Живлення культур у сезоні 2023 — наскільки виробники скоротили кількість добрив? Дослідження Agrohub
Джерело фото: Latifundist.com
Посівна сезону 2022-2023 проходить відповідно до викликів воєнного часу. Агровиробники адаптують під них стратегії та технології, намагаючись втримати бізнес на стабільному рівні, наскільки це можливо. Зокрема це стосується внесення добрив, що продемонструвало дослідження в рамках проєкту Agrohub Benchmarking, результатами якого ділиться Оксана Боброва, керівниця проєкту.
У березні 2023 Agrohub опитали 119 польових компаній із загальним земельним банком близько 1,9 млн га про їхні плани щодо об’єму внесення таких діючих речовин як азот, фосфор, калій й сірка, та порівняли їх з фактичними об’ємами у 2018-2022 рр. Ці дані хоч і є плановими, але дозволяють впевнено оцінити динаміку змін у виробничих підходах цього сезону, оскільки на початку весни виробники мали затверджений план дій та закуплені добрива, частину яких вже внесли восени.
Найменше скорочення об’ємів у 2023 спостерігаємо по азоту, як основному добриву — за результатами бачимо, що по кукурудзі та пшениці вони зменшились лише на 16% у порівнянні з середніми даними за 2018-2022 рр., по соняшнику — на 19%, по ріпаку — на 21%, по сої — на 24%.
Щодо інших діючих речовин, то є розбіжності в залежності від тієї чи іншої культури. Наприклад, найбільше скорочення відбулося по калію та сірці для сої — цьогорічний рівень внесення знизився від попередніх на 71%. Значне зниження об’ємів сірки також бачимо по кукурудзі — на 62%. По решті культур скорочення цьогорічних об’ємів калію, фосфору та сірки відбулося на рівні від 37% до 55%.
На перший погляд це може здатися дивним, адже у важкий 2022-й не відбулось глобального зменшення об’єму добрив. Наприклад, внесення азоту по ріпаку було навіть трохи більшим у порівнянні з 2021 р. (171 кг/га та 169 кг/га відповідно).
Але це тому, що тенденція до зменшення ще не встигла проявитись: по-перше, левова частка добрив вносилась восени 2021, коли агробізнес почувався досить стабільно, був на хвилі активного розвитку: торгівля йшла повним ходом, світові ціни знаходились на достатньо нормальному рівні тощо. Тож зниження об’ємів добрив сталося лише по окремих культурах і лише у тих виробників, які запланували закупку та внесення добрив навесні, що у підсумку припало на початок повномасштабної війни, яка зруйнувала ці плани.
У 2023 році вже маємо інші реалії: війна, неможливість реалізації продукції у звичні терміни, нестача коштів, стрімке зростання цін на добрива й інші ресурси та необхідність економити відповідно. Тому результати нашого опитування яскраво демонструють зміну стратегії агровиробників: вони намагаються внести таку кількість добрив і застосувати такі технології, щоб отримати стабільні середні врожаї, а не максимальні, до яких прагнули і які збирали у довоєнний період.
Адже основна задача в ці часи — це не отримання великих прибутків, а збереження бізнесу, підтримка його стабільного існування.
До того ж, це нівелює втрати в разі затримок зі збиранням, що, наприклад, минулоріч сталося з кукурудзою.
Така стратегія є цілком доцільною, коли потрібно забезпечити стабільний результат в умовах багатьох ризиків, якими неможливо управляти.
Дані щодо фактичних внесень добрив представлені з досліджень компанії Agrohub, проведених серед 119 польових компаній із загальною площею 1,9 млн га у 2018-2022 рр, щодо планових внесень — серед тих самих учасників у березні — на початку квітня 2023.
Оксана Боброва, керівниця напрямку Agrohub Benchmarking
