Мінімальні експортні ціни: Механізм розрахунку від Мінагрополітики та чому ринок не у захваті від можливого нововведення
Нещодавно президент підписав законопроєкти №10168-2/10169-2 про боротьбу з «чорним» зерном та неповерненням валютної виручки. Останнім, зокрема, пропонується надати повноваження Мінагрополітики встановлювати мінімальні експортні ціни на зерно та олію.
Ринок, м’яко кажучи, не у захваті від такої пропозиції. В «УЗА» заявили, якщо мінімальні ціни не відповідатимуть світовим ціновим трендам, це знищить форвардну систему контрактів, конкуренцію на українському ринку зерна та призведе до його надмірної зарегульованості і створить нові можливості для корупції.
Але механізм визначення рівня мінімально допустимих експортних цін Мінагрополітики вже розробив і зараз він на стадії публічних обговорень з ринком. Ми звернулися до міністерства з проханням пояснити, як і на основі чого буде відбуватися визначення мінімальних цін, та чи дійсно ринку треба хвилюватися?
Яка продукція підпадає під дію цього механізму?
Та, яку найбільше експортували з України за останні 5 років.
- Зернові культури: пшениця, кукурудза, жито, ячмінь, овес.
- Олійні: соняшник, соя, ріпак.
- Олія соняшникова, соєва та ріпакова.
- Макуха.
- Горіх волоський без шкарлупи та у шкарлупі.
- Мед.
Для встановлення мінімальної експортної ціни враховуватимуться умови (базиси) поставок цієї продукції. Під час онлайн-зустрічі з учасниками ринку в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснив, що за основу брали ті базиси поставок, які найбільш затребувані на ринку.
Тарас Висоцький
в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
«На підставі інформації від Держмитслужби за останні 5 років, ми проаналізували всі можливі базиси поставок, навіть ті, які займають дуже низьку частку. Описувати всі було б недоцільно. Тому брали за основу тільки ті, які формують більше 90% поставок — це DAP, CPT, FOB. Також взяли у розрахунок FCA. За іншими умовами поставок мінімально допустимі ціни будуть прирівнюватися до розрахованих».
Які методи використовували в Мінагрополітики для визначення мінімальних цін?
За словами Тараса Висоцького, робоча група вивчала декілька підходів, зокрема і статистичних, для розрахунку мінімальної експортної ціни по певних кодах і базисах поставки.
Використовували квантильний метод, міжквартального розмаху та виключних випадків. Їх накладали на масив даних з 2019 по 2023 рр.
Квантиль у математичній статистиці — це значення, нижче якого лежить певна кількість спостережень, що відповідають обраній частоті. З поняттям квантилю тісно пов'язане поняття процентилю. Він показує відсоток спостережень, що лежать нижче за обране значення. По суті, між процентилем і квантилем немає фактичної різниці, все лише впирається у зручність позначення та використання.
Мiжквартильний розмах — різниця між першим та третім квартилями. Квартилі розподілу — це процентилі, кратні 25%. Тобто перший квартиль — 25% процентиль, другий — 50% і третій — 75% процентиль.
Врешті дійшли висновку, що квантильний метод з використанням 5% процентилю є найбільш репрезентативним. Його і взяли на основу, поставивши обмеження, що мінімальна ціна не може бути меншою більше ніж двічі за середньозважену.
Як діє цей метод покажемо на прикладі ретроперспективи по пшениці.
Для цього взяли знеособлені історичні дані від Держмитслужби по пшениці на умовах поставки DAP і CPT $/т за період з вересня 2023 року по травень 2024 року. На слайді показано середньозважену ціну (увага, не середньоарифметичну! В цьому випадку весь обсяг виручки від реалізації відповідної с/г продукції на вибраному базисі поділено на обсяг вантажу), і мінімальну. Бачимо, що на CPT у цей період було менше коливань мінімальної ціни, бо об’єми партій більші і відповідно викривлення менше.
Синьою кривою показаний 5% процентиль. Як його порахували? Взяли 5% від усіх контрактів, які були укладені за найнижчими цінами, і вирахували середню ціну. Бачимо, що він на умовах поставки DAP і CPT менший за середньозважену ціну.
Також аналітики порахували, а що було б, якби у той час діяв механізм мінімальних цін? Ті 5%, які поставляли пшеницю по мінімальній ціні, мали б підняти свої ціни, але вартість всіх поставок за цей період зросла б всього на 0,9%. Тобто на ринок це не мало б значного впливу.
У мінігалереї представлено аналогічний ретроперспективний аналіз по кукурудзі, сої, насінні ріпаку, макусі та соняшниковій олії.
Яку формулу розрахунку пропонує Мінагрополітики?
Отож ще раз, як планує Мінагрополітики розраховувати мінімальну експортну ціну. Беруться 5% від усіх контрактів, які були укладені за найнижчими цінами і з них вираховують середню ціну. Отриманий результат додатково дисконтується на 10%.
У розрахунок береться знеособлена інформація від Держмитслужби, а саме вантажні митні декларації по окремим кодам товарів та умови їх поставок за попередній місяць і за останні 12 місяців. Цю інформацію Держмитслужба повинна подавати до третього календарного дня кожного місяця.
Формула виглядає так:
МЦ = РМЦ х (100-Д)/100
МЦ — мінімально допустима експортна ціна на окремий вид товару;
РМЦ — референтна мінімальна експортна ціна на окремий вид товару за попередній місяць;
Д — дисконт.
Примітки від Мінагрополітики:
- якщо розрахована референтна мінімальна експортна ціна окремого виду товару за окремою умовою поставок більш ніж удвічі менша за середньозважену ціну цього товару за цією ж умовою поставок, то референтна мінімальна експортна ціна визначається як половина середньозваженої ціни.
- Якщо у попередньому місяці не здійснювався експорт окремого товару, то мінімальну експорту ціну на нього будуть розраховувати з урахуванням умов поставок за останні 12 місяців.
Чому у формулу включили 10% дисконт?
Як пояснив Тарас Висоцький, робоча група також проаналізувала періоди, коли ціна на ринку падала. Було зроблено висновок, що зниження ціни місяць до місяця більш ніж на 10% — це виключно форс-мажор.
Тарас Висоцький
в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
«Крокове зниження місяць до місяця було у лютому 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Було воно і в 2019 та 2021 роках, але в межах 6-8%. Загалом воно ніколи не було більше 10%. Тому, щоб дати можливість ринку коригувати в обидві сторони, як вгору, так і вниз, пропонується в модель закласти 10% дисконт. Тобто, якщо ціна на тому рівні чи росте, то це нічим не обмежується. Якщо йде тренд на зниження, то 10% дисконт це врахує».
Коли будуть затверджуватися мінімальні експортні ціни?
Кожного десятого числа місяця. Якщо такий день припадає на вихідний — наступного за ним робочого дня.
Не пізніше наступного дня цю інформацію мають публікувати на офіційному сайті Мінагрополітики та передавати до Держмитслужби.
Застосовуватися ціни будуть з дня, наступного за днем їх розміщення на офіційному сайті Мінагрополітики. Якщо у разі форс-мажору оновлення на сайті не відбулося, то діють попередні мінімальні ціни.
Чому ринок незадоволений?
В «УЗА» закликають президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін. З повним текстом повідомлення можна ознайомитися тут.
Зокрема, в асоціації кажуть, що впровадження мінімальних цін фактично знищить систему форвардних контрактів і приведе до невизначеності на ринку стосовно виконання зобов’язань експортерами і на купівлю зерна.
Але, як зауважив під час нещодавнього засідання Trend & Hedge Club представник Мінагрополітики Михайло Соколов, на момент укладення форварда буде застосовуватися мінімальна ціна.
Михайло Соколов
заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
«Сподіваюся, що проблем не буде, бо розраховані ціни будуть низькими і контракти можна буде легко виконати».
Олег Нів’євський, голова Центру досліджень продовольства та землекористування KSE, скептично ставиться до майбутнього нововведення. У себе на сторінці в Телеграма він пише, що експортної виручки воно «Україні не додасть, — це в кращому випадку, а в гіршому — буде протилежний до очікувань результат».
Олег Нів’євський
голова Центру досліджень продовольства та землекористування KSE
«Навіть за умови «ідеального» визначення мінімальної експортної ціни (ідеально — це в частині справді відрізання тих операцій, де йде гра з цінами), це в будь-якому випадку додаткові транзакційні витрати, принаймні на імплементацію, контроль, вчасної зміни індикаторів, розрахунків, вчасного інформування…, що буде коштувати гроші в першу чергу сільгосппідприємствам. Бо завжди такі речі лягають на плечі сільгоспвиробників у вигляді нижчих закупівельних цін».
Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу FAO, пише, що нововведення ускладнить і без того непросте життя виробників зерна.
Андрій Ярмак
економіст інвестиційного відділу FAO
«Логічне питання, якщо ми вже беремо 5% найменших і ставимо все менше, то навіщо цей механізм взагалі потрібен?! …Скажу дуже просто — немає жодного прикладу в історії, коли механізм державного регулювання цін (а впровадження мінімальної експортної ціни якраз і є одним з варіантів подібних механізмів), призвів до будь-яких позитивних наслідків для держави, ну, можливо, крім випадків регулювання монополій».
Натомість в Мінагрополітики впевнені, що мінімальні розраховані експортні ціни не мають зашкодити нормальному функціонуванню ринка. І додають, що основна мета цього механізму не допустити торгівлю за заниженими цінами.
