Глобальне потепління чи сонячна активність: чому почастішали природні катаклізми і чого чекати в майбутньому

Глобальне потепління чи сонячна активність: чому почастішали природні катаклізми і чого чекати в майбутньому
Глобальне потепління чи сонячна активність: чому почастішали природні катаклізми і чого чекати в майбутньому
Джерело фото: nat-geo.ru

«Чи відчули вже наслідки зміни клімату?», — це питання ми, мабуть, найчастіше ставимо аграріям під час наших відряджень. Хтось реагує емоційно і починає розповідати про випалену кукурудзу в 2020 р., затоплену пшеницю в 2021 році, пилові бурі і град розміром з яйце на полях із соняшником.

Хтось реагує спокійно: «Так, клімат змінюється, але навіщо панікувати, якщо можна попрацювати над технологією та отримувати стабільний врожай?». А є аграрії, які взагалі не вірять у теорію глобального потепління. Мовляв, в історії Землі вже були холодні й теплі періоди, тому викиди СО2 тут ні до чого. Що на це кажуть вчені? Чи дійсно в Україні через 20-25 років не буде зими? Як в «Агрейн», «Кернел» і A.G.R. Group пристосовуються до змін клімату? Про це розкажемо далі.

Глобальне потепління — не міф?

Найпоширеніша теорія — зміна клімату викликана глобальним потеплінням. Науковці вважають, що вже через 20 років світ може стати теплішим на 1,5°С порівняно з доіндустріальним рівнем. Кожне десятиліття вони фіксують зростання глобальної температури Землі на 0,2°C. Це явище пояснюють збільшенням рівня парникових газів в атмосфері, яке у свою чергу спричинене діяльністю людини: спалюванням викопних видів палива, вирубкою лісів тощо.

Взагалі парниковий ефект є природним процесом. Коли сонячне світло потрапляє на поверхню Землі, то його енергія поглинається і частково повертається у космос у вигляді тепла. Однак, в атмосфері нашої планети є гази, які затримують вихід тепла. Це вуглекислий газ, метан та оксид азоту. Чим більша їхня концентрація, тим і тепла буде більше залишатися в атмосфері. За оцінками вчених, наразі вміст цих газів в атмосфері найбільший за останні 800 тис. років.

Читайте також: Деградовані ґрунти, або Чому чверть земної поверхні непридатна для землеробства

Апокаліптичний світ від експертів ООН

У тому, що глобальне потепління не казочки, запевняє нас і ООН. У серпні 2021 р. вийшла нова доповідь Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) ООН. Науковці із 66 країн проаналізували 14 тис. досліджень і прийшли до таких висновків: 

  • з 1750 р. концентрація вуглекислого газу зросла на 47%, а концентрація метану — на 156%. Ці показники вкотре вказують на те, що кліматичні зміни спричинені діяльністю людини;
  • Арктика вже до 2050 р. один раз на рік практично повністю буде звільнятися від льоду, найімовірніше, у вересні;
  • у майбутньому опадів стане більше в Сахарі, Арктиці та в районі екватора в Тихому океані;
  • менше опадів буде в південно-західній частині Південної Америки, у Західній Австралії та Середземноморському регіоні;
  • є велика ймовірність того, що Гольфстрім ослабне, навіть якщо викиди парникових газів будуть мінімальними; до 2100 р. течія може взагалі зникнути;
  • зникнення Гольфстріму призведе до зростання температури повітря в Північній Європі, пояс тропічних дощів буде зміщений на південь;
  • азіатські та африканські мусонні дощі ослабнуть, водночас посиляться в Південній півкулі;
  • температура більше зростає над сушею (на 1,6 °C), ніж над морем (0,9 °C);
  • рівень води в Світовому океані до 2100 р. підніметься на 0,5 м порівняно з сьогоднішнім за умови, якщо глобальне потепління досягне критичної позначки 2°C.

Чи виростуть банани і манго в степах України?

А що ж в Україні? Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів із посиланням на вчених повідомило, що через кліматичні зміни наша країна вже переходить до зони надвисоких температур і погодних катаклізмів. У найближчі 30-40 років може відбутися опустелювання значних територій. 

Ми зможемо вирощувати манго, ананаси й банани в степах Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей? Все може бути, адже, як розповідав журналістам в одному з інтерв’ю керівник Укргідрометцентру Микола Кульбіда, глобальне потепління і викликані ним кліматичні зміни можуть призвести до того, що в найближчі 20-25 років в Україні не буде зими.

Те, що середня річна температура в країні збільшується з року в рік, підтверджує й експертка метеосервісу «Метео Фарм» Оксана Ящук.

«Чи варто сумніватися в існуванні глобального потепління? На мою думку, не варто, адже цифри говорять самі за себе. Середня річна температура повітря в Україні за період 1991-2020 рр. піднялася на 0,8-1,8°С порівняно з попередніми показниками за 30-річний період 1961-1990 рр. Ці дані перевищують середні показники у світі, тобто потепління на нашій території відбувається швидкими кроками. Крім того,в Україні спостерігається майже безперервний період потепління, і впродовж всього часу середня річна температура повітря в 65-75% випадків була вищою за норму», — пояснює Оксана Ящук.

І додає, що останнє десятиріччя було найтеплішим за весь період спостережень за погодою. Цьогорічні показники не стали винятком. Переважний проміжок часу середні температури на 2-6°С перевищували багаторічні норми, лише середня температура за квітень та жовтень відповідала нормі. Травень виявився прохолоднішим за кліматичні норми майже на всій території України на 0,5-1,5°С, за винятком Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Вересень викликав бурю емоцій своїми низькими температурними показниками, адже всі чекали «бабиного літа», а місяць виявився досить прохолодним. Температури були нижчими від багаторічних норм на 0,2-1°С. Однак на Заході відповідали нормі, а в окремих областях перевищили її на 0,1-1°С.

За словами Оксани Ящук, у зв’язку з підвищенням температури дуже гостро постала проблема посухи, хоча річна сума опадів в Україні змінилась несуттєво. В останні роки норма опадів підтримується переважно завдяки короткочасним та інтенсивним зливам, коли за одну добу може випасти місячна норма, а то й більше

«У таких умовах починаються посухи. Навіть тоді, коли випадають дощі, сухі ґрунти не можуть їх увібрати, адже після спеки вони втрачають властивість поглинати повною мірою вологу, по них вода може тільки стікати. Отже, декілька дощів можуть виконати річну норму опадів, але вони не забезпечать ґрунт потрібною вологою. Для нормального живлення потрібні затяжні, спокійні дощі. На жаль, останнім часом такі опади стають рідким явищем. Упродовж 2021 р. жовтень виявився аномальним місяцем. Період був бездощовим та посушливим, випала мінімальна кількість опадів», — розповідає експертка.

І зазначає, що невпинне зростання температур, посушлива ситуація сприятимуть зміні кліматичних зон України. Можемо припустити, що кліматичні умови південного сходу України зміщуватимуться поступово на північний захід.

Змінюється клімат — змінюється й технологія

Як аграрії пристосовуються до кліматичних змін? В агрогрупі «Агрейн» нам розповіли, що головною проблемою є розподілення вологи в ґрунті у вегетаційний період.

Тарас Корнієнко

заступник головного агронома «Агрейн»

«Недостатня кількість вологи в ґрунті в літні місяці призводить до неотримання частини врожаю. Північних регіонів це стосується найменше, а от для Півдня і Сходу — це, дійсно, критично. У якісь місяці опадів багато, а в якісь — посуха. Наприклад, якщо візьмемо 2020 р., то для України він був несприятливим. А на Харківщині ми збирали кукурудзу по 7 т/га при плановій врожайності 5 т/га. Інший приклад: локальний дощ у серпні (25 мм) в одному із сіл додав нам ще +3 т/га урожайності кукурудзи».

І додає, що аграріям південних, східних і центральних регіонів вже зараз потрібно думати над переходом на технології, які будуть сприяти збереженню вологи у ґрунті. Наразі в Харківській та Одеській областях агрогрупа переходить на технологію strip-till. Планує за цією технологією обробити 4 тис. га. У подальшому буде її використовувати в Чернігівській області.

Впродовж останніх років погодні аномалії стали звичними і для холдингу A.G.R. Group.

Іван Войко

головний агроном Броварського кластера

«Рік на рік зовсім не схожий. Всі зміни клімату впродовж вегетації виражаються в значних непродуктивних опадах у другій половині весни з подальшими температурними коливаннями. Також в останні роки спостерігаємо, що в найбільш критичний період вегетації для наших культур є наявний дефіцит опадів, який супроводжується високими температурами».

За його словами, всі ці кліматичні виклики холдинг давно вже враховує у виробництві. Зокрема, перейшли на безполицевий обробіток ґрунту — глибоке рихлення восени, вертикальне дискування ранньою весною на глибину не більше 5 см (закриття вологи).  Зменшили густоту посіву кукурудзи і соняшнику з метою більш економного споживання запасів вологи. Постійно випробовують у виробничих посівах різні гібриди та аналізують їхню пристосованість до стресових умов.

У Придніпровському кластері «Кернел» також коригують агротехнології.

Сергій Дармограй

агроном з насінництва «Кернел»

«Дійсно, клімат змінюється і ми вимушені пристосовуватися до нього. Зараз ми практикуємо зменшення норми висіву та перехід на гібриди з меньшим ФАО у посушливих регіонах».

Зрошення всьому голова?

Зміна клімату підштовхує аграріїв переходити на зрошення. Так, за даними Державного агентства водних ресурсів, загальна площа під зрошенням у 2020 р. в Україні склала 551,4 тис. га. Однак, як пояснює нам Тарас Корнієнко, основні питання для аграрія: де взяти воду та як її доставити на поле?

Тарас Корнієнко

заступник головного агронома «Агрейн»

«Ми теж дивимося в бік зрошення, але потрібно знайти джерело води. Хоча біля нас є лиман, але в ньому йде змішування прісної і солоної води. Тому її якість не підходить для сільськогосподарських потреб. Якщо зрозуміло, звідки брати воду, звісно, ​​зрошення доцільно використовувати. Водночас потрібно правильно підходити до технологічних моментів: мінерального харчування, ґрунтообробки, правильно підбирати для кожної агрокліматичної зони гібриди. І тоді все буде гаразд».

У Придніпровському кластері «Кернел» немає питань, звідки взяти воду. Близько знаходиться Кременчуцьке водосховище. Тут зрошенням займаються з 2014 р., і наразі під поливом — 2,2 тис. га гібридів соняшнику й кукурудзи, озимої пшениці, сої і ріпаку.

Сергій Дармограй

агроном з насінництва «Кернел»

«Зрошення дозволяє нам отримувати стабільний урожай незалежно від погодних умов. Тому у 2022 р. ми плануємо розширити зрошувальні площі в «Кернел» ще на 600 га».

За його словами, врожайність на зрошувальних землях залежить не тільки від культури, а й від сорту, гібриду та погодних умов, які склалися у період вирощування. Наприклад, минулого року в Придніпровському кластері на зрошенні отримали втричі більшу врожайність кукурудзи. По соняшнику ці показники дещо нижчі, але на зрошенні теж можна отримувати урожай в 1,5-2 рази більший.

Сергій Дармограй погоджується з тезою, що проблема вологозбереження ґрунту сьогодні дуже актуальна для аграріїв.

Сергій Дармограй

агроном з насінництва «Кернел»

«Нам пощастило цієї осені з погодою. Опадів було достатньо, тому ми зробили провокативні поливи для отримання сходів озимих тільки на 50% площ. Для порівняння: у 2020 р. такі заходи проводили на 100% площ озимих».

Планують розширювати поливні площі і в холдингу A.G.R. Group, президентом якого є Місак Хідірян. У 2020 р. до складу холдингу ввійшов ще один структурний підрозділ на півдні, де значна площа культур знаходиться на зрошенні.

Іван Войко

головний агроном Броварського кластера

«У 2022 р. плануємо збільшити поливні площі. Зрошення на сьогодні — це єдина і дієва  альтернатива змінам клімату».

Читайте також: ТОП-10 производителей оросительного оборудования

Що думають про глобальне потепління американські фермери?

Більшість американських фермерів, на відміну від своїх українських колег, не вірять у те, що зміни клімату викликані глобальним потеплінням. Таку думку ми почули під час спілкування з представниками компанії Amazone North America.

«Якщо в Канаді більшість фермерів вірять у глобальне потепління і в те, що воно призводить до змін клімату, то більшість фермерів США — консерватори. Вони впевнені, що всі екологічні страхи в світі — це побоювання лівих радикалів і вплив соціалістичної пропаганди. Навіть вчені не можуть пояснити, що відбувається у світі з кліматом, і тому дотримуються ідеї, що якщо клімат змінився, то крига почала танути й у світі стало важче жити. Фермери запитують: «Як зима може бути настільки холоднішою і суворішою, ніж була раніше?». Тож, чесно, сперечатися з ними марно», — розповідає генеральний директор північноамериканського офісу Amazone Марк Лепаж .

І додає, що лише жителі міст вірять у зміну клімату. Якщо виїхати в регіон і запитати про це фермера, то він скаже, що його це питання не турбує, а всі проблеми від урбанізації. Хоча, як зазначає представник Amazone, сьогодні очевидно, що клімат у США змінюється: все більше виникає повеней, яструбиних нальотів, пожеж і стихійних лих. Та й на це у фермера є відповідь: «Якщо раніше теж були повені (у 1922 р. мій дід втратив через це ферму), то чому сьогодні всі говорять, що клімат змінився?».

Сонячна циклічність та її вплив на Землю

Ще одну цікаву теорію щодо того, чому відбувається зміна клімату, висловив власник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко. Він рекомендує прочитати книгу Річарда Коена «У гонитві за Сонцем». У ній автор розповідає, що коли виходить із офісу «Грінпіс», то впевнений, що глобальне потепління існує. А коли виходить з офісу фахівців із сонячної фізики, то повністю переконаний, що все це нісенітниця. Далі автор розмірковує, кому він більше довіряє і приходить до висновку, що все ж таки фізикам.

Юрій Дробязко

власник «Аграрної технологічної компанії»

«Є поняття сонячної циклічності. Наразі відчуття, що ми знаходимося внизу сонячного циклу, бо стає прохолодніше. Згадую 2002-2004 рр. Тоді в районі кордонів Вінницької, Хмельницької та Житомирської областей кукурудза ФАО 230 на 15 жовтня мала вологість 34%. Було дуже холодно, а потім потеплішало. Тепер знову холоднішає. Якщо проаналізувати, наприклад, один гібрид кукурудзи, то викидання волоті три роки поспіль відбувається все пізніше і пізніше. За останні 4 роки 1 липня змістилося до 1 серпня».

То, що ж таке сонячна циклічність? Якщо простими словами, це періодичні зміни сонячної активності — всіх явищ на Сонці (сонячних плям, спалахів, протуберанців тощо), пов’язаних зі зміною його магнітного поля.

Найбільш вивченим і відомим є 11-літній сонячний цикл. За цей період магнітне поле Сонця повертається до початкового рівня. Оскільки кожні 11 років магнітні полюси Сонця змінюються, то вчені вважають, що насправді цикл триває 22 роки. Його ще називають 22-літнім циклом Швабе. Деякі науковці припускають, що саме сонячна циклічність впливає на зміну клімату і призводить до природних катастроф, таких як землетруси, вулкани, повені.

Замість епілога

У 2020 р. NASA порівняла глобальні зміни температури поверхні Землі з енергією Сонця, яку отримала планета, починаючи з 1880 р. На графіку бачимо, що кількість сонячної енергії, яку отримує Земля, із 1950 р. зменшувалася, водночас глобальна температура помітно підвищувалася. Тому вчені  NASA дійшли висновку, що глобальне потепління, яке спостерігається вже півстоліття, спричиняють не активність Сонця і природні кліматичні чинники, а… людська діяльність. 

Наталія Родак, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus