Duster чи Нива, або Якими пільгами приманити агронома
Джерело фото: Latifundist.com
Пільги, як інструмент кадрової політики, досить розповсюджена річ в агробізнесі. Втім, реалізується вона не завжди системно й доцільно з фінансової точки зору, а співробітники можуть не помічати цінність пільг та сприймати їх як належне. Виходячи з цієї проблематики, ми дослідили, як працюють пільги для різних посад в рамках проєкту Agrohub HR360 Benchmarking.
Які базові пільги отримують агрономи
Робота агронома передбачає постійні переміщення, тож найбільш розповсюджена пільга — це службове авто або компенсація палива та обслуговування власного, таким забезпечені близько 85% агрономів.
При цьому, отримання службового автомобіля серед агрономів значно популярніше, ніж компенсація витрат на власне авто. Ми також деталізували типи та класи якості авто й їхню кореляцію з посадами.
Вочевидь, чим вище посада, тим більш високого класу авто надає компанія. А найбільш розповсюдженим типом авто є SUV — їх має 77% агрономів. Ми виділили 3 рівня SUV та визначили відсоток наявності в агрономічній службі кожного з них:
- стандарт (Renault Duster та подібні) — 42%;
- нижче стандарту (Нива та аналогічні) — 49%;
- вище стандарту (авто подібні до Mitsubishi L200) — 9%.
Цікаво, що ми виявили кілька випадків, коли агрономи обирали роботодавця через більш престижний та комфортний варіант умовного Renault Duster, замість умовної Ниви.
Також однією з найчастіших пільг, що знову-таки пов’язана з переїздами, є оренда житла, яка може бути у формі надання готового, або як компенсація у певному розмірі, що залежить від локації.
Близько 70% агрономів на ринку забезпечені харчуванням. В агрокомпаніях годувати людей в полі — це нормальна практика, яка розповсюджується на весь польовий персонал.
Агрономи мають привілей на ринку в навчанні, у порівнянні з іншими співробітниками, 100% мають до цього доступ. Зазвичай, воно реалізується у двох форматах:
- навчальні програми у зовнішніх експертів;
- внутрішнє менторство, коли більш досвідчені агрономи навчають молодших.
Щодо медичного страхування, то ми виявили його розповсюдженість у Києві та в інших обласних центрах, в той час як в решті населених пунктів ця пільга обмежується доступністю відповідних клінік, що співпрацюють зі страховими компаніями.
Враховуючи, що дослідження ми проводили протягом 2022 року, треба зазначити, як на ситуацію вплинула війна.
Забезпечення авто, житлом та харчуванням не зникли, а на початку вторгнення більшість компаній збільшила на це бюджет в рази, в умовах масштабної релокації співробітників разом з рідними й гуманітарної допомоги тощо.
Проте, у перші півроку багато агробізнесів поставили на паузу певні пільги, які стало складно реалізовувати, наприклад навчання, видачу кредитів та позик, а від деяких відмовились, зокрема від медичного страхування. Втім, ми не спостерігали суттєвих скорочень та зниження зарплат серед агрономів.
До речі, найбільший оклад (без врахування бонусів) лінійного агронома у 2022 становить 38400 грн, провідного — 80 тис. грн, а головного 200 тис. грн.
Різні компанії — різний функціонал?
Під час дослідження ми створили мепінг по кожній посаді, оскільки побачили що їхній функціонал може відрізнятися в різних компаніях, і лише згідно однакових назв порівнювати некоректно. Ми проаналізували структуру всіх посад, виявили рівні їх навантаження та відповідальності.
Виявилось, що агрономічна служба — найбільш стандартизована на ринку, в усіх компаніях вона має однакові функції, а головна різниця лише у підходах до вирощування культур. Але також певні розбіжності диктуються земельним банком та особливостями умов кожного бізнесу.
Згідно нашого дослідження, у більшості компаній рядовий агроном веде близько 3 тис. га, на другому місці — відповідний показник 5 тис. га. Також на кількість агрономів впливає щільність земельного банку, від якої залежить час та витрати на логістику.
Другий момент — це спеціалізація. Ще кілька років тому існувала тенденція дроблення посад на агрономів з насіння, з ЗЗР тощо, але з точки зору бізнесу доцільність цього невисока, рядовий спеціаліст здатен системно вести всі аспекти вирощування і це ефективніше, тож наразі ринок повернувся до уніфікації.
Виключення зустрічаються у специфічних випадках, наприклад, при наявності великих насіннєвих ділянок в компанії може бути окремий агроном з насіння. А по класиці ієрархія в агрохолдингах наступна:
- керівник агрономічної служби холдингу,
- головні агрономи окремих компаній,
- провідний агроном, як ланка між головним та лінійними
- і, власне, певна кількість лінійних.
В менших підприємствах структура простіша.
Як надавати пільги, аби дійсно мотивувати
Найгірший варіант — це пільги заради пільг. Бізнесу потрібно чітко розуміти вартість та доцільність кожної з них, а для цього ми рекомендуємо аналізувати, за потреби проводити опитування та будувати власну систему пільгування, яка буде прозорою та зрозумілою для всіх співробітників.
Також важливо рівномірно приділяти увагу різним посадам, наприклад, якщо навчати агрономів, але не навчати механізаторів, це вірогідно демотивуватиме частину команди та сприятиме радше розсинхронизації, а не злагодженій роботі. Теж саме стосується різних кластерів в рамках великого агрохолдингу — у них також мають бути рівні можливості.
Компанія витрачає на пільги реальні гроші, тому важливо проводити дослідження в цій області, адже кадрова політика без оптимізації витрат може нашкодити бізнесу.
У майбутньому ми маємо намір дослідити не тільки наявність пільг та їхній вплив на мотивацію співробітників, а й оцифрувати конкретні витрати на їхнє втілення, наприклад, скільки вартує пальне й обслуговування службових автомобілей. Гадаю, тоді ми зможемо чітко прорахувати, що ж доцільніше — Duster чи Нива?
Дмитро Лєбєдєв, керівник Agrohub HR360 Benchmarking
