Східна Європа закриває кордони для українського зерна. Як це вплине на агроекспорт і як ситуацією може скористатися росія
Джерело фото: Latifundist.com
Ефект доміно: 15 квітня Польща ввела тимчасове обмеження на імпорт агротоварів з України, як вже у наступні два дні таке саме рішення ухвалили в Угорщині та Словаччині. На черзі може бути Болгарія, де теж вже говорять про «захист національних інтересів». І вже відомо, що представники Соціал-демократичної партії (СДП) Румунії планують звернутися до уряду з аналогічним проханням.
Чи підуть ці країни слідом за Польщею і обмежать ще й транзит агротоварів через свої країни? Поки місцева влада запевняє, що цього робити не буде. За словами українських трейдерів, зараз агропродукцію не пропускають тільки через україно-польський кордон, а на інших західних переходах товари рухаються.
Також відомо, що 17 квітня в Польщі відбулися переговори з українського стороною щодо «зернового питання». По результатам цієї зустрічі міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що країна може відновити транзит української агропродукції, але якщо отримає 100% гарантію, що товари не залишаться в межах країни.
Як ця ситуація вплине на український ринок? І чи законними були рішення Польщі, Угорщини та Словаччини? Адже вони є членами ЄС, а отже не можуть одноосібно змінювати свою торгову політику.
Заборонений імпорт: список
«Рішення Варшави протирічить досягнутим раніше домовленостям». Такою була перша реакція Мінагрополітики після заяви польської сторони про заборону імпорту і транзиту української агропродукції.
Ще декілька днів тому українська і польська сторона погодили, що чотири культури — пшениця, кукурудза, насіння соняшнику та ріпаку — до 1 липня 2023 року експортуватимуться через Польщу тільки транзитом. А тут польська сторона в одноосібному порядку забороняє відразу 18 позицій. Причому у перелік заборонених продуктів крім зернових потрапили льон і коноплі, цукор, молоко, яйця, м'ясо птиці, вино, мед та навіть яловичина і свинина.
Але ж деякі з перелічених товарів Україна або взагалі не експортує у країну, або в невеликій кількості. Наприклад, свинину та яловичину у 2022 році Україна взагалі не продавала у Польщу. Найбільше в цю країну ми експортували кукурудзу (2099,73 тис. т), насіння ріпаку (701,07 тис. т) та макуху (639,17 тис. т).
По іншим товарам ситуація у 2022 році виглядала таким чином:
- мед — 8,86 тис. т;
- льон — 3,38 тис. т;
- овочі (сирі або зварені у воді або на пару) заморожені — 3,36 тис. т;
- вершкове масло та інші жири та олії, виготовлені з молока; молочні пасти — 5,45 тис. т;
- молоко та вершки, згущені або з додаванням цукру або інших підсолоджувальних речовин — 5,16 тис. т;
- молоко та вершки, незгущені та без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин — не експортувалися;
- Сири та сир — 2,53 тис. т;
- вина виноградні натуральні, включаючи кріплені; сусло виноградне — 0,17 тис. т;
- соки та екстракти рослинні; пектинові речовини, пектинати та пектати; агар-агар — 0,06 тис. т;
- соки фруктові (включаючи виноградне сусло) та соки овочеві, незброжені — 39,88 тис. т;
- шишки хмелю — 0,04 тис. т
- яйця птахів, у шкаралупі, свіжі, консервовані чи варені — 0,03 тис. т.
Бачимо, що скоріше ми знайдемо на наших полицях польську молочну продукцію, ніж нашу у Польщі.
Але навіть заборона експорту того ж цукру до Польщі боляче вдарить по наші галузі.
«Заборона експорту цукру до Польщі (можливо Угорщини) — це також потужний удар по цукровій галузі. Протягом 2023 року (січень-березень) Україна експортувала на зовнішні ринки 124 тис. т цукру (орієнтовно виручка становила майже €100 млн). Польща та Угорщина разом імпортували майже 32 тис. т цукру, що складає 25% від загального експорту. Тобто до цих країн виїжджав кожний 4 кілограм цукру що експортувався».
Виборці оцінять
На своїй сторінці у Фейсбук головний редактор Latifundist.com Костянтин Ткаченко задався питанням: за яким принципом складався цей список? Більшість коментаторів вважає, що це популізм. «Заборони те, що виборці оцінять». Дехто припустив, що до уряду могла звернутися місцева молочна асоціація, от молочну продукцію і включили у список.
І дійсно, вся справа у виборах до Сейму, які відбудуться цієї осени. Польський політолог та журналіст Марек Сієрант розповів Radio NV, що фермери на всіх виборах завжди віддавали перевагу правлячій партії «Право і справедливість» (ПіС).
«Фермери — це якраз електорат ПіС. А останні соціологічні дослідження показують, що у партії погана підтримка з боку фермерів. І ті різкі рішення, які приймала влада, тільки підтверджують, що вона в паніці і якнайшвидше хоче прикрутити цю ситуацію. Але це вже неможливо зробити», — говорить Марек Сієрант.
Як ситуація вплине на український експорт?
У «Агросем» на україно-польському кордоні «застрягло» 200 вагонів зі збіжжям. Як розповів в ефірі «Єдиного телемарафону» керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем» Денис Мараренко, ще до заборони експорту була дана вказівка «з верху» ускладнювати всіма можливими шляхами проходження ветконтролю і, як наслідок, затримувати розмитнення товару, який йде з України. Тому вже декілька тижнів вагони та автомобілі-зерновози стоять на кордоні.
Денис Мараренко
керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем»
«Зараз експортери шукають нові логістичні шляхи. Це критична ситуація, на яку ніхто не розраховував, адже рішення приймалося з сьогодні на завтра. А так рішення прийматися не можуть. Компанії повинні пристосуватися до нових правил і нового ведення бізнесу. Якось перенаправити свої потоки».
Читати також: Що з цінами на зернові та чи дійсно європейські переробники забили стоки українським зерном?
Денис Мараренко додає, що в основному вся агропродукція експортувалася через три польські переходи. Для цього як з української, так і польської сторони були збільшені потужності перевантажувальних терміналів. Заборона імпорту і транзиту української агропродукції завдасть удару по інвестиційних планах розбудови нових перевантажувальних терміналів. А ще ставить під загрозу роботу з партнерами, з якими упродовж минулого року були напрацьовані гарні бізнес-відносини.
Денис Мараренко
керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем»
«Якщо були підписані довгострокові контракти, то більше шансів домовитися із покупцями про їх пролонгацію. А от ті контракти, які підписувалися ситуативно, зараз на руку покупцям. І вони ним скористаються, щоб закрити контракти і не виконувати. Адже коли цей контракт підписувався, ціни на зернові були високі, а зараз він може придбати більш дешевший товар».
Вигідний момент для росії
Ситуацією із блокуванням українського експорту та транзиту агротоварів через східноєвропейські країни може скористатися росія.
«У кремлі ще активніше почнуть саботувати домовленості «зернового коридору» з Україною, ловлячи «момент», — пише у своїй колонці на «Європейській правді» експерт із міжнародної торгівлі Назар Бобицький.
Погоджується з цією тезою і аналітик сільськогосподарського ринку Barva Invest Павло Хаустов. За його словами, ця ситуація сильно обмежить наші експортні можливості і водночас посилить позицію росії з приводу морського експорту.
Павло Хаустов
аналітик сільськогосподарського ринку Barva Invest
«Адже з появою можливості експорту морем («Зернова ініціатива»), експорт суходолом все одно не втратив популярності, завантаження цього напрямку лише трохи спало у порівнянні з піковими показниками, які Україна демонструвала восени. Що стосується Дунаю, то тут Україна продовжує ставити рекорди експорту».
В умовах неповноцінно функціонуючого морського експорту, навіть без проблем на кордоні, Україні не вистачає всіх наявних експортних шляхів, щоб до появи наступного врожаю вивезти весь експортний потенціал зернових, олійних культур та продуктів переробки.
А це означає, що на ринку пропозиції більше, ніж наявного попиту. Тому зниження можливостей експортувати через європейські кордони робить нас ще більше залежними від «зернової угоди».
За словами Павла Хаустова, навіть в умовах повномасштабної війни, Україна вирощує в 2-5 разів більше зерна та олійних, ніж споживає всередині країни. Це означає що виробники зможуть продати 50-80% врожаю. Звичайна компанія і при значно менших показниках збанкрутує.
Павло Хаустов
аналітик сільськогосподарського ринку Barva Invest
«Враховуючи, що в України через місяць буде цейтнот щодо «зернового коридору», а зараз в нас активні спроби заблокувати єдиний альтернативний шлях, то процитую пана Тараса Чмута: «Буде гірше».
У свою чергу Марек Сієрант говорить, що у польському уряді зараз розуміють, яку небезпеку становить це рішення.
«Раніше це не хотіли розуміти. Це ж рішення Ярослава Качинського (голова партії ПіС — прим. ред). Він оголосив на передвиборчому мітингу, що все — зупиняємо увесь імпорт з України. А вже ввечері міністр Буда (міністр розвитку і технологій Вальдемар Буда — прим. ред) спеціальним указом запровадив це на польському кордоні. Хоча це протирічить правилам спільного ринку в ЄС. І пізніше влада скаже польським аграріям, що винуватий путін та ЄС, бо з ЄС вже давно «ведуть війну» за судову владу, бо хочуть вручну нею управляти… Тому або це агенти путіна сидять, або це люди, які не можуть включити мозок і подумати, до чого призведе ця ситуація. Або розуміть, що програють вибори і їм все одно, що буде далі», — наголошує Марек Сієрант.
Читати також: Ольга Трофімцева: Європейських фермерів потрібно заспокоїти — після вступу в ЄС Україна не «засипле їх зерном»
Чи законні дії східноєвропейський країн?
В Єврокомісії заявили, що односторонні дії Польщі та Угорщини щодо заборони імпорту українських сільгосптоварів є неприйнятними, бо торгова політика є виключно компетенцією ЄС. За інформацією Reuters, на цьому тижні ця тема буде обговорюватися на зустрічі країн-членів ЄС в Брюсселі. Тож чекаємо, якими будуть подальші дії Єврокомісії.
У своїй колонці на «Європейській правді» Назар Бобицький зауважує, що Польща своїм рішенням порушила відразу декілька законодавчих норм.
- Це пряме порушення норми Угоди про асоціацію (УА) про неприпустимість запровадження кількісних обмежень або заборон на імпорт товарів (Стаття 35 УА).
- Це рішення навряд чи можна назвати сумісним з самим законодавством ЄС, а саме з Договором про функціонування ЄС (стаття 28 (2) та стаття 29). Ця норма Договору гарантує безперешкодний обіг товарів у межах митного союзу ЄС (частиною якого є Польща з усіма вигодами, які випливають з цього для польських експортерів) після дотримання всіх необхідних формальностей розмитнення.
І тут Назар Бобицький звертає увагу, що Договір ЄС прямо і недвозначно надає товарам походженням з третіх країн (якою є Україна), після їх розмитнення при ввезенні на митну територію ЄС, такий самий статус, як і товарам європейського походження.
«Ця сама норма, по суті, демонструє абсурдність будь-яких спроб польської сторони розділити імпорт і транзит українських товарів до інших країн ЄС, оскільки режим митного союзу ЄС не допускає існування окремих національних митних територій (ви не можете лише «транзитувати» товар з Варшави до Берліна)», — говорить експерт.
Назар Бобицький також зауважує, шо рішення польської сторони повністю ігнорує передбачений законодавством ЄС механізм захисних заходів (safeguards), які можуть тимчасово запроваджуватися у разі непередбачуваного, різкого зростання імпорту товарів з третіх країн та появи значних збитків чи загрози збитків європейським виробникам. Але для використання цього механізму потрібно довести факт і взаємозв’язок між імпортом і суттєвою шкодою переважній кількості європейських виробників.
Український товар знайде свого покупця
Як зазначає в Instagram генеральный директор «Спайк Брокерс» Олександр Соловей, щоб не обрала Європа, український товар так чи інакше буде знаходити свого покупця.
Олександр Соловей
генеральний директор «Спайк Брокерс»
«Європейські країни сьогодні можуть обрати або протекціонізм, або вільний ринок. Захист власного виробника сподобається локальному виборцю, але у перспективі не сприятиме зміцненню конкурентоздатності галузі. Адже ринок полюбляє свободу від адміністративного регулювання. Якщо не обмежувати імпорт української продукції, можна перетворити стрес на стимул до зростання і розвитку. І від цього тільки виграє вся індустрія».
Поки ми чекаємо, чи дозволить Польща хоча б транзит нашої агропродукції, Чехія посилює контроль за її якістю. Раніше Словаччина заявила про заборону переробки та введення в обіг уже складованого українського зерна, оскільки в одній з його партій підтвердилася наявність пестициду, який заборонений в ЄС і має негативний вплив на здоров'я людини. Отже, якщо імпорт української агропродукції в інших країнах Східної Європи і не забороняється, то тепер більше уваги на якість. Хоча вітчизняним експортерам до цього не звикати.
