АгроЕкспедиція-2024. Центр: соя абортує боби, кукурудза — мінус кілька тонн, соняшник «тримається»
Джерело фото: Latifundist.com
АгроЕкспедиція рухається у центр країни. По дорозі бачимо випалені сонцем поля кукурудзи і сої. У деяких районах Кіровоградської і Черкаської областей дощу не було з 20-х чисел червня. Як аграрії пройшли випробування весняними заморозками і літньою спекою? Чи очікувати рекордних врожаїв, якими славляться місцеві чорноземи? Як вплинула війна і кон'юнктура ринку на структуру посівів? Все це ми дізналися і побачили на власні очі разом з партнерами BASF і Crédit Agricole Bank.
Читайте також: АгроЕкспедиція. Північ: що з якістю ранніх зернових та як пережили спеку кукурудза, соняшник та соя?
Вінничина. Тренди агросезону-2024
- Вінницька область посідає 4-е місце з виробництва зернових культур.
- Північ області майже не постраждала від посухи. Там час від часу випадали дощі. У південній частині посуха трималася з 20 червня до 26 липня. Температура повітря сягала 30-40 °С, ґрунту — більше 60 °С. Вологість повітря — 15-20%.
- Минулі два сезони хороших цін на сою мотивували багато малих фермерів позасівати бобовою поля. В той же час великі фермери, особливо на півдні, відмовляються від неї. Причина — клімат з кожним роком стає все більш посушливим в цій частині області. Цьогорічне посушливе літо підтвердило правильність цих засторог.
- На Вінниччині в кожному господарстві цього року намагалися посіяти цукровий буряк. Як показала практика 2022-2023 років, ті хто, посіяли цю культуру, отримали непогані прибутки, тому що була хороша ціна на буряк, а на іншу агропродукцію — обвалилася. Але спекотне літо-2024 багато де випалило цілі поля буряку.
- Найбільше від посухи постраждали соя і кукурудза. У багатьох соя абортувала боби. Кукурудза подекуди висохла до першого качана, десь качани взагалі не завʼязалися. Соняшник переважно витримав випробування аномальними температурами.
- Збір ранніх зернових та зернобобових культур розпочався на два тижні раніше, ніж минулого року.
- Одним з найбільших викликів жнивної кампанії 2024-го аграрії називають нестачу кадрів через мобілізацію.
Роман Сидоренко
представник компанії BASF у Вінницькій області
«На півночі Вінниччини непогана ситуація з опадами, тож багато аграріїв вирощують сою та кукурудзу. В південній зоні великі фермери відмовилися від сої. Сіють буряки, бо це економічно вигідно. Але рентабельність буряків треба вираховувати в розрізі трьох років. Цього року вона буде залежати від ціни на цукор. Буде ціна, буде й заробіток. Кукурудза підгоріла у південних районах. Особливо на пізніх посівах і там, де було здешевлення технології за рахунок скорочення внесення добрив. Хто стартових, хто азотних добрив менше давав, хто звик її сіяти 80 тис. насінин на га — той у зоні ризику. Для південної частини Вінниччини оптимальна норма висіву — не більше 60 тис. насінин на га. В того, хто правильно вибрав гібриди, посіяв і обробив від бур'яну вчасно, встигла набратися кукурудзяна маса. Соняшник і пшениця, які до настання стресових умов отримали живлення і мали розвинену кореневу систему, також виявилися більш стійкими. Найкраще переніс липневу спеку соняшник».
«Фірма Гарант»: пшениця вдалась, а буряк підкачав
Ми на території Гайсинського району, це південний схід Вінницької області. Тут переважають чорноземи опідзолені (80 % площі району). Підприємство «Фірма Гарант» обробляє 1,4 тис. га землі.
Структура посівів:
- пшениця — 405 га,
- ячмінь — 100 га,
- ріпак —130 га,
- соняшник — 250 га,
- кукурудза — 300 га.
Цього року вперше з 2000 року в сівозміну ввели буряк. Посіяли два поля — 86 га. Це загальний тренд Вінниччини, яку колись назвали «цукровим Донбасом». Низькі ціни на зерно 2022-2023 воєнних років і високі — на цукор спричинили буряковий бум.
«Директор сказав посіяти. Я відмовляв всіма способами, бо рентабельність буряка — це спалахи уверх-вниз. Я можу досягти тої ж самої рентабельності на кукурудзі, пшениці і ріпаку».
Спекотний липень показав, що передчуття агронома не були марними. За словами, директора інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН Олександра Корнійчука, це важливий період для цукрового буряка: максимально наростає коренеплід і відповідно збільшується цукристість коренеплоду. Спека цьому перешкодила.
Ячмінь в господарстві з року в рік сіють від 100 до 150 га, бо ще з 1990-х років мають розвинене тваринництво. Зараз утримують 3 тис. поголів'я свиней. Цього року рентабельність виробництва м'яса значно зменшилася.
«Ціна на свинину почала падати з кінця січня поточного року. На кінець 2023 року ціна була 70-72 за кг живої ваги, а в кінці січня — 55-60. Люди почали менше споживати. Запустили в роботу комплекси, які будувалися з огляду на відсутність зернового коридору. Ячмінь зараз продають по 6,5-6,8 грн/т з місця. Минулого року він був значно дешевший. Залежно від агромоделі компанії собівартість виробництва свинини може зрости на 25-50% через те, що зерно виросло в ціні удвічі».
Урожайність ранніх культур 2024
Пшениця вродила гарно: на гірших полях збирали від 7 т/га, на кращих — 8-9 т/га пшениця. За якістю — 2 клас (натура 780 г/л, білок 14%). Досягти такого результату допомогло вчасне внесення азотних добрив, а також червневі продуктивні опади.
Ріпак вродив від 3,7 т/га до 4,9 т/га. Через бурю на деяких полях втратили близько тонни врожаю, також частина рослин полягла, що ускладнило збирання.
Ріпак продавати не поспішають. Завдяки тваринництву в господарства завжди є обігові кошти. Також заробляють, надаючи послуги із збирання і обробітку ґрунту. Недавно уклали контракти на ячмінь та пшеницю, перші партії цьогорічного врожаю вже вирушили до одеських портів.
Їдемо в поля, обробіток проводили Horsch Tiger. Загалом 40% полів компанії — оранка.
Ростислав Нечиталюк
головний агроном
«Фірми Гарант»
«Хоча я дуже проти оранки. Відколи ми почали обробляти Tiger і дискуванням, показники гумусу у грунті зросли за 15 років на 0,6%».
ЗЗР і добрива використовують виключно оригінальні, з генеричними препаратами принципово не працюють. Намагаються дотримуватися технології. Але цього року обробку фунгіцидами пропустили через спеку.
Вплив спеки
На полі соняшнику Ростислав розповідає, що очікували урожайність більше 5 т/га. До середини липня все було добре: і росторегуляція, і фунгіциди, і мікродобрива, і мінеральне живлення спрацювали чітко.
«Потім почалася посуха і соняшник почав скидати листки. Через аномальні температури пропустили внесення Піктору. Нещодавно пройшов дощ і це покращило стан рослин, але недобір по соняшнику буде не менше тонни», — прогнозують на підприємстві.
Спека випалила й частину кукурудзи. Качан не сформувався в достатній мірі, тож по врожайності очікують мінус 3-5 т/га.
Черкащина. Тренди агросезону-2024
- Цього року через природно-кліматичні умови темпи весняної посівної кампанії пришвидшились приблизно вдвічі.
- Кукурудза на Черкащині залишається однією з найурожайніших культур. За 2023 рік регіон зібрав рекордну кількість зерна — понад чотири мільйони тонн. Але аграрії почали скорочувати площі під культурою у 2024 році через труднощі зі збутом. Наприклад, підприємство НВФ «Урожай» (МХП) зменшило посіви кукурудзи на користь сої.
- Частина аграріїв виключили із сівозміни ріпак, який теж конкурував в рентабельності, і перейшли на сою. Але через посуху очікуваного результату по врожайності аграрії можуть недоотримати.
- Деякі фермери почали експериментувати з нішевими культурами — пивоварним ячменем, квасолею, спаржею.
- Впливу від аномальних погодних умов на Черкащині зазнали всі культури. Проте найбільшого — соя та кукурудза, дещо менше постраждав соняшник.
- За словами начальника обласного гідрометцентру Віталія Постриганя, не зважаючи на зниження температури і незначні дощі станом на початок серпня вологи на більшості площ недостатньо. Подекуди панує ґрунтова засуха, найбільш тривала — чотири декади, — на Смілянщині.
- Складними залишаються й умови для підготовки площ під сівбу озимого ріпаку, яка, як правило, розпочинається із середини серпня.
- Найбільші виклики — нестача працівників, обмежені фінансові ресурси, складні погодні умови. Позитив — зростання цін на зерно.
Владислав Стороженко регіональний менеджер BASF
«Зима була відносно м'яка і сприятлива для перезимівлі озимих культур. Ріпак, який пізно посіяли через дефіцит вологи, все-таки перезимував, подекуди навіть у фазі двох-чотирьох листків та сформував літній врожай. Хоча деяким фермерам через рідкі посіви довелося пересівати ріпак. Озима пшениця і ячмінь отримали дещо меншу врожайність, аніж у минулому році. Весняні приморозки та спека під час наливу зерна вплинули як на розвиток самих культур, так на роботу засобів захисту рослин. Відповідно знизилися якісні показники товарного зерна. Основна його маса іде як фуражна, хоча є і 2-3 класи. Нічна мінусова температура в період цвітіння ріпаку призвела до часткової абортації і не дала належним чином сформувати нормальну масу тисячі зерен та олійність. У 2024 році недоотримали порівняно з минулим роком десь в середньому від однієї тонни до півтори тонни врожаю на гектар».
За словами Владислава Стороженка, посіви сої зазнали значного впливу високих температур. Культура «скинула» нижній та середній яруси. Проте є й задовільні посіви. Все залежало від того, яка ситуація з опадами на конкретній території, а також від технології господарства.
Станом на початок серпня соняшник знаходиться у фазі «лимонної» стиглості, дозрівання насіння. Кошики виповнені.
Владислав Стороженко регіональний менеджер BASF
«Проте, не відомо, як ця подальша спека вплине на дозрівання насіння. Соняшник порівняно із кукурудзою та соєю знаходиться дещо в кращому становищі».
Агрокомпанія «Хорс»: просо — це і рентабельність, і посухостійкість
На Черкащині нас зустрічають друзі з агрокомпанії «Хорс», що обробляє 13 тис. га (Черкаський, Золотоніський, Звенигородський райони).
Структура посівів
За словами гендиректора Валерія Ласькова, у компанії за час війни структура посівів значно змістилась в бік ярого клину: 80% проти 20% озимих. Причина проста: у 2022 році ніхто не знав, що буде далі, тож, посіви «на перспективу» не розглядали. Навіть від ріпаку відмовилися. Через низьку ціну відмовилися й від пшениці.
Структура посівів-2024:
- соняшник — 5,8 тис. га,
- кукурудза — 4,1 тис. га,
- просо — 1 тис. га,
- ріпак — 1,05 тис. га,
- соя — 300 га,
- гречка.
Просо почали сіяти на початку війни на фоні проблем з експортом.
Валерій Ласьков
генеральний директор
«ХОРС»
«Я тоді розраховував, що просо — це внутрішній ринок, збут має бути, армію потрібно годувати. Плюс адміністрація радила утриматися від посіву кукурудзи і сіяти просо. До того ж ця культура стійка до посухи».
Ставка в моменті спрацювала. Ціна на просо минулоріч сягала 12,3 тис. грн/т. Але цього сезону впала до 8 тис. грн/т. Хоча і з таким прайсом культура рентабельна. Цього року планують зібрати біля 4 т/га. Хоча і за врожайності 2-2,5 т/га теж культура прибуткова.
Начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій додає про тренд пов’язаний із нішевими культурами:
Ігор Гуржій
начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank
«Через проблеми із експортом агропродукції та суттєве зростання вартості транспортування врожаю, у 2022 році значна частина агровиробників додала до структури сівозміни вирощування нішевих культур (наприклад, гірчиця, льон, чечевиця, просо, тощо). Таке значне збільшення об’ємів вирощування нішевих культур обвалило на них ціни і, як результат, багато виробників не отримали запланованої рентабельності (наприклад при вирощуванні білої та чорної гірчиці). Тому, при плануванні посіву тієї чи іншої нішевої культури необхідно оцінювати ризик волатильності ціни та налагоджувати відносини із кінцевим покупцем».
Врожайність озимого ріпаку цього року 3,3 т/га. Олійність гарна — 46-47%. В момент нашого приїзду ріпак уже вантажили на порт. До речі, «Хорс» практикує форвардні контракти, вже законтрактували 20 тис. т кукурудзи та частину ріпаку.
Кукурудза
На підприємстві прийшли до висновку, що кукурудзу треба сіяти рано.
Валерій Ласьков
генеральний директор
«ХОРС»
«На вулиці 6°С — починаємо сіяти. Це культура, яка має пройти всі стадії розвитку. Ми ж дивимось по сусідах: хто посіявся пізніше, той «попав», подекуди навіть початок не завʼязався».
Соняшник при цьому сіють пізніше, якщо виходить одночасно — сіють паралельно.
Їдемо на демо-поле компанії неподалік Катеринополя. Крайні продуктивні дощі тут пройшли 15-16 червня, випало 18 мм. Спека вдарила в момент наливу і запилення кукурудзи, що увігнало її в стрес. За оцінками Валерія Анатолійовича, втрати на кукурудзі складуть біля 10%. І це при тому, що технологічно спрацювали чітко — посіяли рано, внесли РКД на старті, посіви не загущували.
Соняшник
Йдемо в соняшникові поля. Посіяли його пізно, 10 травня. Валерій Анатолійович піднімає кошик соняшника.
«Кошик стандартний: плюс-мінус 15 см. Повністю запилився. Далі все залежатиме від наливу. План по культурі — 2,6 т/га», — каже директор.
На урожайність соняшника у компанії великий вплив мають ґрунти.
Валерій Ласьков
генеральний директор
«ХОРС»
«В нас особливості ґрунтів впливають на врожай. Є дуже слабкі ґрунти. У Балаклії схили і глина. Там ми ставимо врожайність не більше 1,8 т/га. У Тубільцях — взагалі піски. Якби ми сіяли тільки на хороших ґрунтах, мали б за 3 т/га».
Соя
На підприємстві посіяли 300 га сої, що не дуже характерно для Черкащини, де багато компаній ставку цьогоріч зробили саме на сою.
Валерій Ласьков
генеральний директор
«ХОРС»
«Чому не пішли за ажіотажем? Я давно в сільському господарстві і памʼятаю, коли соя коштувала і $300, і $700 за тонну. Це дуже волатильна культура. Подивимось, що буде з ціною. Так, минулого року вона була висока, ніколи такого не було, щоб вона коштувала вище ріпаку. Це нонсенс, але минулого року так сталося. Так тривати довго не може».
Через спеку соя почала абортувати нижні боби. Це означає, що, по-перше, вже не буде планової урожайності. А по-друге, не буде маси тисячі.
Кіровоградщина. Тренди агросезону-2024
- За прогнозами ОВА через спеку і посуху на Кіровоградщині очікують зменшення врожайності пізніх культур на 30%.
- За спостереженнями Директора Інституту сільського господарства Ігоря Семеняки, на Кіровоградщині спека у цьому році вперше за період метеорологічних спостережень з 1906 року перевищила абсолютний максимум. 16 липня досягала +39 °C. За 90 днів з 21 квітня дощ був один раз.
- У 2024 господарства Кіровоградської області суттєво збільшили посіви сої. Багато хто посіяв її вперше, хтось повернувся до культури.
- Менше від посухи постраждали ярові культури, посіяні наприкінці квітня — на початку травня. Вони встигли набратися сил від весняної вологи.
Юрій Чадай
регіональний менеджер BASF по Миколаївській і Кіровоградській областях
«Ще у 2023 році були несприятливі умови для закладення великих врожаїв. Довелося зіткнутися з такими викликами як перепади температур, утворення льодової кірки. За допомогою різних технологій вирощування, морфорегуляції аграрії намагалися скорегувати дію несприятливих зовнішніх факторів. Аномально високі температури червня-липня сприяли різкому зниженню врожайності соняшника, кукурудзи, сої. Найстрашніше те, що зараз підходить сезон посіву ріпаку, озимої пшениці, ячменю, а в нас від 10 до 20 см сухого ґрунту. За таких умов ми не зможемо отримати сходи. Вся надія на опади. Аграрії пристосувалися вже до таких умов. Сіятимуть і в сухий ґрунт. А вже як отримаємо сходи, за допомогою препаратів ми знаємо, як розганяти їх фізіологію».
Експерт зазначив, що аграрії нині стали більш виваженими. Вводять в сівозміну більше культур, наприклад, горох. Це хороший попередник, який дає прибавку не лише на перший, але й на 2-3 роки. Також аграрії Кіровоградщини переймають досвід південних регіонів України, оскільки погодні умови, які склалися на цій території, вже звичні колегам з Одещини і півдня Миколаївщини.
Юрій Чадай
регіональний менеджер BASF по Миколаївській і Кіровоградській областях
«Тамтешні фермери ювелірно використовують всі агрономічні інструменти для того, щоб збільшити урожай. Зокрема, дробне внесення добрив. Необхідно переходити на точне землеробство, щоб кожний наш ресурс ніс користь для рослин і давав прибуток аграріям».
«Омельяненко»: мінус кукурудза, плюс соя
На Кіровоградщині нашу АгроЕкспедицію зустрічали на агропідприємстві «Омельяненко» (Новоукраїнський р-н, с. Іванівка). Земельний банк — 5 тис. га.
Структура посівів:
- соняшник — 2 тис. га,
- кукурудза — 1 тис. га,
- пшениця — 1 тис. га,
- соя — 300 га,
- також є ріпак і горох (нещодавно ввели в сівозміну).
«В останні роки ми більше сіємо культур, які можемо реалізувати на місці. В Кіровоградській області великі потужності для переробки соняшника. Тому висіваємо більше соняшника. Раніше сіяли більше кукурудзи. Але з початком війни почалися проблеми з логістикою».
Зібрали озимі: урожайність пшениці — 5,5-5,7 т/га, гороху — 2,2-2,3 т/га, ріпаку — близько 2,5 т/га.
А що по кукурудзі, соняшнику і сої? Сергій Омельяненко прогнозує, що показники будуть значно гіршими. З початку травня в їх місцевості не випало жодної краплини дощу. Особливо постраждала кукурудза. Фермер не виключає, що по цій культурі не вийдуть навіть в нуль.
Прибутків чекають від соняшника. Його врожайність в минулі роки була 3,5 т/га. В цьому, хоч через засуху очікують не більше 2т/га, межа рентабельності проходить на рівні 1,2-1,3 т/га.
Соя
Соєю в господарстві серйозно почали займатися вперше. Хотіли отримати досвід і вирішити, чи варто вирощувати культуру надалі. Обрали середньоранній сорт Алмаз. Засіяли ним в перших числах травня 300 га.
Сергій Омельяненко
заступник директора господарства
«Омельяненко»
«Про прогнози говорити рано. Видно, що рослини у великому стресі через високі температури. Було скидання стучків. Втім, бачимо, що є виповненість бобів, але не вистачає вологи. Витрати на один гектар сої складають близько 20 тис. грн. Щоб вийти на окупність, маємо зібрати мінімум 1,5 т/га. Незважаючи на те, що в цьому році всі багато посіяли сої, очікуємо, що ціна буде хорошою».
Кукурудза
Флагманською культурою тут завжди була кукурудза.
«В кращі часи ми сіяли до 2 тис. га кукурудзи. Як почалися проблеми з посухою, зменшили до 1 тис. га. А наступного року плануємо посіяти не більше 500 га. Будемо збільшувати площі на користь озимих і ранніх ярових культур», — ділиться Сергій Омельяненко-молодший.
Показує одне з кукурудзяних полів, яке дуже постраждало від посухи. Посів провели наприкінці квітня. FAO 270. Густота — 60 тис. насінин на га.
Сергій Омельяненко
заступник директора господарства
«Омельяненко»
«Єдиний дощ пройшов 7 травня, випало 13 мм опадів. І з того часу ми вологи не бачили. Двічі обробляли посіви гербіцидами від бур'янів, але через посуху вони не мали грунтової дії. Потім провели міжрядний обробіток. Але й це не дало стимулу рослинам. І вже третій раз обробляти гербіцидом ми не стали, бо розуміли, що хорошого врожаю тут не варто очікувати».
Такий вигляд мають до 300 га кукурудзи, на решті полів дещо краща картина, але різниця не принципова. Урожай очікується на рівні 1,5-3 т/га.
Полтавщина. Тренди агросезону-2024
- Аграрії Полтавщини розпочали жнива на тиждень раніше, аніж минулого року.
- За словами начальника Полтавської ОВА Філіпа Проніна, не зважаючи на аномальну спеку, аграрії засіяли соєю майже 300 тис. га. Це на третину більше, ніж торік. «Прогнозуємо приблизно 18 центнерів з гектара. Відповідно, валовий збір на рівні 512 тис. т», — каже посадовець.
- Аномально високі температури минулого липня посіви пережили по-різному. На піщаних грунтах, наприклад, кукурудза практично згоріла. На більш родючих грунтах рослини, хоч і перебувають у стресі, але ще тримаються.
Сільгосппідприємство «Великосорочинське»: раніше посієш — краще пожнеш
«Великосорочинське» (Миргородський район на Полтавщині) обробляє 5 162 га землі, в тому числі: рілля — 3 915 га, сіножаті — 566 га, пасовища — 681 га. Мають дві молочнотоварні ферми, на яких утримується більше тисячів голів ВРХ.
Структура посівів:
- кукурудза — 802 га,
- соняшник — 750 га,
- озима пшениця — 800 га,
- соя — 920 га,
- ріпак — 390 га,
- ячмінь і горох.
Найбільш рентабельною культурою вважають соняшник. Минулорічні ціни трохи скоригували її показники у гіршу сторону. Але збитковою культура не була. Врожайність соняшника у «Великосорочинському» зазвичай на рівні 3,5-4 т/га.
Цього року, як і скрізь, погода випробовує полтавських аграріїв. На початку червня випало 30 мм дощу і з того часу опадів не бачили. Рекордних врожаїв, як минулого року, вже не чекають.
Сергій Харченко
заступник директора
«Великосорочинське»
«По кукурудзі, якщо вийде половина від минулорічного результату, то й добре. У 2023 в середньому отримали 10 т/га, цьогоріч очікуємо на 40-50% менше. На пісках силосна кукурудза, яку вирощуємо на корми для власного тваринництва, згоріла зовсім. Частково доведеться зернову на силос пускати. Загалом кукурудза постраждала не лише від спеки та посухи, пік якої припав на період цвітіння культури, а ще й сходи отримали стрес від травневих заморозків».
Їдемо на поле сої. Агроном Олександр Харченко звертає увагу на нерівномірність сходів і «залізобетонний» грунт. Ледь викопав рослину, щоб подивитися стан кореневої системи і продемонстрував, що вона вже майже не спроможна живити рослину.
«Основна проблема, що попередник — кукурудзу — зібрали пізно, і ми не встигли восени провести обробіток ґрунту. Довелось робити весняний, а він підсушив ґрунт. Це на додачу до і так посушливих умов. Тож 30-40% сходів зійшли в середині травня. А решта — вже ближче до 2-ї половини червня. Тому картина по полях строката. Якби не посуха, то посів пізніше б вирівнявся. Хоча через нестачу вологи і у тих рослин, що зійшли вчасно, бачимо, що верхні квітки вже відсохли, нічого не зав'язавши. Там, де закладено, то по 3-4 боби, а де ще є квітки, то без найближчого дощу з них також нічого не вийде».
На іншому полі обробіток ґрунту провели восени. Олександр вважає, що це забезпечило кращу вегетацію. Але через посуху на формування нормальної кількості виповнених бобів рослина вже не спромоглася. Тепер надія тільки на вологу.
На відміну від сої, соняшник переніс аномально високі температури не так важко. У господарстві вже давно обрали для себе гібрид Конді, який цінують за високі врожаї. Зокрема, минулоріч з Конді отримали 4 т/га. Прогнозів на цьогорічний урожай у господарстві робити не наважуються. Чекають дощів і сподіваються на хороші ціни.
Олег Опашко
керівник напрямку по роботі з малим та середнім бізнесом Credit Agricole Bank
«Credit Agricole пропонує партнерські програми фінансування на інвестиційні цілі, — зокрема, купівлю сільгосптехніки, а також на поповнення обігових коштів. Аби бізнес міг налагодити безперебійне електропостачання у себе, наш банк розвиває також фінансування відновлюваної енергетики. Ми підписали партнерську угоду з компанією, яка спеціалізується на виробництві сонячних електростанцій, що забезпечують безперебійну роботу сушильних комплексів та інші потреби малих і середніх господарств».
