Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Що з цінами на зернові та чи дійсно європейські переробники забили стоки українським зерном?
Денис Мараренко, керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем»
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
Слідом за польськими фермерами, на протести вийшли аграрії Румунії та Болгарії. Якщо у Польщі протестувальники просять обмежити імпорт українського зерна, то болгарські і румунські аграрії вимагають скасувати безмитне ввезення агротоварів з України. Спільне у заявах аграріїв із цих країн те, що вони звинувачують українське зерно у значному падінні цін на зернові. А ще заявляють, що не можуть продати свою продукцію, бо переробники забили склади українською.
Чи дійсно зерно осідає у країнах Східної Європи, а не йде транзитом? Чи є сенс встановити трекери на зерновози та вагони, щоб проконтролювати їх рух, наприклад, до портів Польщі? Чому ціни на зерно зараз низькі і чи побачимо далі їх зростання? На ці питання відповідає Денис Мараренко, керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем».
Поведінка польських фермерів зрозуміла
Чому? Бо вони не продали своє зерно тоді, коли ціна на ринку досягла свого піку. Коли з листопада ціни почали знижуватися, вони сиділи на стоках в очікуванні, коли ж ціна відновиться.
А ціна поки не росте. Наприклад, зараз ціна на кукурудзу майже на €100 нижча від пікової ціни. Хто в цьому винний за версією польського фермера? Звісно, українське зерно. Хоча це твердження і хибне, проте польські фермери його активно використовують, щоб заспокоїти себе: не я винний, що не продав, а українське зерно.
Та якщо сісти і порахувати собівартість вирощування кукурудзи, а це 4,5 тис. злотих/га (більше $1 тис./га), та відняти дотацію — біля 700 злотих/га ($156/га), то навіть теперішня ціна на цю культуру є досить непоганою для фермера. Я вже не говорю про ту ціну, яка була у жовтні. То чому було б не продавати?
А те, що польська влада почала підтримувати фермерів і заявила, що обмежить ввіз українського зерна — не стало для нас, трейдерів, якоюсь несподіванкою. Всі знають, що восени у Польщі вибори до Сейму. Потрібно своїх виборців підтримати.
Ціну на зерно формує ринок
Падіння цін на зернові, яке ми зараз спостерігаємо у світі, аж ніяк не викликане експортом українського зерна через західні кордони. Потрібно пам’ятати: ціну на зернові завжди формує ринок.
Зараз попиту на ринку майже немає, і це теж тисне на ціни. Бо покупці до цього активно купували зерно і сформували запаси на декілька місяців вперед. Боялися, що через ускладнену логістику з України не зможуть у майбутньому регулярно отримувати необхідні їм об’єми. Наприклад, ті переробники, з якими працює «Агросем», покриті зерном на декілька місяців вперед (частіше це 2 місяці, не довше). Багато переробників зменшили свої потужності. Тому зараз на ринку присутня пропозиція купівлі зерна з поставкою у серпні.
Цікаво, що на фоні падіння цін були випадки (і не одиничні), коли переробники, забивши свої склади, просили брокера продати це зерно, щоб потім купити дешевше. І, дійсно, через деякий час купували дешевше.
Навіть зараз, коли кажуть, що у Польщі багато українського зерна на стоках і його неможливо вивезти — це неправда. На ринку є великі компанії, які говорять, що якщо потрібно збільшити потужності транзиту через Польщу, то вони легко додадуть до експорту 180-200 тис. т і вивезуть цей об’єм. Проте не всі зерно продають.
Більшість зерна через Польщу йде транзитом
Польські покупці дають однакові умови як для українських продавців, так і для польських. Однак левова частка українського зерна йде через цю країну транзитом.
Якщо взяти для прикладу нашу компанію, то більш ніж 95% продажів «Агросем» через польський кордон — це транзит. Та і багато покупців, з якими ми спілкуємося говорять, що жодної тонни українського зерна не продали всередині Польщі.
Щоб українське зерно йшло саме транзитом через Польщу, а не осідало там, було багато вкладено коштів у розбудову інфраструктури країни. Для цього проклали нові залізничні маршрути, збільшили портові потужності (наприклад, відкрили непрацюючий раніше порт Колобжега). Додаткові складські приміщення побудували у портах Щецин, Гданськ.
Про пломбування вагонів-зерновозів на кордоні
Чи є сенс в пломбах чи трекерах, щоб прослідкувати, аби українське зерно йшло транзитом через Польщу? На мою думку, немає.
Економічно недоцільно відправляти зерно, наприклад, у порт Гданська, а по дорозі змінити його маршрут, щоб тишком-нишком комусь іншому продати всередині країни.
По-перше, ціна на зерно у порту Гданська і всередині Польщі буде кардинально відрізнятися (звичайно, вона буде значно нижчою). По-друге, вам доведеться заплатити чималі кошти за переадресацію товару та штраф від перевізника. Думаю, трейдери не ризикнуть на такий крок, бо це буде коштувати не так і дешево.
Якщо говорити про Угорщину, то ми, наприклад, незначну кількість зерна продаємо всередині цієї країни, і приблизно 95% веземо транзитом. Усі партії оформляємо по транзитній накладній Т1 і на кордоні товар не розмитнюємо. Далі агропродукція їде до Італії, Австрії чи Хорватії.
Чи побачимо зростання цін?
Певна надія на це є. Зараз індикативи продавців набагато відстають від тих цін, по яким готові купувати зерно покупці. На ринку навіть ходять розмови про те, ціни можуть ще більше просісти і повернутися до рівня 2021 року. Ми в це не вірили до того часу, коли не побачили ціну €240 на кукурудзу на французькій біржі MATIF. Тому все може бути.
Але ми також віримо в те, що ринок активізується і ціни стабілізуються. Принаймні, у наступному місяці. Бо і запаси у переробників повинні зменшитися. Та чи буде місце для продукції, щоб контрактуватися по споту? Думаю, що такого місця буде небагато. Всі контрактуються, враховуючи свої потреби та складські потужності. Зараз багато компаній контрактуються на травень-червень. І багато хто каже: хочете зараз по споту продати, то плануйте наперед.
Денис Мараренко, керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем»
