Той, хто зараз піде у тваринництво, не прогадає. Чи дійсно це так?
Джерело фото: Latifundist.com
Не було б щастя, так нещастя допомогло. Під час війни, орієнтоване переважно на експорт зернових, українське сільське господарство почало демонструвати тенденції до збільшення виробництва м'яса та молока та нарощування потужностей для переробки сільгосппродукції.
За даними Держстату, на кінець листопада 2023 року українські молочнотоварні ферми виробили 2 млн 572,8 тис. тонн молока, що на 7% більше показника минулого року. Через обмежений імпорт і повернення частини українців, які через війну були вимушені виїхати за кордон, зріс і попит на молочку. А це, в свою чергу, спонукало виробників молока до збільшення виробництва. Переробники також заявляють, що усі наявні потужності вже зайняті і готуються до їх розширення.
«Навіть в умовах війни в 2022 році надої збільшилися на 3% в порівнянні з 2021 роком. В 2023 році ріст може сягнути 5-7%. Це означає, що молочні підприємства стабільно продовжують інвестувати в передові технології. Це вселяє впевненість в розвиток молочної галузі в Україні».
Має потенціал до зростання і виробництво м'яса. На думку голови ради директорів KSG Agro Сергія Касьянова, за умови відкриття зовнішніх ринків, протягом 5-12 років воно збільшиться на 80-120%. Зокрема, ринок реалізації свинини живою вагою замість 5 млн голів може зрости за два роки до 8-9 млн голів.
Вигідніше або просто вигідно
Такі тектонічні здвиги у структурі сільського господарства України були спричинені масою, здебільшого негативних, факторів. Війна порушила логістичні маршрути. У місцях бойових дій знищені сільгосппідприємства, значне поголів'я тварин. Частина сільськогосподарських земель стала непридатною для використання. З іншого боку, через брак імпортної продукції, зріс внутрішній попит на вітчизняні м'ясо і молоко. А ринок ЄС, який став доступним для наших аграріїв, відкриває великі перспективи для експорту української продукції.
Міністр агрополітики Микола Сольський висловлює стриманий оптимізм щодо подальшого розвитку сільського господарства в Україні і вважає, що розвивати тваринництво на даному етапі вигідно.
Микола Сольський
Міністр агрополітики
«Більшість галузей тваринництва за останні два роки стало або вигіднішим, або просто вигідним. Чому? Тому що зерно в Україні дешевше, ніж на інших ринках. А ціна зерна — найважливіший чинник у структурі затрат для мясного чи молочного тваринництва. Тому очевидно це і спричиняє динаміку зростання тваринництва, птахівництва, молочнотоварного виробництва і пов'язаних з ними сфер».
Іван Чайківський, народний депутат України, секретар комітету з питань аграрної та земельної політики, теж звертає увагу аграріїв, що модель «посіяв-зібрав» для українського агро більше не працює і працювати не буде.
Іван Чайківський
народний депутат України
«У нас в Україні такі підприємства просто зникнуть. Взяти аналіз по 2022 року. Ті аграрії, які мали в себе переробку, мали тваринництво, птахівництво, свинарство чи велику рогату худобу, де вони отримували молоко, вони зовсім по-іншому себе почували, ніж аграрій, який просто посіяв і зібрав».
Свинарство різко стало прибутковішим за рослинництво
Агрохолдинги вже підхопили новий тренд і почали активно вкладати кошти у збільшення поголів'я.
KSG Agro у 2024 році лише за довгостроковими угодами планує поставити на ринок України близько 240 тис. голів поросят, що становитиме 8% ринку.
Сергій Касьянов
голова Ради директорів
KSG Agro
«В умовах ускладненого експорту рослинницької продукції, нами з початку війни ставку логічно та усвідомлено було зроблено саме на свинарство. Через блокаду портів та проблеми з логістикою ціни на зернові всередині країни впали до критичного мінімуму. Це стало величезною проблемою для більшості аграріїв. Але для такого вертикально інтегрованого холдингу як наш, це був додатковий ресурс для розвитку: свинарство різко стало набагато прибутковішим, ніж рослинництво».
KSG Agro поставив перед собою мету навіть відновити поголів'я у прифронтових областях, втрачене внаслідок війни та окупації. Аби мінімізувати ризики, викликані воєнним станом, підприємство нарощує виробництво за рахунок збільшення майданчиків, при цьому обмеживши кількість поголів'я на кожній фермі.
На думку аналітиків РА «Експерт-Рейтинг», дохід від реалізації продукції KSG Agro за 9 місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року збільшився на 16,41% та склав $11,9 млн. Чистий прибуток компанії за підсумками 9 місяців 2023 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2022 року майже в 14 разів, до $1,34 млн.
Сергій Касьянов вважає, що в українських свинарів — велике майбутнє. Справа в тім, що на сьогодні цілий ряд країн Східної Європи не виробляють достатньо свинини навіть для внутрішнього споживання. Наприклад, Румунія та Болгарія власними потужностями задовольняють лише 25-30% потреб свого населення. Великим імпортером свинини (обсягом $1,7 млрд на рік) є і Польща.
Сергій Касьянов
голова Ради директорів
KSG Agro
«Україна має як експортний потенціал, так і технології, спеціалістів, чого не мають, скажімо, в Болгарії та Румунії. І ми могли б в кооперації будувати потужності з виробництва свинини, створювати спільні підприємства. Це велика перспектива для українських свинарів».
Щоб українська продукція віталась на міжнародних ринках
Збільшення доданої вартості продукту за рахунок переробки також може забезпечити стабільний прибуток. «МП Агроторговий дім» у місті Тараща, що на Київщині, до повномасштабного вторгнення рф експортувало велику рогату худобу через порти на Близький Схід живою вагою. Коли розпочалася війна і блокування українських портів, власники підприємства вирішили зробити ставку на переробку, виготовлення та експорт продуктів з доданою вартістю — мʼяса телятини та яловичини: доступного, охолодженого, замороженого, вакуумованого, та субпродуктів.
Для реалізації проекту було залучено $15 млн ліванських та єменських інвестицій.
Завдяки цьому, на підприємстві запровадили вертикальну аргентинську технологію обвалювання, яка дозволяє мінімізувати контакт м'яса з людиною. Встановлено оптимальний температурний режим до +4°C, а також впроваджено вакуумування продукції в пакетах Sildair. Крім того, застосовується шокове заморожування м'яса за температури -38°С, що дозволяє скоротити термін заморожування і зберегти структуру продукту.
Директор «Мясопереробне підприємство «Агроторговий дім» Ігор Тютюшкін зазначає, що нове обладнання забезпечить повний цикл виробництва готових напівфабрикатів з телятини і яловичини, враховуючи світові технології, що створює додану вартість.
Ігор Тютюшкін
Директор «Мясопереробне підприємство «Агроторговий дім»
«Це унікальний приклад того, як український бізнес здатен розвиватися навіть в умовах викликів великої війни. Наші інвестори організували постачання експорту продовольства під час війни, вони також зрозуміли, що потрібно постачання готової продукції, і створювати додану вартість».
Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький вважає, що впровадження сучасних технологій відкриє для українців нові ринки.
«Ми хочемо, щоб ті системи контролю, які в нас працюють, були такими, що визнаються світом, і українська продукція віталась на міжнародних ринках», — зазначив посадовець.
У молочній галузі, яка ще до війни, перебувала у кризовому стані, теж почалися позитивні зрушення.
На думку голови ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадима Чагаровського, виробництво молока в умовах сучасної ферми є справою дуже прибутковою. Але без допомоги держави, без створення певних преференцій для розвитку молочного скотарства відродження галузі не відбудеться.
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«Безумовно, виробництво молока на фермах (це індустріальне молоко, яке виробляється по сучасним технологіям) є на сьогодні прибутковим і надзвичайно прибутковим. Тому підприємства молочної галузі прагнуть збільшити і виробництво, і поголів'я. Це не носить масовий характер, на жаль, але успішні господарства, задумались над цим і планують збільшення поголів'я».
На сьогоднішній день в українському промисловому секторі (на фермах) нараховується 390 тис. голів. За прогнозом Вадима Чагаровського, у наступному році цей показник може збільшитися до 410-415 тис., тобто, приблизно на 6%.
На думку експерта, розробка умов до молока та молочних продуктів, які будуть адаптовані до європейських стандартів, просування інтересів переробників зробить українську продукцію конкурентоздатною.
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«Необхідно зробити модернізацію, оптимізацію витрат задля того, щоб собівартість українських продуктів була нижчою і ми могли гідно конкурувати з європейськими виробниками».
Упевнено почуваються лише великі агрохолдинги?
Копійчана вартість українського зерна на внутрішньому ринку і неможливість збути його через ускладнену логістику за кордон, стала для багатьох господарств основним аргументом для відродження молочарства. Серед них — «Промінь», що на Харківщині.
«Тенденції в Україні сьогодні такі, що господарства, які свого часу позбувалися тваринницької галузі, намагаються її відновити. Адже якщо вирощене згодовувати худобі, то собівартість збіжжя зросте втричі».
У господарстві стали підбирати сівозміну так, щоб передусім забезпечити власною продукцією тваринництво. Зерно пускають на комбікорми. Усі відходи згодовують коровам, вівцям.
Євген Третяков
генеральний директор підприємства «Промінь»
«Уже не будемо засівати 500 га нікому не потрібним ячменем. Чисто для корів вистачить і 100 гектарів. Цього року посіяли 1 250 га озимої пшениці. Плануємо ще вирощувати ріпак, сою, кукурудзу на зерно, соняшник. Збільшуємо площі для внесення органічних добрив. Благо вони у нас свої».
Щоправда, великих прибутків з виробництва молока у господарстві ще не мають.
За період із січня до листопада цього року молоко подорожчало на одну гривню. Щомісяця продають молочної продукції на 4-4,8 млн грн. Однак це вже не забезпечує потреби підприємства, як приміром, до війни. На коло доять 24-24,5 літра. Жирність — 4, білок — 3,2.
Читайте також: Кейс Хузінха: Завдяки молочній фермі ми диверсифіковані. Корови їдять дешеве зерно, а ми продаємо дороге молоко. Репортаж з Кищенців
Торік у «Промені» мали плани збудувати новий доїльний комплекс, але не змогли реалізувати намічене.
«Ще й досі виплачуємо за це обладнання, яке знаходиться в Німеччині, кредити. Обходимося наявною доїльною залою. Поголів’я зараз не нарощуємо. Оскільки взагалі не бачимо перспективи розвитку молочного скотарства».
На думку Євгена Третякова, в нинішніх умовах на ринку упевнено почуваються лише великі агрохолдинги з іноземним капіталом, тому що допомоги від держави немає.
«На відміну від минулого року, кредитна програма 5-7-9 є, але держава не компенсує відсотки. Залишається сподіватися лише на пролонгацію вже взятих кредитів на цей рік. Без кредитів зараз обійтися практично неможливо. До війни з цим було простіше. Бо мали реальну ціну на продукцію. Нині собівартість продукції завищена, а ціна її реалізації досить низька», — зазначає аграрій.
Заробітки майже не змінилися
Андрій Табалов, гендиректор компанії «Волошкове поле», зазначає, що заробітки фермера-виробника та переробників за два роки майже не змінилися в плані балансу, але погіршилося в плані абсолютних значень. Причина: населення збідніло, певна частина українців виїхала за кордон.
Андрій Табалов
гендиректор компанії
«Волошкове поле»
«Менше стало споживача, а виробничі потужності залишилися ті ж самі, і їх треба утримувати. І це значно подорожчало. Тому наша собівартість зросла значно».
Маржа підприємства коливається в межах 3-7%. І це за рахунок того, що компанія переробляє 600 т сирого молока на добу. Але незважаючи на труднощі, «Волошкове поле» в наступному році планує збудувати нову ферму з європейськими породами корів.
Андрій Табалов
гендиректор компанії
«Волошкове поле»
«Сировини молочної завжди не вистачає, особливо якісної. Плануємо купити до тисячі корів. Окупність проекту 7-8, або більше років. На такі проекти потрібна допомога держави, але ми розуміємо ситуацію. Будемо знаходити можливості. Той, хто зараз піде у тваринництво, не прогадає».
Сьогодні 80% продукції компанії іде на внутрішній ринок. У «Волошковому полі» планують розвивати і експорт. Особлива ставка на згущене молоко та вершкове масло.
Андрій Табалов
гендиректор компанії
«Волошкове поле»
«Розраховуємо на те, що у країнах Європейського Союзу збільшилася кількість українців, які пам'ятають наш бренд і будуть купувати нашу продукцію».
Пришвидшити окупність інвестпроектів — хороша ідея
«Ічнянський молочноконсервний комбінат» на початку війни зупинив роботу. А тепер вимушений повністю переформатовувати своє виробництво. До війни 70% продукції експортувалося на ринки Азії та Африки. Через військові дії перевозити товар морем стало дуже складно і небезпечно. Натомість, завдяки відкриттю ринку Євросоюзу, з'явилися нові можливості. Щоправда, і виклики теж. Адже вимоги до продукції, яка експортується в країни ЄС, значно вищі.
Щоб забезпечити підприємство якісною сировиною, було вирішено розпочати будівництво ферми на 4000 голів дійного стада.
«Ми це планували раніше, але зараз хочемо більшими темпами реалізувати даний проект. Тим більше, що на сьогодні є фінансові донори, банки, які готові інвестувати. У нас дешева сировина, мається на увазі зерно і кукуруза. Коли запрацюють порти, ми не знаємо. Розраховувати на те, що війна завтра закінчиться… про це ми точно не думаємо. Тому будемо інвестувати в сировину і в переробку. От зараз ще реалізовуємо проект нового цеху переробки для нових видів продукції. І він знов таки експортоорієнтований».
Він також дуже сподівається на підтримку держави у вигляді компенсації частини інвестованих коштів.
Валентин Запорощук
голова наглядової ради «Ічнянського молочноконсервного комбінату»
«Це нормальна практика в інших країнах. Таким чином в тебе скорочується термін окупності інвестпроектів. У тваринництві прийнято рахувати, що термін окупності — 10 років. Це для бізнесу дуже багато. Його треба зменшувати. Бажано до 5 років, максимум до 6. Коли буде окупність проектів 5 років, повірте, вкладати будуть дуже багато. І великі, і маленькі виробники».
Міністр агрополітики Микола Сольський погоджується, що підприємства з переробки сільгосппродукції обережно підходять до розширення виробничих потужностей, незважаючи на усю привабливість і перспективність.
Микола Сольський
Міністр агрополітики
«Перехід до переробки швидко не відбувається. За два роки ми завантажили усі українські виробничі потужності. До нових проектів аграрії підходять обережно, тому що вони дуже затратні і вони за півроку-за рік не будуються. Ми бачимо процеси з удосконалення, модернізації наявних виробництв. Бачимо багато проектів, які на стадії підготовки. Деякі з цих проектів почнуться вже після війни. Дехто хоче увійти у мирний період уже з усіма дозволами і готовими документами».
А очільник ВАР та президент АВМ Андрій Дикун вважає, що Україна має великий потенціал, оскільки світ відчуває дефіцит молочних продуктів.
Андрій Дикун
очільник ВАР
«Сьогодні є політична воля і Президента, і профільного міністерства щодо розвитку молочного скотарства. Ми зараз на низькому старті. В Україні можна прогнозувати значний розвиток будівництва молочних ферм та переробки. Українські МТФ навчилися отримувати надої на рівні 35−40 літрів. Але є питання до переробки: Україна потребує будівництва великих заводів, а для цього треба кооперація ферм та переробки. Галузь на порозі великих змін».
Тож, можна зробити висновок, що перед українським тваринництвом і переробниками відкрилося широке поле можливостей. Але без допомоги держави або іноземних інвестицій скористатися ними на сьогодні надзвичайно важко.
Віолетта Громова, Latifundist.com
