Наталія Буткова-Вітвіцька: Поки діє програма 5-7-9%, аграрії можуть розраховувати на дешеві кредити

Наталія Буткова-Вітвіцька: Поки діє програма 5-7-9%, аграрії можуть розраховувати на дешеві кредити
Наталія Буткова-Вітвіцька: Поки діє програма 5-7-9%, аграрії можуть розраховувати на дешеві кредити

Багато критики у квітні і на початку травня отримали банківські установи щодо кредитування посівної. Мовляв, всюди розповідають про вигідні кредити для аграріїв, а отримати фінансування — зась. Одні банки відмовляються кредитувати клієнтів із регіонів, де відбувалися або йдуть бойові дії, а інші працюють тільки з перевіреними клієнтами.

Тепер аграрії задумалися, а що далі буде з кредитами — вони стануть дорожчими? Адже на початку червня НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. А це означає, що ставки по депозитам і кредитам банки змушені будуть рано чи пізно переглянути в бік підвищення.

Всі ці проблеми ми обговорили з директором департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку» Наталією Бутковою-Вітвіцькою. Вона розповіла, як з початку війни в банку змінилася кредитна політика, які нові фінансові інструменти ввели для аграріїв та чи діють старі. А головне, чи будуть кредити доступні аграріям і далі.

Latifundist.com: Як була побудована робота «Ощадбанку» в перші місяці з початку війни?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Головний офіс з 24 лютого продовжував працювати в Києві. Ми ні на мить не зупинялися, працювали і працюємо по всій території України. Керівники банку усіх рівнів залишались на місцях і до останнього координували діяльність банку, підтримуючи населення та підприємців, навіть в регіонах, що знаходились під загрозою окупації. Іноді, співробітники мали на човнах діставатися до роботи або навіть транспортувати банківські документи для забезпечення діяльності, коли мости між відділеннями та регіональними центрами вже були підірвані.

З початком війни, ми декілька тижнів вирішували, як фінансувати нових клієнтів, але по діючих договорах роботу з клієнтами не зупиняли і максимально підтримували їх.

Розумієте, ми, як державний банк, не мали права не знайти компромісу між обслуговуванням і фінансуванням. У той час, коли комерційні банки обрали шлях зменшення ризику, виходу з території і закриття відділень, ми продовжували працювати. Жодного дня не зупиняли платежі та обслуговування клієнтів, навіть, якщо вони губили свої КЕПи. Банк моделював свою процедуру так, щоб клієнти продовжували обслуговуватися.

Latifundist.com: Чи була переглянута кредитна політика?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Після запровадження воєнного стану та регуляторних змін, запроваджених НБУ, «Ощадбанк» переглянув кредитну політику.

Ми суттєво спростили умови отримання кредитів: скоротили пакет документів та більшість внутрішньобанківських бюрократичних процедур, лібералізувати умови щодо надання згоди на отримання кредитів дружинами позичальників та поручителей, скасували необхідність нотаріального завірення договорів застави придбаної техніки.

Також під час дії воєнного стану запровадили можливість оформлювати в заставу транспортні засоби, в т.ч. сільгосптехніку, що зареєстрована за процедурою тимчасовою реєстрації. За рахунок запроваджених змін та спрощення процедури розгляду — зменшили час ухвалення кредитних рішень.

Елеваторний комплекс

Latifundist.com: Скільки часу зараз потрібно на розгляд заяви?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Ми можемо приймати рішення щодо фінансування за декілька годин, але по угодам, де сума фінансування до 1 млн грн. Середня сума фінансування в таких угодах — 700 тис. грн. Якщо сума більше 2-3 млн, то ми приймаємо рішення за 1-2 дні. Ще більша сума — потрібно 5-7 робочих днів.

Latifundist.com: Уточніть, з яким розміром земельного банку аграрій може звертатися до вас по кредит?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Це питання нам найчастіше задають, бо ще один держбанк не кредитує з маленьким обсягом землі. У нас такого обмеження не було і ми не плануємо його застосовувати. Ми вважаємо, що маємо підтримувати підприємців не залежно від розміру їх бізнесу та земельного банку.

Latifundist.com: Ви говорили, що «Ощадбанк» скоротив перелік документів.

Наталія Буткова-Вітвіцька: Банк максимально спростив пакет документів відповідно до реалій воєнного часу.

Для прийняття рішення по кредитам до 5 млн грн достатньо надання заяви клієнта на отримання кредиту за формою банку, фінансової звітності та довідок клієнта щодо надходжень на рахунки, розшифрування доходу, діючого кредитного портфелю, кількості земель в обробітку. Причому довідка від клієнта може бути написана ним власноруч. Ту інформацію, яку ми можемо перевірити самі, вивели в довідки від руки. Прибрали бюрократичний підхід.

Для прийняття рішення по кредитам до 5 млн грн достатньо надання заяви клієнта на отримання кредиту за формою банку, фінансової звітності та довідок клієнта щодо надходжень на рахунки, розшифрування доходу, діючого кредитного портфелю, кількості земель в обробітку. Причому довідка від клієнта може бути написана ним власноруч. Ту інформацію, яку ми можемо перевірити самі, вивели в довідки від руки. Прибрали бюрократичний підхід.

При запитах більше 5 млн грн банк може запитувати додаткову інформацію у вигляді довідок про розшифрування окремих статей фінансової звітності та інформацію щодо учасників групи пов’язаних контрагентів.

Які агрокомпанії можуть розраховувати на кредити та що відбувається на банківському ринку
Читати також

Latifundist.com: У яких випадках відмовляєте клієнту у видачі кредиту?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Банк відмовляє клієнтам з негативною діловою репутацією та негативною кредитною історією. Визначення суми кредиту залежить від поточного стану бізнесу, кількості земель, особливостей вирощуваних культур та рентабельності бізнесу за офіційною звітністю. Важливо, що клієнт мав сплачувати податки, для того, щоб користуватись державними програмами підтримки та має поточну можливість обслуговувати кредит.

Latifundist.com: Які фінансові інструменти були запропоновані аграріям за ці три місяці війни?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Якщо ми говоримо про військове положення і період війни, то надважливим викликом для агросектору стала історія з нереалізованим урожаєм. Бо аграрії планували його реалізувати у лютому-березні, коли буде пік ціни. Не змогли реалізувати, тому була потреба в обігових коштів.

Крім того, щоб заходити в нову посівну під час війни потрібно було зважувати ризики. Виникало питання з заставою по агрокредитам. Що буде з моїм трактором? Що буде з моїм елеватором? Чи залишаться вони, чи будуть розгромлені?

За допомогою держави була розроблена безпрецедентна програма, в рамках якої для отримання кредиту покриття заставо мало становити 20%, а інші 80% — забезпечувалися гарантією з боку держави. Щодо тих 20%, то це могло бути рухоме чи нерухоме майно. З нерухомим майном були складнощі, бо реєстри не працювали. Тому ми дещо лібералізували умови застави. Всі товари на складі, наприклад, стару техніку, можна було використати в якості застави.

Якщо говорити про інші або сумісні з агро сектором галузі, слід зазначити, що Ощадбанк завжди допомогав бізнесам розвиватись, а зараз допомагає відновитись підприємствам, які працюють у такий складний час заради економіки нашої держави.

Так, у квітні Ощадбанк запустив програму підтримки бізнесів, які переїхали. Кредит на релокацію надається тим, хто вимушено перемістив свій бізнес із території бойових дій до іншої місцевості в Україні. Підприємства можуть отримати кредити як на поповнення обігових коштів терміном так і на придбання обладнання, чи транспорту.

В червні поточного року Ощадбанк, спільно з Експортно-кредитною агенцією запустив програму на фінансування експортерів-переробників. Дана програма буде цікава аграріям, що мають, або планують розпочати діяльність націлену на переробку продукції власного виробництва. Програма може бути цікава Агро виробникам, що планують встановити млин для переробки зерна в муку, або для садівників, які планують придбання лінії по переробці та фасуванню продукції в сок або фруктове пюре. Умова програми передбачає страхування ризиків несплати за поставлену на експорт продукцію в розмірі 85% суми кредиту (максимальна сума кредиту — 85% суми контракту).

З 1 липня стартують декілька нових грантових програми:

  • Мікрогрант для бізнесу від держави, де Ощад став ексклюзинвним провайдером нової державної програми «єРобота»
  • Грант на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства
  • Гранд на створення або розвиток тепличного господарства
  • Гранд на створення або розвиток переробних підприємств

Latifundist.com: Яка сума була видана аграріям?

Наталія Буткова-Вітвіцька: З 24 березня по 1 червня ми підписали кредитних угод на суму біля 5 млрд грн. Це в 10 разів більше, ніж за весь минулий рік.

Поле ріпака в Україні

Latifundist.com: Якими ще кредитними програмами можуть скористатися аграрії в умовах війни?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Розуміючи реалії сьогодення, ми намагалися максимально здешевити вартість ресурсу для кредитування агросектору. В банку продовжують діяти партнерські програми. Ми продовжуємо нарощувати кількість партнерів серед світових лідерів — дилерів техніки, виробників та дистриб’юторів добрив, насіння та засобів захисту рослин, яких наразі понад 270.

Завдяки діючим умовам партнерських програм, аграрії мають можливість профінансувати оборотні кошти з відсотковими ставками від 0,01%, та придбати сільгосптехніку іноземних та вітчизняних брендів за пільговими умовами від 0,1% річних.

Як українському бізнесу отримати від росії компенсацію за нанесені збитки
Читати також

Latifundist.com: Чи актуальна зараз програма кредитування сільгосптехніки?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Так, кредити на купівлю сільгосптехніки активно беруть аграрії із західної України, яких війна не так суттєво торкнулася. У нас діє програма з імпортерами і виробниками компенсації відсоткової ставки і можна отримати техніку під 0% річних.

Взагалі на програми з нулем завжди є попит з боку аграріїв. Їм так зручно — вони отримали новий врожай, продали і розплатилися з партнером.

Latifundist.com: Скільки угод вже було профінансовано по програмі «5-7-9%»?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Загалом за програмою ми видали кредитів на суму 13 млрд грн., лише за період війни ми підписали близько 2 тис. кредитних договорів.

Найбільш активні регіони — Київська, Кіровоградська, Львівська та Хмельницька область. Ми намагаємося забезпечувати додаткове фінансування як діючим клієнтам банку так і таким, які вперше звернулись до нашої установи.

Latifundist.com: Як щодо аграріїв, які живуть на територіях, де велися чи ведуться бойові дії, з так званої червоної чи помаранчевої зони: вони можуть розраховувати на фінансування?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Ми приймаємо заявки з усіх регіонів — це може бути і червона, і помаранчева зона. Наприклад, великий портфель кредитів зробили у Харківській, Сумській, Запорізькій, Чернігівській та Донецькій областях. З початку війни і до кінця травня в цих областях було видано кредитів на суму понад 600 млн грн.

Команда департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку»

Чернігів ще був у зоні бойових дій, як до нас звернувся клієнт з проханням, надати кредит на посівну. Ми подивилися, де саме розташовані його землі. Кажемо: «По карті видно, що біля вас щойно проходила колона техніки». А він нас запевняє, що все добре і він їде в поле сіяти.

Ми почали з ним роботу, коли ще область була в пеклі, інакше це не опишеш. В результаті господарство не постраждало, працівники теж. Відсіялися і готуються збирати новий врожай.

Наприклад, з клієнтом з Київської області Гостомельського району підтримували зв'язок, коли на цій території велися бої. Він розповідав, що планує робити далі, бо в нього вже озимі були посіяні. Коли росіяни відійшли, то виявилося, що всі поля заміновані. Витратив власні кошти на розмінування. Зараз отримав кредитну лінію від нас. Планує сіяти пізні культури та зібрати хоч якийсь врожай.

Це я навела приклади історій, які добре закінчилися. Та маємо багато випадків, коли господарствам клієнтів були нанесені збитки, працівники підривалися на мінах в полях.

Latifundist.com: Героїчні люди. . .

Наталія Буткова-Вітвіцька: Кожен клієнт з агросектору — герой. Вони розуміють, яка на них сьогодні лежить відповідальність і за продовольчу безпеку в країні, і за фінансову безпеку співробітників. Якщо вони не виїдуть і не посіються, то працівники залишаться без окладу.

Є і такі клієнти, які залишили тимчасово окуповані землі, виїхали, бо там небезпечно працювати. Ми з ними теж підтримуємо зв'язок. Наприклад, клієнт з Донецької області говорить, що як тільки ЗСУ їх звільнить і на територію почнуть заходити кошти, то компанія буде виплачувати кредитні зобов’язання і заробітну плату працівникам. Але ми, як банк, в свою чергу повинні пообіцяти, що в час повернення цих земель до України, ми їх підтримаємо.

Наталія Буткова-Вітвіцька, директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку»

Latifundist.com: На які цілі частіше за все беруть кредити аграрії зараз?

Наталія Буткова-Вітвіцька: В період війни більше 90% кредитів видано з ціллю підтримки поточного бізнесу, на поповнення обігових коштів. Зараз продовжуємо надавати фінансове плече для подальших робіт у полі, активно кредитуємо агротехніку, розвиваємо програми підтримки аграріїв з ціллю створення та розширення потужносте для зберігання врожаю, шукаємо нових партнерів, постачальників та альтернативні засоби зберігання готової продукції. Спільно з клієнтами шукаємо додаткові можливості для експорту.

Пік кредитування агросектору пройшов. Найбільше угод було підписано у 2-3 тиждень квітня і на початку травня, коли йшла посівна кампанія. На території України посівна проведена на 70-80% від довоєнного рівня. Трішки змінилася структура посівних площ. Та це непогано, бо могло бути і гірше.

Мені здається, в цьому є заслуга і державних банків, які з 24 березня по 1 червня профінансували агроринок на 40 млрд грн. Окрім команд, що працювали на «своєму, фінансовому фронті», одним з драйверів фінансування посівної стала програма кредитування під державну гарантію, що забезпечує 80% кредиту. Впевнена, обсяги фінансування цієї посівної були б значно менше без даної програми.

Latifundist.com: На початку війни банк оголосив, про кредитні канікули, зокрема й для аграріїв. Чи ще актуальна ця інформація?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Ця програма тривала до 31 травня 2022. На період кредитних канікул відтерміновувались виплати по тілу кредитів та відсотках. У цей час не застосовувались будь-які штрафні санкції за невиконання або неповне виконання діючих кредитних договорів. Однак, більше половини клієнтів оплачували кредити навіть під час кредитних канікул.

Latifundist.com: Нещодавно НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Як це позначиться на вартості кредитів для аграріїв? Вони стануть дорожчими?

Наталія Буткова-Вітвіцька: Є програма підтримки підприємців «Доступні кредити 5-7-9%». Інформація щодо її призупинки до банку не надходила. Фонд підтримки підприємців в усній формі нас завірив, що програма і надалі буде працювати.
Ми розуміємо, що в першу чергу державі потрібно буде підтримувати ті галузі, які є критично необхідними. І саме вони будуть і надалі фінансуватися.

Ті кредити, які будуть видані не в рамках програми «5-7-9%», скоріше за все, будуть дорожчі.

Потрібно готуватися до того, що кредитні програми стануть більш вужчі, або будуть змінені підходи до відбору конкретного виду діяльності клієнта. Якщо хтось захоче взяти кредит на якусь дорогу інвестицію — кредити будуть дорогі. Підтримка продовольчої безпеки, соціальна підтримка, доставка товарів першої необхідності — все це буде фінансуватися в рамках «5-7-9%».

Насправді, у багатьох клієнтів із агробізнесу вже є відкриті кредитні ліміти. Там відновлювальні лінії, які вони гасять. Для них цей інструмент вигідний.

Latifundist.com: Дякуємо за корисну інформацію!

Наталія Родак, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus