Державна та міжнародна підтримка агросектору у 2026 році: гранти, кредити, дотації

У 2026 році аграрний сектор України стає головним майданчиком для впровадження інноваційних фінансових інструментів. Попри воєнні виклики, обсяг підтримки галузі досяг історичних максимумів, трансформувавшись із простих виплат субсидій чи кредитування у складну екосистему державних програм, міжнародних грантів та інвестиційних пільг. Цей гайд допоможе сільгоспвиробникам розібратися в актуальних механізмах фінансування: від компенсацій за розмінування до пільгових кредитів під 1% для зон високого ризику.

1. Скільки грошей виділили з держбюджету на підтримку аграріїв в 2026 році?

У 2026 р. з державного бюджету України на підтримку агросектору офіційно виділено 14,1 млрд грн. Це рекордна сума за останні роки. За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, державна підтримка зосереджується на напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки.

Олексій Соболев

міністр економіки, довкілля та сільського господарства України

«Пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах. Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та на гуманітарне розмінування земель. Наше завдання — забезпечити, аби кожна гривня підтримки працювала на продовольчу безпеку та довгострокову конкурентоспроможність України»

Розподіл бюджетного «пирога» виглядає так:

• 9,5 млрд грн — фінансова підтримка безпосередньо для сільгоспвиробників (дотація на 1 га для прифронтових територій, страхування агропродукції, зрошення/меліорація).
• 2,6 млрд грн — спеціалізована підтримка фермерських господарств (кредитування, дотації на 1 га (за вирощування бавовнику, підтримка тваринництва).
• 2 млрд грн — програма гуманітарного розмінування с/г земель.

Читайте також: Розмінування подешевшало втричі: Компенсація від держави, хто платить за НТО, черги і швидкість робіт

2. Які програми державної підтримки сільгоспвиробників зараз діють в Україні?

Сьогодні в Україні діють різноманітні програми держдопомоги. Кожна з них має на меті вирішити конкретну проблему — від нестачі обігових коштів до оновлення техпарку та зрошувальних систем.

Основні діючі програми:

• Дотації на одиницю угідь: виплати на 1 га для господарств, що працюють у зоні можливих бойових дій та на деокупованих територіях, а також для інших територій.
• Підтримка тваринництва: спеціальні субсидії на утримання корів, кіз та овець (на голову худоби).
• Компенсація за придбання техніки та обладнання українського виробництва: держава повертає до 25% вартості купленої техніки українського виробництва, що має не менше 60% локалізації.
• Гранти на розвиток садівництва та тепличного господарства: загальний бюджет програми на 2026 р. становить 465 млн грн. Особливі умови діють для агровиробників на прифронтових та деокупованих територіях. Для таких проєктів держава бере на себе до 80% витрат, що є критично важливим для відновлення господарств, які постраждали від війни.
• Грант на переробне підприємництво: доступна для всіх секторів економіки зокрема для агропереробки. За роки роботи програми більше 1000 підприємств отримали гранти на суму 5,1 млрд грн.
• Програма «Бавовник»: новий напрямок, що стимулює вирощування стратегічної сировини для оборонної промисловості.
• Підтримка будівництва великих овоче- та фруктосховищ: програма запускається вперше і розрахована на потужності зберігання від 3 тис. т. Компенсація становитиме до 30% вартості будівництва (до 20 млн грн), для прифронтових територій до 50%.
• Запуск агрострахування: у держбюджеті вперше передбачено 60 млн грн на компенсацію частини страхових премій — до 60% для прифронтових громад і до 45% для інших регіонів.

3. Де дізнатися про умови участі в цих програмах?

Державний бюджет агропідтримки — це динамічна, а не фіксована система. Тому всю необхідну інформацію  краще отримувати в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Це автоматизована електронна система, створена Мінагрополітики для ефективного залучення та розподілу усіх видів підтримки для українських аграріїв, як за кошти державного бюджету, так і у вигляді пільгових кредитів, міжнародних грантів або технічної допомоги. 

ДАР стає головним цифровим інструментом для аграріїв, через який до І кв. 2026 р. планується проводити понад 80% державної агропідтримки. Ця система в майбутньому має стати основним інструментом отримання держпідтримки згідно Ukraine Facility Platform (програма фінансування України від ЄС). 

Важливий нюанс. Багато програм підтримки фінансується через спецфонд, який формується від міжнародної допомоги та цільових надходжень. Тому фактичне фінансування може істотно відрізнятися від запланованого протягом року. Наприклад, у 2026 р. наповнення спецфонду для аграрних програм очікується за рахунок вивізного мита на сою та ріпак.

 4. Яку допомогу від держави можуть отримати агропідприємства з прифронтових територій, прикордоння або зони ризикованого землеробства?

Урядова постанова від 4 березня 2026 р. запроваджує офіційний механізм визначення територій, де ведення агробізнесу ускладнене через війну або клімат. Статус «зони ризику» дозволить аграріям отримати компенсацію орендної плати та мінімального податкового зобов’язання. Такий статус надається за двома ключовими показниками:

1. Кліматичний фактор (дефіцит вологи) 

Основним показником є рівень продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту (менше 80 мм).

• Для озимих: заміри проводяться з 15 березня по 30 квітня.
• Для ярих: заміри проводяться з 15 травня по 15 червня.

Важливо: Аналіз має виконувати акредитована лабораторія. У звіті обов’язково вказуються кадастрові номери та координати точок відбору проб.

2. Військовий фактор 

Статус автоматично присвоюється ділянкам, що відповідають одній з умов:

• Розташування в межах 20 км (або зоні 20–50 км) від кордону з агресором чи лінії фронту.
• Території, що офіційно визнані забрудненими (або ймовірно забрудненими) вибухонебезпечними предметами.

Запровадження цього механізму є критично важливим для збереження виробництва на прифронтових територіях та в південних регіонах, що потерпають від опустелювання.

5. Як працювала держпідтримка АПК в 2025 році, скільки коштів отримали аграрії?

У 2025 році держпідтримка аграріїв склала 5,8 млрд грн з планових 10,8 млрд грн.

Тваринництво та переробка: фокус на модернізацію

Цей напрямок отримав найбільшу питому вагу фінансування, що свідчить про стимулювання доданої вартості:

• Інфраструктура: 116,3 млн грн було спрямовано 4 підприємствам (Волинська, Рівненська, Черкаська та Хмельницька обл.), як компенсацію 25% вартості нових ферм, доїльних залів та цехів з переробки відходів тваринництва.
• Утримання ВРХ: понад 12 тис. господарств отримали 421,3 млн грн бюджетної дотації на корів.
• Вівчарство та козівництво: 2 704 фермери залучили 326,3 млн грн на утримання маточного поголів’я.

Меліорація та стійке землеробство

Відновлення зрошення стало ключем до адаптації до змін клімату:

• Держава компенсувала в 2025 р. 34 млн грн витрат на будівництво та реконструкцію меліоративних систем для 10 підприємств у 7 областях.
• Завдяки програмі вдалося забезпечити стабільний полив на площі 2,5 тис. га.

Нішеві та нові напрямки: від рибальства до бавовнику

Уряд продовжив розширювати перелік культур та галузей, що підлягають підтримці:

• Аквакультура: у Донецькій та Сумській областях підприємства отримали 775,1 тис. грн компенсації (30% витрат) за закупівлю рибопосадкового матеріалу.
• Технічні культури: в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях діяла програма підтримки вирощування бавовнику — стратегічної сировини для оборонного сектору.

Підтримка прифронтових територій

Масштабна програма субсидування охопила 14 тис. аграріїв, які отримали прямі виплати на кожний гектар оброблюваної землі. Це дозволило зберегти економічну активність у регіонах із високими ризиками ведення бізнесу.

Планові та фактичні показники основних держпрограм підтримки аграріїв на 2025 р., млн грн (Дані — Мінекономіки України)

Директор департаменту кредитних продуктів малого бізнесу ПУМБ Роман Клименко уточнив, що очікування зростання цін спонукає аграріїв до більш раннього та інтенсивного споживання кредитів на поповнення обігових коштів. Так само збільшують попит на позичкові обігові кошти очікування зростання цін на с/г продукцію, яка залишилася в перехідних залишках. 

«Клієнти банків намагаються фактично на більш низьких цінах сформувати запаси витратних матеріалів і водночас притримати реалізацію готової продукції до піку цін. Це й призводить до суттєвого збільшення попиту на кредити на поповнення обігових коштів що в свою чергу знизило частку кредитів на інвестиційні цілі», — пояснює експерт. 

6. Як працює гуманітарне розмінування земель. Чи можна повністю повернути кошти за очищення полів?

Так, можна. Програма розмінування передбачає компенсацію до 100% вартості послуг сертифікованих операторів для фермерів, чиї землі потребують очищення. Але програма стосується лише земель сільгосппризначення. Держава спеціально виділила на це 2 млрд грн, щоб повернути в обіг тисячі гектарів родючого ґрунту.

Як це працює?

1. Фермер подає заявку через ДАР.
2. Обирає сертифікованого оператора на тендері.
3. Після виконання робіт та отримання сертифіката про розмінування, держава перераховує кошти виконавцю або компенсує витрати аграрію.

За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в 2025 р. понад 12 тис. га земель сільськогосподарського призначення повернули до використання оператори протимінної діяльності в межах державної програми розмінування. Загальна вартість робіт склала майже 713 млн грн.

Розмінування подешевшало втричі: Компенсація від держави, хто платить за НТО, черги і швидкість робіт
Читати також

7. Як діє кредитна програма «5-7-9%», в чому її переваги?

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» залишається ключовим інструментом державної стратегії «Зроблено в Україні». Її мета — максимально здешевити фінансові ресурси для мікро-, малого та середнього бізнесу через державні компенсації відсоткових ставок або надання держгарантій. У програмі беруть участь 48 уповноважених банків.

Директор департаменту кредитних продуктів малого бізнесу ПУМБ Роман Клименко зазначив, що обсяг споживання кредитів з початку 2026 р. зріс на 35%.

Роман Клименко

Директор департаменту кредитних продуктів малого бізнесу ПУМБ

«При цьому частка інвестиційних кредитів змінилася з 1/3 на початку 2025 р. до 1/4 на початку 2026 р. Це не означає зниження попиту на інвестиційні кредити, бо вони в абсолютному виразі зростають. Певно нестабільність на світових ринках нафти та газу спричинена конфліктом на Близькому Сході є причиною перерозподілу часток. Відомі події очевидно впливають на зростання цін на похідні продукти, які важливі для аграріїв: дизельне паливо, мінеральні добрива на основі селітри».

Пріоритети та умови програми у 2026 р.

• Фокус на інвестиції: З 2024 р. програму переорієнтували на фінансування проєктів, що стимулюють модернізацію виробництва, впровадження енергоефективних технологій та створення нових робочих місць.

• Спеціальні умови для зон воєнного ризику: Бізнес, що працює на територіях з високим рівнем загрози, отримує особливі пільги на інвестиційні кредити:

• 1% річних — протягом перших 5 років реалізації проєкту.
• 5% річних — у наступні періоди.

Підприємці можуть використовувати кредитні ресурси для розвитку виробничих потужностей та закупівлі обладнання, проєктів з енергонезалежності та енергозбереження, відбудови інфраструктури та об’єктів, що були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій. За даними Мінекономіки станом на 18 березня, загалом від початку 2026 р. в межах програми бізнес залучив 5,9 тис. кредитів на загальну суму 27,2 млрд грн. 

8. Які є міжнародні грантові програми підтримки українського агробізнесу? 

Окрім державних коштів, український агробізнес активно фінансується через: програми USAID, FAO (ООН) та ARISE (ініціатива Світового банку). На ринку популярні різноманітні ризик-шеринг програми, які банки реалізують спільно з такими міжнародними організаціями, як ЄБРР та IFC, а також програма державних портфельних гарантій та гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Програми з ЄБРР та USAID також дозволяють зменшити вартість фінансування. Міжнародні донори часто надають не гроші, а ресурси: насіння, добрива, генератори або потужності для зберігання зерна.

Найбільші програми:

• Програма з аграрного і сільського розвитку АГРО: Одна з програм, що фінансується Урядом США та не були закриті разом з USAID. Програма триватиме до листопада 2026 року.
• FAO: фінансуються завдяки внескам країн-донорів, міжнародних організацій, приватних компаній та благодійних фондів. FAO виконує функцію координатора між донорами, урядами і місцевими громадами, що дозволяє ефективно спрямовувати ресурси туди, де вони найбільш потрібні. У травні 2025 р. ФАО оголосила про запуск дворічного Плану надзвичайного реагування та раннього відновлення (EERRP) на 2025–2026 роки. Напрямки роботи програми включають надання екстреної допомоги малим аграріям у прифронтових областях та заходи з розмінування і відновлення земель.
• Світовий банк (проєкт ARISE): Спрямований на підтримку через програму «Доступні кредити 5-7-9 %», а також гранти для малих і середніх агровиробників. Проєкт продовжено до 30 вересня 2028 р. з додатковим фінансуванням з URTF — $50 млн.
• Підтримка від Mercy Corps: відбувається за підтримки Фонду Говарда Баффета. Допомагають малому та середньому агробізнесу у відновленні діяльності після війни через співпрацю з локальними партнерами.

9. Які вітчизняні агрокомпанії вже отримали кошти від іноземних донорів?

Великі вітчизняні гравці та прогресивні МСБ активно звітують про отримання коштів від міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР та IFC. Наприклад, компанії сектору переробки отримують цільові кредити на енергомодернізацію. 

Так, «Кернел» впродовж 2 років інвестує $400 млн в енергетичні проєкти з допомогою міжнародних фінансових організацій. Компанія розглядає масштабні проєкти у сфері вітрової та сонячної енергетики загальною потужністю близько 600 МВт із системами накопичення енергії. 

У травні 2025 р. «Астарта-Київ» та IFC підписали угоду на суму $40 млн для фінансування будівництва заводу з виробництва соєвого білкового концентрату. Очікується, що проєкт приноситиме Україні близько $680 млн валютної виручки щорічно.

Група «АГРОТРЕЙД» отримала 120 млн грн фінансування від «Райффайзен Банку» в межах програми розподілу ризиків ЄБРР. Додатково компанія залучила грант у межах Програми стимулювання інвестицій у людський капітал. 

Читайте також: Куди підуть гроші агрохолдингів у 2026-му: плани Астарти, МХП, Kernel, OKKO, АгроВісти та Nestlé

Інфобук Агробізнес України у 2024/25 МР

Резюме

У 2026 році українські аграрії можуть отримати підтримку з кількох джерел: через держбюджет, Державний аграрний реєстр, програму «5-7-9%», гранти на садівництво, теплиці, переробку, компенсацію за гуманітарне розмінування та міжнародні програми FAO, Світового банку, EBRD, IFC і Mercy Corps. Найбільший акцент держава робить на прифронтових територіях, зрошенні, тваринництві, агрострахуванні, переробці та відновленні земель. Щоб не втратити доступ до фінансування, агровиробнику важливо бути зареєстрованим у ДАР, стежити за актуальними умовами програм і готувати пакет документів заздалегідь.

Скільки грошей виділили на підтримку аграріїв у 2026 році?
У 2026 році на підтримку агросектору з держбюджету передбачено 14,1 млрд грн.

Які програми держпідтримки діють у 2026 році?
Серед основних програм — дотації на 1 га, підтримка тваринництва, компенсація за українську техніку, гранти на садівництво, теплиці та переробку, агрострахування, підтримка зрошення та гуманітарного розмінування.

Де аграріям перевіряти умови участі?
Основний інструмент — Державний аграрний реєстр, через який подається значна частина заявок на програми підтримки.

Як працює програма гуманітарного розмінування?
Фермер подає заявку через ДАР, обирає сертифікованого оператора, після виконання робіт і підтвердження очищення держава компенсує витрати.

Які міжнародні програми підтримують агробізнес?
Українські аграрії можуть залучати підтримку через FAO, Світовий банк, EBRD, IFC, Mercy Corps та інші донорські програми.