Елементи точного землеробства як ще один інструмент R&D. Думка практика
Джерело фото: Latifundist.com
Олена Нінуа, провідий агроном, R&D-менеджер агрохолдингу «Астарта-Київ» та випускниця курсу «Чітке ТЗ», поділилася подробицями про те, які саме дослідження та дані збирають при роботі з системами точного землеробства. Розповіла, як ці дані аналізують та використовують, а також на якому земельному банку простіше впроваджувати елементи ТЗ.
У компанії «Астарта-Київ» я займаюсь виробничими випробуваннями, тому не можу використовувати і впроваджувати елементи точного землеробства в класичному розумінні. Адже основою моєї роботи є дослідження ефективності препаратів, посівного матеріалу, норм сівби, схем живлення тощо, котрі ми плануємо інтегрувати в технологію та пошук нових перспективних варіантів, які б задовольнили наші потреби. Для цього робимо фенологічні обліки та регулярно стежимо за розвитком рослин на дослідних ділянках. Однак наразі потрібно більше інструментів, щоб підтвердити ці спостереження.
Виробничі випробування відрізняються від дрібноділянкових дослідів своєю масштабністю. З одного боку, існує ризик отримати значну похибку. З іншого — є можливість оцінки саме у виробничому процесі. Проблему похибки ми вирішуємо повторностями та ідентичністю технології на всіх локаціях конкретного досліду.
Читайте також: Заглядаємо в кишеню американського фермера. Скільки витрачає на 1 га виробництва кукурудзи і платить за оренду землі
У моїй роботі існує гостра необхідність точного прогнозування врожайності, за якого похибка не має перевищувати 7%. Тому ці спостереження варто доповнити:
- знімками з дронів,
- показниками вегетаційних індексів,
- картами рельєфу,
- агрохімічними картограмами,
- навігаційними лініями роботи сівалок та оприскувачів.
Наприклад, торік на дослідних ділянках ми тестували прилад POGO Stick, котрий дає аналітику щодо густоти і фази розвитку просапних культур. Як на мене, більш цінною інформацією є саме оцінка швидкості перебігу фаз розвитку, тому що це дає розуміння якості посіву, обробітку ґрунту, а інколи навіть і фракції насіння. До речі, приблизно 70% отриманих даних корелювали з заліковою урожайністю.
Читайте також: Як запровадити нові технології в агрохолдингу: практичні поради від Агрейн
Логічно було б припустити, що відбір проб рослин слід здійснювати, спираючись на карту рельєфу й аналітику зон неоднорідності за кілька років, але без високоточних супутникових знімків знайти чіткі межі цих зон майже неможливо. Нинішня якість таких карт дає мені змогу лише post factum пояснити отримання незадовільних результатів, але це теж важливо.
Остаточною метою більшості досліджень є оцінка врожайності кожної дослідної ділянки та порівняння її з контрольною. Однак, щоб робити це коректно, потрібно розуміти, які фактори, окрім досліджуваного, могли вплинути на кінцевий результат. Минулого року для цього ми використовували карти врожайності, рельєфу та вологості, отримані під час обмолоту культур за допомогою ресурсу Climate FieldView. Цього сезону хочемо розширити пул аналітики, долучивши й інші елементи моніторингу, доступні в цій системі.
Ще більше, ніж якісно збирати дані, потрібно навчитися правильно їх опрацьовувати, аналізувати і швидко відслідковувати взаємозалежності. Для мене сьогодні це є пріоритетним завданням. Тому я гадаю, що елементи точного землеробства легше впроваджувати на невеликому земельному банку, адже тоді простіше правильно організувати їх використання та аналізувати отриману інформацію. Таким чином можна швидше помітити ефект або ж його відсутність (що теж можливо).
Олена Нінуа, провідний агроном та R&D-менеджер агрохолдингу «Астарта-Київ»
