Часи втрат. Скільки вже втратив агросектор України від війни?
Джерело фото: Latifundist.com
Незалежній Україні — 32 роки. У свято заведено говорити про досягнення і успіхи. Але останні півтора роки наша реальність є такою, що доводиться підводити проміжні підсумки втрат. А вони в агросекторі колосальні — $40,2 млрд. Це та сума, у яку станом на кінець квітня цього року KSE оцінює нанесені агросектору прямі та непрямі збитки від російської агресії. Що за цією цифрою?
Спочатку про прямі збитки — ті, які агросектор зазнав у зв’язку зі знищенням або пошкодженням майна.
Техніка
Станом на квітень, KSE оцінює прямі збитки агросектору у $8,7 млрд, що на $2,1 млрд більше, ніж оцінено у листопаді 2022 року.
Основна сума прямих збитків ($4,7 млрд) припадає на вкрадену, знищену та пошкоджену техніку. Загалом внаслідок війни, за попередніми даними, пошкоджено або зруйновано 109,6 тис. одиниць сільгосптехніки. Найбільше:
- тракторів — на $2 млрд;
- сівалок — на $647 млн;
- борін — на $442 млн.
Частина техніки втрачається через підриви під час польових робіт. Тільки цього місяця, як мінімум, два таких випадки зафіксовано на Харківщині.
Також зауважимо, що не вся іноземна сільгосптехніка, яка «поїхала» з окупованих територій до росії, працює. Адже багато підприємств, з яких російські окупанти її викрали, вивели з ладу програмне забезпечення. Трактори і комбайни може і заводяться, а от виконати певний функціонал — не можуть. Та й, наприклад, такі компанії як John Deere, BEDNAR FMT, CNH Industrial, ZETOR вийшли з російського ринку, тому надавати сервісне обслуговування не можуть. До речі, у квітні однією з вимог росії щодо подальшої роботи «зернової угоди» було поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування. Це може означати, що в країні все ж виникли проблеми з експлуатацією західної сільгосптехніки.
Зернові культури
Друга за розміром сума прямих збитків повʼязана зі знищенням та крадіжками виробленої продукції. В огляді KSE говориться, що за попередніми оцінками було знищено та викрадено готової сільгосппродукції понад 4 млн т. Сукупна вартість цих збитків оцінюється в $1,87 млрд.
І це станом на квітень цього року. Відомо, що зараз на окупованих територіях проводиться збиральна кампанія, тож нам залишається тільки гадати, скільки ще українського зерна викраде росія. Хоча, певні її дії дають змогу оцінити і цей «потенціал».
За повідомленням Bloomberg, у липні росія відвантажила 4,4 млн т пшениці, що є рекордним місячним показником і майже на 60% вище середнього. Зазначається, що росія розпочала експортний сезон із найбільшими запасами пшениці за останні три десятиліття. У липні їй навіть довелося зупинити прийом зерна на деяких терміналах в Азовському морі через переповненість портів.
У новому розслідуванні Bellingcat, яке проводилося у партнерстві з Scripps News та Lloyd’s List, говориться, що росія окрім Сирії та Туреччини доставляє кредене з України зерно і до Ірану. Як відомо, у Севастополі у неї є зерновий термінал Авліта, куди вона звозить в тому числі зерно з окупованої частини України. Розслідувачі пояснюють, що спочатку менші судна (кожне близько 100 м завдовжки) транспортують зерно із Авліти до Керченської протоки (причому добре маскують ці операції, зокрема, відключають сигнали AIS). Там здійснюють перевалку на інші судна, і продовжують доставляти зерно в кінцеву точку призначення. Ще однією точкою виходу зерна із Севастополя називають бухту Камишова.
Аналіз супутникових знімків і даних AIS також показує, що перевалка з судна на судно у Керченській протоці різко виросла з початку повномасштабного вторгнення. Крім того супутникові знімки, зроблені в 2023 році, показують, що російські кораблі також експортували зерно з окупованих портів у Маріуполі та Бердянську.
Ось так завдяки краденому з України зерну росія і може ставити свої «експортні рекорди.
Щодо втрат іншої продукції, то за рік війни за приблизними даними знищено або вкрадено 124 тис. т добрив на суму $67,4 млн. Палива та ЗЗР — на $21,2 млн і майже $6,7 млн відповідно.
Зерносховища
Суттєвих втрат зазнала також інфраструктура для зберігання виробленої продукції. За оцінкою експертів проєкту KSE Institute, станом на квітень 2023 тимчасово втрачено, не працює або пошкоджено потужностей майже на 8 млн т одночасного зберігання. Сума збитків оцінюється у $1,3 млрд.
Водночас за даними сайту Elevatorist.com, на червень 2023 році найбільше серед областей втратили:
- Миколаївська область — 1832,5 тис. т (із 65 елеваторів працює 44, отримали ушкодження 13 елеваторів та терміналів, деякі з них частково продовжують працювати);
- Запорізька область — 1828,7 тис. т (з 52 елеваторів працює тільки 10 загальною потужністю одночасного зберігання 415,4 тис. т);
Херсонська область — 1686,5 тис. т (з 52 елеваторів залишилось 6 діючих елеваторів загальною потужністю одночасного зберігання 203,8 тис. т).
Серед компаній, які найбільше втратили зерносховищ: «ОптімусАгро Трейд» (потужності зменшилися з 839 тис. т зберігання до 424,1 тис. т), ГК «Прометей» (досі окуповані 4 елеватори, ще, як мінімум, 6 елеваторів потребують ремонту через бойові дії), «НІБУЛОН» (експлуатують тільки 77% від загальних елеваторних потужностей, а це біля 1,57 млн т), «ДПЗКУ» (немає контролю над 9 елеваторами), TESSLAGROUP (в окупації перебувало 9 елеваторів, два деокуповані, з яких один знищений) та інші.
З позитивного: в Україні навіть у війну будують нові зерносховища. Найбільше — на Заході поблизу кордонів та в портах Дунаю.
- Alebor Group на кордоні з Румунією завершує першу чергу «сухого» порту на 30 тис. т одночасного зберігання.
- MOST Logistic Terminal групи «Агросем» будує термінал на 10 тис. т одночасного зберігання на кордоні з Польщею.
- «Маріупольська інвестиційна група» на додачу до вже існуючих двох складів в Ізмаїлі будує ще два. Загальний обсяг одночасного зберігання нових складів буде 5 тис. т, разом з ними потужності по зберіганню зростуть до 9 тис. т.
- «Кернел» до кінця 2023 року побудує новий перевантажувальний термінал у порту Рені на Дунаї. Обсяг переробки зерна має становити близько 60 тис. т на місяць. А ще компанія придбала складські потужності в порту Чорноморськ.
Порти
Порти Маріуполя, Бердянська та Скадовська — окуповані та розкрадаються росіянами. По інфраструктурі порту в Миколаєві, через який до повномасштабного вторгнення відвантажували близько 25-30% експорту, було завдано декілька ракетних ударів.
Інфраструктуру портів та річкових терміналів, які розташовані уздовж гирла Дніпра нижче Каховського шлюзу, частково зруйновано та виведено з ладу.
Щодо Херсонського порту, з якого щорічно відправляли до 3 млн т продукції, то про повноцінне відновлення його роботи можна буде говорити тільки після деокупації лівобережної частини Херсонщини.
Загалом через блокування морських портів Україна вже втратила щонайменше 10% ВВП — $18 млрд валютної виручки, 500 тис. робочих місць і 135 млрд грн податків. Втрати можна порівняти з бюджетом витрат нашої країни на освіту або охорону здоров'я, повідомляють у Федерації роботодавців транспорту України.
Непрямі збитки
Крім прямих, є ще і непрямі збитки (це, наприклад, скорочення виробництва, порушення експорту, зростання виробничих витрат, пошкодження земель та потреба в рекультивації тощо). Їх KSE Institute оцінює у $31,5 млрд.
У цій категорії основні втрати пов’язані зі зменшенням виробництва продуктів рослинництва — це майже половина усіх непрямих втрат ($14,3 млрд). Найбільші втрати припадають на пшеницю — $2,9 млрд, на соняшник — $2,5 млрд та на кукурудзу — $1,7 млрд.
Також в KSE порахували, що втрата можливості зрошення з Каховського водосховища призвела до непрямих втрат доходів рослинництва до $182 млн на рік.
Земельний банк
Україну вже охрестили найбільш замінованою країною світу. За даними державних органів на квітень поточного року, потенційно небезпечними в Україні є близько 30% території. Це приблизно 144 тис. кв. км. Фактично забрудненими можуть виявитися тільки 10%, однак щоб точно ідентифікувати небезпечні ділянки, потрібно багато часу, коштів та спеціалістів.
У той же час у Міноборони наводять таку статистику: із 349 імовірно забруднених або замінованих територій половина — землі сільськогосподарського призначення. Серед них пріоритетними для розмінування є 470 тис. га. У першу чергу будуть розміновувати землі, де вирощувалися овочеві культури, у другу — зернові і вже у третю — іншого с/г призначення.
Розмінування — одна з найбільших проблем аграріїв, які зараз ведуть бізнес на звільнених територіях. Наприклад, влада Харківської області повідомила, що станом на липень 2023 замінованими залишаються близько 570 тис. га сільгоспугідь. Для першочергового розмінування затвердили 159 тис. га. У Херсонській області станом на липень розміновано тільки 10% с/г угідь на деокупованих територіях. І то, це «легкі» землі — де не було бойових дій.
На початку року перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що загалом у цих двох областях замінованими залишаються 1 млн га сільськогосподарських земель.
Крім того, що потрібно розміновувати великі площі, це ще й недешева справа. Гуманітарне розмінування розпочинається з нетехнічного обстеження території. За даними «Європейської Бізнес Асоціації», нетехнічне обстеження орієнтовно може обходитися аграрію у 5-7 тис. грн/га. Однак в умовах високого попиту і недостатньої кількості спеціалістів вартість розмінування гектару може перевищувати вартість самої землі.
«Ми попередньо зробили нетехнічне обстеження, щоб зрозуміти ступінь забрудненості наших земель. За нашими підрахунками, в залежності від забруднення, розмінування 10 тис. га обійдеться нам у 100 млн грн. Плюс за нетехнічне обстеження ми заплатили біля 850 тис. грн. Виходить, що розмінування 1 га в залежності від забруднення обходиться у 5-15 тис. грн/га + вартість нетехнічного обстеження і додаткові витрати на знешкодження боєприп асів. Як бачите, кошти потрібно вкласти великі, але там же посіятися треба, щоб їх відбити», — розповідав в інтерв’ю виконавчий директор, голова правління A.G.R. Group Ігор Шестопалов.
Ситуацію може змінити збільшення кількості операторів та фахівців на ринку протимінної діяльності. Але є нюанси. На створення оператора протимінної діяльності потрібно мінімум пів року: 4 місяці навчання саперів і 2-3 — сертифікації. Уповільнюється цей процес через те, що сертифікацію проводить тільки два органи, а навчання — три центри.
Як повідомляла «Європейська Бізнес Асоціація», станом на квітень до гуманітарного розмінування залучені 144 групи неурядових організацій, а це близько 600 фахівців. Проходило сертифікацію та навчання фахівців ще 40 компаній-операторів протимінної діяльності.
Крім того, ще більше 1 млн земель українські аграрії не зможуть обробляти через підрив Каховської ГЕС.
Загалом за підрахунками Світового банку пріоритетне розмінування сільгоспземель обійдеться приблизно у $1,5 млрд.
Ринок землі
З початку повномасштабного вторгнення ринок землі в Україні втратив 11,5 млрд грн. Це дані з нещодавно опублікованого аналітичного огляду KSE Agrocenter. В огляді, зокрема, вказується, що через російську агресію не були укладені понад 102 тис. угод купівлі-продажу с/г земель сукупним обсягом 282 тис. га та вартістю 11,5 млрд грн ($312 млн).
А це 0,2% ВВП країни.
Найбільших втрат зазнав ринок землі у Харківській області. До вторгнення саме цей регіон був лідером за часткою сільгоспземель в обігу. Втрати: понад 2,7 млн грн (близько $75 млн). Там не відбулося понад 17 тис. транзакцій сукупною площею понад 60 тис. га.
На другому місці — Херсонська область. Там втрати складають 1,17 млрд грн ($32 млн). Через війну та окупацію там не відбулося понад 8,6 тис. транзакцій сукупною площею майже 36 тис. га.
Найменші втрати ринку спостерігаються в західних регіонах України.
Щодо цін на землю. За даними KSE Агроцентр, найдорожчі товарні землі у першому півріччі цього року були в Івано-Франківській області — понад 70 тис. грн/га. Найнижчі — у Херсонській та Запорізьких областях, де йдуть бойові дії і ринок не вирізняється ліквідністю.
Загалом у Херсонській області було зареєстровано тільки 17 угод купівлі-продажу товарних земель, у Запорізькій — 51. Така ж ситуація і в Донецькій — всього 33 угоди. В Луганській області з початку року не укладено жодної угоди з товарною землею. Нічого дивного, адже область майже вся окупована ще з минулого року, а на тій невеликій частині, яка не окупована — активні бойові дії.
Тваринництво
Якщо оцінювати непрямі втрати тваринництва, то найбільше постраждало виробництво молока та яєць —у $254,2 млн і $159,7 млн відповідно. Втрати іншої худоби та продукції тваринництва внаслідок зменшення поголів’я, включаючи свиней, великої рогатої худоби, птиці, овець, кіз, бджолиного воску та меду KSE Institute оцінює в $210,5 млн.
Для відновлення галузі, за оцінкою KSE, потрібно щонайменше $29,7 млрд.
Якщо ж ми говоримо про прямі втрати тваринництва, то тільки у Донецькій області, за останніми даними місцевої влади, втрачено понад 1,2 тис. корів та 1,2 млн голів птиці.
Втрати по іншим областям?
Наведемо тільки декілька:
- У Херсонській області на «Чорнобаївській птахофабриці» загинуло 4,4 млн курей.
- У Харківській області на 80% знищено агроферму «Агросвіт» у селі Шестакове, де тримали понад 3 тис. голів ВРХ. Частину тварин вдалося перевезти на Полтавщину.
- У Запорізькій області загинуло понад 6 тис. свиней та 1 тис. нетелів на підприємстві «Племзавод «Стєпной».
За інформацією «Асоціації виробників молока», поголів'я ВРХ в Україні за рік війни скоротилося на 15,6% — до 2,4 млн, зокрема, корів — на 15%, до 1,3 млн. Найсуттєвіше за рік поголів'я в промисловому секторі скоротилося в Запорізькій (з 53,5 тис. до 6,7 тис.), Харківській, Сумській та Миколаївській областях.
Ми перерахували далеко не повну частину втрат в агросекторі. Війна, на жаль, триває...
