Будує автостраду 24/7, вливає мільйони в Констанцу та нові пункти пропуску на кордоні. Як Румунія покращує експортну інфраструктуру?
Джерело фото: Daniel Mihailescu/AFP via Getty Images
Румунія стала справжніми «експортними воротами» для України. Минулого року 60% нашого експортного зерна йшло транзитом саме через її територію. Наскільки з такою навалою справляється інфраструктура? І чи зможе румунська влада виконати обіцянку щодо збільшення транзитних потужностей для українського збіжжя до 4 млн т на місяць?
Бо з одного боку ми бачимо новини про те, що Євросоюз зараз вливає чималі кошти у модернізацію портів, будівництво нових КПП та автошляхів. А з іншого, деякі румунські агроексперти кажуть, що їх влада все ще далека від вирішення проблеми з покращенням інфраструктурних можливостей для збільшення експорту.
Але спочатку про наболіле — блокування пунктів пропуску.
Зерно не винне
Загалом цей матеріал хотілося почати словами: «У той час, коли поки інші країни-сусідки бачать в Україні тільки конкурента на аграрному ринку, Румунія побачила для себе колосальні можливості для розвитку і збільшення свого прибутку».
І тут як грім серед ясного дня: у Румунії фермери теж вийшли блокувати траси разом з автоперевізниками.
Як пояснив під час засідання Trend and Hedge Club засновник консалтингової компанії AGRIColumn Цезар Георге, протестували дрібні фермери із земельним банком 50-100 га.
Цезар Георге
засновник консалтингової компанії AGRIColumn
«Що запалило цей страйк? Дії уряду. Бо спочатку з боку уряду були дуже великі затримки з виплатою субсидій, не сплатою компенсації за посуху. А потім з 1 січня збільшилися податки — додатково 3,5% знімається від ціни. Плюс ціни на логістику зросли подекуди на 60-70%. Наприклад, якщо раніше із Західної Румунії до Констанци вартість перевезення залізницею складала 22-24 €/т, то зараз 35€/т, нижче ніхто не повезе. По автомобільному транспорту так само — за шлях 70 км до Констанци ми платили 17€/т, то тепер 25-27€/т».
А ще дрібні фермери чекали, що зросте ціна на зерно.
«Це певна спільнота, вони зустрічаються у пабах, а там тільки і розмов, що ціна ось-ось зросте…Тож і сидять досі на своїх запасах», — зауважує експерт.
Натомість великі фермери гарно капіталізовані, розуміють, що відбувається з цінами, «розуміють цю гру і знають, як в неї грати». Саме тому на протестах їх і не було.
За останньою інформацією, певні зрушення у цій ситуації є — румунському уряду вдалося погодити перший пекет заходів з фермерами. Тож у неділю, 21 січня, пункти пропуску «Халмеу-Дякове» та «Порубне-Сірет» було розблоковано.
Тепер щодо розвитку румунської інфраструктури.
Нова автострада
Новина про те, що 24/7 (принаймні, так було до протестів) будується нова швидкісна автострада А7 — Autostrada Moldovei — облетіла всі українські ЗМІ. Mukachevo.net повідомляло, що до робіт залучено 3 тис. робітників, велика кількість техніки та теплові гармати, які дозволяють працювати навіть за морозів.
Масштаби роботи на одній із ділянок — Бузеу-Фокшани — красномовно демонструвала «Газета Бакеу» (Ziarul de Bacau) ще 23 жовтня.
Що за поспіх? Автострада, яка має протяжність 450 км і є частиною Панєвропейського коридору, має бути прокладена до 2027 року, в інакшому випадку румунський уряд залишиться без європейського фінансування. До речі, близько €3 млрд на будівництво виділив ЄС через «Національний план стійкості та реабілітації» (PNRR), а решту витрат компенсує уряд країни.
Чому в Україні ця новина викликала шквал радості навіть у тих, хто далекий від перевезень? Бо магістраль проходить через Бузеу, Фокшани, Бакеу, Роман, Пашкани та Сучава, з’єднуючись з українською трасою М19 біля Сірету у Чернівецькій області. А це означає, що для нас відкриється новий європейський транспортний коридор.
«Перш за все, це можливість здешевити логістику, доставку української аграрної продукції до країн по всьому світу. Тому що буде можливість швидше, з меншими чергами, з меншим очікуванням проїжджати через Румунію і до морських портів з точки зору експорту морським шляхом, і до інших європейських країн», — розповідав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телемарафону «Єдині новини».
І ще момент. Autostrada Moldovei повинна у підсумку з’єднати Чорне море (порт Констанца) через автомагістралі А2 і А0 з КПП «Сірет» і магістралями з України аж до Польщі. А вже там вона перетнеться з найважливішим інфраструктурним проектом Центральної та Східної Європи — Via Carpatia. Ця магістраль з’єднує Середземне, Чорне та Північне моря і проходить через 7 країн членів ЄС: Грецію, Болгарію, Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу та Литву.
Ще одні «ворота» в Румунію
Всю осінь з румунської сторони тривали роботи з будівництва транспортного мосту через річку Тиса. Він з’єднає дві країни в межах нового пункту пропуску — «Біла Церква – Сіґету Мармацієй».
Міст складається з двох паралельних 260-метрових частин з двома смугами руху в кожному напрямку, повідомляв перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. На самому КПП для кожного напрямку буде передбачено 5 смуг: одна смуга для автобусів, дві смуги для легкових автомобілів і ще дві для вантажівок.
Румуни поставили собі амбітну ціль завершити всі роботи на мосту вже восени 2024 року. Інвестиції складають €35,5 млн (знову ж таки: частину грошей виділив ЄС, а частину уряд). Окрім будівництва мосту зараз ведуться роботи і зі спорудження адміністративних будівель КПП.
А ось з української сторони, за останніми повідомленнями медіа, поки ніякі роботи не ведуться. Триває передача земельних ділянок під КПП. Коли почнеться будівництво? Про строки теж ніхто не каже. ЗМІ пишуть, що в проєкт потрібні вливання на суму 1,6 млрд грн.
Нещодавно Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України також повідомило, що Україна і Румунія працюють над новим проєктом вантажного пункту пропуску «Біла Криниця — Клімауць».
Отож, як мінімум двом новим «автомобільним воротам» у Румунію — бути.
Порт Констанца: вузькі місця
У 2023 році порт Констанца відвантажив 36 млн т зерна, що на 50% більше, ніж у попередньому. Сталося це не тільки завдяки різкому зростанню поставок з України (українське зерно становило приблизно 40% від загального обсягу або 14 млн т у порівнянні з 8,6 млн т за весь 2022 рік), але й завдяки модернізації інфраструктури, писав Reuters з посиланням на адміністрацію порту.
Але не всі учасники ринку можуть з цим погодитися.
«Найбільш завантажений порт українським зерном — це Констанца, але він не розвивається так активно. І взагалі, я не бачу фінансування в розвиток порту, бо румуни хочуть, щоб українські підприємці інвестували й там залишалися. Це логічно. Вони розглядають саме таку співпрацю, щоб уникнути ризиків, коли відкриється велика вода», — розповідав у листопаді в інтерв’ю журналу «Судноплавство» директор транспортно-логістичної компанії TEUS Дмитро Казанін.
Нарікання про те, що портова інфраструктура в Констанці перевантажена і там не вистачає додаткових кранів, якірних стоянок, буксирів тощо — чули і раніше від учасників ринку.
У жовтні президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов повідомляв, що Україна і Румунія погодили створення 5 якірних стоянок для рейдової перевалки. Були сподівання, що першу якірну стоянку облаштують вже у жовтні-листопаді. Україна навіть надала Бухаресту чіткі координати для цих стоянок і й деякі румунські компанії погодилися в доцільності їх розташування. Не судилося.
Тільки нещодавно стало відомо від генерального директора «Українського Дунайського пароплавства» Дмитра Москаленка, що румунська сторона обіцяє провести тендер та напрацювати нормативну базу у січні-лютому, а вже у березні ввести таку стоянку в експлуатацію.
Також за його інформацією, в Констанці планують ввести онлайн-чергу на обробку барж.
«Простої барж у Констанці — це додаткові витрати для власників вантажу і катастрофічна втрата ефективності використання флоту», — зазначив Дмитро Москаленко.
Чергу з 500 барж у піковий сезон на власні очі бачив засновник консалтингової компанії AGRIColumn Цезар Георге. Він змальовує ситуацію з інфраструктурою у порту так. У Констанці 7 основних терміналів, на яких працюють в основному мультинаціонали.
Цезар Георге
засновник консалтингової компанії AGRIColumn
«Ще до того, як українське зерно ринуло в Констанцу, експорт у порту складав 20-24 млн (якщо враховувати продукцію з Сербії), але вже тоді румунські вантажівки стояли в чергах за межами порту. А зараз експорт складає 36 млн т. Черги з вантажівок величезні. Я був свідком, коли водії билися між собою, а поліція нічого не робила».
За його словами, з тією інфраструктурою, яку має порт Констанца, він може дозволити собі перевалку не більше 33-35 млн т за рік. Таким потоком зерна ще «можна якось керувати».
Також Цезар Георге зазначає, якщо взяти до уваги географію розташування наявних терміналів, то місця для розширення їх потужностей немає. Єдиний вихід — побудувати 2-3 окремих термінали. Будівництво сховища на 250 тис. т обійдеться у €120 млн. І на це піде 2-3 роки. Плюс об’єкт потрібно будувати з урахуванням передових розробок в даній сфері.
«Як на мене, то це утопія. Це питання фінансування, отримання дозволів. €120 млн викласти сьогодні, а потім що ви від цього отримаєте? 50 років нічого не будувалося в порту. І ми навіть не знаємо, чому румунський уряд не зобов’язав власників хоч щось там зробити. Тому якщо не буде політичної волі, то нічого в порту робитися і не буде», — підсумовує румунський експерт.
Покращення у порту Констанца
Схоже на те, що політична воля все ж є. За словами аналітикині румунського сайту AgriPortal Аліни Шіу (Alina Șuiu), минулого року румунський уряд виділив на модернізацію Констанци 1,44 млрд лей (€300 млн).
Ці кошти будуть витрачені на відновлення дорожньої інфраструктури, під'їзних шляхів до порту та оновлення внутрішньої мережі доріг. Адже під'їзні шляхи до гавані та мережа внутрішніх доріг були спроєктовані до 1989 року і не були розраховані на величезний потік зерновозів. Частина коштів піде на модернізацію електромереж, ремонт каналізації та водопостачання.
Також вона зазначила, що проблему з автомобільними чергами у порту вдалося вирішити.
Аліна Шіу
аналітикиня румунського сайту AgriPortal
«Значну роль в оцифровці та спрощенню дорожнього руху під час митних процедур, сприяла «Асоціація портового бізнесу Констанци» (CPBA). За її пропозицією порт успішно впровадив цифрову систему управління дорожнім рухом, що і вирішило актуальну проблему заторів».
За її словами, влітку в порту в середньому обробляється 2 тис. вантажівок за добу.
Крім того, у 2023 році за європейські кошти (мова йде про суму €12,69 млн з ПДВ) було розширено до 4 смуг існуючу дорогу між Gate 10 bis — Gate 10. Зокрема, у межах порту прокладено 982 м та зроблено кільцеву розв’язку, пристосовану до значного трафіку довгомірних транспортних засобів з причепами або напівпричепами.
Ще €15 млн інвестовали у модернізацію та захист навколишнього середовища. Зокрема, придбано багатофункціональний танкер для збору відходів із суден, модернізовано систему сигналізації, на причалі облаштовано майданчик, обладнання якого дозволяє збирати з суден стічні води та очищати їх.
Паралельно проводяться роботи по модернізації залізничної інфраструктури.
Наскільки комфортним для експортерів порт стане у 2024 році?
За словами Аліни Шіу, роботи з модернізації порту продовжаться і у 2024 році. Загальна вартість проєктів оцінюється у €476 млн.
Що планується? За €50 млн буде розширена дорога між Gate 7 і перехрестям Road bridge at km 0+540 of the Danube Canal — Black Sea та Gate 9 і Gate 8 до північної частини порту.
Ще €180 млн буде витрачено на днопоглиблення в Констанці (зони Констанца, Мідія та Мангалія) і в тому числі розширення Мідійського входу. Продовжаться інвестиційні вливання у модернізацію та розширення дорожньої інфраструктури, розподілу електроенергії (другий етап проєкту) тощо.
На завершальній стадії підготовки знаходяться проєкти загальною вартістю €218 млн. Аліна Шіу каже, що серед цих проєктів: другий етап розвитку залізничних можливостей порту, створення причалів у районі Констанца — Мідія, будівництво парку фотоелекричної енергії (сонячної — прим. ред) та автостоянки неподалік автостради A4 тощо.
І наостанок. Нещодавно Єврокомісія схвалила програму допомоги Румунії на суму €126 млн для підтримки портів, які зіткнулися зі збільшенням потоків з початку великої війни в Україні.
Програма діятиме до 31 грудня 2024 року. Відповідно до неї, допомога надаватиметься у формі грантів на суму до €10 млн логістичним компаніям, що працюють у румунських портах. Йдеться про порти Констанца, Галац, Джурджа на східному кордоні ЄС і Поарта-Альба, Мідія та Наводаріканал — Дунай — Чорне море. А також про «порти-супутники» Констанци — Мідія та Мангалія у Сулінському каналі.
