Кінець рекордам: чим загрожує аграріям нова інструкція щодо обліку зерна?
Джерело фото: Latifundist.com
Вже четвертий рік поспіль Україна встановлює вражаючі рекорди в аграрній сфері. Станом на сьогодні українські аграрії зібрали найбільше за історію нашої країни збіжжя ранніх зернових, бобових та ріпаку — більше 52 млн т. Загалом прогнозують, що цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних досягне рекордних 105 млн т, а експорт перевищить 65 млн т.
Крім того, основні конкуренти України на світовому ринку зернових мають проблеми із врожаєм, тож на фоні відновлення економіки сформувався великий попит на українське зерно. Це означає, що виробники можуть продати свій продукт з рекордним прибутком. Але всі ці оптимістичні прогнози можуть бути перекреслені одним міністерським наказом — «Про затвердження Інструкції з ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах усіх форм власності».
Нова стара інструкція
Історія Інструкції з ведення обліку й оформлення операцій із зерном тягнеться ще з радянських часів, оскільки спочатку на території України вона застосовувалась в редакції наказу Міністерства заготівель СРСР №55 від 15 лютого 1978 року. Потім за час незалежності документ змінив дві редакції: наказ Міністерства аграрної політики України №310 від 11 липня 2005 р. та наказ №661 від 13 жовтня 2008 р. Останній діяв майже дев’ять років, доки у 2017 р. Кабінет Міністрів не прийняв рішення скасувати наказ про затвердження Інструкції як документу, що втратив актуальність та встановлює регуляторні бар’єри.
За останні 4 роки відсутності подібного регулювання бізнес переконався у тому, що у такому документі немає потреби, а його існування значною мірою зводилось до створення умов для здійснення тиску на бізнес.
Водночас, влітку цього року офіційний веб-сайт Мінагрополітики опублікував для громадського обговорення проєкт наказу. В документі пропонується відновити бюрократичну Інструкцію з ведення якісно-кількісного обліку зерна. На мою думку, це крок назад у питанні дерегуляції зернової галузі.
Експортувати, але не змішувати
Так, до 2017 року Інструкція була основним документом, який впроваджував заборону на змішування різних класів зерна одного виду. Для представників агробізнесу неможливість формувати змішані партії зернових означає зайві логістичні витрати, дефіцит потужностей для одночасного зберігання зерна різних класів, надмірну тривалість перевалки зернових у портах та перевантаженість транспортної інфраструктури. Також, відновлення обмежень щодо змішування ускладнить життя вітчизняним експортерам та зробить експорт менш привабливим з погляду прибутків. В результаті цього країна втратить значні надходження від експорту зернових.
Слід зазначити, що формування змішаних партій зерна не несе жодних ризиків для експортерів. На сьогодні учасники світового ринку зернових при оформленні своїх експортних операцій переважно використовують стандарт контрактів Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами — GAFTA. Водночас GAFTA не обмежує жодним чином гравців ринку у змішуванні партій різних класів зернових.
Читати по темі: Рекордный урожай, нестабильные цены на газ и риск диоксинов
Дерегуляція vs Повернення до СРСР
Отже, проєкт Інструкції є пережитком радянських часів, адже більшість її норм не відповідають сучасним практикам ведення зернового бізнесу, а також містять багато інших недоліків.
Зокрема, питання обліку зерна — це здебільшого питання бухгалтерського обліку, які регулюються іншими нормами законодавства. Тому для представників бізнес-спільноти є не зовсім зрозумілим те, чому, на відміну від інших галузей економіки, для зернової галузі пропонується додаткове регулювання відповідних питань.
Загалом за останні роки були прийняті помітні кроки для дерегуляції ринку зерна, що зі свого боку призвели до видимих економічних результатів:
- завдяки послабленню регуляторних бар’єрів знизилися адміністративні витрати бізнесу, тоді як збільшився рівень оборотності агропродукції;
- вільні кошти аграрні компанії використовували для свого розвитку як технологічного, так і організаційного;
- в підсумку це обертається в серію рекордів в аграрному секторі, якою пишається вся країна.
Експортний потенціал зернового ринку України зростає з кожним роком, тому ми не можемо допустити, щоб проєкт Інструкції відкинув агросектор на 4 роки назад. Тож давайте приймати рішення з оглядом не на минуле, а на майбутнє успішної країни.
Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації
