Трейд, переробка, біоенергетика, нові закордонні активи та футбольні рекорди: Яким видався 2025-й для агрохолдингів
Джерело фото: Latifundist.com
Будували нові молочні ферми, консервні та біоетанолові заводи, відкривали для себе трейдинг, експортували біометан до ЄС і купували активи за кордоном. Паралельно тримали лідерство на європейських ринках яєць і м’яса курятини, запускали проєкти з вуглецевими сертифікатами та цифровими двійниками елеваторів. А ще стали єдиною футбольною командою, яка в одному колі чемпіонату України на виїзді обіграла і «Шахтар», і «Динамо». На початку року традиційно підбиваємо підсумки — з якими здобутками агрохолдинги завершили 2025-й.
Найбільші експортери зерна: хто втримав позиції
Почнемо з того, що у п’ятірці найбільших експортерів зерна за 2024/25 МР два українські холдинги: «Кернел» і «НІБУЛОН». У «Кернел» частка в експорті зросла до 12% (+2% р/р), а обсяг відвантажень сягнув 5,4 млн т, що дозволило зберегти позицію лідера. Через власні термінали компанія перевалила 9,1 млн т продукції — на 36% більше, ніж роком раніше.
«НІБУЛОН» експортувала близько 5,1% українського зерна і за підсумками сезону на п'ятому місці, попри те, що понад 68% активів компанії окуповані або заблоковані. Як розповідав СЕО Андрій Вадатурський на Forbes Agro, загалом «НІБУЛОН» ставить за мету повернути довоєнну частку в експорті на рівні 15% (для довідки: у 2021 році компанія експортувала максимальні за час свого існування 5,64 млн т). Перші кроки вже зроблено у цьому напрямку — у грудні вона посилила свій департамент торгівлі трьома міжнародними трейдерами.
Паралельно за рік компанія розширила перевезення на Середньому та Верхньому Дунаї і планує вийти на 30 тис. т комерційних перевезень на місяць для зовнішніх клієнтів.
Пішли у трейдинг і відкрили нові експортні ринки
Навесні одразу три агрохолдинги заявили про вихід у трейдинг.
«Контінентал Фармерз Груп» у 2025 році експортувала через трейдинговий напрям близько 600 тис. т зерна та планувала до кінця року наростити поставки до 1,2–1,4 млн т. Паралельно компанія розглядає інвестиції в портову інфраструктуру — від будівництва нового терміналу до купівлі готового об’єкта чи кооперації з партнером.
У трейдинг також пішов «Епіцентр Агро». Стартували з елеваторів у Вінницькій та Хмельницькій областях і планують вийти на 300 тис. т зернових на рік із подальшим масштабуванням. Під цей напрям компанія будує зерновий термінал у порту Південний потужністю 5 млн т на рік. Проєкт, анонсований наприкінці 2024-го, реалізується за графіком, а запуск запланований на 2026 рік.
Активно розвиває трейдинг і «ТАС Агро». Він дозволить компанії вже у перший рік збільшити обсяги експорту до 1 млн т (400 тис. т у 2024-му), а за три роки — до 3 млн т, розповідав Forbes Ukraine СЕО компанії Олег Заплетнюк. Крім того, компанія зможе завантажити вісім елеваторів загальною місткістю 400 тис. т, які раніше працювали недозавантаженими.
Хоча 2025-рік відзначився активнішим входженням агрохолдингів у трейдинг, ця тенденція бере початок ще з повномасштабного вторгнення. Одним з перших агрохолдингів, який розпочав трейдингову діяльність ще за рік до повномасштабного вторгнення був LNZ Group.
Як зазначив директор «ЛНЗ Експорт» LNZ Group Володимир Гуменюк, у 2025 році трейдинговий об’єм холдингу склав близько 2 млн т агропродукції. Після придбання ОЕЗу LNZ Group стала одним із лідерів переробки олійних культур із фокусом на ріпак та сою. Продукція переробки також йде на зовнішні ринки, де компанія суттєво посилила свої позиції і закріпилася в преміальних сегментах.
Близько 90% експорту здійснюється через порти Великої Одеси. Упродовж року LNZ Group розширювала свою присутність передусім на ринках країн ЄС, співпрацюючи як із мультинаціональними корпораціями, так і з локальними переробникам в Італії, Іспанії, Нідерландах, Греції тощо. Продукція також постачалася до сусідніх Польщі, Угорщини, Румунії. А також до країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії.
Збирали з рекордною врожайністю
У 2025-му агрохолдинги один за одним переписували власні виробничі рекорди. В ІМК середня врожайність пшениці сягнула 7,4 т/га — найвищого показника за 18 років роботи компанії. Рекордною була й олійність соняшнику — в середньому 54%, а на окремих полях — до 64%. Із площі 24,8 тис. га було зібрано понад 81 тис. т соняшнику з урожайністю 3,3 т/га.
Рекорди зафіксувала й Група«АГРОТРЕЙД»: у Чернігівській області врожайність насіннєвої озимої м’якої пшениці становила від 7 до понад 9 т/га. Також у цьому кластері Група встановила історичний рекорд врожайності озимої пшениці — 8,4 т/га. Найвищий за всю історію компанії показник соняшнику отримав і Cygnet — 3,8 т/га.
Загалом сезон був складним через погодні умови, розповідає директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук. Холодна весна, прохолодний початок літа та тривала посуха знизили врожайність на полях компанії у центральному регіоні. Кращою була ситуація у Сумському кластері, однак там збирання ускладнюють постійні атаки ворожих БПЛА. На Вінниччині, де пройшли дощі, технічні культури зібрали з високою врожайністю. У Рівненському кластері через затяжні опади та пізню вегетацію сої триває досі, тоді як ранні зернові, зокрема пшениця, показали близько 6 т/га.
З огляду на сезон компанія переглянула структуру посівів на 2026 рік: збільшила площі під ріпаком до 11 тис. га, під озимою пшеницею — до 17 тис. га (12 тис. га роком раніше), а також розширила посіви гороху до 3 тис. га (зазвичай 500 га). Незмінною, 750 га, залишилась площа під цукрову кукурудзу для потреб заводу заморозки Tevitta.
На 200 га овочевих культур холдинг отримав планові врожаї завдяки крапельному зрошенню. Вирощували цибулю, перець, томати, ревінь, цвітну капусту та броколі. Наступного року планують розширити площі під овочами та додати моркву й столовий буряк. Високу врожайність показали також малина й полуниця, площі під якими також збільшать. Для захисту овочів і ягід компанія на 80% використовує продукцію бренду DEFENDA.
Пілот із вуглецевими сертифікатами
Сталий розвиток залишався одним із пріоритетних для агрохолдингів й у 2025-му. «Кернел» разом із Sentinel Earth запустив пілотний проєкт з випуску вуглецевих сертифікатів за міжнародним стандартом Verra. Він має на меті монетизувати скорочення або поглинання парникових газів ґрунтами. Програму можна адаптувати й для аграріїв, чиї землі постраждали від війни. Пілот охоплює близько 15 тис. га на Чернігівщині. Поки завдання відпрацювати всі процедурні процеси й вимоги стандарту VCS, необхідні для випуску сертифікатів найвищої якості.
Купували і продавали підприємства
Також холдинги інвестували у розширення закордонних активів, як-от МХП. Після придбання у 2024-му хорватської Toni d.o.o., що спеціалізується на закупівлі, сушінні та зберіганні зерна, у вересні 2025 року компанія завершила угоду з купівлі понад 92% акціонерного капіталу Grupo UVESA — одного з найбільших вертикально інтегрованих виробників птиці та свинини в Іспанії.
В Україні МХП зробила ставку не на купівлю, а на оренду виробничих потужностей. Для виробництва ковбасних виробів вона орендувала на вісім років активи бердичівської «М’ясовити» та «Інко-Фуд Україна».
А ось одним із найбільших покупців аграрних активів в Україні у 2025-му стала OKKO GROUP. Навесні компанія закрила угоду з придбання 17 тис. га землі, збільшивши свій земельний банк до 50 тис. га. За нашими даними, йдеться про компанію «Агро-Експрес-Сервіс», яка працює в Рівненській, Волинській та Тернопільській областях. Крім того, у лютому АМКУ надав дозвіл засновнику OKKO на придбання «Борщівської аграрної компанії».
Агрохолдинги поступово позбавляються активів у прифронтових областях. «Агропросперіс» продала свої підприємства «Глухів-Агроінвест» і «Кролевець-Агро» в Сумській області Кролевецькому комбікормовому заводу. У Харківській області ще одне її підприємство — «Зоря» — придбав «Агротон».
Восени НОВААГРО продала АФ «Подолівська» (6,6 тис. га) у Харківській області компанії «АДП-Агро».
Утримали позиції на зовнішніх ринках по яйцях і м’ясу птиці
Також МХП та Avangardco (Ukrlandfarming) зберегли перші позиції у європейських рейтингах виробників м’яса птиці та яєць. Водночас у глобальному рейтингу МХП опустилася з 8-го на 19-те місце, а Avangardco зайняла 14-те місце — на одну позицію вище, ніж торік.
Експортували біометан…
На початку лютого 2025-го Україна вперше в тестовому режимі експортувала біометан до Європи — це зробила Vitagro. Пізніше в компанії повідомили, що увесь вироблений біометан тепер продають за ринковими цінами до Німеччини та Великої Британії. Vitagro має завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік. У планах за 1,5 роки збудувати ще два біометанові заводи вартістю €6-6,5 млн кожен.
Слідом за Vitagro у лютому 27,4 тис. куб. м біометану відвантажила в Німеччину МХП. А вже у травні компанія здійснила перший в історії України експорт зрідженого біометану (bio-LNG). За оцінками ExPro, з початку травня 2025 року МХП експортувала майже 2,8 тис. т bio LNG.
У червні експорт біометану розпочала і «Галс Агро»: майже 73 тис. куб. м газу було транспортовано через Угорщину. Покупцем виступила німецька Uniper.
До запуску біогазового виробництва готується «АгроВіста». Проєкт потужністю 5 МВт уже розроблений, сировиною стануть жом, гноївка, меляса, кукурудза, сорго та енергетичний силос. Інвестиції оцінюються у $20 млн.
…і задумалися про виробництво біоетанолу
Цікавий агрохолдингам і напрям біоетанолу. Зокрема, його виробництво планують запустити на Косарському спиртзаводі, який Ristone Holding придбала у серпні 2023 року. Підприємство проходить масштабну модернізацію: оновлюється інфраструктура та встановлюється сучасна лінія дистиляції й зневоднення потужністю 60 т/добу. Запуск запланований на кінець 2025 року.
Активно інвестує у біоетанол і Vitagro. Під час війни компанія вклала €20 млн у реконструкцію Марилівського спиртзаводу в Тернопільській області, перетворивши його на біоетанольний. Зараз підприємство виробляє 25 тис. т біоетанолу на експорт, переробляючи 85 тис. т кукурудзи. А в 2025-му компанія першою в Україні запустила на його базі виробництво сухої барди (27 тис. т), яка використовується у відгодівлі тварин. Новий напрям дозволяє компанії вийти на ринок комбікормів і, за її оцінками, знижує вартість відгодівлі тварин на 5–7%.
Змінили підхід до партнерів-агровиробників
Агрохолдинги дедалі активніше трансформують модель співпраці з фермерами, пропонуючи сервіс, фінансування та технологічну підтримку замість традиційного «продавець — покупець».
Зокрема, таким шляхом у 2025-му пішла МХП. Вона запропонувала агровиробникам підтримку у сертифікації ISCC, підтвердженні відповідності EUDR та ESG, доступ до добрив MAG Fertilizers by MHP, ЗЗР власного імпорту, насіння та технологічних рішень від Syngenta.
«Кернел» запустила Open Agri Club для малих фермерів із земельним банком до 1,5 тис. га. Партнери отримують фінансування, агрономічний супровід, інструменти фіксації ціни на зерно, юридичну та бухгалтерську підтримку, аналіз ґрунтів тощо. Окремо пропонується фінансування під 15% річних. У відповідь холдинг очікує, що фермери розглядатимуть «Кернел» як першочергового покупця продукції.
У сезоні 2025–2026 компанії Syngenta та LNZ Group оголосили про ексклюзивну співпрацю: тепер аграрії можуть придбати насіння НК Конді тільки через LNZ Group.
Планується подальше партнерство і щодо ексклюзивного виробництва та продажу інших гібридів соняшнику і кукурудзи бренду Syngenta.
З 2023 року LNZ Group співпрацює з Limagrain і має ексклюзивні права на постачання та дистрибуцію гібридів бренду в Україні. Окремо володіє ексклюзивними правами на виробництво та продаж двох гібридів кукурудзи — ЛГ 31263 (FAO 270), ЛГ 31332 (FAO 310), а також гібриду соняшника ЛГ 50541 CLP. Ці гібриди добре проявили себе як у посушливих умовах півдня, так і в регіонах із надлишком вологи, демонструючи стабільність і адаптивність, зазначає Дмитро Соломонюк, директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group.
Дмитро Соломонюк
директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group
«Крім того, LNZ Group є ексклюзивним дистриб’ютором п’яти гібридів ріпаку Limagrain в Україні. Ми високо цінуємо партнерство з Limagrain — це один із лідерів у ріпаковій генетиці в Європі. Окремо хочу відзначити партнерство LNZ Group з компанією UBS (United Beet Seeds), до якої входять бренди SESVANDERHAVE та SEEDEX. Ми є їхнім ексклюзивним партнером в Україні та маємо право на продаж насіння гібридів цукрових буряків цих брендів через нашу дистриб’юторську мережу».
За словами Соломонюка, LNZ Group продовжує просувати на український ринок силосні гібриди кукурудзи UNIVERSEED різних ФАО-груп (від ранніх до пізніх), які спеціально адаптовані для силосного виробництва. Попри складні погодні умови, вони продемонстрували добру продуктивність закладання качанів і формування зеленої маси у порівнянні з гібридами конкурентів. У багатьох господарствах урожайність силосних гібридів у 2025 році була на рівні минулого року навіть за несприятливих умов.
Також компанія зафіксувала зростання продажів мікродобрив. Цього вдалося досягти завдяки тісній співпраці з НВК «Квадрат», одним із лідерів ринку спеціальних добрив в Україні. Лінійку мікродобрив доступна під брендом DEFENDA. До неї входять мікроелементи в хелатній формі, фоліарні добрива, біостимулятори росту та ад’юванти.
Збільшували продажі ЗЗР і заходили у біопродукти
До речі, у 2025 році LNZ Group збільшила обсяги продажів бренду DEFENDA. За словами керівника хімічного напрямку та бренду DEFENDA Сергія Борисова, це стало можливим зокрема і завдяки розширенню лінійки продуктів.
Він зазначив, що однією з проблем в ранньовесняний період був дефіцит вологи і аграрії змушені були розпочати надто ранній посів кукурудзи та соняшника. Частина з них відмовилася від використання ґрунтових гербіцидів. А вже в кінці квітня і на початку травня майже по всій території України пройшли дощі. При цьому посіви були в стресі, відставали в рості та розвитку на 10-15 діб. Для страхової схеми захисту терміни ще не настали, а бур’яни активно вегетували. Тому підприємства, які застосовували ґрунтову схему DEFENDA (Сора-Нет та Айдахо), уникнули проблем і отримали ефективний контроль однорічних дводольних та злакових бур’янів, при цьому обмеживши застосування страхових гербіцидів.
Сергій Борисов
керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA
«Сора Нет та Айдахо вже не перший сезон хіт продажів. При цьому цю бакову суміш використовують як агрохолдинги, так і фермерські господарства та одноосібники. Чому? Це якість, ціна та ефективність. Традиційно високий попит є на фунгіциди Абсолют, Талер, Ультралін, Старк. Серед інсектицидів варто відмітити збільшення попиту на Бомбардир Дуо, Откант Турбо. Незмінним попитом користується інсектицид Престо».
Компанія також пішла у біопродукти. На основі ферментації гриба Steptomyces kasugaensis зареєструвала біофунгіцид КС Велас для контролю бактеріальних та грибкових хвороб. Як зауважив Сергій Борисов, розвиток цього напрямку обумовлений вимогами ЄС щодо безпечності харчової продукції та обмеження хімічних ЗЗР, а також бажанням диверсифікувати портфоліо DEFENDA.
Почали переробляти овочі та фрукти
Агрохолдинги активно шукають нові ніші. «ТАС Агро» у 2025-му почав будівництво заводу «Інтерджус Буковина» з переробки до 1,5 тис. т фруктової сировини на добу, основна продукція — концентрований яблучний сік та соки з місцевих ягід. Сировину планують закуповувати у фермерів Чернівецької області та сусідніх регіонів.
«Агропродсервіс» запустив завод продовольчих товарів для виробництва овочевих консервів та напівфабрикатів під ТМ «Бабуся Маруся» (інвестиції — 45 млн грн).
Паралельно розширюється виробництво на заводі заморожених овочів, фруктів та ягід бренду Tevitta. У 2025-му тут встановили ще один тунель для заморозки та новий агрегат для нарізання овочів слайсами і кільцями.
За словами менеджера з продажу бренду Tevitta Ігоря Усатого, на експорт із заводу йдуть заморожені малина, ожина, кукурудза, цибуля, гарбуз та перець. Хоча він зізнається, що конкурувати з великими виробниками в ЄС, Азії та Єгипті дуже складно, адже у цих країнах налагоджена швидша доставка, більші обсяги та кращі умови. Продати кукурудзу або цибулю країні, яка вирощує цих культур у десять разів більше, — одна з найскладніших задач для Tevitta.
Для розширення ринків збуту бренд активно бере участь у міжнародних виставках — Biofach, Anuga, а в січні 2026 року вперше представить продукцію на Gulfood в ОАЕ. Водночас велика частина заморожених овочів і ягід продається в Україні, де бренд забезпечує доставку в майже кожне велике місто і пропонує понад 100 продуктів різного формату упаковки та якості.
Нові переробні потужності для олійних і зернових культур
Йдуть агрохолдинги не тільки в трейдинг, а й переробку зернових та олійних. «Епіцентр К» розпочав будівництво двох заводів з виробництва олії та біоетанолу в індустріальному парку «Поділля-Городок» у Хмельницькій області.
«Астарта» повідомила, що рада директорів затвердила інвестпроєкт заводу з переробки сої та ріпаку потужністю 400 тис. т на рік у Хмельницькій області, запуск запланований на 2026 рік. Крім того, у травні 2025 року компанія та IFC підписали угоду на $40 млн для фінансування будівництва заводу з виробництва соєвого білкового концентрату.
Vitagro на своєму ОЕЗі запустив лінію з переробки сої потужністю 250 т на добу, тепер тут переробляють усі три олійні культури.
«Західний Буг» оголосив про будівництво млина для переробки твердої пшениці дурум та макаронної фабрики. Перша черга розрахована на переробку 80 т дуруму і 150 т м’яких сортів на добу. Загальні інвестиції проєкту — близько 1 млрд грн.
Розширення поголів’я: нові ферми та оновлення стада
У травні Vitagro розпочав будівництво пташників та нових корівників, щоб збільшити поголів’я на 800–900 корів.
«Агропродсервіс» запустив першу чергу молочно-товарної ферми одного з відділень в Тернопільській області, поєднавши датську породу джерсей із чеською, словацькою, угорською та німецькою голштинською генетикою. Компанія утримує 2 050 фуражних корів джерсейської породи, що є найбільшим показником в Україні і стала ініціатором створення «Української Джерсейської Асоціації».
Окрім того, «Агропродсервіс» оголосила, що будує новий комбікормовий завод потужністю 50 т/год.
KSG Agro у цьому році оновила свинопоголів’я пів тисячею свиноматок данської генетики, що дозволить поповнити стадо 4 тис. високопродуктивних гібридних свиноматок F-1.
Додає щороку 150–250 маточних голів і «Агрікор Холдинг» ГК «Агрейн». В перспективі підприємство планує досягти 5–7 тис. маточних свиноматок.
Цифровізація та штучний інтелект
Насправді ці речі активно впроваджуються у всіх холдингах і багато з них мають власні IT-відділи, які займаються розробкою унікальних продуктів, які потім навіть масштабують на ринок. Та із найбільш помітних у публічному просторі цього року — мобільний додаток NIBULON App, який зібрав майже 2,8 тис. активних користувачів. Тут можна почитати, як він дозволяє отримати кешбек на тонні зерна.
Також за рік у «НІБУЛОНі» реалізовано ШІ-агентів для перевірки документів, модернізовано ІТ-інфраструктуру й підсилено кібербезпеку.
А ось «Агропросперіс» займається розробкою ШІ-асистента, який дозволить агрономам створювати документи прямо у полі за допомогою голосу. Крім того, компанія виходить на ринок зі своїми IT-продуктами, пропонуючи агропідприємствам із земельним банком від 3,5 тис. га підписку, що включає ERP-систему, мобільні застосунки та кілька нових ШІ-асистентів.
Футбольні рекорди
І наостанок про футбольні успіхи. Коли ми відвідували «Агровісту», фінансовий директор Павло Фесюк на наше запитання про те, навіщо аграрії купують футбольні клуби, сказав цікаву річ: в умовах високих ризиків знайти прибутковий бізнес складно, тож компанії часто роблять крок у бік соціально значущих напрямків, і один із них — футбол.
Сьогодні «Агровіста» володіє ФК «Олександрія». У 2025-му клуб досяг піку цього циклу — вийшов до єврокубків, а в УПЛ наразі займає 15-те місце.
Серед інших «аграрних клубів», які теж виступають в УПЛ: ФК «Колос» (президент Андрій Засуха) — 6-е місце, «Оболонь» (президент Олександр Слободян) — 12-те місце, «Кудрівка» (президент Роман Солодаренко) — 13-е місце та «Епіцентр» (президент Олександр Герега) — 14-те місце. В трійці лідерів УПЛ ще один «аграрний клуб» — ФК «Полісся», яке належить співвласнику мережі АТБ Геннадію Буткевичу.
А ось «зимовим чемпіоном» УПЛ зараз є ФК «ЛНЗ» (президент Віктор Кравченко). Футбольний клуб «ЛНЗ» лише третій рік виступає в Українській Прем’єр Лізі, тому таке досягнення є історичним. Після 16 матчів команда набрала 35 очок, стільки ж як у донецького «Шахтаря». Попереду ще друге коло чемпіонату, тому вся боротьба ще попереду.
ФК «ЛНЗ» продовжує боротьбу і в Кубку України, вперше в своїй історії вийшовши до стадії 1/4 фіналу. Паралельно з розвитком головної команди, активно розвивається і власна футбольна академія — за підсумками першого кола змагань в Національній Лізі Майбутнього (найсильніші футбольні академії України в 4-х вікових групах), академія ФК «ЛНЗ входить в трійку найкращих.
