Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) 2025: нові правила для аграріїв України
З початку 2025 року українські аграрії мають справу зі змінами, які суттєво впливають на їхню діяльність. Зміни до податкового законодавства, ухвалені законом № 4015-IX, встановлюють новий порядок розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для сільськогосподарських земель. Цей фіскальний інструмент спрямований на збільшення бюджетних надходжень та боротьбу з тіньовим використанням земель. Але чи є він справедливим і ефективним у сьогоднішніх умовах?
Мінімальне податкове зобов’язання — це сума податку, яку власники або користувачі сільськогосподарських земель повинні сплачувати незалежно від того, чи використовується земля, чи приносить вона дохід. У 2025 році мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) розраховується на основі підвищеного коефіцієнта 0,057, але сплачувати його потрібно буде у 2026 році. Це пов’язано з особливостями податкового законодавства, згідно з якими податки за землю сплачуються у наступному році після їх нарахування.
Так, у 2025 році власники та користувачі земель сплачуватимуть мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), нараховане за 2024 рік. Оскільки для розрахунку МПЗ у 2024 році застосовувався коефіцієнт 0,05 (5% від нормативної грошової оцінки (НГО)), у 2025 році податки сплачуватимуться саме за цією ставкою.
Наприклад, якщо НГО земельної ділянки становила 10 000 грн, мінімальне податкове зобов’язання, нараховане за 2024 рік, буде розраховано так:
МПЗ = НГО × К = 10 000 × 0,05 = 500 грн за гектар
Ця сума долучатиметься до податкового повідомлення, яке власники землі отримають у 2025 році, і повинна бути сплачена у строки, визначені законодавством (зазвичай протягом 60 днів із моменту отримання повідомлення).
Водночас, аграрії повинні враховувати ще одну важливу зміну — підвищення ставки військового збору. З 1 грудня 2024 року військовий збір збільшено з 1,5% до 5%. Тобто загальна сума податкового зобов’язання зросте, а розмір сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) зменшитися. Це зумовлено тим, що МПЗ визначається як різниця між сукупною сумою податків (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір) та фактично сплаченими податками за використання землі. Оскільки підвищення ставки військового збору збільшує загальну податкову суму, дельта між фактично сплаченими податками і МПЗ може бути меншою.
Основна мета змін — стимулювати раціональне використання земельних ресурсів і забезпечити надходження до державного бюджету, який зараз критично потребує коштів для фінансування оборонних та соціальних програм. Законодавці також прагнуть детінізувати аграрний сектор, змушуючи власників землі офіційно обліковувати свої активи. Однак ці кроки викликають суперечливі думки серед аграріїв.
Для малих аграрних підприємств ці зміни можуть стати суттєвим викликом. Високі податкові зобов’язання несправедливі для тих, хто не має змоги ефективно обробляти землю через воєнні дії або обмежені ресурси. Навіть у мирний час багатьом агрокомпаніям доводилось долати складнощі у покритті витрат на утримання земель, а тепер додаткові податки створюють ще більший тиск.
Крім того, МПЗ не враховує регіональні особливості. У деяких регіонах земля може бути менш родючою або знаходитися в зоні бойових дій, де її використання є неможливим. Це ставить фермерів із таких регіонів у нерівні умови порівняно з іншими.
Однак, незважаючи на виклики, МПЗ має і свої переваги: допомагає зменшити спекуляції земельними ділянками, стимулює передачу землі в оренду тим, хто може її ефективно використовувати, і забезпечує прозорість у земельних відносинах. Власники, які не хочуть обробляти землю самостійно, можуть передати її в оренду, переклавши податкові зобов’язання на орендаря.
Водночас держава повинна забезпечити механізми підтримки для тих, хто постраждав від воєнних дій або має обмежені можливості для ведення господарства. Баланс між фіскальними цілями та підтримкою аграріїв є критично важливим для збереження стабільності аграрного сектору, який є основою української економіки.
У підсумку, в 2025 році аграрії сплачуватимуть мінімальне податкове зобов’язання за 2024 рік, розраховане за ставкою 5% від нормативної грошової оцінки землі. У 2026 році вже доведеться платити за 2025 рік із підвищеним коефіцієнтом 5,7%, що збільшить суму податку. Це вимагає ретельного фінансового планування, щоб уникнути перевантаження через зростання податкових зобов’язань і аграріям, у свою чергу, необхідно адаптуватися до нових реалій і ефективніше управляти своїми ресурсами, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку.
Ігор Лісецький, координатор земельного комітету УКАБ, юрист МХП
