Ціни як в Європі. Яким був 2023 рік для виробників та переробників молока?
Джерело фото: Latifundist.com
Розвиток молочної галузі в Україні стримує… дефіцит сировини. Поголів’я корів скорочується, а частка експорту молока в країни ЄС за останні два роки зростає (тільки в Молдову щоденно вивозиться біля 70 т), каже голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський. І додає: незважаючи на цю проблему, переробка молока у 2023 році виросла на 5%.
Під час Всеукраїнської конференції «Молочний бізнес — 2023» він розповів, що зараз з цінами на молоко та переробними потужностями в Україні, наскільки виросло внутрішнє споживання молочних продуктів та їх експорт, а також поділився своїми мріями про те, якою бачить молочну галузь у 2030 році.
Розвиток тіньового ринку та збільшення фальсифікату
Спочатку про втрати молочної галузі.
За майже два роки великої війни молочна галузь втратила 39 підприємств у Харківській, Луганській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях. В тому числі зруйновані два великих підприємства — «Баштанський сирзавод» на Миколаївщині та «Куп’янський МКК» на Харківщині. Деякі підприємства змушені були зупинити роботу через проблеми, пов'язані з війною.
Продовжує зменшуватися кількість поголів’я ВРХ у населення. Це не нова тенденція і вона аж ніяк не пов’язана з війною. Основна причина — відсутність достатньої підтримки молочного скотарства з боку держави.
За останні два роки збільшилася на молочному ринку і кількість фальсифікату. На жаль, в Україні досі немає жодної програми, яка б допомогла побороти цю проблему.
На 20% зріс тіньовий ринок молочної сировини. До прикладу, від населення на тіньовий ринок надходить біля 1 млн т молока щороку. Саме тому, я вважаю, зараз як ніколи нам потрібні ефективні програми, які б заохочували населення здавати свою сировину на офіційну переробку.
Відбулося під час великої війни ускладнення та здорожчання логістики. Порти, через які відбувалися поставки, — закриті, старі логістичні ланцюжки розірвані. Сьогодні бачимо проблеми на західних кордонах, зокрема, на польському та словацькому. Водночас молочна галузь у 2023 році показала результати по експорту не набагато гірші, ніж в минулому (на цьому більш детальніше я ще зупинюся).
Окремо хочу звернути увагу на побоювання ЄС, щодо загроз від експорту з України. Європейська спільнота дуже прискіпливо ставиться до української молочної галузі. Це означає, що після Перемоги нам буде нелегко. Тому вже зараз разом з владою нам потрібно обговорювати спільні дії, щоб уникнути підписання невигідних для нас угод.
Виробництво та переробка молока
За обсягами виробництва молока Україна посідає 32-е місце у світовому рейтингу.
Якщо звернутися до офіційної статистики, то ми виробляємо 7,36 млн т молока. Однак за оцінками експертного середовища, обсяги виробництва молока дещо скоротилися і складають приблизно 6 млн т.
Саме через дефіцит молочної сировини і стримується розвиток молочної галузі. Зараз поголівʼя дійних корів складає 1,28 млн, з яких 890 тис. знаходяться у населення і 390 тис. у господарствах. Хоча щодо поголів’я у населення, то ця цифра теж доволі сумнівна. На жаль, робота Держпродспоживслужби по ідентифікації поголів’я досі не завершена.
Біля 400 тис. т молока у перерахунку на сировину відправляється сьогодні на експорт. 40% — надходить на переробку.
Новою тенденцією на ринку є те, що ціни на молоко від сільськогосподарських підприємств вже дорівнюють цінам країн ЄС. Тому ті переваги, які ми мали в минулому році, в цьому — зникли.
Із позитивного: річна переробка молока зросла на 5% у порівнянні з минулим роком. Але у структурі переробки частка молока від населення зменшується і складає лише 12%. В той час як на переробку від сільськогосподарських підприємств надходить 94,5%.
Стан молочного скотарства
Тенденція до збільшення переробки молока повинна зберегтися і наступного року. Нещодавно на молочному конгресі в Умані 50% виробників молока підтвердили, що вони зацікавлені розвивати та збільшувати потужності виробництва.
Тому ми прогнозуємо, що до 2025 року підприємства будуть утримувати 441 тис. голів і виробляти 3,45 млн т молока.
Що зі споживанням на внутрішньому ринку?
Цей ринок росте і у 2023 році він збільшився на 7%. Це відбулося в тому числі за рахунок:
- відносної стабілізації цін на молочну продукцію у порівнянні з інфляцією (продовольча інфляція нижча, ніж загальна);
- повернення частини мігрантів з-за кордону (близько 1 млн);
- посилення тіньового ринку;
- збільшення попиту зі сторони населення за рахунок покращення сімейного бюджету військових;
- збільшення попиту зі сторони HoReCa.
Імпорт і експорт молочної продукції
У 2022 році імпорт молочних продуктів в Україну знизився зі зрозумілих причин — відтік переселенців за кордон та зміна курсу валют.
Цього року показники будуть не гіршими, а по деяким позиціям навіть кращими. Для наших виробників це загрозлива ситуація, особливо для тих, які виробляють сири. Тільки вдумайтеся в цю цифру: питома вага сирів в імпорті складає 70%! Фактично у 2023 році ми матимемо 36-43 тис. т імпортованих сирів. Звісно, що цей показник далекий від показника 2021 року (тоді було імпортовано 56 тис. т), але ситуація змушує звернути на себе увагу.
Щодо експорту молочної продукції, то він не набагато гірший у порівнянні з минулим роком. Дещо менші результати маємо тільки по вершковому маслу (ринок волатильний, тому в цьому році не було таких сприятливих умов для експорту масла, як в 2022-му).
Водночас за останні два роки бачимо тенденцію до зростання об’ємів експорту молочної сировини. Тільки у Молдову щоденно ми зараз вивозимо 70 т молока.
Якщо загалом оцінювати зовнішньоекономічний баланс, то, на жаль, цього року він буде негативний: за 10 місяців експортовано молочної продукції на більш ніж $153 млн, тоді як у 2022 — на $251 млн.
Якою має бути молочна галузь у 2030 році?
Перейдемо до мрій. Щоб спрогнозувати, якою може бути молочна галузь в Україні через сім років, ми взяли за приклад Нідерланди, де станом на 2022-й рік 57 підприємств виробили 14 млн т молока.
Отож, які показники може мати Україна у 2030 році? Щорічне виробництво молока може складати до 8 млн т. При цьому 70% цього обсягу буде надходити на переробку. Хоча ми прогнозуємо зменшення кількості переробних підприємств, але ця тенденція не є суто українською — це загальносвітовий тренд.
Ми також сподіваємося, що за цей час збільшиться кількість заводів, які переробляють більше 500 тис. т молока в рік. Зараз таких заводів 12 і ми з гордістю можемо констатувати, що їх виробництво відповідає всім європейським вимогам.
Також до 2030 року в Україні повинен запрацювати Науково-дослідний центр при «Спілці молочних підприємців», який буде займатися розробкою нових молочних продуктів та проблемами їх реалізації. Наразі в Нідерландах діють два таких центри.
Сподіваємося і на збільшення інвестицій у молочну галузь. Ви тільки подивіться, яку колосальну підтримку вона має у Нідерландах — за останні три роки отримала €2 млрд. Ми ж потребуємо інвестицій у сумі €3 млрд.
Що потрібно для підтримки розвитку молочного скотарства та переробної галузі?
У першу чергу зміни на законодавчому рівні, а саме: зміни до Податкового та Кримінального кодексів, зниження ПДВ на всі молочні продукти, відміна ПДВ на імпортоване інноваційне обладнання, прийняття Закону про торгівлю та проєкту Закону про упаковку та відходи. Сприяти підтримці галузі буде і перегляд умов зовнішньої торгівлі з ЄС — дзеркальні квоти або дзеркальна вільна торгівля, а також скасування «Закону про молоко та молочні продукти».
Вадим Чагаровський, голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України»
