Жнива, ціни, нерви. Куди летять ціни на соняшник і кукурудзу
Джерело фото: Latifundist.com
Ну шо, доїхали ми і до сюда, точніше до Latifundist.com. Проба пєра… Звісно, хочеться і гарно, і пафосно вітром пройтися та розставити всі крапки над «і» по усім ринкам, але, мабуть будемо скромніше і відразу хапатися за все не варто. Спробуємо пройтися на актуальним темам:
- Звідкіля береться пил в квартирі, я ж вчора тільки поприбирав?
- Чого я вчора не продав сонях, сьогодні знову мінус 300 грн?
- А кукурудзу вже пора продавати ?
По-перше, пил — це дуже складна тема. Тому, забийте... Реально ж не до нього останніми днями. Жнива, ціни, човни, нерви.
Друге — чого б учора не продати сонях, він хоч якось рахувався в плюс. А сьогодні мінус. Що буде завтра? Куди нас знову хитне?
Хто винен і що робити, куди бігти? Останні дні логіка з ринком попрощалася і подалася в бар за кукурудзяним пивом. А тим часом, руль відірвало і ми на всіх парах летіли в кувет.
Ось тут були спроби пояснити логіку.
Але, Батон не Батон, якщо десь не накрошить. Звісно, версії які озвучені, зниження цін на олію, це досить потужний аргумент. Але, якщо трішки пірнути глибше, то є невеличкі але.
Це співвідношення між ціною на соняшник (СРТ-переробник, $/т по курсу міжбанку, без ПДВ) до соняшникової олії (FOB дунайські порти, $/т) і показує (у %) скільки вартості соняшника саме зараз, в моменті, лежить у експортний ціні соняшникової олії.
Бачимо, що ця доля, остані дні падала. Тобто, сонях дешевшав швидше, аніж олія. Якби гіпотеза колег була вірною, ми б ніяких змін на графіку не фіксували. Тобто, коефіцієнт повинен був залишитись без змін на рівні 0,45-0,48. По факту, він 0,38-0,40. Звісно, можна апелювати до того, що там інша математика, бо з 1 т соняшнику, ми отримуємо ~400-450 кг олії і порівнювати так нізя.
Тоді ми із широких штанін дістаємо інший графік.
Валова маржа = FOB ціна на олію *0,44 (вихід олії) + FOB/DAP ціна на шрот*0,39-0,4-ціна на соняшник без ПДВ, (все у $/т).
Беремо мікроскоп і починаємо дивитися. Маржинальність росте, тобто переробник більше може заробити, не дивлячись на начебто зниження ціни на олію. Тобто, заводи мають додатковий гешефт від такого падіння на олію. Але повернемося до — хто винен і що робити? Чи винен переробник у падінні?
Далі, виключно мої думки і спроба міні-аналізу у ситуації.
Як бачимо, переробнику, в принципі, була вигідна дана ситуація. Але, на мою думку, вони будучи заручниками ситуації, зуміли зіграти собі на руку. Як? А хто зробив велику пропозицію? Виробники.... Коли менеджеру на заводі пропонують 10-12 тис.т соняху за день (декілька десятків виробників, які хочуть зафіксувати ціну). А потужність завода ~20-25 тис.т на місяць. Ну хто буде тримати ціну? Ну от чесно? Зрозуміло, по 13-14 тис.грн/т цього соняху нафіксували майже усі заводи і посунули ціну вниз. Пропозиція тільки зросла від цього.
Далі, переробники набираються цього соняху на увесь вересень. Зрозуміло, що заводи ще вниз по ціні. Пропозиція ще росте. І десь от в цей момент логіка попросила зупинити і вийшла з ринку.
Нове зниження ціни, пропозиція знову росте. І тут, переробники вирішують трішки пашаліть. Почали від балди озвучувати ціни 12500->12200->12000->11800-> і деякі 11500 грн/т називати (поки виходить матеріал, індикативи поставили вже 11000 грн/т). Так, тут уже чисто спекулятивний момент від заводів. Не було такого падіння олії і шроту, щоб так от обвалити сонях. Якщо не вірите, візьміть ще раз мікроскоп і подивіться на маржу (Графік 2 вище).
Чи можна звинувати заводи і сказати, що вони редіски? Так... чи стане від цього легше? Навряд чи.
Що робити? Фактор який зіграв проти ціни — зростання пропозиції. Якщо забрати пропозицію, чи допоможе ціні зрости? Питання у тому, протягом якого періоду. Якщо ми говоримо за найближчі дні або тижні, тоді відповідь моя — ні, не допоможе. По моїй інформації, заводи нафіксували соняху на вересень і жовтень. От по жовтню, вже дані трохи плавають. Один має фіксу на два тижні, другий — на тиждень, третій встиг контрактнути на увесь місяць. Тому, стан ринку буде нестабільним у жовтні. Одні можуть стояти з ціною в 11000 грн/т і їм нічого не потрібно, інші по 12-12500 грн/т будуть ганяти по ринку.
Але, як мінімум скорочення пропозиції стабілізує ціну на поточному рівні. А далі, зазвичай, на відновлення ціни йшло 1-1,5 місці. Тобто, якщо у найближчі дні, пропозиція підгальмує, то десь з початку жовтня можна буде побачити перших шукачів олійної. Повернення попиту, повинно пнути і ціну. Тому, десь у жовтні можна очікувати зростання ціни. Переробники будуть більш активно виходити на ринок, вже буде реальна потреба у закупівлі. Це, на мою думку, повинно потягти ціну вгору.
Так-с, з пилюкою та куди ділася ціна на сонях трішки розібралися.
Кукурудза. Тримати чи продавати?
Третє — що там кука? Продавати чи не продавати? От як ці торгівельні питання вже набридли. То може, не вагаясь, спустилися враз штани та батерфляєм (цензура) аж поки за буями в очах не потемніє? (Л. Подер'янський).
В принципі, врожай куки вимальовується значний. Якщо погода нічого не зіпсує, тоді будемо мати ~30 млн т у жовтні-листопаді. Для нашої логістики це забагато. Дунайські порти не працюють на 100%, багато пропозиції може вивалитися на кордони і в Румунії. Але, якщо дивитися на картинку у порівнянні з історією, то виглядає не дуже позитивно. По чуткам, кукурудзи законтрактовано на експорт 2,3-2,5 млн т на вересень-грудень. Зрозуміло, що допродадуть ще. Але, якщо в моменті хлине пропозиція і фермери будуть фіксувати ціну, при такій кількості контрактів на курах у покупців, ціні може бути кепсько.
Останніми днями фіксується значне зростання ліквідності в Констанці. Виробники фіксують ціни на жовтень та листопад. Багато і агрохолдингів вирішили потримати прибутки у руках. Рівні $200-205/т за партії від 1000т, є досить привабливим варіантом в моменті. Поточна ціна та вартість логістики, в середньому, дозволяє генерувати прибуток.
А от якщо повториться сценарій, який був на ринку соняшника. Піде вал пропозиції і ціна знизиться. Наприклад, $170-180 на DAP/СРТ Констанца? Тоді, весь профіт перетвориться на дирку від бублика. Це якщо говорити за середньостатистичне господарсто десь з центральних або північних областей. Зрозуміло, що по західним областям будуть варіанти пошукати прибутки у напрямку ЄС, але профіту в кишеню ляже набагато менше.
Для того, щоб нормально функціонувати, нам потрібно експортувати щомісяця 1,8-2,0 млн т кукурудзи. Велике питання чи зможемо ? Непрогнозований фактор — обстріли дунайських портів. Якось вгадати це, на жаль, не реально. Можемо тільки будувати сценарії. Якщо будуть обстрілювати, тоді експорт Дунаєм буде слабкий, ще й фрахт зросте в ціні. Плюс, пропозиція буде рости на кордонах, в Італії, Румунії, Латвії. Через декілька тижнів, під навалою пропозиції, ціна, об'єктивно, поповзе вниз. Минулого сезону, вже не один раз таке проходили.
Для себе, як основний варіант, я поки тримаю саме цей. Певні корективи може внести погода. Якщо почне заливати. Це, по-перше, буде гальмувати збиральну кампанію і зменшувати пропозицію в ринок. По-друге, вплине на собівартість зерна, так як сушка багато грошей буде коштувати. Тому, бажаючих фіксувати мінус буде обмаль.
Чи врятуває нас відкриття експорту до Польщі, Угорщини, Румунії і т.і.? Теоретично, може виручити на тиждень. Але, на практиці, нам будуть ставити величезні брьовна ооотакой вишини і оооотакой ширіни, в колеса, тому далеко на цьому варіанті ми не заїдемо.
Відповідно, поки проглядається сезоне зниження цін і на цьому ринку. При різкому обвалі ціни, чи потрібно бігти і фіксуватися мінус? Моя думка — ні. Минулий рік показав, що можна буде зловити момент і вийти в плюс. Зараз, через значні перекоси у пропозиції, виникає величезний дисбаланс по ринку. Відповідно, потрібно чекати ясності і вже тоді пробувати щось фіксувати. Ще, значна частина аграріїв бавилася із собівартістю. Тому, я не скажу, що ситуація плачевна з прибутковістю (якось запиляю матеріал по собівартості). Просто потрібен час.
Ітогі подвєдьом — бігти з усіма в одні двері така собі затія. Коли сто чоловік в один момент виходять в двері є ризики, що вийти сухим із води не вдасться. Самостійний експорт, переробка, забави зі структурою посівів. У мене вже не вистачить пальців на руках щоб перерахувати реальні кейси, коли виробники відкривають нові ніші і на тиху колотять бабло, поки інші возять куку в Рені.
На цьому закінчуємо з буквами…. До нових зустрічей.
