«Ми дотепер орієнтовані на експорт і не продаємо біоетанол в Україні. Коли законодавство реально запрацює, ми розглянемо питання переорієнтації частини своєї продукції на Україну. Зараз ведемо відповідні переговори з кількома гравцями паливного ринку»
Представник VITAGRO радить перейти на стандарт Е10 до січня 2026 року — терміну, коли повернуться штрафи за недотримання частки етанолу в бензині. Україна рухається в Євросоюз, тому їй все одно доведеться синхронізуватись зі стандартом Е10 і бути готовою до подальшого збільшення частки спирту в бензині. Бразилія вже переходить на 30%-й вміст добавки, тому і Європа теж рано чи пізно прийде до цього рішення.
Оскільки біопаливо з бензином поки змішується в ЄС, Україні доцільно перейти на стандарт Е10 до 2026 року, додає виконавчий директор асоціації «Укрбіоетанол» Тарас Миколаєнко. Стандарт Е5 в Європі вже майже не споживається, тому для виконання замовлення для України місцеві підприємства залучають окремі ємності для зберігання, використовують іншу рецептуру тощо. Це все додаткові витрати, які оплачує український споживач.
Нарощення виробництва вітчизняного біоетанолу дозволить трейдерам скоротити витрати на доставку бензину в Україну. Зараз бензовози заїжджають в країну з бензином і повертаються порожніми. Тому раціонально завантажувати їх в Україні біоетанолом і відправляти назад, суттєво економлячи на логістиці.
«Умовно: зараз ЄС імпортує наш біоетанол, зливає у свою велику бочку і продає нам же наш продукт. Звичайно, не весь. Наприклад, Orlen продає нам угорський біоетанол. Але всі усвідомлюють, що їм треба наш біоетанол для здешевлення логістики, щоб не ганяти в Україну машини порожняком»
Навіщо будувати заводи, коли біоетанол вже в профіциті
В Україні поширений міф про надзвичайно дешеву українську кукурудзу, додає Тарас Миколаєнко. Є думка, що продукти її переробки можна легко реалізувати всередині країни або на експорт. Насправді поточна біржова ціна тонни біоетанолу в Україні — близько €760/т, і для отримання тонни біоетанолу потрібно три тонни кукурудзи. Враховуючи, що три тонни кукурудзи купують в Одесі за $675-684 DAP ($225-228/т), виробник вже зараз має задуматись над маржинальністю виробництва паливного етанолу.
«Інтерес до входження в галузь зупинився з огляду на те, що кількість потужностей, які вже існують і ще будуються, кратно перевищують ринок, що існує в наданих нам умовах з боку ЄС. Біоетанольники вже не жирують, а працюють на межі. «Кукурузники», хто просто переганяє кукурудзу в спирт, уже збиткові», — пояснює Тарас Миколаєнко.
В ринок, на якому вже є перевиробництво, продовжують вкладатися агрохолдинги, додає він. Причина — біоетанол власного виробництва замикає кілька ланцюгів генерації доданої вартості. Зараз майже кожен великий вертикально-інтегрований сільгоспвиробник виробляє біогаз для генерації власної енергії. В ланцюжку хімічних реакцій біомаса розкладається на біогаз за участі кислої основи — фекалій, гною або кисло-спиртової барди, що є побічним продуктом виробництва біоетанолу. Тому якщо холдинг не займається тваринництвом і не має відходів життєдіяльності худоби, йому доцільно побудувати переробку кукурудзи на етанол та барду.
Через це практично всі учасники української біогазової асоціації де-факто вже є і біотанольниками, зазначає експерт. На ринку залишаться лише ті, хто комплексно замикає агропереробний кластер протеїнової кукурудзи, яка йде на відгодівлю свиней, а свині продукують послід для генерації біогазу. Тобто тут система замикається і на ринку залишаються лише холдинги, котрі побудували правильну інтеграцію аграрних підгалузей.
Крім того, поки працюють в «плюс» виробники електроенергії за «зеленим тарифом» — системою держпідтримки генерації з відновлюваних джерел. Також з прибутком залишаються цукрові заводи, що переробляють мелясу на біоетанол з преміальною ціною.
Країни, які прийшли до біоетанольного успіху
Найбільшими виробниками паливного спирту у світі є США (у 2024 році вироблено 46,6 млн т біоетанолу) та Бразилія (29 млн т), їх сукупна частка — 84% світового виробництва. Конкурентна перевага США — великі площі під кукурудзою. Там щорічно переробляється понад 120 млн тонн кукурудзи, близько 40% врожаю країни. Перевага Бразилії — наявність великої кількості соку цукрової тростини, що має високу концентрацію цукру та забезпечує високий вихід етанолу. Кукурузний спирт там теж виробляється в значних обсягах. Щорічно Бразилія переробляє 18 млн т кукурудзи на 6 млн т етанолу, тобто в півтора рази більше, ніж весь вироблений в Європі паливний спирт.
Деякі країни, такі як Китай і Індія, нарощують виробництво біоетанолу для внутрішнього споживання, уточнює Тарас Миколаєнко. Китай активно розбудовує заводи з комплексної переробки зернових у протеїни для тваринництва, для чого імпортує кукурудзу з інших країн. Індія теж активно будує біоетанольні заводи в рамках політики скорочення імпорту нафтопродуктів. Для цього країна переробляє наявну мелясу в біоетанол і стимулює споживання паливного етанолу — з 2025 року в країні транспорт їздить на бензині стандарту не менше ніж Е20.
«Зараз більшість країн будують заводи і встановлюють мінімальну частку біоетанолу. Ігнорують хіба що країни, які залишаються під московським «ковпаком», тобто країни СНГ. Ну і на країни Перської Затоки, очевидно. В них дешева нафта, навіщо їм біоетанол. Навпаки, вони в нас зерно купують. Хіба що на місцевих цукрових заводах заради мультиплікації можуть невеликі обсяги робити», — пояснює Тарас Миколаєнко.
Інший приклад успіху на ринку біоетанолу — Пакистан, чиє біопаливо лідирує на ринку ЄС. Успіх азійської країни зумовлений відсутністю квот на європейському ринку. Пакистан в межах Генералізованої системи преференцій (GSP) має пільговий доступ до нього як країна, яка розвивається. Проте в червні 2025 року Єврокомісія задовольнила скаргу Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Угорщини та Польщі, які звинуватили Пакистан в створенні дисбалансу на ринку ЄС. В результаті, для Пакистану з 20 червня встановили загальну квоту в розмірі 200 тис. т етанолу на рік, до якої не входить паливний етанол. Тому країна і надалі зможе залишатись одним з ключових постачальників біопалива до ЄС.
|
ЄС у 2024 році імпортував близько 1,6 млн т біоетанолу, зокрема 323 тис. т з Пакистану, 306 тис. т — з США, 297 тис. т — з Бразилії. Україна посіла 7 місце серед найбільших експортерів з показником 100 тис. т. При цьому потужності з виробництва паливного етанолу в Україні складають 427 тис. т на рік, але заводи завантажені менш ніж наполовину — минулого року вироблено приблизно 200 тис. т продукції. Україна могла б постачати до ЄС значно більше, але експорт обмежений квотою в 100 тис. т на рік. З червня і до кінця 2025 року режим квот ще жорсткіший — 7/12 квоти, або 58 тис. т. Примітно, що для інших країн, зокрема США та Бразилії, ця квота складає 200 тис. т на рік. |
Пакистан має одну з найрозвиненіших цукрових індустрій Азії і, відповідно, вдосталь меляси з тростини — преміальної сировини для отримання етилового палива. В країні діє понад 80 цукрових заводів, в більшості інтегровані виробництва біоетанолу. Примітно, що галузь є суто експортоорієнтованою. Для внутрішнього споживача Пакистан не встановив жодних вимоги щодо обов’язкового додавання біоетанолу в бензин.
«В зовнішній торгівлі з ЄС торік Пакистан мав профіцит €5 млрд. Натомість Україна має негативне сальдо з Європою в €18,3 млрд. Де тут взаємовигідна торгівля, і чим Пакистан краще України? Ми дотуємо Європу навіть в категорії спирту етилового, імпортуючи алкогольні напої. Гляньте навіть на будь-якій АЗС, скільки продається продукції з доданою вартістю: пляшки з винами, просекко тощо», — зазначає Тарас Миколаєнко.
Яке домашнє завдання в України до 2026 року
Директор «Укрбіоетанолу» наголошує, що розвитку галузі допомогли б кілька дій з боку держави. Серед них:
Розосередження змішування: діючий закон дозволяє змішувати паливо лише на великих нафтобазах. Зараз малі гравці паливного ринку не матють можливості самостійно готувати бензино-етанольну суміш на своїх АЗС. В умовах війни з рф доцільно розосереджувати запаси палива і скоротити його переміщення країною, щоб не наражати інфраструктуру на небезпеку російського удару.
Тарас Миколаєнко наводить приклад США, де нафту видобувають в одних штатах, а кукурудзу вирощують в інших. Возити паливні інгредієнти по великій країні невигідно, тому дозволено готувати Е10, Е15 та Е85 на нафтопереробних заводах, паливних терміналах та АЗС зі змішуючими колонками. На заправках змішування відбувається прямо в потоці, дозволяючи регулювати кількість доданого біопалива.
«Це як водопровідний кран в квартирі, коли холодна і гаряча вода змішується в теплу. Так і тут, є дві ємності. В одну привозять чистий денатурований зневоднений етанол е85, а в іншу — бензин е5 чи е10. Далі колонка сама змішує паливо. Такі колонки кличуть "blender pump". Це дороге чи надто складне обладнання? Ні, воно коштує не більше, ніж звичайна колонка на звичайній АЗС», — пояснює Тарас Миколаєнко.
Пільговий акциз. Збільшення частки біоетанолу в паливі і скорочення залежності від імпортних нафтопродуктів має відбуватись через стимулювання покупця. Для цього в багатьох країнах паливний етанол не обкладається акцизом. Розрахунок такий: чим більше спирту купить в літрі палива споживач — тим більше він заощадить на заправці, і тим менше валюти витратить країна на закупівлю бензину.
| З 1 січня до 31 грудня 2025 року ставка акцизного податку на паливо з вмістом біоетанолу від 5% складає €242,6 за 1000 літрів. У 2026 році вона становитиме €271,7/1000 л, у 2027 році — €300,8/1000 л, а після 2028 року буде зафіксована на рівні €359/1000 л. |
Також експерт наводить приклад Франції, агросектор якої подібний до українського, і де вирощується багато кукурудзи і цукрових буряків. Станом на 2025 рік понад чверть АЗС країни (близько 2900 станцій) пропонують E85 з вмістом біоетанолу 60-85%. Хоча переобладнати машину на інше паливо коштує приблизно $500, кілометр пробігу на ньому коштує дешевше, ніж на електромобілі.
Електромобіль витрачає в середньому 20 кВт на 100 км ходу, зарядка яких на платному французькому сервісі обійдеться в 320-340 грн (16-18 грн/кВт) в перерахунку на гривні. При цьому Е85 на АЗС Франції коштує 36 грн/л, тобто 100 км ходу коштуватиме 260-280 грн.
Відносини з податковою. Для переміщення біоетанолу необхідно виписати податковий вексель на вартість спиртового акцизу. На практиці для переміщення одного бензовозу потрібно зареєструвати податковий вексель вартістю 2-4 млн грн.
«В Україні, щоб купити літр спирту ціною 36 гривень, в податкову треба віднести вексель. Потім треба зробити кредитну операцію в банку, внести заставу, пройти кредитний комітет. І це все, щоб просто перемістити біоетанол з точки А в точку В для змішування. Чому ми дивуємося, коли нафтові компанії кажуть, що можуть спокійно замовити змішування в ЄС, без усіх цих векселів?», — наголошує Тарас Миколаєнко.
Попри це, керівник «Укрбіоетанолу» обережно припускає, що виробники, трейдери і політики консолідуються, і у 2026 році на АЗС продаватиметься бензин Е10 з етанолом українського виробництва. Ще одна ланка в ланцюжку переробки і зменшення витрат на імпорт нафтопродуктів вигідні для багатьох учасників ринку — від фермерів і автомобілістів до політиків і тваринників. Біоетанол зацікавив навіть деяких нафтотрейдерів, традиційно зацікавлених імпортувати якнайбільше товару. Вони вже будують власні заводи в Україні або законтрактували бензин з біоетанолом, констатує експерт.
Олексій Козаченко, Latifundist.com
