Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Кукурудза 2022: Сушити, залишити в полі чи спалити в теплогенераторі?
5 жовтня 2022, 14:15
У скільки обійдеться сушіння кукурудзи в сезоні 2022 і що будуть робити аграрії з новим урожаєм?
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
Ціна на газ висока (з 1 серпня офіційно для виробників промисловості більше 38 тис. грн), і не факт, що вона і надалі не буде підвищуватися. Зерно кукурудзи, враховуючи те, що вже місяць йдуть дощі по всій Україні, буде надходити на елеватори з високою вологістю. Постає питання: у скільки обійдеться сушка на тих елеваторах, які не встигли «перевзутися» і перейти на альтернативний вид палива? Забігаючи наперед скажемо, що $50/т це не така вже й фантастична ціна.
Можливо, дорога сушка окупиться за рахунок цін на зерно? В портах Одеси, наприклад, ціна на кукурудзу $280-290/т. Але є одне але… Логістика і затрати на неї відбивають у аграріїв будь-яке бажання продавати.
Тож, що робити з новим урожаєм кукурудзи: залишити в полі, використати в якості палива для зерносушарок, чи може піти у переробку? Ми запитали в учасників ринку і відповіді, чесно кажучи, нас не здивували.
У скільки обійдеться сушіння кукурудзи цього року?
Сушити зерно стало дорожче.
«Ми провели опитування серед елеваторів і дійшли висновку, що сьогодні $50/т — це тільки витрати, щоб зняти 10% вологості з кукурудзи. Тому ми будемо скорочувати виробництво кукурудзи, бо вона буде зовсім нерентабельною».
Разом з тим, в компанії HarvEast зауважили, що вартість сушіння кукурудзи може коливатись, бо залежить від рівня вологості, з якою кукурудза надходить на елеватор. Це впливає на об’єм витрат палива і, в кінцевому підсумку, на ціну за 1 тонну сушіння.
Погоджується з колегою і виконавчий директор «КАЛІПСО» Антон Коробко. За його словами ціна в $50/т — реальна на ринку, якщо аграрію доводиться возити своє зерно на сторонній елеватор.
«Зараз в середньому ціна за тонно-відсоток коливається в районі 150-200 грн. По курсу НБУ, це $5. А тепер давайте порахуємо, у скільки нам обійдеться сушка, якщо потрібно з кукурудзи вологістю 24% (ви ж бачите, яка зараз осінь), висушити 10 тонно-відсотків? Тому я вірю в ціну $50/т для тих, хто возить на сторонній елеватор. Особливо з урахуванням нинішньої ціни на газ. Але в той же час на своєму сушка буде коштувати дешевше — приблизно $35/т».
В холдингу є декілька елеваторів, один з яких знаходиться в Чернігівській області. Планували його перевести на альтернативне паливо, але в умовах воєнного стану не встигли це зробити. Тож, щоб диверсифікувати ризики, вже закупили природній газ. Як зізнається Антон Коробко, хоч і доволі дорого їм обійшлася ця покупка, але з урахуванням того, що цього року призупинили інвестиції у всі проєкти — вважають, що це було правильне рішення.
Саме ціна на природній газ мала суттєвий вплив на зростання тарифу на сушіння кукурудзи, пояснює операційний директор компанії G.R. Agro Артем Ремпен. За його словами, в минулому році ціни на сушку доводилося тричі піднімати упродовж сезону — спочатку до 90 грн, потім до 120 і 180 грн за тонну. Цьогоріч ціни теж довелося трішки підняти.
«Наразі на всіх елеваторах компанії G.R. Agro встановлена ціна в 250 грн за тонно-відсоток. І тільки на «Котюжанському елеваторі» сушка обійдеться в 200 грн за тонно-відсоток, бо там ми використовуємо альтернативне паливо. На сушіння тонни кукурудзи потрібно рахувати приблизно 5,5 тонно-відсотка за середньою вологістю зерна, що надходить на елеватор. Помноживши 5,5 на вартість одного тонно-відсотка, а саме на 250 грн, отримаємо вартість сушіння 1375 грн на тонні».
Дещо схожу калькуляцію вартості сушки зерна, надав і співзасновник DroneUA Валерій Яковенко під час конференції Large Farm Management .
«В середньому знизити вологість кукурудзи на 1% буде коштувати фермеру 200 грн/тонна. Щоб знизити на 5%, це відповідно 1000 грн/т додаткових витрат. У розрахунку на 1 га при середній врожайності кукурудзи в 7 т/га - це вже 7 000 грн на 1 гектар. Змушує задуматися».
Чи може держава знизити ціну на газ для агросектору?
Розраховувати на те, що уряд виділить кошти на агросектор не варто. За словами народного депутата, секретаря аграрного комітету Івана Чайківського, у нас бюджет воюючої країни, тому, якщо держава дасть субсидії, чи перегляне тарифи для аграріїв, то ці гроші треба звідкись забрати. Відразу виникає питання: звідки? А всі ми знаємо, що при формуванні бюджету кошти закладали на найнагальніші видатки, усім іншим доведеться чекати перемоги.
«Тому сьогодні аграріям доведеться розраховувати тільки на свої сили та знаходити шляхи виходу з цієї, однозначно, складної ситуації і вони це розуміють».
Іван Чайківський також зауважив, що аграрії звикли покладатися на себе, а тому багато з них ще з весни оперативно шукали альтернативні шляхи — біопаливо, брекети та інші види дешевшого палива. Сьогодні є чимало нових технологій, тому аграрії активно шукають варіанти, які їм підійдуть і допоможуть зекономити.
Сушити не можна залишити в полі?
Куди ж дівати кукурудзу, якщо сушити дорого?
Багато хто, як і аграрій Антон Барабанов, буде залишати її в полі до весни.
На свій сторінці у Фейсбук ми також запитали в аграріїв, чи збираються залишати кукурудзу в полі. Отримали відповіді, що зимівля в полі або перенесення збирання кукурудзи на грудень може принести більше збитків, ніж користі.
У холдингу «КАЛІПСО» залишати в полі кукурудзу не будуть. Але поки відклали збір кукурудзи з вологістю 23%.
Мало хто практикує зимівлю кукурудзи в полі і в Дніпропетровській області. За словами Артема Ремпена, погодні умови в цьому регіоні не дозволяють отримати якісне зерно. Йому знайомі приклади, коли аграрії залишали на зиму кукурудзу в полі, а потім отримували неякісне зерно, яке змогли збути тільки на корма. Частіше за все, такий спосіб практикують аграрії з північних областей.
Підтверджує це керівник «Сейм Агро» Єгор Скляров. Під час Trend and Hedge Club він розповів, що компанія має в обробітку 3 тис. га. Землі знаходяться на самісінькому кордоні з росією. В цьому році довелося коригувати сівозміну і відмовитися від виробництва кукурудзи. А от ті його сусіди, в тому числі і агрохолдинги, які посадили цю культуру, вже прийняли для себе рішення залишити її в полі. І причиною була навіть не ціна на газ, а те, чи буде на елеваторах газ у листопаді.
Однак, агроном, доктор біол. наук Сергій Хаблак говорить, що перенесення збирання кукурудзи на зиму окрім додаткових проблем, нічого доброго не дає.
«Ті компанії, які планують збирати кукурудзу мінімум до кінця грудня, мають потім проблеми з якістю її зерна і з високою вологістю. Це виливається у фузаріози на початках, через що можлива здача частини зерна кукурудзи на спирт, залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності щонайменше на 10-15% наступного року через весняний обробіток ґрунту».
Комерційний директор «Баришівської зернової компанії» Таір Мусаєв також попереджає, що у випадку продажу кукурудзи до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів. А вони з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.
Та й потрібно пам’ятати, що при зниженні середньодобової температури до +5-6℃ практично припиняється інтенсивна вологовіддача. Тому на кожні 3-4% зниження вологи необхідно чекати 10-20 діб. Саме в жовтні-листопаді спостерігається найбільше падіння вологи зерна кукурудзи в полі. Далі цей процес сповільнюється. Навесні зерно практично не втрачає вологу.
Крім того, пожнивні залишки кукурудзи, закладені у ґрунт навесні, будуть довше розкладатися, активно забираючи з ґрунту азот.
Увага на ФАО, щоб потім не було проблем з вологістю
Сергій Хаблак також вернув увагу на те, що агрономи не притримуються рекомендацій по вибору гібридів ФАО і беруть занадто велику групу стиглості — наприклад, для зони Полісся беруть ФАО більше 250. Це у підсумку призводить до великої вологості зерна, яка часто перевищує 30%.
Сергій Хаблак
агроном, доктор біол. наук
«Через це і через подорожчання вартості газу, сушки і логістики багато агровиробників зменшують площу під кукурудзою або зовсім відмовляються від її вирощування в 2023 році. Другий рік поспіль допускають помилки у виборі гібридів кукурудзи. Проте майбутнє кукурудзи в Україні, особливо у зоні Полісся, — це вирощування кукурудзи з ФАО 150-200 зі збиральною вологістю 16-18%. Це, наприклад, гібрид Нур (ФАО160). Тоді не будуть розповідати про велику вологість кукурудзи, збитковість культури, переваги і легенди зимового збирання».
Він також додає, що багато продавців насіння рекомендують через кліматичні зміни і зміщення кліматичних зон вирощувати гібриди кукурудзи з великим ФАО, ніж рекомендується для зони згідно суми ефективних температур. При нинішніх тарифах на сушку такий підхід буде малоефективним.
Сушити кукурудзу кукурудзою
Ще одне рішення — використовувати зерно кукурудзи в якості сировини для роботи твердопаливного теплогенератора.
«У Сумській області більше рентабельно сушити кукурудзу на кукурудзі. Тобто закладати кукурудзу в теплогенератори. Адже, якщо аграрії отримають 10 т/га, то з логістикою 2,5 тис. за т (в нашому регіоні з місця) її не вигідно сушити. Дехто з аграріїв порахував і вирішив сушити кукурудзу кукурудзою. І це насправді вихід», — зауважив керівник «Сейм Агро» Євген Скляров.
Регіональний представник по роботі з ключовими клієнтами «Греко Груп» Сергій Малка розповів, що дійсно, зерно кукурудзи можна використовувати як паливо. Такий досвід є в аграріїв США, зокрема, в тих регіонах, де не ростуть дерева і ускладнене постачання традиційних видів палива. Водночас і деякі українські клієнти «Греко Груп» вже спробували такий варіант на власних потужностях. В цьому сезоні кількість зацікавлених і тих, хто хоче спробувати сушити кукурудзу на кукурудзі — збільшилась.
«Під час сушіння, теоретично, може бути велика зольність, що вимагатиме від оператора дотримання періодичності обслуговування. Але більше про ефективність такого варіанту та економічну обґрунтованість ми зможемо говорити по завершенню сезону», — пояснює Сергій Малка.
І додав, що в компанії готові сприяти клієнтам, які планують на власних потужностях використовувати кукурудзу в якості палива.
Піти в переробку
Нинішня ситуація мотивує агробізнес розвивати переробку кукурудзи. Як пояснює секретар аграрного комітету, народний депутат Іван Чайківський, це стосується не тільки кукурудзи. Сьогодні, коли логістика з‘їдає увесь дохід або й заганяє у збиток, доводити сировину до кінцевого продукту — це реальний вихід для аграріїв. Тому багато хто з них цікавиться, вчиться та шукає, як створити додану вартість.
«До прикладу, садівництво, заморожування ягід, будівництво теплиць набирають популярності. Та тут важливо врахувати одну особливість — аграрне середовище завжди було доволі замкнуте і кожен воліє про свої плани мовчати. Тому в результаті може виникнути перевантаження ринку на якомусь напрямку. Та навіть в такому випадку, я вважаю, що це піде на користь. Я прихильник конкуренції, бо вона змушує кожного гравця ставати кращим».
Він також вважає, що стресова ситуація, яка склалася піде агросектору на користь. Адже в процесі пошуку нових шляхів формуватимуться нові тенденції. Наприклад, аграрії звернуть увагу на маловрожайні, але високорентабельні культури.
Тож, у що вигідно переробляти кукурудзу?
Біоетанол
«Чому б Україні не організувати виробництво біоетанолу з 8,5 млн т кукурудзи, яку ми щорічно експортували в Китай», — задається питанням голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. Він порахував, що в минулому році Китай виробив 3,4 млрд літрів біоетанолу. З того обсягу української кукурудзи, яка була експортована в Китай можна виробити 3,2 млрд л біоетанолу.
«Тобто, майже 100% біоетанолу, що виробляється в Китаї, може бути вироблено з української кукурудзи», — зауважує експерт.
Насправді агрохолдинги вже дивляться в бік виробництва біоетанолу. В минулому році спиртовий завод придбала агрофірма компанії Ristone Holding. В цьому році компанія VITAGRO Сергія Лабазюка купила Марилівський спиртзавод у Тернопільській області. Наразі завод не працює. Відомо, що компанія планує наступного року виробляти на ньому біоетанол.
VITAGRO володіє чималим земельним банком на території Хмельниччини, яка дає урожай по кукурудзі на рівні 2,5 млн т на рік. Тому лише в цій області великий потенціал. Однак під час конференції «ПроАгро» директор із розвитку інновацій VITAGRO Сергій Савчук відмітив, що потрібно вносити зміни в законодавство по біоетанолу, який би зобов’язав додавати його в пальне.
«Якщо буде законодавча база прийнята, яка, до речі, вже розроблена, то для нас це зніме дуже багато бар'єрів з точки зору додаткових гарантій споживання на ринку»,— каже Сергій Савчук.
Одним із найбільших виробників біоетанолу в Україні є «Галс Агро». Гендиректор компанії Сергій Кравчук під час конференції пояснив, що Україна може виробити зараз 150 тис. т біоетанолу в рік при планованій потребі в 300 тис. т. А значить є сенс підвищувати виробництво у два рази.
«Якби нам Євросоюз ще підтвердив на якийсь середньостроковий період квоти на біоетанол, наприклад, на 5 років, це досить сильно зменшило б кількість зерна, яке потрібно вивозити, — в 4 рази. Тобто, на кожні 4 тонни кукурудзи можна буде вивозити одну тонну біоетанолу. Хто виробляє, молодці, хто може запуститися, використовуючи якісь спиртзаводи, добудувати там станції по абсобртизації спирту — це потрібно робити», — зауважив Сергій Кравчук.
Біометан з силосу кукурудзи
Силос кукурудзи можна використовувати і якості сировини для виробництва біометану. За словами начальника відділу розвитку продуктів та агросервісу, кукурудза та соняшник «КВС-УКРАЇНА» Сергія Красновського, окупність інвестицій у біогазовий завод, який працює на силосі кукурудзи, складає 6-7 років. З урахуванням поточної ситуації з цінами, то вирощування кукурудзи на силос для виробництва біогазу стало вигіднішим, ніж її вирощування на зерно.
500 га кукурудзи здатні забезпечити безперервну роботу біогазового заводу потужністю 1 МВт при середній урожайності зеленої маси кукурудзи 40 т/га.
Чому кукурудза? Вона:
- може формувати 40-50 і більше т/га зеленої маси, тому з усіх зернових культур найкраще підходить для виробництва біогазу;
- легка у вирощуванні;
- легко силосується і зберігається тривалий період.
За словами Сергія Красновського, із силосу кукурудзи найвищий вихід біогазу — до 200 м3 із однієї тонни. Наприклад, у сорго — 110 м3. Також за дослідженнями компанії, із силосу кукурудзи на 30 добу вивільняється близько 90-95% біогазу. Тобто, швидкість вивільнення біогазу досить висока, і це збільшує пропускну здатність заводу.
Крім того, під час роботи біогазових заводів можна отримати дигестат — продукт, який використовується як органічне добриво. В 1 м3 дигестату, отриманого із сировини силосу кукурудзи, міститься близько 6 кг загального азоту, 2 кг оксиду фосфору і 9 кг оксиду калію. В подальшому він сепарується на тверду і рідку фракцію.
Сергій Красновський зауважує, що при інтенсивній технології вирощування кукурудзи, якщо внести 50 т/га твердої фракції або 300 т/га рідкої фракції, — можна повністю відмовитися від внесення мінеральних добрив. До речі, ці цифри можуть бути і значно меншими, так як за таких норм на поле вноситься близько 200 кг/га азоту.
Отже, глибока переробка не тільки дає можливість збільшити прибуток з тонни зерна і зняти проблему доставки продукції за кордон, а ще й зекономити на добривах.
Наталія Родак, Latifundist.com
