На Полтавщині кукурудза «зварилася» на стеблі, а на Волині ультрарання соя недобирає 30%: як посуха вдарила по пізніх культурах і чому не все так погано
Джерело фото: Latifundist.com
«Сусіднє поле, той самий гібрид — 3805. Але на нижньому полі, де було більше вологи, качани великі, а тут кукурудза вже висихає і не сформувала їх повністю. І це поле ще має не найгірший вигляд. Є такі, де майже нічого не залишилося — кукурудза просто згоріла», — ділиться у своєму відео аграрій з Полтавщини Микола Шамрицький.
В іншому ролику, знятому 2 вересня, він показує кукурудзу, яку посіяли 2 травня, але через нестачу вологи вона достроково завершила вегетацію й уже опустила качани. Зерно не сформувалося, а самі качани, за словами аграрія, мають такий вигляд, ніби їх зварили просто на стеблі. Зібрати з цього поля вдасться щонайбільше 5 т/га, прогнозує Шамрицький.
Ми запитали в агрокомпаній із різних регіонів, у якому стані їхні посіви ярих культур та цукрових буряків і на який урожай вони розраховують.
Де кукурудза ще тримається, а де вже втратила потенціал
На Волині ситуація з кукурудзою відрізняється залежно від поля, розповідає керівник департаменту аграрного виробництва «Волинь-Зерно-Продукт» Ярослав Мазуренко. Найбільше постраждали посіви на підвищених ділянках, де ґрунт швидше втрачав вологу, а також поля після несприятливих попередників, зокрема цукрового буряку. Там урожайність може бути приблизно на 20% нижчою.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Цього року ми зафіксували найменшу кількість вологи за всю історію спостережень. Особливо сильно постраждали Волинська та Рівненська області, дещо менше — Львівська й Тернопільська. Серпень також не приніс достатньо опадів: у більшості районів випало близько 10 мм, а подекуди й 15 мм. Істотний дощ пройшов лише 1 вересня, але для кукурудзи та сої було вже надто пізно», — говорить Ярослав Мазуренко.
Врожайність кукурудзи на полях компанії «АТК» також різниться залежно від району. На окремих полях власник компанії Юрій Дроб’язко очікує отримати 10–12 т/га. На площах, які найбільше постраждали від спеки та нестачі вологи, прогноз значно нижчий.
«Зараз пішов дощ, але питання, чи вистачить цієї вологи, щоб зерно встигло налитися. На частині посівів посуха дісталася майже до качанів, тому там очікуємо приблизно 6–8 т/га», — говорить він у відео.
Посуха змушує переглядати вибір гібридів
Складні умови для кукурудзи почалися ще навесні, додає продукт-менеджер «Лімагрейн Україна» Володимир Кузьмич. Через похолодання частина посівів довго не могла нормально розвиватися. Краще стартували гібриди, стійкіші до низьких температур. Улітку до весняного стресу додалися дефіцит опадів і спека.
Тож, за словами Володимира Кузьмича, цього сезону ситуація може відрізнятися не лише між областями, а й між сусідніми полями. Наприклад, на півночі Полтавщини він побачив гірші посіви, ніж на півдні області, хоча зазвичай ситуація була протилежною.
Володимир Кузьмич
продукт-менеджер компанії
«Лімагрейн Україна»
«Очікувати високої середньої врожайності кукурудзи цього року не варто. У більшості регіонів буде недобір. Наскільки великий — залежатиме від конкретного поля, технології та обраних гібридів. Кращий вигляд мають посіви тих господарств, які використовували посухостійкі гібриди та частково перейшли на більш ранні групи стиглості», — пояснює Володимир Кузьмич.
За спостереженнями Володимира Кузьмича, особливо складним сезон став для багатьох пізніх гібридів. Спочатку вони заклали потенціал урожайності до 15 т/га, однак спека й дефіцит вологи припали на період запилення. У результаті частина качанів залишилася недозапиленою, а зерно невиповненим.
Серед гібридів, які добре показали себе цього сезону, Володимир Кузьмич називає ЛГ31350 та ЛГ31365 із селекційної програми Danubia Limagrain. На більшості оглянутих ділянок вони сформували виповнені качани. У групі з ФАО до 300 фахівець також виділяє ЛГ31272, який добре витримав і холодну весну, і літню посуху.
Він також додає, що сьогодні важливо, щоб гібриди витримувати не лише посуху, а й різкі перепади температур. Так, у другій половині серпня денна температура подекуди сягала 38–40 °C, а вночі опускалася майже до нуля. На одній із метеостанцій Київщини навіть зафіксували перший заморозок — до мінус 0,3 °C.
Володимир Кузьмич
продукт-менеджер компанії
«Лімагрейн Україна»
«Це сигнал для насіннєвих компаній, що підхід до підбору гібридів для України доведеться змінювати. Йдеться не про те, що одні гібриди хороші, а інші погані. Через кліматичні зміни нам потрібна більш пластична генетика, здатна витримувати холод, спеку, посуху та різкі перепади температур», — пояснює Володимир Кузьмич.
За його словами, цьогорічна погода ще раз підтвердила переваги технологій, які допомагають зберігати вологу в ґрунті. Особливо це помітно в господарствах, де працюють агрономи з південних і східних областей, які через війну були змушені переїхати в інші регіони та привезли із собою досвід роботи в посушливих умовах.
Володимир Кузьмич
продукт-менеджер компанії
«Лімагрейн Україна»
«Раніше деякими елементами технології ще можна було знехтувати. Тепер погода цього не пробачає. Досвід агрономів, які роками працювали в посушливих регіонах, сьогодні стає актуальним уже для центральної та західної частин України», — говорить Кузьмич.
В «Агрейн» качани сформувалися, але все вирішить налив зерна
У групі «Агрейн», яка працює в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях, стан кукурудзи оцінюють як добрий. Рослини перебувають у фазах від молочної стиглості до активного наливу зерна.
У середньому качани сформували 14–16 рядів і близько 430–480 зернин. Критичного пригнічення посівів у компанії поки не фіксують. Однак остаточний результат залежатиме від того, чи вистачить рослинам вологи для завершення наливу.
«Основні елементи врожайності вже закладені. Качани сформувалися, тепер важливо, щоб зерно набрало максимальну масу. Тому для кукурудзи зараз має значення кожен ефективний дощ», — говорить Тарас Корнієнко.
За його словами, найбільше спека та нестача опадів позначилися на полях із легкими піщаними ґрунтами, які гірше утримують вологу. Там нижнє листя кукурудзи подекуди жовтіє і всихає, а листкові пластинки скручуються. На важчих ґрунтах ситуація стабільніша.
При цьому верхні листки на більшості полів залишаються зеленими, тому рослини продовжують формувати врожай. Нинішній стрес у компанії хоч і називають відчутним, але поки не критичним.
Тарас Корнієнко
головний агроном
групи «Агрейн»
«Якщо дефіцит вологи затягнеться, кукурудза швидше завершить вегетацію. Рослина почне втрачати зелене листя, а зерно не встигне повноцінно налитися. Саме погода в найближчий період визначить, наскільки закладений потенціал вдасться реалізувати», — пояснює Корнієнко.
Щодо хвороб, то на посівах фіксують стеблового метелика та совку, але їхня чисельність невисока. Масового поширення шкідників або хвороб, які могли б вплинути на врожайність, в «Агрейн» не спостерігають.
Силосну кукурудзу доводиться збирати раніше
Літня спека позначилася і на посівах силосної кукурудзи. Як зауважує Володимир Кузьмич, через недобір зеленої маси багатьом тваринницьким фермам доведеться збільшити площі кукурудзи, які збиратимуть на силос.
Є і ще одна проблема — передчасне висихання рослин. Побоюючись втратити зелену масу, деякі ферми почали збирати кукурудзу раніше, коли вміст сухої речовини становив лише 28–31%, тоді як оптимальний показник для заготівлі якісного силосу — 32–35%.
Володимир Кузьмич
продукт-менеджер компанії
«Лімагрейн Україна»
«Господарства бачили, що кукурудза висихає просто на очах, тому вирішували не чекати. Однак рослини ще не досягли оптимальної фази, що може позначитися на поживності силосу, а отже, і на продуктивності молочного стада. За таких умов особливо важливими стають гібриди, здатні довше залишатися зеленими та продовжувати вегетацію під час посухи, як, наприклад, ЛГ31271, який пройшов випробування за програмою Hydraneo® та має високий індекс посухостійкості», — пояснює Володимир Кузьмич.
Соняшник краще витримав спеку, але врожай ще формується
Жнива соняшнику вже стартували на півдні України. До обмолоту, зокрема, приступили у південному кластері «ТАС АГРО» та Tekom Agro Group.
Першою серед господарств Tekom Agro Group у поле вийшла Агрофірма «Південна» в Білгород-Дністровському районі Одеської області. На початку жнив вологість насіння становила 7,8%. Посіяно понад 450 га соняшнику.
Олексій Логінов
директор
Агрофірма «Південна»
«Торік через надзвичайну посуху 1 вересня ми вже завершували жнива соняшнику, а цього року лише розпочинаємо. Про середню врожайність говорити зарано, але стан полів дає підстави очікувати кращого результату, ніж минулого сезону», — говорить Олексій Логінов.
Згодом до збирання долучилося господарство «Ясні Зорі» у Подільському районі на півночі Одещини. Там вологість насіння на старті жнив становила 7,2%.
Приблизно за тиждень соняшник планують почати збирати й у «Волинь-Зерно-Продукт». Частину посівів уже обробили десикантами. За словами Ярослава Мазуренка, соняшник переніс літню посуху краще за кукурудзу. Не було й серйозних проблем із хворобами. «Немає вологи — немає і хвороб», — жартує він.
В «Агрейн» стан соняшнику також оцінюють як добрий. Рослини на завершальному етапі вегетації: насіння наливається й дозріває, у переважної більшості кошики вже пожовтіли, а приквітки почали підсихати. Середня вологість насіння поки становить близько 40–45%.
Тарас Корнієнко
головний агроном
групи «Агрейн»
«Рослини добре перенесли спекотний період, сформували кошики, зараз триває налив і дозрівання насіння. Тому я б не говорив про різкий перегляд початкових очікувань щодо врожайності. Але остаточний результат ще може змінитися залежно від того, наскільки повноцінно завершиться налив і якою буде фактична маса насіння», — говорить Тарас Корнієнко.
Фітосанітарний стан посівів у компанії також не викликає занепокоєння. Масового поширення хвороб немає, хоча агрономи фіксують невеликі осередки іржі.
Соя дозріває раніше, але врожайність просідає
Станом на 7 вересня сою вже почали збирати у десяти областях. Найвищу врожайність поки зафіксовано на Хмельниччині — 3,3 т/га, а найнижчу на Миколаївщині — близько 1 т/га.
У «Волинь-Зерно-Продукт» урожайність ультраранньої сої очікується приблизно на 30% нижче за план. Головною причиною Ярослав Мазуренко називає посуху. Додаткових витрат завдав павутинний кліщ, який особливо активно поширюється на бобовій у спекотну погоду.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Цього року кліща було дуже багато, тому довелося застосовувати спеціальні препарати. У результаті на захист сої витратили більше, ще і врожай недоотримаємо», — говорить Мазуренко.
На Львівщині ультраранні сорти також достигли раніше. Торік їх почали збирати приблизно на два тижні пізніше, а цього сезону окремі господарства вже вийшли в поля. Прискорили дозрівання спека та дефіцит вологи, говорить у коментарі SuperAgronom.com Юрій Якубчук, менеджер бренду DEFENDA у Львівській області.
І додає, що на посівах середньостиглих сортів ще триває налив бобів, хоча на окремих полях рослини через посуху передчасно висихають. Пізні сорти завершують вегетацію і переходять до дозрівання.
Буряки: посуха може ускладнити навіть копку
На початку серпня чимало запитань викликала статистика щодо площ під цукровими буряками. Держстат повідомив про 162 тис. га посівів, що значно менше за попередню оцінку Мінагрополітики, яке раніше називало цифру 185,6 тис. га.
В «Укрцукрі» пояснили,що за даними, отриманими від цукрових заводів, які перероблятимуть буряки в сезоні 2026 року, цього року в Україні засіяли саме близько 162 тис. га. Хоча перед початком збирання ця цифра ще може зменшитися. Частину посівів аграрії втратили через пилові бурі, які пройшли у травні-червні.
Втім, з цим проблеми для буряків не закінчилися. Посуха, про яку ми писали на початку липня («Кожен день мінус 1% врожаю: як посуха б’є по цукрових буряках. Розповідають Астарта, Західний Буг та УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО»), продовжилася у наступні місяці і призвела до затримки розвитку корнеплодів.
Як розповідає Ярослав Мазуренко, ситуація на полях «Волинь-Зерно-Продукт» поки що далека від середньобагаторічних показників. Зовні посіви виглядають непогано: гичка здорова, серйозних проблем із хворобами немає. Але сам коренеплід помітно відстає у розвитку.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Маса кореня — 500–600 грамів, і фактично за серпень він майже не виріс. У буряків ще є вересень, подивимося, чи зможуть вони щось компенсувати, чи залишиться така сама суха погода», — говорить він.
Причому посуха може створити проблему не лише з урожайністю. Як зазначив Ярослав Мазуренко, якби копати буряки довелося б уже на початку вересня, зробити це було б непросто через надто сухий і твердий ґрунт.
