Соняшник викидаю на цей рік з сівозміни, а з житом «перехрестився» і забув. Владислав Тютюнник про весняну посівну-2025
Ціни на кукурудзу і соняшник чекати не варто, розповідає Владислав Тютюнник. Агрохолдинги стихійно кидаються з однієї культури на іншу, обвалюють ціну, це ж проходили минулого року з соєю, пояснює свою думку заступник директора з виробництва агрокомпанії Inter Agrolab, що обробляє 30 тис. га на Чернігівщині в кулуарах AgroIT форуму.
Чому пшениця — не лише культура для сівозміни, чи варто вирощувати жито та як готуватися до нестабільного клімату? Про ці та інші тонкощі агробізнесу в інтерв’ю Latifundist.com розповів Владислав Тютюнник.
Latifundist.com: Владислав, спілкуємось з вами в кінці січня. Саме час запитати про озимі, в якому вони стані?
Владислав Тютюнник: Озимої пшениці ми посіяли 4 тис. га і стільки ж ріпаку. На даний момент вегетація відновилася, в принципі, все нормально. По ріпаку будемо розуміти в квітні, виживе він чи ні. Це культура, яка може цілу зиму нормально себе відчувати, але в квітні-березні «дати дуба» від перепадів морозів.
Це все через континентальність. Чим ближче до Китаю, тим більше підвищується континентальність. Ці перепади, особливо для ріпака, неможливо прогнозувати. З пшеницею, я думаю, буде все добре.
Latifundist.com: Озимі адаптувалося до безсніжних зим?
Владислав Тютюнник: Давайте подивимось на Європу. Все нормально, така сама історія: то замерзне, то відпустить. Я не бачу там великої різниці. В Чехії, Німеччині немає особливого сніжного покрову. Культури будуть потроху вегетувати.
Latifundist.com: А загалом скорочуєте чи збільшуєте озимий клин?
Владислав Тютюнник: Через аномальні спеки і повʼязані ризики втрати врожаю ми все більше рухаємося в озимий клин. За рахунок зимової вологи вони краще реалізуються.
Latifundist.com: Не раз чув думку, що пшениця стає культурою суто для сівозміни, бо економічно програє іншим культурам. А ви навпаки збільшуєте посіви.
Владислав Тютюнник: Пшеницю неможливо рахувати просто «про пшеницю». Вона йде і як попередник під ріпак, який рахується в будь-який рік, хай би що там казали.
Минулого року EBITDA з ріпаку сягала тисячі доларів. Про що ми можемо говорити?
Пшениця, дійсно, до цього не рахувалась два роки. Але в минулому році у нас при урожайності 7 з чимось тонн при ціні 10 500 грн в порту, вибачайте, все добре рахувалось. Плюс не забувайте, що у цьому році посіяно рекордно мало пшениці. Це дає сподівання на ціну.
Latifundist.com: А що у вас з житом? Ви традиційно його сіяли немало.
Владислав Тютюнник: З житом перехрестились. Вимів останнє зі складів і все. Лишив лише 30 га під no-till, це так — експеримент. Культура нестабільна. Остання ціна була в 2020 році на жито, більше ціни не бачили. І купа інших нюансів: то їм (трейдерам) треба якісне жито, то не дуже. Не рекомендую його точно вирощувати.
Latifundist.com: А що радите?
Владислав Тютюнник: Розкладати яйця в різні корзини. А то один холдинг кинувся в кукурудзу, все нею засіяли. Інший холдинг — в соняшник. Так уже соєю награлись. Мінагро звітувало: зібрали 6,014 млн т сої з 2,6 млн га, ось такі ми класні. А те що ціна провалилась якось пошепки кажуть.
Цього року очікую низьку ціну на кукурудзу і соняшник. Я розумію світові тенденції, які теж впливають на наш ринок, але якщо ми в один рік можемо на 1-2 млн га збільшити посіви під культурою, це ж не пройде безслідно.
Latifundist.com: До війни у вас було 70% під кукурудзою. Після двох років олійних, здається, вона знову починає «рулити». Що скажете?
Владислав Тютюнник: На жаль чи на щастя, вона на 70-72% так і лишається в структурі. Стратегія у нас така: ми маємо де зберігати кукурудзу, знаємо як експортувати, тому робимо ставку на неї.
Але знову ж — намагаємось розкладати яйця в різні корзини. За рахунок озимого клину, ми вийдемо по ньому на 10 тис га, а це третина зембанку.
Latifundist.com: А що по соняшнику?
Владислав Тютюнник: Взагалі хочу викинути з сівозміни на цей рік. Сіємо хіба в місцях, де ведемо розліснення. Виходжу з логіки ціни. Ми були №1 по соняшнику в світі. Минулого року награлися соєю, здуру насіяли навіть на півдні. Цього року під соєю скоротять посіви, площі підуть під соняшник. Це буде тиснути на ціну.
Latifundist.com: Блискавка бʼє в одне і те ж місце двічі: чи очікуєте посуху цього року?
Владислав Тютюнник: Цього року я не маю ліпших очікувань. Ми недавно зробили в метровому шарі забор вологи. На чорноземах 50-90 міліметрів є. На пісках навіть мінусові значення. Це при потребі 160 і вище міліметрів в метровому шарі на початок вегетації, в квітні.
Latifundist.com: Тобто готуватися, що це не аномалія, а вже частина життя?
Владислав Тютюнник: З позаминулого на минулий рік ми недоотримали 100 мм вологи. Тобто вже є дефіцит. Зараз немає снігів, де взяти запас вологи?
Дійсно, кажуть правильно, що треба зменшувати густоту, коригувати технологічні карти і витратну частину. Якщо будуть дощі, дощове літо — дай Боже. Але по факту, напевне, нам нічого очікувати. Плюс війна, викиди в атмосферу, лівобережна Україна від цього завжди якось страждає.
Latifundist.com: Зміщення строків весною очікуєте?
Владислав Тютюнник: Я нічого не зміщую. Континентальність в нашій зоні дуже висока. Раніше 20-го починаєш сіяти — маєш проблеми. Ти їх можеш мати і після 20-го, але з меншою імовірністю.
Latifundist.com: На чому будете економити весною?
Владислав Тютюнник: У нас диференціація всього, що тільки можемо диференціювати: від насіння до добрив. Ми виробляємо КАС — і для себе, і продаємо в ринок. Плюс пішли в безводний аміак, там теж є економіка.
Latifundist.com: Ви ж прихильник монокультури, правильно?
Владислав Тютюнник: Ні-ні.
Latifundist.com: А по кукурудзі?
Владислав Тютюнник: А–а, кукуруза по кукурудзі — без питання. Але діабротика теж дісталась і нашого регіону. Ми на демо висівали більше 56 гібридів кукурудзи. Вийшло так, що деякі французькі гібриди (не буду називати селекцію) діабротика дуже полюбила. Американські поруч стоять, все нормально.
Latifundist.com: Найкращий рецепт проти неї — сівозміна?
Владислав Тютюнник: У нас чотирипільна сівозміна: пшениця, ріпак, соняшник, кукурудза. Ми могли сіяти кукурудзу по кілька років підряд. Але завдяки нарощування ріпаку сівозміна навіть покращується. Минулого року почали займатися сидератами. Сіємо як проміжні культури. Тож різноманіттям сівозміни боремось з цією проблемою.
Latifundist.com: Тетяна Адаменко з Укргідрометцентру часто каже, що Полісся скоро зникне, ця зона переходить в лісостеп. Є таке?
Владислав Тютюнник: Я б не сказав, що ми прям Полісся, у нас таких опадів нема. Але в цілому погоджуюсь на 100%. Навіть в якійсь мірі — в степ, бо у нас посуха все-таки йде від Пирятина. А від нас це 30-40 км.
Чорнобильська зона, зона Овруча І до Ковеля — там є опади. І взагалі, Правобережна Україна, за моїми спостереженнями, плюс 100 мм до Лівобережної тільки просто переїхавши Дніпро.
Latifundist.com: Крім диференціації, можливо, ще якісь технології для збереження вологи хочете додати? Те ж РКД.
Владислав Тютюнник: У нас усе в РКД, бо в минулому році ми зробили диференціацію внесення РКД в рядок при посіві пшениці. Тобто і тут диференціюємо. Я запитував «Епіцентр Агро»: а ви так робите? Питають назустріч: для чого? А справа в тому, що цих 3-4 кілограма — це 3-4 долара на гектар. А коли у вас тисячі гектар кукурудзи, наприклад, 20 тисяч, візьміть по 4 кілограма — це 80 тонн. 80 тонн — це 80 тисяч доларів. От вам і математика на маленькому прикладі.
Latifundist.com: Багато хто пішов у вагони минулого року. У вас є власні, не відчуваєте профіциту на ринку?
Владислав Тютюнник: У нас маршрутний елеватор, маємо власних більше 100 вагонів, купили їх в 2022 і 2023 роках. Це класна історія, аби не вони, ми б по-іншому рахували економіку.
У нас замкнений цикл: від вирощування до експорту. Вагони тут невідʼємна частина. Аби ще дозволили приватні локомотиви, щоб могли везти самі на Одесу. Хай колія буде державна, але дайте можливість приватизувати тягу. Бо зараз тобі кажуть, що їде вагон до Одеси 10 днів — так воно і буде. А може хтось знайдеться, що повезе за три дні? Має бути конкуренція. Але це на майбутнє.
Latifundist.com: Сьогодні на конференції багато говорили про людський фактор, інвестиції в команду, автоматизацію. На що тут робите ставку?
Владислав Тютюнник: Автоматизуйте все, що можете. Диференціюйте все, що можете. І беріть студентів, аби вони після 5 курсу вже мали практичний досвід. А так приходять після університету, виробничої практики не було, печаток понаставляли, хочуть роботу-зарплату, а нічого не вміють. Має бути нормальна практика на 3-4 курсах, аби після закінчення універу студенти були конкурентними.
