Бики проти ведмедів на Trend&Hedge Club. Які фактори впливатимуть на зростання цін на пшеницю та кукурудзу в 2025 році

Президентство Дональда Трампа і погрози тарифів для Китаю, Мексики та Канади. «Бури, крихітко, бури», вихід з Паризької кліматичної угоди та туманні перспективи біоетанолової галузі. Китайський фактор і різке зниження апетиту до імпортної кукурудзи. На традиційній зустрічі Trend&Hedge Club учасники розібрали, як всі ці фактори впливатимуть на ринки кукурудзи та пшениці, а відповідно і яких цін чекати нам. 

Одразу дисклеймер: монетка визначила, хто з учасників буде bullish (ціни вгору) bearish (ціни вниз) фактор. І хоча експерти старались притримуватися своїх ролей, все ж намагались озвучувати свої реальні очікування. 

Трамп, тарифи, етанол

Вікторія Блажко, керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri опинилась на боці «ведмедів», відповідно аналізувала фактори, що тягтимуть ціни вниз. Експертка принагідно нагадала, що Дональд Трамп неодноразово заявляв про плани ввести тарифи проти основних торговельних партнерів, таких як Китай, Мексика та Канада.

Вікторія Блажко

керівниця відділу редакційного контенту та аналітики 

ASAP Agri

«Візьмемо кукурудзу. Мексика є основним покупцем американської кукурудзи. Минулого року вони закупили понад 20 млн т кукурудзи з США, це рекордний обʼєм. Частка американської кукурудзи в Мексиці сягає 99%. А тепер уявляємо мита на мексиканський імпорт. Мексика може ввести мита на американську кукурудзу. І тоді питання, куди ці 20 млн т кукурудзи подінуться. Мексика може теоретично купувати кукурудзу у Аргентини, Бразилії. Обидві країни прогнозно зберуть гарний врожай, варіанти у Мексики є. Але ось що робити США зі своєю кукурудзою?».

Будуть пробувати продавати на інші ринки — в Європу, Азію. Відповідно збільшиться пропозиція, вона тиснутиме на ціну. Президентство може мати знижувальний характер, вважає вона. 

Михайло Воронич з Arista Trade з табору «биків» взявся аналізувати прогноз з боку Вікторії.

Михайло Воронич

трейдер

Arista Trade

«Ну от США введуть мита проти Канади і Мексики. Але Мексика не Китай, вона не має достатньо економічної потужності, аби щось протиставити. Їм доведеться проковтнути це як гірку пілюлю. Але якщо навіть введуть мита проти американської кукурудзи, їм доведеться її десь купувати. А це буде дорожче», — зазначив він.

На думку трейдера, головний bullish фактор  — не тарифи, а питання, яка у Трампа буде монетарна політика. Мовляв, вона більше впливає на динаміку цін ніж попит-пропозиція, врожай-неврожай. 

«Є певне враження, що великі компанії, хедж-фонди накачують ринок ліквідністю у всі боки. Це було і в перший строк Трампа. Це стало поштовхом, що у нас в 2020 році був супер bull market, де все летіло на біржах. Є ймовірність, що він це буде робити знову. У нього є певна політика. Це депортація мігрантів, бажання купити Гренландію. На все це треба гроші», — додав Михайло.  

Створений департамент урядової ефективності буде різати витрати і таким чином вивільняти гроші для нових ініціатив. Другий шлях — емісія, тобто друк грошей. Трейдер нагадав, що Трамп це робив і минулого разу. 

Це все потягне за собою ринки коммодітіз. За такого сценарію, фонди, побачивши, що заходить ліквідність завдяки монетарній політиці, будуть «накачувати» сировинні ринки.

Михайло Воронич

трейдер

Arista Trade

«Напевно, нафта буде залежати він переговорів України та Росії, бо Трамп погрожує завалити ціни на неї. Тим часом ціни на нафту та газ відірвалися від цін на кукурудзу та ріпак. Вони не настільки прямолінійно повʼязані, як раніше. Тобто вся сировина піде вгору — кукурудза, ріпак, соя, пшениця. Розворот, який іде після інавгурації — на раллі кукурудза виросла з 430 центів до 490. Ріпак непогано тримається. Пшениця росте. Навіть соя, якої теоретично багато, профіцит у світі, навіть вона росте. Чи тому причиною посуха в Аргентині? Маячня. Всі ці новини підлаштовуються під очікування великих гравців фінансового ринку змін у монетарній політиці», — додав експерт. 

Наступна тема дискусії — ринок біоетанолу, який напряму повʼязаний з новою політикою Трампа щодо більшого нафтовидобутку. 

Вікторія Блажко нагадує, що в США політика щодо біопалива прийнята на федеральному рівні. Всі штати мають додавати етанол в бензин. Найпоширеніший стандарт — Е10. Але такі штати виробники кукурудзи як Іллінойс, Небраска, Айова, на заправках продають E15. Для певних авто є навіть стандарт E85. 

При цьому кожен штат на своєму рівні може вносити певні правки. Наприклад, Каліфорнія вирішити не продавати Е15 цілий рік.

Вікторія Блажко

керівниця відділу редакційного контенту та аналітики 

ASAP Agri

«Минулого разу Трамп балансував між агро і нафтою. Публічно підтримував політику щодо відновлювального палива. Що ж було насправді. В Штатах є таке поняття як звільнення від обовʼязкового додавання палива. Воно надається невеликим нафтопереробним заводам, які доведуть, що додавання біоетанолу призведе до економічних збитків. Це існувало до Трампа. Але під час його президентства у 2019 році кількість виданих звільнень сягнула рекордного рівня, що викликало невдоволення з боку виробників етанолу і фермерів», — розповідає Вікторія. 

Якщо подивитися на щорічні цифри по нормах додавання відновлювального палива, то в Штатах обсяг біоетанолу в останні кілька років не змінюється. Це біля 15 млн галонів. 

«Є відчуття, що дійшли до певної межі. Що буде зараз? Гадаю, він продовжить свою політику. Повністю «прибити» етанолову галузь не вийде, бо США від неї залежать, але поступки певним компаніям будуть і надалі надаватися. Це може знизити попит на біоетанол. Тому це bearish», — каже вона. 

У розвиток теми біоетанолу Михайло Воронич нагадав, що Трамп першим же указом вийшов з Паризької кліматичної угоди. 

Михайло Воронич

трейдер

Arista Trade

«Він не зацікавлений у цій кліматичній історії і тому навряд буде йти назустріч лоббі біоетанолу. Задача Трампа — розблокувати і збільшити виробництво і експорт американської нафти і газу. Тому і виходить з кліматичних обмежень, аби себе цим не гальмувати. На мою думку, він взагалі не буде зацікавлений у підтримці біоетанолу. Хоч у мене і монетка bullish, це чистий bearish фактор», — додав він. 

Але принагідно повторив, що основний чинник — це все ж монетарна політика Трампа.

Бразилія, кукурудза. І знову етанол

Олександр Терзієв

трейдер

«Кернел-Трейд»

«Не очікую, що буде велике зростання площ в Бразилії під кукурудзою. З року в рік всі дивляться туди із завмиранням, що там з другим врожаєм. І регулярно там якийсь неочікуваний результат: або дуже низький, або суперрекордний. Треба спостерігати», — включився до розмови Олександр Терзієв з «Кернел-Трейд», що опинився на боці «биків».

Щодо ситуації з біоетанолом в Бразилії, на думку трейдера, все знову ж залежатиме від політики Трампа. Якщо це будуть тарифні війни, то відбудеться переформатування ринку по кукурудзі.

«Бразилія торгуватиме в Мексику і Китай. США ж будуть намагатися витиснути Україну з наших традиційних ринків. Важливо ще, яка буде ситуація з економікою у Бразилії, яка сама багато споживає біоетанолу», — пояснює Олександр. 

Вікторія Блажко з табору «ведмедів» додала, що Бразилія має зібрати рекордний врожай кукурудзи. На сьогодні немає серйозних ризиків для майбутнього врожаю. А великий врожай — відповідно велика пропозиція і точно не плюс цінам.

При цьому Бразилія активно експортує кукурудзу, в Китаї взагалі витіснила всіх,  нагадує Вікторія. Пекін суттєво знизив апетити щодо імпортної кукурудзи цього сезону, але, якщо щось купуватиме, то робитиме це з Бразилії. 

Вікторія Блажко

керівниця відділу редакційного контенту та аналітики 

ASAP Agri

«Але в неї багато товару і для інших дестінейшн. Наприклад, якщо Мексика відмовиться від американської кукурудзи, весь цей обʼєм теоретично може поставити Бразилія. Тому я поки не бачу підтримки цін з боку Бразилії», — вважає експертка.

Китайський фактор

Те як знизився попит з боку Китаю — це взагалі епічно, продовжує Вікторія. 

Минулого року китайці імпортували 23 млн т. В останньому звіті USDA оцінка імпорту кукурудзи до Китаю склала 13 млн т, місцеві аналітики говорять про 9 млн т, а на ринку вже ходять такі цифри, як 6 млн т. 

«Від 23 млн і до 6 млн т — це епічно. Звичайно, ринок це відчув, тому що Китай — це один із основних покупців кукурудзи в світі. Чому так відбулося цього сезону? По-перше, вони минулого накупили багато, по-друге, вони зібрали рекордний врожай цього року. Наразі ціни на внутрішньому ринку набагато привабливіші ніж імпортні. Зараз певні китайські компанії отримали від держави таку установку — закупляти кукурудзу саме з місцевого ринку», — пояснює вона. 

До того ж скоро китайський Новий рік, активність в цей час зазвичай низька. Вони відновляться в другій половині лютого. 

Вікторія Блажко

керівниця відділу редакційного контенту та аналітики 

ASAP Agri

«А коли Китай повернеться до закупівель, то, скоріш за все, Україні в цьому сезоні сподіватися немає на що. Один панамакс ми відправили, і, на жаль, можливо, не побачимо більше нічого в цьому сезоні. А основні обсяги, скоріш за все, Китай буде далі купляти у Бразилії. Ну, і, можливо, щось у Штатів, якщо не розсваряться», — додала Вікторія. 

Михайло Воронич в продовження теми зазначив, що наразі економіка Китаю слабка, у них стагнація, іде скорочення населення. Паралельно в країні росте врожайність, підвищуються технології, тож тренд на самозабезпечення буде далі продовжуватися.

Єдине, що на це може вплинути — якась глобальна політика на накопичення на майбутні проблемні роки, вважає він. 

Михайло Воронич

трейдер

Arista Trade

«Ринок ліквідний, вони можуть купити багато і швидко. Імпортувати ті самі 15 млн т для Китаю — не така велика проблема. Якщо говорити в розрізі «биків» чи «ведмедів», то може статися зріст за рахунок саме фінансового ринку.  Фізичного попиту при цьому особливо не буде. Тобто ростиме біржа, фізика стоятиме на місці, а премія буде скорочуватися», — каже він. 

До розмови приднався директор «УЗТК-Трейд» Ігор Вовченко, що склав компанію Вікторії в команді «ведмедів». 

Ігор Вовченко

директор «УЗТК-Трейд»

«Китай для нас — це така собі чорна коробка. Ми не знаємо, що буде відбуватися після їх нового року. Але якщо говорити в плані тренду, то треба розуміти, від якого базису ми відштовхуємось. Для нас Китай — це як запальничка. Почули, що є попит з Китаю — на CPT одразу буде неймовірне раллі. Тобто bullish для виробника».

В плані прогнозів на кінець сезону Ігор нагадав, що ми будемо мати маленькі залишки, «величезну кількість голодних гравців, яким треба тримати команди, платити зарплати, податки». 

«Нам всім буде потрібна робота — тому ми будемо платити гроші, які назве виробник», — додав він. 

Михайло Воронич зустрічно пожартував, що вже три місяці поспіль чує ледве не щодень, що трейдер не бачить можливості робити трейд. Але при цьому робить. 

Михайло Воронич

трейдер

Arista Trade

«В кінці сезону трейд буде працювати на перевалку. Або може навіть в мінус по перевалці, перекладаючи їм маржинальність. І все одно буде розганяти пшеницю, бо треба тримати ринки збуту. Будуть ситуативні попити в деяких країнах. Я по пшениці однозначно bullish. Просто до яких цифр вона дійде. Вона однозначно буде відриватися від кукурудзи вище, бо її менше залишилось і нема особливо альтернатив де купувати. у росії свої країни, куди вона везе регулярно. Вона пробує впроваджувати вищі експортні мита, мінімальні ціни на FOB. Я думаю, за 11,5% білка весною $250 на FOB — взагалі легко», — додав трейдер. 

Олександр Терзієв застеріг робити великі прогнози, хоча деякі таки дав.

Олександр Терзієв

трейдер

«Кернел-Трейд»

«Гадаю, фураж по $225 на CPT — можлива перспектива найближчого часу. Щодо продоволки важко сказати, бо цього року stock to use («запаси до використання», показник демонструє, який відсоток запасів є відносно річного попиту) по пшениці набагато нижчий, ніж останні років 5 точно. Зараз він десь біля 32%, а раніше складав в районі 40 (плюс-мінус 1%). Тож попит на пшеницю однозачно буде, подивимось, як реалізується в цінах. Знову-таки яка буде монетарна політика, чи будуть вмикати друкарський станок. Тоді може і по $250 за фураж побачимо», — додав він. 

Кукурудза, пшениця. То чого чекати?

Якщо подивитися на ціни на даний момент, то біржа по кукурудзі доходить до 500 центів за бушель, каже Воронич.

Михайло Воронич

трейдер

Arista Trade

«Якщо перераховувати replacement — $250 Іспанія. Українцям іспанці дають $240. Тобто навіть якщо на $5 виросте, пропозиції виробників по $216 за тонну (є такі, що і по $218 платили)... Якщо порахувати всі логістику разом з «фобінгом» — $30, це мегаагресивно. І навіть якщо уявити, що ми дійдемо до партитету з американськими цінами (чого не буде), це максимум $220 на CPT», — вважає трейдер.

При цьому якщо трейдер хоче заробити 2-3 долара, а не нуль чи мінус, то рівень $216-218 — це все абсолютний пік, що вона може коштувати, продовжує він. 

«Хоча і такі пропозиції є. Тож ринок перегрітий і ми будемо скоро відкатуватися. І хоча я викинув монетку bullish, цей тренд закінчується ось-ось», — прогнозує Михайло. 

Олександр Терзієв принагідно нагадав, що вільної до експорту кукурудзи лишилось біля 9,5 млн т, навіть дещо менше. Пшениці — в кращому випадку мільйонів 5. Біля 1-1,5 млн т сої (залежить від активності переробників). Сумарно лишається 16 млн т. 

Олександр Терзієв

трейдер

«Кернел-Трейд»

«Такий обсяг на 5 місяців до кінця сезону, по 3 млн т на місяць — в принципі, непогано. Відповідно, всі наші історичні дестінейшн продовжують купувати. Навіть з США по вищим цінам. Тому я погоджуюсь з Михайлом, що ми сягнули поточного цінового піку по кукурудзі або близько до того (в парі доларів)».

Аналогічно Олександр згоден і з Ігорем: конкуренція на ринку дуже висока, багато трейдерів, термінали зацікавлені в продукції надовго. Тож, на його думку, ринок перевалки буде змінюватися і не на користь терміналів. 

«Кукурудза та пшениця будуть в підтримці. Доки не побачимо позитивних новини щодо нового врожаю пшениці, вона буде в підтримці. Плюс росіяни переглянули свої експортні квоти, пропозиції звідти буде менше, а відповідно попиту на українську та румунську пшениці стане більше. Поки просідати їй нема куди. Ну і плюс підтримку з боку кукурудзи. Якщо кукурудза $215, то пшениця не можу коштувати $210. Таке буває, але рідко, зазвичай фуражна пшениця дорожча», — зазначив він. 

Навздогін фактору росії, Вікторія нагадала, що країна-агресорка в першій половині сезону експортувала 28 млн т пшениці. Тобто більше, ніж 2023 року, і це попри нижчий врожай. Історичні покупці росії закупили великий обʼєм. 

Вікторія Блажко

керівниця відділу редакційного контенту та аналітики 

ASAP Agri

«Чи таким суттєвим буде зниження пропозиції російської пшениці на ринку, зважаючи на те, що всі знали, що квоту введуть, і скоріше за все це враховували у закупівлях — це велике питання. Тому гадаю, тут немає великого фактору неочікуваності. Тому і bullish фактором це не буде».

По пшениці, на її думку, є ще і bearish фактор. На ринок вийшли Австралія і Аргентина, обидві країни зібрали кращий врожай, ніж торік. Плюс старт експортного сезону для цих країн був не таким потужним. 

«Тому очікується, що вони будуть тільки нарощувати свій експорт. Відповідно покупці чорноморської пшениці будуть переключатися на ці дві країни. Окрім того, за нашою інформацією, є достатньо великі запаси пшениці в Румунії, що є конкурентом України. Вона теж скоро вийде зі своєю пшеницею», — зазначила Вікторія.

Костянтин Ткаченко, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus