АгроЕкспедиція 2024 Хмельниччина, Тернопільщина: на ярих спека «погоди не зробила», але «допікають» шкідники
Джерело фото: Latifundist.com
У цьому році мандри західними регіонами України ми почали з двох областей — Хмельницької і Тернопільської. По-перше, в плані агро, обидві області йдуть, як то кажуть, крок у крок. І за показниками врожайності, і за сівозміною, і за реагуванням на кліматичні виклики. Тут АгроЕкспедиція разом з партнерами проєкту — експертами компаній BASF і Crédit Agricole Bank — завітала до трьох підприємств. Тож вперед — за врожаєм, польовими спостереженнями і новими враженнями.
Хмельниччина. Тренди агросезону-2024
- В 2024 році загальна посівна площа ярих культур у Хмельницькій області склала близько 880 тис. га, олійних культур — 390 тис. га, кукурудзи на зерно — 200 тис. га.
- На кліматичні виклики аграрії регіону реагують посівом сидератів і застосуванням технологій збереження вологі в ґрунті.
- На розвиток пізніх культур і запилення кукурудзи спека на Хмельниччині вплинула менше, ніш в південних і східних регіонах країни
- За врожайністю зернових Хмельницька область займає перше місце в країні вже шостий рік поспіль. Станом на початок серпня врожайність ранніх зернових в регіоні 6,5 т/га — найкращий показник в Україні.
- Хмельницька область займає перше місце в країні за обсягами посівів сої та цукрових буряків. У 2024 році, за даними Хмельницької ОВА, у регіоні посіяно 215 тис. га сої та 32,4 тис. га цукрових буряків.
- За словами начальника Хмельницької ОВА Сергія Тюрина, в цьому році аграрії регіону намолотили перший мільйон тонн зерна 2 серпня — на тиждень раніше, ніж минулого року.
- Під час жнив на Хмельниччині щоденно збирається 100 тис. т зерна, обмолочується 20 тис. га площ і залучається 880-900 комбайнів.
- У квітні-червні 2024 року обсяги переробки олійних культур на найбільшому в країні ОЕЗ-і — Старокостянтинівському — збільшилися майже на третину у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 951 тис. т.
«Козацька Долина 2006»: Кукурудза у трьох обличчях. І сидерат на додачу
Перша зупинка нашого екіпажу на Хмельниччині — село Вихрівка. Тут розташоване господарство «Козацька Долина 2006». Як нескладно здогадатися, підприємство існує з 2006 року. Спеціалізується на рослинництві і тваринництві.
Основна культура у сівозміні — кукурудза. На її частку припадає майже половина всієї засіяної площі. У господарстві кукурудзу сіють і на зерно, і на силос. Загалом щороку близько 1 тис. га. Не став виключенням і 2024 рік. Окрім кукурудзи в сівозміні підприємства ще 7 культур: ярий і озимий ячмінь; озимі ріпак і пшениця; соя, соняшник і горох.
У тваринництві господарство обрало для себе молочний напрямок, утримує ВРХ: 400 голів дійного стада.
Структура посівів:
В обробітку — 2,3 тис. га:
- кукурудза — 1 тис. га;
- Решта: озимі ріпак, ячмінь, пшениця;
- Ярий ячмінь;
- Горох, соя, соняшник.
Втім, кліматичні катаклізми підприємство не минули. Зима 2024 у регіоні була аномально теплою, що не сприяло достатньому зволоженню ґрунту.
«Весною, по-перше, були холоди. По-друге, незбалансоване зволоження. Воно відрізнялось на різних ділянках. Зима була теплою і практично безсніжною, тож вологи було небагато. Поліпшилась ситуація після весняних опадів».
За словами головного агронома, посуха і високі температури літнього сезону-2024 на поля господарства також вплинули. Проте, у порівнянні з центральними та південними регіонами країни вплив спеки на розвиток пізніх культур і запилення кукурудзи на Хмельниччині був набагато меншим. Наразі вологи в ґрунті достатньо, що сприяє покращенню стану рослин і потроху вирівнює вплив посухи.
Юрій Гуска
регіональний менеджер з продажів компанії BASF у Хмельницькій області
«У цьому сезоні на Хмельниччині спека суттєво вплинула на розвиток посівів сої. Нижній ярус бобів заклався нормально, верхній теж більш-менш нормальний. А от середній через аномально високі температури постраждав: маємо менші розміри бобів, гіршу виповненість. Але в регіоні пройшли дощі, посіви отримали певну кількість вологи, і на даний момент ситуація потроху вирівнюється».
Ще одна проблема, з якою в «Козацькій Долині 2006» стикнулися в цьому сезоні — шквальний вітер. За словами Андрія Ороховського, на полях господарства вітер не вщухає вже кілька днів — намагається «вкласти» посіви соняшнику та кукурудзи. На щастя, поки безуспішно.
Взагалі ж, на підприємстві намагаються адаптуватися до несприятливих умов. Цьогоріч посіяли гірчицю у якості сидерата. Ще один експеримент — пожнивний посів кукурудзи після ячменю. Цього року в перших числах липня посіяли залишки насіння кукурудзи, якої в господарстві завжди залишається мішок-два. Внесли в ґрунт залишок селітри. І тепер чекають.
Андрій Ороховський
головний агроном
«Козацька Долина 2006»
«З пожнивними посівами кукурудзи ми експериментуємо вже другий рік. Сіяли в минулому році, але мети не досягли — через посуху. Пожнивні посіви розвинулися до стадії 12-13 листочків і завмерли. Довелось скосити. В цьому році сподіваємося дотягти до зеленої форми — до вересня чи навіть до жовтня».
Посіяна в липні кукурудза не встигає сформувати повноцінний врожай, тож йде на зелений корм. А після кукурудзи в господарстві цьогоріч планують посіяти озимий ріпак.
Між іншим, на підприємстві приглядаються і до альтернативних технологій обробітку ґрунту.
«Зіштовхуючись з браком опадів, господарство намагається адаптуватися до несприятливих умов: впроваджує мінімальний обробіток ґрунту, експериментує з технологією strip-till. Крім того — підбирає більш посухостійкі сорти і гібриди, використовує сидерати. Для нас надзвичайно важливо підтримувати всі ці прагнення, оскільки вони націлені на забезпечення сталого виробництва. Тим більше, що «Козацька Долина 2006» одночасно розвиває тваринницький напрямок, тобто комплексно підходить до ведення агробізнесу і створює ланцюжок доданої вартості у сегменті рослинництва. І це, звісно, заслуговує на підтримку. Адже Crédit Agricole Bank наприкінці 2023 року затвердив стратегію сталого розвитку і планує інтеграцію ESG-стандартів у систему ризик-менеджменту».
В останні роки на полях господарства з'явився та активно приносить збитки новий шкідник — хом'яки. Чисельність гризунів на полях господарства збільшується протягом трьох останніх років. Для боротьби з хом'яками та мишами у «Козацькій Долині 2006» використовують фуміганти, які закидають у нори, а потім закривають їх плівкою. Пробували також заливати нори водою, але, за словами головного агронома, результат отримали незадовільний: в одну нору потрібно влити близько 500 л води, таким чином вигнали аж одного хом'яка.
Тернопільська область. Тренди агросезону-2024
- У 2024 році загальна посівна площа у Тернопільській області склала понад 850 тис. га. Ярі зернові культури посіяні на площі 220 тис. га, сої — на площі 116 тис. га, кукурудзи — 115 тис. га, соняшника — 105 тис. га.
- У 2024 році Тернопільщина увійшла до ТОП- 3 областей України за посівними площами ярої пшениці — 18,9 тис. га. Хоча в порівнянні з минулим роком вони зменшилися майже на чверть — на 6 тис. га.
- Спека призвела до активізації шкідників і збудників хвороб рослин в регіоні. Але проблем з їх подоланням не виникло.
- В умовах кліматичних змін агропідприємства регіону експериментують з різними культурами, сортами і технологіями.
- Раніше хто міг подумати, що Тернопільщина перетвориться на край персиків і кавунів? А в 2024 році це вже наша реальність.
Агрокомпанія «Україна»: В пошуках найкращого сорту сої. З гусениць — на колеса
Об’їзд Тернопільської області починаємо з полів агрокомпанії «Україна». Підприємство працює вже понад 30 років. Наразі має в обробітку 15 тис. га. У сівозміні — 7 культур: трійка озимих — ячмінь, ріпак, пшениця; кукурудза соняшник, соя і горох.
Головним викликом 2024 року для «України», як і для інших агропідприємств регіону, стали надзвичайна спека і посуха. Посушливий період був досить тривалим, що вплинуло на розвиток двох культур, уповільнило розвиток сої і ускладнило запилення кукурудзи. Але обійшлося без незворотних наслідків.
«Цього року зі шкідниками взагалі журба-печаль. Спека трималася 10 днів поспіль. Як наслідок, на посівах сої пішов кліщ. Докупили акарициди, оскільки ця ситуація для нас була несподіваною. У загальному масиві шкідників не знайшли. Тож обмежилися крайовими обробками. Цього виявилося достатньо. Тож спрацювали нормально — проблему зняли».
Взагалі, цьогоріч на підприємстві з соєю експериментують. Вперше організували масштабне сортовипробування — посіяли відразу 17 сортів сої. За словами головного агронома, таким чином хочуть відібрати сорти для власного насінництва, яким «Україна» теж займається: до складу підприємства входить насіннєвий завод. Зараз на підприємстві переважно закуповують насіння сої, а хочуть обрати пару сортів, щоб самим продавати насіння сої.
При цьому, як розказав нам Віталій Мороз, в регіоні цьогоріч стикнулися ще з одним неприємним «сюрпризом» на посівах сої — проявом симптомів бактеріозів на деяких сортах.
Михайло Гордій
регіональний менеджер з продажів
у Тернопільській області
компанії BASF
«Дійсно, цьогоріч на Тернопільщині на окремих сортах сої спостерігалися прояви бактеріозів. На ураження посівів бактеріозами у даному випадку головним чином вплинули два фактори: стійкість сорту до збудників і несприятливі ґрунтово-кліматичні умови».
Втім, експериментують на підприємстві не тільки з соєю. Щороку досліджують кілька десятків сортів пшениці, проводять експерименти з рістрегуляцією в пошуках «золотого перетину» стійкості до вилягання посівів.
В цьому році після застосування фунгіцидів стикнулися з неочікуваним результатом: коли колос пшениці вже майже дозрів і пожовтів, стебло ще продовжувало рости і зеленіти.
У контексті кліматичних викликів на агропідприємстві не виключають розширення сівозміни за рахунок сидератів.
Віталій Мороз
головний агроном
агрокомпанії «Україна»
«Зараз ми сидерати не сіємо, ще не готові до цього, багато різних нюансів, зокрема з насінням. Тож часу бавитися з сидератами немає. Але, думаю, що через пару років ми до цього дійдемо. Клімат змінюється, і на це потрібно реагувати».
Що ж стосується кукурудзи, незважаючи на те, що її цвітіння почалося під час періоду посухи, запилення пройшло добре. За словами головного агронома, краєвий ефект візуально помітний — листочки поскручувалися, тобто є сигнали, що посівам не вистачало вологи. Але стан качанів нормальний. До того ж, вологи в ґрунті зараз достатньо. Нещодавно випало 50 мм опадів.
А от на посівах ячменю на підприємстві в цьому році провели двобій з борошнистою росою.
Віталій Мороз
головний агроном
агрокомпанії «Україна»
«У нас є інтенсивний ярий сорт ячменю Себастьян. Він хороший, але не стійкий до борошнистої роси. І в цьому році ми з цим стикнулися — виявили на посівах борошнисту. Після чого замовили у компанії BASF фунгіцид Флексіті, щоб попрацювати суто по цьому збуднику. Надалі плануємо закупляти його заздалегідь. Взагалі система захисту ростин у нас відпрацьована. Намагаємось всі проблеми вирішувати з зими, щоб весною всі основні ЗЗР були на складі. І занадто не економити. Якщо симптомів немає, фунгіциди все одно вносимо. За два-три дні може впасти дощ, і тоді вносити буде вже пізно».
До речі, технологію обробітку ґрунту в 2024 році підприємство теж змінило — повернулось з гусениць на колеса. Гусеничні трактори «Україна» придбала через те, що на нерівних полях колісні трактори з сівалками пробуксовували. Але виявилося, що для культур, які вирощує господарство, більш підходять колісні агрегати.
«Використовуємо колісні трактори з широкими шинами, щоб мінімізувати ущільнення ґрунту. З гусеничною технікою, коли сієш просапними сівалками, починати необхідно з обсіювання поля, що призводить до нагортання горбів. Для соняшника і кукурудзи це не смертельно. Але для вирощування сої з міжряддям 35 см — це проблема», — поділився досвідом головний агроном агрокомпанії «Україна» Віталій Мороз.
На підприємстві займаються садівництвом і тваринництвом — вирощують ВРХ і свиней. Сад теж немаленький — 200 га, де господарство вирощує яблука, груші, вишню, смородину і малину. Мають власне фруктосховище, для зберігання малини і смородини — обладнання шокової заморозки. Тож, коли в Україні через війну виникли проблеми з енергетикою, «Україна» знайшла для себе вихід в джерелах автономного живлення — придбала генератори.
Оксана Олійник
керівниця напрямку по роботі з малим та середнім бізнесом
Crédit Agricole Bank
«В межах партнерських програм Crédit Agricole Bank пропонує клієнтам фінансування ЗЗР, добрив, с/г техніки — для забезпечення повного циклу обслуговування. Загалом це 60 різних програм. Але, якщо два роки тому найбільш популярним на Тернопільщині було кредитування обігового капіталу, то зараз до нього додались купівля техніки, обладнання та сонячних панелей. Через зміни клімату і ринкових умов аграрії починають активно пробувати нові підходи і змінювати існуючі. Тому ми більше уваги приділяємо вивченню технологій, аби вчасно реагувати на їхні запити».
ПАП «Агроінвест»: Майбутнє — за цибулею з кавунами
На Тернопільщині наш екіпаж завітав ще на одне підприємство — «Агроінвест». У 2024 році воно відмічає 20-річний ювілей. Розташоване в селищі Козова, але назві населеного пункту спеціалізація підприємства не відповідає. Кіз чи корів не тримають, хоча і задумуються про тваринництво. Основний профіль — рослинництво.
В обробітку близько 3 тис. га землі. У сівозміні — озимі пшениця й ячмінь, соя, кукурудза, ріпак і цукрові буряки. Ріпак, пшеницю і ячмінь в «Агроінвесті» вже зібрали. На момент нашого прибуття готувались сіяти озимий ріпак.
Як і на Тернопільщині в цілому, важливе місце в сівозміні «Агроінвесту» займає соя. У цьому році посіяли, зокрема, сорт Бетті, поле з яким наш екіпаж і оглянув. Попередником сої на підприємстві є кукурудза. Після жнив на полях проводять оранку.
Посіви сої цьогоріч постраждали від «бомбардування» градом. Але господарство діяло на випередження. Вчасно провело обробку фунгіцидом Абакус компанії BASF. Як результат — рослини зараз в гарному стані. У всякому разі ніяких ознак інфекцій ми на полі не побачили. Так само, як і павутинного кліща. Соя цвіте, бульбочки на коренях працюють. Хоча крайову обробку посівів на підприємстві все одно планують провести — для профілактики.
Серед базових культур велику увагу на підприємстві приділяють саме цукровим бурякам. Що не дивно — генеральний директор «Агроінвесту» в минулому керівник цукрового заводу.
«Цукрові буряки — рідна і близька для мене культура. Їх мало хто вирощує, але ми від них не відходимо. А взагалі — створюємо всі умови, щоб отримати кращий результат. Зокрема, забезпечуємо якісну підготовку ґрунту».
У структурі посівів цукрові буряки стабільно займають близько 10%. У 2024 році також — 300 га.
Під цукрові буряки на підприємстві сіють сидерати. Сидеральні суміші роблять самостійно. У якості попередника сіють ячмінь, щоб раніше звільнити поле.
Але головний тренд розвитку на підприємстві — овочівництво, яким в «Агроінвесті» займаються з минулого року.
Юрій Пудлик
генеральний директор ПАП «Агроінвест»
«У 2023 році вперше посіяли 5 га моркви, 5 га буряків і 6 га капусти. Вирощували без поливу. Але результат отримали гідний: урожай моркви і буряків на рівні 70 т/га +. Зберігали його без холодильників. Все продали. І хоч не за тими цінами, за якими хотілося б, рентабельність овочівницького напрямку вийшла досить високою».
У сезоні 2024 під овочеві культури на підприємстві виділили вже 20 га, а на майбутнє мають наполеонівські плани — розвернути овочівництво на 200 га. З них 100 га під цибулею. Хоча наразі овочівництво на підприємстві ще на етапі спроб — вирощують по кілька сортів буряку, моркви, капусти. На різних частинах полів експериментують з різними системами зрошення. За словами Юрія Пудлика, за рівнем вкладень 1 га овочевих культур дорівнює 20-25 га під зерновими. За трудовитратами — 50 га під пшеницею.
У цьому році у господарстві вперше на невеликій площі посіяли кавуни. Наступного року планують посіяти ще томати. В планах також будівництво власного овочесховища на 7 тис. т. Поки сховище орендують.
Як підкреслює Юрій Пудлик, головний стратегічний курс підприємства — збалансований розвиток рослинництва, овочівництва та тваринництва. З цією метою за 2-3 роки планують наростити поголів’я свиней до 10 тис.
Що ж стосується аномальної цьогорічної спеки, якоїсь особливої шкоди посівам в «Агроінвесті» вона не завдала. Хоча без природних катаклізмів не обійшлося. Цьогоріч двічі випав град, який пошкодив посіви майже всіх культур. Зокрема посіви моркви.
«Ми вирощуємо моркву сорту Альянс F1. Це гібрид BASF. Попередником у нас виступає пшениця. Робимо оранку, потім глибоке рихлення. Само собою, проводимо аналіз ґрунту. Згідно з результатом аналізу вносимо добрива. Переважно калійні. Все через крапельний полив. Звісно, обробляємо гербіцидами і фунгіцидами. Зокрема, через те, що в цьому році двічі випав град, провели обробку Топсіном М».
Поля оглянули і наш екіпаж рушає далі на Львівщину та Франківщину. Скоро поділимося з вами новинами з полів Прикарпаття.
Валентин Хорошун, Latifundist.com
